Дипломная работа: Гендерні аспекти епідемії ВІЛ/СНІД
- викликані асоціації (Які асоціації інформаційний матеріал викликає в аудиторії?)
- релевантність (Як аудиторія визначає мету плакату?)
- ефект (Як інформаційний матеріал впливає на аудиторію?)
- Окрім соціальної реклами створеної в рамках діяльності організації, учасникам було представлено різні приклади міжнародної гендерно орієнтованої реклами, приклад реклам побудованих на стратегіях подолання проблем ВІЛ\СНІД та наркозалежності. Всі приклади обговорювались та оцінювались за попередньо визначеними самими учасниками критеріями. Дана вправа була пов’язана з інформаційним блоком стратегії та шляхи подолання проблем викликаних гендерними стереотипами в сфері ВІЛ/СНІД”, в якому зазначалося не тільки про інформаційний вплив, а і про групову та індивідуальну роботу, співпрацю з іншими організаціями і т.д. Тобто, шляхи подолання від індивідуального до національного рівнів.
- Опитування після проведення продемонструвало, що учасники на відміну від результатів при загальному опитуванні можуть зазначити в середньому від 3 до максимальних 5 можливих стратегій. Серед них учасники зазнають: групова робота, індивідуальне консультування, соціальна реклама та інші. З 13 респондентів 7 відповіли правильно на всі запитання.
- Щодо спрямування цих стратегій на подолання гендерних стереотипів, то після тренінгу всі учасники зазначили, що для подолання гендерних стереотипів потрібно працювати як з жінками, так і з чоловіками. Тобто, тренінг вплинув на розуміння того, що задля успішного вирішення представленої проблеми впливу гендерних стереотипів на поширення та подолання ВІЛ\СНІДу необхідно рівною мірою працювати з представниками обох статей.
- Одним із завдань тренінгу було представлення його учасникам масштабів значимості гендерних стереотипів в контексті проблеми ВІЛ\СНІД. Результати опитування після тренінгу продемонстрували той факт, що учасники визнавали існування зв’язку між подоланням гендерних стереотипів на зменшення рівня захворюваності на ВІЛ, та 12 з 13 учасників визначили цей вплив як значний. Учасники стали вважати вплив гендерних стереотипів більш суттєвим, і це відобразилося в запропонованій таблиці оцінки факторві впливу на проблему ВІЛ\СНІД.
- Важливо зазначити що сама крива відповідей виросла, в порівнянні з результатами загального оцінювання рівня поінформованості працівників організації: жоден з факторів не був оцінений мінімально і впливовість таких факторів як гендерні стереотипи зросла. Індивідуальні особливості людини, навпаки втратили свої позиції в порівнянні з іншими факторами. Одна людина проігнорувала всі фактори, окрім гендерних стереотипів.
- Загалом, результати після проведення тренінгу продемонстрували, що учасники зважають на всі фактори майже однаково. І це є важливим здобутком в даному контексті, адже це питання обговорювалось на тренінгу і зазначалось про важливість включення у програми боротьби та профілактики різних факторів впливу. Також необхідно зазначити про важливість дослідження позиції гендерних стереотипів в таблиці. Те, що вони займають третю позицію з невеликим відривом від таких факторів як менталітет та доступ до інформації є позитивною зміною в сприйнятті гендерного виміру ВІЛ\СНІД респондентами.
Таблиця 3.2.4 Фактори впливу на проблему ВІЛ/СНІД
Важливим здобутком проведеного заняття є також те, що після тренінгу показники рівня оцінювання своїх знань у учасників дослідження суттєво змінилися: більше половини учасників оцінила рівень своїх знань як високий, інша половина - як середній. Лише одна людина визначила себе з низьким рівнем знань, щодо гендерного аспекту ВІЛ\СНІД і жодна людина не зазначила про дуже низький рівень чи не відповіла на це питання. Це свідчить про зміни в сприйнятті свого рівня знань з теми, що була представлена (див. таблицю 3.2.5).
Таблиця 3.2.5 Розподіл відповідей респондентів на запитання «Як Ви оцінюєте рівень Ваших знань з питань гендерної специфіки Віл/СНІД?» , N=13
| Рівень | Кількість респондентів |
| Високий | 8 |
| Середній | 4 |
| Низький | 1 |
| Дуже низький | 0 |
| Немає відповіді | 0 |
Задля вдосконалення проведеного тренінгу учасникам пропонувалось оцінити його за такими ознаками як: інформаційна частина; практична частина; обговорення; візуалізація; умови проведення тренінгу. Учасникам пропонувалась також така шкала оцінки: 3 бали- високий рівень, 2- середній рівень, 1-низький рівень, 0- дуже низький. Результати оцінювання представлено в таблиці 3.2.6.
Таблиця 3.2.6 Оцінювання тренінгу “Гендерні аспекти ВІЛ\СНІД”
| Частина тренінгу | Максимально можлива кількість балів | Отримана кількість балів |
| інформаційна частина | 39 | 33 |
| практична частина | 39 | 36 |
| обговорення | 39 | 37 |
| візуалізація | 39 | 33 |
| умови проведення тренінгу | 39 | 33 |
Підсумовуючи, варто зазначити, що представлені результати опитування свідчать про існування позитивного впливу тренінгу на рівень поінформованості з питань гендерного аспекту ВІЛ\СНІД- відповіді до і після тренінгу змінилися, стали чіткішими та повнішими. Загальна кількість респондентів, які відповіли на всі запитання анкети зросла. Можна виділити вплив тренінгу на рівень поінформованості з таких напрямків:
1. Володіння основними поняттями: гендер, гендерна рівність та гендерні стереотипи;
2. Розуміння впливу гендерних стереотипів на проблему епідемії ВІЛ\СНІДу;
3. Визначення стратегій подолання гендерних стереотипів;
4. Фактори вразливості до ВІЛ\СНІД.
5. Самостійна оцінка рівня знань учасниками як і до, так і після тренінгу підтверджувалась результатом, після заповнення всієї анкети. Якщо на початку високого рівня не було продемонстровано і не було зазначено самими учасниками, то повторне опитування продемонструвало наявність підвищення як самооцінки щодо рівня поінформованості, так і наявності знань щодо запропонованої теми, яке підтверджується загальним зростанням кількості правильних відповідей.
Висновки
1. Проблема ВІЛ/СНІДу в Україні набуває надзвичайної актуальності з огляду на гендерні фактори вразливості, які детермінують швидке поширення епідемії серед населення. Вивчення останніх є необхідним кроком у подоланні проблематики ВІЛ/СНІДу в Україні.
2. Одним з факторів впливу на гендерні аспекти проблеми ВІЛ/СНІД є рівень поінформованості працівників ВІЛ-сервісних організацій щодо понять гендеру, гендерної рівності, гендерних стереотипів, факторів вразливості, пов’язаних з ними, та стратегій їх подолання.
3. Загальний рівень поінформованості працівників ВІЛ-сервісної організації є високим з питань, що стосуються поширення, захисту та перебігання ВІЛ/СНІД, але низькими з питань гендеру, гендерної рівності та гендерних факторів вразливості, що частково спричинено відсутністю визнання й оцінки впливовості гендерного фактору в цій сфері.
4. На формування рівня знань з даної тематики впливають стереотипи та упередження, сформовані у працівників організації, з огляду на їхній особистий досвід роботи в сфері ВІЛ/СНІД. Стереотипізація перешкоджають успішному засвоєнню знань з теми.
5. Одним з методів підвищення рівня поінформованості з теми гендерних аспектів ВІЛ/СНІД для працівників ВІЛ-сервісної організації є проведення тренінгів та інформаційних занять з даної тематики. Даний метод відзначається ефективністю та самі працівники зазначають про бажання проходити тренінги з даної теми.
Практичні рекомендації:
1. Для працівників ВІЛ-сервісних організацій слід проводити навчання з метою розширення їхніх знань про гендер та гендерні фактори вразливості.
2. Навчання з теми гендерних факторів вразливості ВІІЛ/СНІД може проводитись у формі лекційних занять, що стосуватимуться визначенню основних понять. Іншим методом є проведення одноденного тренінгу “Гендерні аспекти ВІЛ/СНІД”, що поєднує і лекційний блок, і практичну частину.
3. Тренінг “Гендерні аспекти ВІЛ/СНІД” має проводитись для всіх працівників організації, а також можливо проведення тренінгу для клієнтів організації.
4. Тренінг “Гендерні аспекти ВІЛ/СНІД” має включати в себе визначення понять гендеру, гендерної рівності, зазначати про відмінність гендеру та статі.
5. У тренінгу повинен бути присутній окремий блок, що стосувався б факторів вразливості, з використанням статистичних даних та зауваженнями щодо важливості гендерного питання в сфері ВІЛ\СНІД.
6. У тренінгу обов’язково має бути зазначено про стратегії боротьби з проблемами, що пов’язані з гендерними стереотипами, надано приклади яким чином їх можна реалізувати, обов’язково з реально діючими успішними прикладами подолання гендерних стереотипів.
7. Ефективним є проведення активного обговорення та дискусій під час роботи, адже це впливає на усвідомлення гендерних стереотипів, що існують в самій групі учасників.
Список використаної літератури
1. Аналітичний центр Соціоконсалтинг Соціологічне дослідження „Взаємозв’язок гендерних стереотипів і нерівностей з поширенням епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні”, ПРООН у 2004.
2. Аналітичний центр Соціоконсалтинг
Вторинний аналіз соціологічних і поведінкових досліджень щодо проблеми віл/снід, проведених в Україні 2005.
3. Аналітичним центром Соціоконсалтинг Аналітичний звіт „Громадська думка щодо ВІЛ/СНІД: обізнаність, ставлення, джерела інформування” 2005.
4. Анкер Р. Теории профессиональной сегрегации по признаку пола: аналитический обзор // Гендер и экономика: мировой опыт и экспертиза российской практики. - М., 2002.
5. Бабенко С. Харьков Гендерное неравенство" в рамках базового курса "Неравенства в современных обществах",2008 авторський курс
6. Берн Ш. Гендерная психология. - СПб., 2001. - Гл.3.
7. Близнюк В. Гендерні відносини в економічній сфері // Основи теорії гендеру: Навчальний посібник. - К.: "К.І.С.", 2004
8. Британська Рада в Україні (British Council Ukraine) ”Насильство проти жінок. Що думають люди?” дослідження / К.,2005.- 37с.
9. ВІЛ/СНІД: політика, профілактика, догляд" : метод. посіб. / Національний ун-т "Києво-Могилянська академія", Школа соціальної роботи ім. В.І. Полтавця, Школа охорони здоров'я ; авт.кол. Д. Богдан та ін., упоряд. В. Левченко; за ред. Т. В. Семигіна. - К. : Києво-Могилянська Академія, 2006. - 140 с.
10. ВІЛ Prevention among Male Clients of Female Sex Workers in Kaolack, Senegal: Results of aПрофілактика серед чоловіків-клієнтів робітниць секс-бізнесу в Каолаке, Сенегал: результати peer education program”. AIDS Education and Prevention 12(1): 21-37.програму взаємного навчання ". ЮНЭЙДС (2000). “Innovative Approaches to HIV Prevention: Selected case studies”. 12 (1): 21-37. UNAIDS (2000).
11. Впровадження ґендерних підходів у діяльність органів виконавчої влади./ Практичний посібник для державних службовців. – К.: 2004. – С. 11-20.
12. Гендер та ВІЛ/СНІД: Новий підхід до запобігання і політики. – ПРООН, К.: 2004. – 32 с.
13. Гендерні аспекти державної служби: Монографія / М. Пірен, Н. Грицяк; За заг. ред. Б. Кравченка. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2002. –С. 216-218.
14. Гендерна експертиза українського законодавства (концептуальні засади) / Відп. ред. Т.М. Мельник. – К.: Логос, 2001. – С. 54.
15. Домохазяйка или бизнес-леди: неолиберализм и постсоветские женские идентичности . - С. 73-96
16. Журженко Т.Социальное воспроизводство и гендерная политика в Украине. - Харьков: Фолио, 2001. - Гл.7.
