скачать рефераты
  RSS    

Меню

Быстрый поиск

скачать рефераты

скачать рефератыДипломная работа: Гендерні аспекти епідемії ВІЛ/СНІД

 

Таблиця 3.1.3 Фактори впливу на проблему ВІЛ/СНІДу

Цікаво, що учасники високо оцінюють менталітет як один з факторів впливу. Однак, згідно опрацьованих матеріалів, в гендерній політиці організації не визначається менталітет як фактор. Можна зробити припущення, що учасники визначають цей фактор важливим спираючись на особистий досвід, або на інші знання, що потребують окремого дослідження.

Далі, в анкеті респондентам було запропоновано оцінити певні твердження, що мало на меті виявити чи вважають учасники їх гендерними. Твердження були прикладами стереотипів закоренілих в суспільстві, і більшість з учасників розпізнали їх. Сумарна кількість відповідей “ні” і “не знаю” в два рази перевищувала за об’єднану суму відповідей “Так” Результати опитування для кожного з тверджень представлені в таблиці 3.1.4.


Таблиця 3.1.4 Розподіл відповідей на запитання «Чи вважаєте Ви представлені нижче твердження гендерними стереотипами?»

Твердження Кількість відповідей «Так» Кількість відповідей «Ні»

Кількість відповідей

«Не знаю»

Чоловік є досвідченішим, ніж жінка в статевих стосунках 9 10 6
Чоловік працює набагато більше ніж жінка 13 9 4
Жінці необхідно більше часу на опанування нової професії 12 7 7

Дані стереотипи представлені в анкеті через те, що вони є прикладами таких, що мають вплив в сфері ВІЛ\СНІД. Кількість відповідей «Ні» та «Не знаю» на це запитання є певним показником того, що не всі учасники розпізнають гендерні стереотипи.

Для того, щоб визначити рівень поінформованості про гендерні фактори вразливості і їх прояви учасникам пропонувалось визначити своє ставлення до 12 тверджень. Кожне з них описувало певний фактор вразливості і визнання або невизнання правильності кожного демонструвало розуміння гендерного виміру проблеми ВІЛ\СНІД.

Кожне твердження мало свою правильну відповідь. Не визначення відповіді також вважалось неправильним. Результати представлено в таблиці 3.1.5.

Наприкінці опитування респондентам було запропоновано написати п’ять можливих шляхів подолання гендерних стереотипів. З 26 з правильними відповідями було заповнено 4 анкети, в яких в двох анкетах був заповнений 1 пункт з 5, одна з яких все ж таки не була точною: “повернення до радянської безособистісної системи стосунків”, а інша відповідь була неповною, а саме: “рівномірний розподіл ресурсів”.

Два учасники продемонстрували знання високого рівня з даної теми. Вони зазначили по 4-5 варіантів відповідей, серед яких були і групова робота, і індивідуальна, і рекламні кампанії, і впровадження гендерної чутливих програм. Ці відповіді є різнобічними та повними.

Двоє зазначили метод, який визначили як “використання презервативу”. Таку відповідь не можна вважати правильною, адже питання не стосується захисту від передачі ВІЛ. Насамперед, потрібно зазначити шляхи подолання гендерних стереотипів, що впливають на епідемію ВІЛ\СНІДу.

Щодо спрямування цих стратегій подолання гендерних стереотипів то 21 з 26 учасників вважали, що для подолання гендерних стереотипів потрібно працювати як з жінками, так і з чоловіками.

Загалом, можна зазначити, що працівники ВІЛ-сервісної організації володіють достатньо інформацією, що стосується факторів вразливості в сфері ВІЛ/СНІД, визначають поняття гендерного стереотипу та визнають існування різниці між поняттями гендер та стать. Однак питання, які пов’язані з гендером та гендерними факторами вразливості не отримали великої кількості правильних відповідей. Працівники лише частково можуть визначити стратегії подолання даної проблематики. Це може бути пов’язано з тим, що гендерні стереотипи взагалі не вважаються респондентами впливовим чинником на проблему епідемії ВІЛ/СНІД. Певний зв’язок між ними і вбачається, але значний вплив не визнається.

3.2 Вплив тренінгу на рівень поінформованості щодо гендерного виміру проблеми ВІЛ/ СНІД у працівників ВІЛ сервісної організації

Тренінг мав на меті підвищити рівень поінформованості учасників з теми “Гендерні аспекти ВІЛ\СНІД”. Загалом, інформаційний блок тренінгу складався з трьох частин:

1.  Поняття стать, гендер, гендерні стереотипи;

2.  Гендерні фактори вразливості до проблеми ВІЛ/СНІД ;

3.  Стратегії подолання гендерних стереотипів в сфері ВІЛ/СНІД.

4.  Інформація по кожній з частин інформаційного блоку була подана в вигляді презентації (Див. Додаток Г). Надання інформації з даної тематики суттєво вплинула на рівень поінформованості учасників досліджувальної групи.

5.  Після тренінгу всі учасники зазначили про відмінність понять гендер та стать і були відсутні такі, які б взагалі утрималися від відповіді. Також, після тренінгу всі, крім одного, навели визначення поняття гендер. 4 з них дали неправильні відповіді. Вони різнилися від попередніх, які було отримано під час загального анкетування: якщо раніше поняття було сплутане зі статтю, то тепер гендер зазначався як “стереотип”, “закореніла думка про чоловіка та жінку”. Вісім відповідей учасників були правильними і стосувались таких формулювань: “соціальні ролі, що стосуються чоловіка та жінки”, “різниця між чоловіком та жінкою, що зумовлена їх соціальними ролями”, “розподілення ролей в суспільстві, що стосуються чоловіка та жінки”. Тобто, відповіді несли в собі розуміння суті гендеру як соціального конструкту. Найбільш відмінні між собою відповіді на зазначене питання продемонстровано в таблиці 3.2.1.

Таблиця 3.2.1. Розуміння учасниками поняття «гендер»

Результати загального опитування Результати після тренінгу

“рівність між чоловіком та жінкою”

“різниця між чоловіком та жінкою”

“статева ознака”

“соціальні ролі, що стосуються чоловіка та жінки”,

“різниця між чоловіком та жінкою, що зумовлена їх соціальними ролями”,

“розподілення ролей в суспільстві, що стосуються чоловіка та жінки”.

Зміни в розумінні поняття гендерна рівність також демонструються в результатах повторного анкетування учасників тренінгу. Загальна кількість учасників, що дали відповіді на це запитання змінилася – до тренінгу половина не дала відповіді на це запитання, після тренінгу з загальної кількості 13 чоловік - 10 дали правильну відповідь. Відповіді мали суттєві доповнення, в порівнянні з відповідями під час попереднього опитування, а саме: “гендерна рівність - це забезпечення прав і можливостей для обох статей”. Один учасник не визначився з відповіддю і двоє дали дещо неточну відповідь, яка хоч і демонструє взаємозв’язок між гендерною рівністю та стосунками чоловіка та жінки, але не відображає розуміння даного поняття. Такими відповідями були: “сукупність соціальних проблем та сімейних проблем між чоловіком та жінкою у нашому суспільстві”, “гарні стосунки між чоловіком та жінкою”.

гендерний стереотип поінформованість хворий

Таблиця 3.2.2 Розуміння учасниками поняття «гендерна рівність»

Результати загального опитування Результати після тренінгу

“гендерна рівність - сукупність соціальних проблем та сімейних проблем між чоловіком та жінкою у нашому суспільстві”,

“гарні стосунки між чоловіком та жінкою”

“чоловік та жінка мають однакові права”

“повага до обох статей/ між статями”

“гендерна рівність це забезпечення прав і можливостей для обох статей”

“рівні права чоловіка та жінки”

“є підтримка досягнення рівності між жінками та чоловіками з ціллю забезпечення стабільного розвитку”

“рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації”

Задля розпізнання та визначення гендерних стереотипів в тренінгу серед інших методик, було використано проективну: учасникам пропонувалось зобразити образ ідеального чоловіка та жінки. Для виконання цієї вправи учасникам пропонувалось розділитися на дві групи. За отриманими результатами, учасники для жінки визначають такі риси як: хазяйновитість, розум, сексуальність, привабливість. Для чоловіка визначають: працьовитість, вірність, розум, відсутність алко та нарко- залежностей. Самі учасники під час обговорення вправи визначили, що на такі уявлення впливають соціальні ролі чоловіка та жінки. За результатами опитування після тренінгу в питанні, що стосувалось визначення гендерних стереотипів продемонстровано кардинальні зміни - після тренінгу всі три твердження майже всі учасники визначили як приклади гендерних стереотипів. Ще чотири учасники на два твердження з трьох дали негативні відповіді або не визначилися з відповіддю. Отже, учасники після проходження тренінгу розпізнали гендерні стереотипи.

Відповіді після тренінгу на те саме питання, щодо надання прикладу гендерного стереотипу продемонструвало відповіді іншого змісту. По-перше, 12 з 13 дало відповідь на це питання. По-друге, до зазначених стереотипів ролі жінки додалися і стереотипи пов’язані з роллю чоловіка в суспільстві: “чоловік працює в школі, а отже він “невдалий”, нереалізований”, “чоловік, що виконує домашню роботу - слабкий, не справжній чоловік”, “справжні чоловіки сильніші у всьому за жінку”. Також додалися стереотипи які стосуються жінок, але іншого характеру: “жінка винна в усіх проблемах в сім’ї”, “ВІЛ позитивні жінки винуваті в усіх гріхах, а чоловіки - ні”. Можливо помітити, що з’явилась різноманітність відповідей, що не може не демонструвати зміни у розумінні учасниками зазначеного поняття.

Під час тренінгу учасники заохочувались до обговорення та дискусій. Це було необхідно задля розуміння учасниками глибини закоренілості гендерних стереотипів у свідомості.

Інформаційний блок, який представляв фактори вразливості викликав певні протиріччя між учасниками тренінгу. Це було спричинено тим, що кожен з учасників намагався апелювати до свого досвіду і міг не визначати зазначені фактори вразливості. За допомогою вправи, що мала на меті розподілити всі фактори вразливості на декілька груп (соціальні, психоемоційні, економічні), учасники визначили взаємозв’язок між гендерними стереотипами та факторами вразливості.

Для того, щоб визначити рівень поінформованості щодо факторів вразливості і їх проявів, учасникам пропонувалось визначити чи вважають вони правильним 12 тверджень. Кожне твердження описувало певний фактор вразливості, визнання або невизнання існування якого демонструє розуміння гендерного виміру проблеми ВІЛ\СНІД.

Всі твердження були створені на базі опрацьованих матеріалів з гендерної політики Центрального офісу Всеукраїнської організації Мережа людей, що живуть з ВІЛ так і в матеріалах інформативної частини тренінгу.

Питання, відповіді на які не зазнали значних змін, стосувалися загальновідомої інформації в сфері ВІЛ\СНІД, а саме про: ризиковану поведінку, насильницький статевий акт і про піклування з боку жінки про хворого чоловіка.

Найбільших змін зазнали питання щодо жінок, що надають сексуальні послуги, нерівний розподіл ресурсів, щодо доступу жінок до різноманітних послуг і ролі жінки як матері. Відповіді на 6 з 12 тверджень до і після тренінгу суттєво не змінилися, але все одно, загальний відсоток правильних відповідей зріс.

На тренінгу неодноразово були презентовані фактори вразливості для обох статей. Жінки є більш вразливими і 12 з 13 учасників зазначають це в опитуванні після тренінгу.

Остання тема, яка обговорювалась на тренінгу стосувалась питання стратегій подолання гендерних стереотипів в сфері ВІЛ/СНІД. Учасникам було запропоновано прослухати візуалізований інформаційний блок з даної теми. Також фахівцям було запропоновано створити фокус-групу з метою обговорити представлену тренером соціальну рекламу з тематики подолання гендерних стереотипів в сфері ВІЛ\СНІД. Як результат даної вправи тренер отримав висновки учасників щодо рекламних плакатів, які були створені в рамках гендерно- орієнтованого проекту організації, які потім було передано керівництву організації, з метою вдосконалення та змін в представлених зразках, та здійснення претесту інформаційних матеріалів. Для оцінки учасникам було запропоновано чотири інформаційні матеріали. Учасники самостійно визначили критерії оцінки зразків:

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7


Новости

Быстрый поиск

Группа вКонтакте: новости

Пока нет

Новости в Twitter и Facebook

  скачать рефераты              скачать рефераты

Новости

скачать рефераты

© 2010.