Учебное пособие: Бухгалтерський облік
Література [першоджерела 1,6, 17; основна 38,39; додаткова 1,3]
Лекція 6. Облік необоротних активів
1. Визначення, класифікація, оцінка основних засобів.
2. Облік амортизації основних засобів.
3. Переоцінка основних засобів.
4. Облік нематеріальних активів
1. Визначення, класифікація, оцінка основних засобів.
Згідно з ПБО 7 основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Первісна вартість об’єкта основних засобів відповідно до п. 8 ПБО 7 включає:суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);реєстраційні збори, державний збір і аналогічн платежі, здійснювані в зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів;суми ввізного мита;суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.
1) Надходження основних засобів з власного виробництва:
Дебет 15 Капітальні інвестиції”
Кредит 26 “Готова продукція”
Кредит 23 Виробництво”
2) Придбан для перепродажу основні засоби вирішено використовувати у власному виробництві:
Дебет 15 Капітальні інвестиції”
Кредит 28 Товари”
3) Введено в дію об’єкт основних засобів:
Дебет 10 “Основн засоби”
Кредит 15 Капітальні інвестиції”
2.Облік амортизації основних засобів.
Амортизація основних засобів
Об’єктом амортизації є всі основні засоби, крім землі.
ПБО 7 визнача амортизацію – як систематичний розподіл вартості необоротних активів, що амортизуються, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
Вартість основних засобів, яка амортизується – це первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.
У свою чергу, ліквідаційна вартість – сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації) за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).
Строк корисного використання (експлуатації) – очікуваний період часу, протягом якого необоротн активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).
Метод амортизац об’єкта основних засобів обирається підприємством самостійно, з урахуванням очікуваного способу одержання економічних вигод від його використання.
В ПБО 7 наведен такі методи амортизації основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів): прямолінійний;зменшення залишкової вартості;прискореного зменшення залишкової вартості (подвійного залишку, що зменшується);кумулятивний;виробничий.
3. Переоцінка основних засобів.
У разі значного відхилення (збільшення або зменшення) залишкової вартості об’єкта основних засобів від його справедливої вартості підприємство може переоцінювати об’єкт основних засобів на дату балансу.
При переоцінц об’єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об’єктів групи основних засобів, до якої належить даний об’єкт. Тобто по всіх об’єктах основних засобів даної групи перевіряється, чи відповідає їх остаточна вартість справедливій вартості відповідних об’єктів. За наявності розбіжностей об’єкти основних засобів дооцінюються або уцінюються до справедливої вартості.
Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу основних засобів заносяться до реєстрів х аналітичного обліку (інвентарна картка обліку основних засобів, книга обліку основних засобів).
При проведенн переоцінки об’єкта основних засобів змінюється в однакових пропорціях первісна вартість об’єкта та сума накопиченого зносу, крім випадку, коли залишкова вартість об’єкта, що переоцінюється, дорівнює нулю.
Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об’єкта на його залишкову вартість на дату переоцінки.
| Індекс переоцінки | = |
Справедлива вартість об’єкта, що переоцінюється |
| Залишкова вартість об’єкта, що переоцінюється |
| Переоцінена первісна вартість основних засобів (сума зносу) | = | Первісна вартість основних засобів (сума зносу) | х | Індекс переоцінки |
Якщо залишкова вартість об’єкта основних засобів дорівнює нулю, то його переоцінена первісна вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об’єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об’єкта, в результат чого переоцінена залишкова вартість об’єкта буде дорівнювати його справедливій вартості.
4.Облік нематеріальних активів
Класифікація нематеріальних активів за способом отримання пов’язана з особливостями їх визнання та оцінки в обліку звітності.
У розрізі груп повинен бути організований облік нематеріальних активів за субрахунками рахунку 12 Нематеріальні активи”.
Група нематеріальних активів сукупність однотипних за призначенням та умовами використання нематеріальних активів.
Витрати на придбання або створення нематеріальних активів до їх введення в експлуатацію збираються на балансовому рахунку 15 “Капітальні інвестиції”, субрахунку 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів”.
Надходження та первісна оцінка нематеріальних активів
Придбані (створені) нематеріальн активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
.Відображення в обліку безоплатного отримання нематеріального активу
| № з/п | Зміст операції | Кореспонденція рахунків | |
| Дебет | Кредит | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | Оприбуткування безоплатно отриманого програмного забезпечення | 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів” | 424 “Безоплатно отриман необоротні активи” |
| 2 | Введення в експлуатацію програмного забезпечення | 127 “Інші нематеріальні активи” | 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів” |
Створення нематеріальних активів власними силами
При створенні нематеріальних активів власними силами всі витрати пов’язані з етапом досліджень визнаються витратами періоду під час їх здійснення:
Дебет 941 “Витрати на дослідження розробки”
Кредит 13 “Знос необоротних активів”
Кредит 20 “Виробничі запаси”
Кредит 661 “Розрахунки за заробітною платою”
Кредит 65 “Розрахунки за страхуванням”
Кредит 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” тощо
Нематеріальний актив, який виника на етапі розробок, визнається активом, якщо виконуються всі критерії визнання, наведені у п. 7 ПБО 8 (с. 49 Посібника). Прикладами розробок є:
- проектування, конструювання та випробування прототипів та моделей перед комерційним виробництвом або використанням;
- проектування нструментів, матриць, ливарних форм та штампів, у яких застосовано нову технологію;
- проектування, конструювання та випробування обраної альтернативи для нових чи вдосконалених матеріалів, приладів, продуктів, технологій, систем чи послуг.
- До первісно вартості нематеріальних активів включаються всі витрати, які обґрунтовано та послідовно можна прямо віднести або розподілити на створення, виробництво та підготовку активу до використання за призначенням. і безпосередньо зайняті у створенні нематеріального активу;
Розподіл загальновиробничих витрат здійснюється згідно з ПБО 16 “Витрати”.
Створення нематеріальних активів власними силами відображається записами:
Дебет 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів”
Кредит 13 “Знос необоротних активів”
Кредит 20 “Виробничі запаси”
Кредит 661 “Розрахунки за заробітною платою”
Кредит 65 “Розрахунки за страхуванням”
Кредит 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”
Кредит 91 “Загальновиробнич витрати”
Кредит 92 “Адміністративні витрати”
Введення в експлуатацію об’єкта нематеріальних активів:
Дебет 12 “Нематеріальні активи”
Кредит 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів”
Амортизація нематеріальних активів
За ПБО 8, усі без виключення нематеріальн активи підлягають амортизації. Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом строку їх корисного використання.
- Строк корисного використання об’єкта нематеріальних активів встановлюється підприємством самостійно при визнанні цього об’єкта активом.
Можливі методи нарахування амортизації визначені у ПБО 7:
1) прямолінійний;
2) зменшення залишкової вартості;
3) прискореного зменшення залишкової вартості;
4) кумулятивний;
Бухгалтерськ записи з нарахування амортизації є такими:
а) віднесення витрат на амортизацію до певної статті витрат відповідно до сфери використання нематеріального активу (у разі застосування тільки рахунків класу 9):
Дебет 23 “Виробництво”
Дебет 91 “Загальновиробнич витрати”
Дебет 92 “Адміністративні витрати”
Дебет 93 “Витрати на збут”
Дебет 94 “Інші витрати операційно діяльності”
Дебет 97 “Інші витрати”
Дебет 99 “Надзвичайні витрати”
Кредит 133 “Знос нематеріальних активів”
б) включення витрат на амортизацію до вартості певного необоротного активу.
Наприклад, нарахування амортизації на нематеріальний актив, який використовується у ході виконання робіт, пов’язаних з капітальними нвестиціями:
Дебет 15 “Капітальні інвестиції”
Кредит 133 “Знос нематеріальних активів”
При застосуванні рахунків класу 8 запис з нарахування амортизації матиме вигляд:
Дебет 833 “Амортизація нематеріальних активів”
Кредит 133 “Знос нематеріальних активів”
Дебет 23 “Виробництво”
Дебет 91 “Загальновиробнич витрати”
Дебет 92 “Адміністративні витрати
Дебет 93 “Витрати на збут”
Дебет 94 “Інші витрати операційно діяльності”
Дебет 97 “Інші витрати”
Дебет 99 “Надзвичайні витрати”
Кредит 833 “Амортизація нематеріальних активів”
Особливістю відображення амортизації в бухгалтерському обліку є нарахування амортизації на: безоплатно одержані нематеріальні активи ; нематеріальні активи, придбан (створені) за рахунок цільового фінансування При нарахуванні амортизації на безоплатно одержані нематеріальні активи одночасно визнається дохід від безоплатно одержаних активів .
Термін експлуатації та метод амортизації нематеріального активу оцінюються на кожну дату балансу на предмет відповідності новим умовам використання активу.
Переоцінка нематеріальних активів
Підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів щодо яких існує активний ринок.
Основні правила переоцінки: у раз переоцінки окремого об’єкта нематеріальних активів слід переоцінювати всі інш активи групи, до якої належить даний об’єкт (за виключенням тих щодо яких не існу активного ринку); якщо проведена переоцінка об’єктів групи нематеріальних активів, то надалі вони підлягають переоцінці з періодичністю, яка залежить від того наскільки суттєво відрізняється залишкова вартість активу від його справедливої вартості.
Вибуття нематеріальних активів
Нематеріальні активи можуть вибути внаслідок списання за непридатністю, реалізації (продажу), безоплатно передачі, внесення до статутного капіталу інших підприємств тощо. У раз продажу нематеріальних активів:
Дебет 972 “Собівартість реалізованих необоротних активів”
Кредит 12 “Нематеріальні активи”
Література [першоджерела 1,6, 12,13,29; основна 38,39; додаткова 1,3]
Лекція 7. Облік запасів
1. Виробничі запаси: визначення і класифікація
2. Оцінка і вибуття запасів
3. Облік запасі
4. Відображення запасів у звітності та їх переоцінка
1.Виробничі запаси: визначення класифікація
Виробничі запаси це придбані або самостійно виготовлені запаси, які
підлягають подальшій переробці на підприємстві або утримуються для іншого споживання в ході нормального операційного циклу. Вони поділяються на:
- сировину – придбані або отримані іншим чином (наприклад, вирощені, видобуті) продукти (матеріали), як знаходяться у власності підприємства і призначені для подальшої переробки;
- основні й допоміжн матеріали;
- комплектуючі вироби, покупн напівфабрикати та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва та адміністративних потреб;
- малоцінні та швидкозношуван предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року (інструменти, господарський нвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо).
Тварини на вирощуванн та відгодівлі – це дорослі тварини на відгодівлі і в нагулі; тварини, вибракувані з основного стада та прийняті від населення для реалізації; молодняк тварин; птиці; звірі; кролі та сім’ї бджіл.
Незавершене виробництво це незакінчені обробкою та складанням деталі, вузли і вироби, а також незакінчені технологічні процеси.
Незавершене виробництво підприємства, що виготовляє продукцію, включає витрати, розподілені на незакінчену обробкою продукцію.
Для підприємства, що надає послуги, незавершене виробництво включає витрати з надання послуг щодо яких підприємство ще не визнало дохід.
Готова продукція – це продукція, яка виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповіда технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно–правовим актом.
Товари – це матеріальн цінності, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу.
Облік виробничих запасів, які належать підприємству (в тому числі і тих, що знаходяться в дорозі та в переробці), ведеться на рахунку 20 “Виробнич запаси”. З цією метою підприємства можуть вести відповідну аналітику на субрахунках.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
