Шпаргалка: Міжнародне приватне право
4. Місцем проживання фіз.ос., яка не досягла 10 років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаход.навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
5. Місцем проживання недієздатної особи є місце проживання її опікуна або місцезнаходження відповідної організації, яка виконує щодо неї функції опікуна.
6. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Стаття ЗО. Цивільна дієздатність фіз.ос.
І. Цивільну дієздатність має фіз.ос., яка усвідомлю значення своїх дій та може керувати ними.
Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно х виконувати та нест и зідповідальність у разі їх невиконання.
2. Обсяг цивільної дієздатності фіз. ос. встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.
В8Часткова і неповна цивільна дієздатність.
Стаття ЗО. Цивільна дієздатність фіз.ос.
І. Цивільну дієздатність має фіз.ос., яка усвідомлю значення своїх дій та може керувати ними.
Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно х виконувати та нест и зідповідальність у разі їх невиконання.
2. Обсяг цивільної дієздатності фіз. ос. встановлюється цим Кодексом може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.
Стаття 31. Часткова цивільна дієздатність фіз. ос., яка не досягла 14 років
1. Фіз.ос.,яка не досягла 14 років (малолітня особа), має право:
1) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини.
Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість;
2) здійснювати ос. нем. права на результати інтелек., творчої діяльності, що охороняються законом.
2. Малолітня особа не несе відповідальності за завдану нею шкоду.
Стаття 33. Цивільна відповідальність неповнолітньої особи
1. Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно відповідно до закону.
2. Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника. Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) або піклувальник.
3. Неповнолітня особа несе відповідальність за шкоду, завдану нею іншій особі.
В9Обмеження цив.дієздатності та визнання фіз. ос. недієздатною.
Стаття 36. Обмеження цивільної дієздатності фіз.ос.
1. Суд може обмежити цивільну дієздатність фіз.ос., якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
2. Суд може обмежити цивільну дієздатність фіз.ос., якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.
3. Порядок обмеження цивільної дієздатност фізичної особи встановлюється Цив. процес. кодексом України.
4. Цивільна дієздатність фізичної особи є обмеженою з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.
Стаття 37.Правові наслідки обмеження цивільно дієздатності фізичної особи
1. Над фіз.ос., цивільна дієздатність яко обмежена, встановлюється піклування.
2. Фіз.ос., цивільна дієздатність якої обмежена, може самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини.
3. Правочини шодо розпорядження майном та інш правочини, що виходять за межі дрібних побутових, вчиняються особою, цивільна дієздатність якої обмежена, за згодою піклувальника.Відмова піклувальника дати згоду на вчинення правочинів, що виходять іа межі дрібних побутових, може бути оскаржена особою, цивільна дієздатність якої обмежена, до органу опіки та піклування або суду.
4. Одержання заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів особи, цивільна дієздатність якої обмежена, та розпоряджання ними здійснюються піклувальником. Піклувальник може письмово дозволити фіз. ос., цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно одержувати заробіток, пенсію, стипендію, інші доходи та розпоряджатися ними.
5. Особа, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно несе відповідальність за порушення нею договору, укладеного за згодою піклувальника, та за шкоду, що завдана нею іншій особі.
Стаття 38.Поновлення цивільної дієздатності фіз. ос., цивільна дієздатність якої була обмежена
1. У разі видужання фіз. ос., цивільна дієздатність якої була обмежена, або такого поліпшення її психічного стану, який відновив у повному обсязі її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, суд поновлює її цивільну дієздатність.
2. У разі припинення фіз. ос. зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо суд понов. цивільну дієздатність.
3. Піклування, встановлене над фіз. ос., припиняється на підставі рішення суду про поновлення цив.дієздат.
4. Порядок поповнення цивільної дієздатності фіз.ос., цивіл на дієздатність якої була обмежена, встановлюється Цивільним процес.код. У.
Стаття 39. Визн. фіз.ос.недієздатною
1. Фіз.ос. може бути визнана судом недієздатною, якщо вон внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомл вати значення своїх дій та (або) керувати ними.
2. Порядок визнання фіз. ос.недієздатною встанов.Цивільним процес.код.У..
3. Якщо суд відмовить у задоволенні заяви про визнання особи недієздат і буде встановлено, що вимога була заявлена недобросовісно без де статньої для нього підстави, фізична особа, якій такими діями було завдан моральної шкод», має право вимагати від заявника її відшкодування.
Стаття 40. Момент визнання фіз. ос.недієздатною
1. Фіз. ос.визнається недієздатною з моменту набрання закон рішенням суду про це.
2. Якщо від часу виникнення недігєздатност залежить визнання нед. шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висповку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психіч. стану ос.може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визна ється недієздатною.
Стаття 41. Правові наслідки визнання фіз.ос. недієзд.
1. Над недієздатною фіз. ос. встановлюється опіка.
2. Недієзд. фіз. ос. не має права вчиняти будь-якого право чину.
3. Правочини від Імені недієздатної фізичної особи та в її інтерес вчиняє її опікун.
4. Відповідальність за шкоду, завдану недієзд. фіз. ос., несе ЇЇ опікун.
Стаття 42. Поновлення цив. дієздат. фіз. ос., яка була визнана недієздатною
1. За заявою опікуна або органу опіки та піклування суд поновлює цивільну дієздатність фізичної особи, яка булл визнана недієздатною, і припиняє опіку, якщо буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення її психічного стану у неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
2. Порядок поновлення цивільної дієздатност фізичної особи, яка була визнана недієздатною, встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
В10 Безвісна відсутність та оголошення фіз.ос. померлою.
Стаття 43. Визнання фіз. ос. безвісно відсутньою
1. Фіз. ос. може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом 1 року в місці її постійного прожив. немає відомостей про місце її перебування.
2. У разі неможл.встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається 1число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в раз неможливості встановити цей місяць.
3. Порядок визнання фіз.ос. безвісно відсутньою встановлюється Цив. процес. Код. У.
Стаття 44. Опіка над майном фіз. ос., яка визнана безвісно відсутньою, а також фіз.ос., місце перебування якої невідоме
1. На підставі рішення суду про визнання фіз.ос. безвісно відсутньою нотаріус за останнім місцем її проживання описує належне й майно та встановлює над ним опіку.
2. За заявою зац. особи або органу опіки та піклування над майном фіз.ос., місце перебування якої невідоме, опіка може бути встановлена нотаріусом до ухвалення судом рішення про визнання її безвісно відсутньою.
3. Опікун над майном фіз.ос., яка визнана безвісно відсутньою, або фіз.ос., місце перебування якої невідоме, приймає виконання цив.обов'язків на її користь,погашає за рахунок її майна борги, управляє цим майном в її інтересах.
4. За заявою заінтересованої особи опікун над майном фіз.ос., яка визнана безвісно відсутньою,або фіз.ос., місце перебування якої невідоме, надає за рахунок цього майна утримання особам, яких вони за законом зобов'язані утримувати.
5. Опіка над майном припиняється у разі скасування рішення суду про визнання фіз.ос. безвісно відсутньою, а також у разі появи фіз.ос., місце перебування якої було невідомим.
Стаття 45. Скасування рішення сулу про визнання фіз.ос. безвісно відсутньою .Якщо фізична особа, яка була визнана безвісно відсутньою,з''явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування або суд, що постановив рішення про визнання цієї особи безвісно відсутньою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасову рішення про визнання фіз.ос. безвісно відсутньою.
Стаття 46.Оголошення фіз.ос.померлою І. Фіз.ос. може бути оголошена судом померлою, якщо у місці постійного проживання нема відомостей про місце її перебування 'прот. 3 р., а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом 6 міс.
2. Фіз.ос., яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діям може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дн закінч.воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фіз.ос. померлою і до спливу цього строку, не раніше спливу шести місяців.
3. Фіз.ос. оголош. померлою від дня набрання закони сили рішенням суду про це. фіз.ос, яка пропала безвісти за о ставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її з гибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діям може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
4. Порядок оголошення фіз.ос. померлою встановл. Цив. процесуальним кодексом У..
Стаття 47.Правові наслідки оголошення фіз.ос. померлою
1. Правові наслідки огол. фіз.ос.померлою прирівнюється до правових наслідків, які настають у разі смерті.
2. Спадкоємці фі.ос., яка оголошена померлою, не мают права відчужувати протягом 5 років нерухоме майно, що перейш. до них у зв'язку з відкриттям спадщини. і
Стаття 48. Правові наслідки появи фіз.ос., яка оголошена померлою
1. Якщофіз. ос, яка була оголошена померлою, з'явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебув.цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтер. ос. скасов. рішення про оголошення фізичної особи померлою.
2. Незалежно від часу своєї появи фіз.ос., яка була оголошена померлою, має право вимагати від особи, яка володіє її майном, повернені цього майна, якщо воно збереглося та безоплатно перейшло до неї після оголош. фіз. ос.померлою, за винятком майна, придбаного за набувальною давністю, а також грошей та цінних паперів на пред'явника, і
3. Особа, до якої майно перейшло за відплатним договором,зоб. повернути його, якщо буде встановлено, що на момент набуття цього майна вона знала, що фіз. ос., яка була оголошена померлою, жива.В раз немож. повернути майно особі, яка була оголошена померлою, відшкодовується вартість цього майна.
4. Якщо майно фіз.ос., яка була оголошена померлою і з'явилася, перейшло у власність держави, А.Р. Крим або територіальної громади і було реалізоване ними, цій особі повертається сума, одержана від реалізації цього майна.
В11Опіка та піклування.
Стаття 55. Завдання опіки та піклування
1. Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Стаття 56. Орган опіки та піклування
1. Органи, на які покладено здійснення опіки та піклування, їх права та обов'язки щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які поі требують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 57. Обов'язок повідомляти про фіз. осіб, як потребують опіки або піклування
1. Особа, якій стало відомо про фіз. ос., яка потребує опіки або піклування, зобов'язана негайно повідомити про це орган опіки та піклування.
Стаття 58. Фіз.особи, над якими встановлюється опіка
1. Опіка встановлюється над малолітніми особами, як позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнан недієздатними.
Стаття 59.Фіз.особи,над якими встановлюється піклування
1. Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.
Стаття 60. Встановлення опіки та піклування судом
1. Суд встановлює опіку над фіз.ос. у разі визнання недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
2. Суд встановлює піклування над фіз.ос. у раз обмеження її цив. дієздат.і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.
3. Суд встановлює опіку над малоліт. ос., якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
4. Суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.
Стаття 61.Встановлення опіки та піклування органом опіки та піклування
1. Орган опіки та піклування встановлює опіку над мал.ос. та піклування над неповноліт. ос., крім випадків, встановлених частинами першою та другою статті 60 цього Кодексу.
Стаття 62. Місце встановлення опіки або піклування
1. Опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
Стаття 63. Призначення опікуна або піклувальника
1. Оп.або піклув. призначає орган опіки та піклування.
2. Оп.або піклув. може бути лише фіз.ос. з повною цив. дієздат.
3. Фіз.ос. може бути призначена оп. або піклув. лише за її письмовою заявою.
4. Оп. або піклув.призначаються переважно з осіб, які переб. у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного.
5. Фіз.ос.може бути призначено одного або кількох оп.чи піклув.
Стаття 64. Фіз.ос., яка не може бути опікуном або піклув.
1. Оп.або піклув.не може бути фіз.особа:
1) яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені
2) поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування.
Стаття 65. Оп. або піклув.над фіз. ос., щодо якої не призначено опікуна або піклувальника
1. До встановлення опіки або піклування призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.
Стаття 66. Оп.або піклув. над фіз. ос., яка перебув. у спец. закладі
1. Якщо над фіз.ос., яка перебуває у навч. заклад закладі охор. здоров.або закладі соц. захисту насел., не встановлено оп.чи піклув.або не призначено оп. чи піклув, опіку або піклування над нею здійсню цей заклад.
Стаття 67. Права та обов'язки опікуна
1. Оп. зобов.дбати про підопічного, про створення йому необ.поб. умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Оп. малол.ос.зобов'язаний дбати про її виховання, навч.та розвиток. 2. Оп. має право вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12
