Реферат: Життя і творчість С.П. Галябарди
Як наше молоде кохання...
Кохання...
«Якби ще ти була чужа»
Слова: Степан Галябарда
Музика: Володимир Кузнєцов
Я у житті щасливий чоловік,
Бо гарну жінку бог мені послав,
За це йому молитимусь повік,
Такої жінки ще ніхто не знав.
На неї гляну - все у неї є:
Уста і коси, руки і душа.
Як тільки схочу - все вoно моє,
Якби іще вона була чужа.
Приспів:
Якби ще ти була чужа,
То не було б тобі ціни.
Якби ще ти була чужа,
Не знав би нині я вини.
Якби ще ти була чужа,
Ніхто б мене вже не спинив.
Якби ще ти була чужа,
Тобі б я небо прихилив.
Прийду додому, тут уже вона
Мене чекає хоч би цілу ніч.
Смачна вечеря, пляшечка вина,
І усмішка її чарівних віч.
Аж стрепенуся, задзвеню, як сталь,
Від незбагнених і палких бажань,
Ти підійди, хоч поруч мене стань,
От якби ти іще була чужа.
Приспів.
Я у житті щасливий чоловік,
Бо гарну жінку бог мені послав,
За це йому молитимусь повік,
Такої жінки ще ніхто не знав.
Приспів.
Якби ще ти була чужа,
То не було б тобі ціни.
Якби ще ти була чужа,
Не знав би нині я вини.
Якби ще ти була чужа,
Ніхто б мене вже не спинив.
А ти моя і не чужа,
Тому нема тобі ціни.
«Я чекаю тебе»
Слова: Степан Галябарда
Музика: Павло Зібров
Чи мені ти з марева з'явилась,
Чи приснилась раптом уві сні.
І мене навіки полонила,
Застелила білий світ мені.
Ти мене одразу полонила,
Зав'язала білий світ мені.
Приспів:
Я чекаю тебе поки ніч не прийде,
Я чекаю, чекаю, чекаю.
Я чекаю тебе, я бажаю тебе,
Я кохаю тебе, я кохаю.
Я чекаю тебе поки ніч не прийде,
Я чекаю, чекаю, чекаю.
Я чекаю тебе, я бажаю тебе,
Я кохаю тебе, я кохаю.
Як вітрильник в морі без вітрила,
Так у цім житті без тебе я.
Добре зрозумій, дівчино мила,
Що уже я твій, а ти моя.
Добре зрозумій дівчино мила,
Що уже я твій, а ти моя.
Приспів.
«Я люблю тільки Вас»
Слова: Степан Галябарда
Музика: Павло Зібров
Вже приходить призначений час,
Вас чекаю на щиру розмову,
Щоб сказати Вам знову і знову:
"Я люблю тільки Вас, тільки Вас".
Ваші очі я бачу і в сні
Ваш портрет на папері малюю.
Хоч розлуку нам доля готує,
Все ж Ви дайте надію мені,
Все ж Ви дайте надію мені...
Як я мрію, кохана, про те,
Щоб забрати Вас з Вашого замку,
І блукати до самого ранку
У саду, де жоржина цвіте.
Я б учора до Вас підійшов,
Як ішли Ви із церкви додому,
Та була Ви така в голубому,
Що їй богу я слів не знайшов,
Що їй богу я слів не знайшов...
І сьогодні кляну я свій страх,
І картаю себе за несмілість,
О зробіть перший крок, Ваша милість,
Все в моїх прочитайте очах.
А якщо не зуміємо вдвох
Серед тисяч себе розпізнати,
Всеодно буду Вaс я кохати,
Та поможе нам стрітися бог,
Та поможе нам стрітися бог...
«Шикидим»
Слова: Степан Галябарда
Музика: Cезен Аксу
Я відлітаю знов в рідний край,
Ти мене більше не зустрічай,
Поглядом серце своїм не край,
Ти – моє щастя, - так і знай.
Рідна, кохана, ніжна Шикидим,
Берег турецький – то твій дім,
А Україна – то мій рідний край,
Я відлітаю, пробач, прощай.
Тільки любов збережи,
"Милий мій" – ще раз скажи,
Ти відпливаєш, мов дим,
Зірко моя, Шикидим,
Моя Шикидим, моя Шикидим...
Ой мамо, Шикидим, Шикидим, |
Ой мамо, Шикидим, Шикидим, |
Ой мамо, Шикидим, Шикидим, | (2)
Знов повернусь туди, де живеш. |
Я залишу свій рідний дім,
Скажу "так треба" друзям всім своїм
І повернуся знов туди,
Де сходить зірка Шикидим.
Я залишу свій рідний дім,
Скажу „так треба” друзям всім своїм
І повернуся знов туди,
Де сходить зірка Шикидим.
Ой мамо, Шикидим, Шикидим, |
Ой мамо, Шикидим, Шикидим, |
Ой мамо, Шикидим, Шикидим, | (2)
Знов повернусь туди, де живеш. |
Кажу, мамо, я без неї не проживу,
Бачу у снах її і наяву,
Погляд звертаю щодня на Схід –
Там моє кохання минулих літ.
Тільки любов збережи,
"Милий мій" ще раз скажи,
Ти напливаєш, мов дим,
Доле моя, Шикидим,
Моя Шикидим, моя Шикидим.
Ой мамо, Шикидим, Шикидим, |
Ой мамо, Шикидим, Шикидим, |
Ой мамо, Шикидим, Шикидим, | (2)
В серці моєму навік мила Шикидим. |
Я залишу свій рідний дім,
Скажу "так треба" друзям всім своїм
І повернуся назавжди,
Де співає Шикидим.
Я залишу свій рідний дім,
Скажу "так треба" друзям всім своїм
І повернуся назавжди,
Де співає Шикидим.
Ой мамо, Шикидим, Шикидим, |
Ой мамо, Шикидим, Шикидим, |
Ой мамо, Шикидим, Шикидим, | (2)
В серці моєму навік мила Шикидим, |
Моя Шикидим,
Моя Шикидим,
Моя Шикидим,
...Ти - моя Шикидим.
«Чоловічий вогонь»
Слова: Степан Галябарда
Музика: Арнольд Святогоров
Невже це є моє кохання?
Невже це мій жіночий час?
Незрозуміле це бажання -
Його побачити ще раз.
Коли дивлюсь у горді очі,
То відчуваю ніжний щем.
Я божевільна, але хочу
Спалитися його вогнем.
Приспів:
Чоловічий вогонь, чоловічий вогонь
Обпікає і серце, і тіло,
Через сто заборон у душевний пoлон
Я потрапити радо хотіла б.
Це є дивний полон, цей солодкий полон,
Що від нього рятунку не треба.
Чоловічий вогонь, чоловічий вогонь -
Я навіки в полоні у тебе.
Але в полоні важко жити,
Коли тебе не бережуть,
Якщо лиш будеш ти любити -
Тебе любов'ю обкрадуть.
Я знаю ти мене загубиш,
Та не боюсь цього нічуть,
Якщо мене ти не полюбиш,
То я з полону утечу.
Приспів. (2)
Чоловічий вогонь...
Чоловічий вогонь...
«Холодний вітер»
Слова: Степан Галябарда
Музика: Павло Зібров
Холодний вітер котить долю, як пір’їну,
Через епохи, і кордони, і моря.
І вже далеко, так далеко Україна,
Моя одвічна недосягнена зоря.
І вже далеко, так далеко Україна,
Моя одвічна недосягнена зоря.
Приспів:
Я вже ніколи повернутися не зможу
У край батьківський, де калина й солов’ї.
Я тільки ввечері на зорях поворожу,
І тільки вранці сльози висохнуть мої.
Тут є усе, чого душа лише бажає,
І лиш самій душі не можу дати лад.
А вже роки мої, як птахи відлітають,
І жоден з них не повернувся ще назад.
А вже роки мої, як птахи відлітають,
І жоден з них не повернувся ще назад.
Приспів.
Я поважаю і Нью-Йорк і Кароліну,
Вже тут онуки мені щастя принесли.
Та ще б хоч раз в житті побачити Вкраїну,
А потім хай би і на цвинтар віднесли.
Та ще б хоч раз в житті побачити Вкраїну,
А потім хай би і на цвинтар віднесли.
Приспів.
«Тобі вклонюся, доленько моя»
Слова: Степан Галябарда
Музика: Степан Гіга
Сміється в небі жайвір молодий
Голубку голуб радісно цілує
І білим світом світяться сади
Зозуля так багато літ віщує;
У серця батьківщини щирий дар,
Його за гріш на ринку не купити,
Його ціную з малку як буквар,
Який навчав мне у світі жити
Згорає осінь сніг вітри несуть
І журавлі летять у теплий вирій,
Але джерела знов з під криги б'ють
І ріг кирпатий аж на рік ще виріс
І десь у світі жде любов моя,
Я знаю, що пройду землею чесно
І вірю з кожним днем все більше я
У щастя і земне і піднебесне
Тобі вклонюся доленько моя,
Зате, що на землі цій народився
Що Українське слово знаю я, |
Що пісні материнської навчився. | (2)
«Стрілецький романс»
Слова: Степан Галябарда
Музика: Остап Гавриш
Україну, як попіл, забуття засипає
І не чути уголос їхніх звань та імен.
Ех, стрільці січовії, хто вас нині згадає,
Хто устами торкнеться шовку ваших знамен ?
Ех, стрільці січовії, хто вас нині згадає,
Хто устами торкнеться шовку ваших знамен ?
Ви носили в петлицях ясносині блавати,
Ви плекали у серці до Вкраїни любов.
Ех, стрільці січовії, є за що помирати,
Є за що проливати єорогів наших кров.
Ех, стрільці січовії, є за що помирати,
Є за що проливати єорогів наших кров.
Вже Господь не відверне наших втрат і поразок,
Вас усіх памятають Соловки й Колима.
Ех, стрільці січовії, нині мусимо разом
Повертатись додому, жде нас мати сама.
Ех, стрільці січовії, нині мусимо разом
Повертатись додому, жде нас мати сама.
І для кожного сина шлях нелегкий проляже.
Та яка б ця дорога те терниста була.
Ех, стрільці січовії, і ніщо вже не важить,
Тільки щоб Україна нас усіх прийняла.
Ех, стрільці січовії, і ніщо вже не важить,
Тільки щоб Україна нас усіх прийняла.
«Сохрани, Боже»
Слова: Степан Галябарда
Музика: Остап Гавриш
Як листки за зимним вітром відлітають,
По одному мене друзі покидають,
Залишаючи у серці біль утрати,
Бо усі колись ми маєм помирати,
Та, якби ж хоч на жертовнім полі бою
Рідну землю заслоняючи собою,
А то тихо у безпомічних палатах,
Від розбуджених Чорнобелів проклятих!
Приспів:
Сохрани, Боже, друзів моїх, ще живих,
Упокій душі, хто спочив у глибокому сні.
Хто ж мені руку вірну подасть замість них?
Як проб'ють дзвони України, хто дасть віру мені?
І свою я відчуваю в тім провину,
Що лягають мої друзі в домовину.
Не спізнавши ані слави, ані віна.
Плач за ними, безталанна Україно.
І не знаю, хто нам в горі цім зарадить,
Підкладе плече і душу, а хто зрадить?
Але друзі йдуть за обрій по одному,
І ніколи не повернуться додому!
Приспів.
Сохрани, Боже, друзів моїх, ще живих,
Упокій душі, хто спочив у вічному сні...
«Солов'ї»
Слова: Степан Галябарда
Музика: Олег Марцинківський
Солов'ї вертаються додому,
До своїх зраділих, рідних гнізд.
Я тобі так вірила одному,
Як в коханні клявся ти мені.
Та сказав, що мусиш ненадовго
У чужі поїхати краї,
І тоді повернешся додому,
Як лиш заспівають солов'ї.
Солов'ї...
Приспів:
Солов'ї співають, сoлов'ї,
Повертаючись у росяні краї,
І цілують аж до досвітку своїх
Найвірніших в цілім світі солов'їв.
Не бентежте мою душу, солов'ї,
І в піснях не ворушіть жалі мої,
Тільки вам єдиним ще повірю я,
Що свого я дочекаюсь солов'я.
Солов'ї щасливо відспівали,
І понесли у вирій солов'ят,
А тебе я так і не діждалась -
Відцвіла сама весна моя.
Лиш мене розпитує кохання:
"Де ж зимують наші солов'ї?"
Може знов весна настане рання,
І почую я пісні твої.
Пісні твої...
Приспів.
Солов'ї,
Тільки вам єдиним ще повірю я.
Солов'ї,
Що свого я дочекаюсь солов'я.
Солов'ї вертаються додому,
До своїх зраділих, рідних гнізд.
Я тобі так вірила одному,
Як в коханні клявся ти мені...
«Роксолана»
Слова: Степан Галябарда
Музика: Олег Слободенко
Як за часів турецької навали
Iз України гнали в степ ясу,
Моїх дівчат на ринках продавали,
В гаремах марнували їх красу.
Ридала Україна безталанна,
Сміявся хижо місяць-ятаган,
Тоді повстала горда Роксолана
I склав життя до ніг їй Сулейман.
Приспів:
Роксолано, Роксолано,
Україну продають,
В ріднім домі, в ріднім домі
Яничари ростуть.
Роксолано, Роксолано,
Твоє ім'я, мов дзвін
Піднімає, піднімає
Мій народ з колін.
Вона оберігала Україну
Від зла і рабства цілих сорок літ
I цю її життя найвищу ціну
Забуть не сміє український рід.
Цей образ із далекого туману
До мене промінцем надії йде.
О, де ти, де ти, панно Роксолано?
Тебе так довго Україна жде.
Приспів. (2)
«Поверни мене, доле»
Слова: Степан Галябарда
Музика: Микола Свидюк
І знов наснилась рідна хата
І я маленький ще тоді,
А на подвір'ї батько й мати
Стоять ще зовсім молоді
До них я простягаю руки,
Але не можу підійти,
Бо роз'єднали нас розлуки
І розлучили всі світи
Приспів:
Поверни мене доле шляхами
У дитинство мене поведи,
Хай там знову побачу я маму,
Наберу із криниці води;
Хай почую знов батьковий голос,
Разом з ним скошу в лузі траву
Тільки жаль, що ніколи – ніколи
Цього вдруге я не проживу.
Я перейшов з весни у літо
Живу у місті стільки літ,
І вже мої зростають діти -
Летять лелеками у світ
Та враз присняться винувато
Немов в образі на роки
Моя стара батьківська хата
І молоді мої батьки.
Приспів.
«Перевал»
Слова: Степан Галябарда
Музика: Павло Зібров
Знов у гори я іду
До вершини перевалу.
Може дівчину знайду,
Що мене колись кохала.
Йшли ми з нею в гори. вдвох
Чисті, світлі, як ангели.
І світився щастям бог,
Падали зірки на скелі.
Приспів:
Перевал, перевал,
Сорок років життя - перевал.
Вже зозулі любов
Відкували для мене й для тебе.
Перевал, перевал,
Ми і досі тебе пам'ятаєм,
Бо у нашім житті
Став ти високим і чистим, як небо.
Перевал в глибокім сні
Знову друга зустрічає.
Мовчимо ми з ним одні,
З нами дівчини немає.
Раптом бачу я сліди
На засніженім кришталі.
І збагнув я, що і ти
Тут була на перевалі.
Приспів.
«Осінні вітражі»
Слова: Степан Галябарда
Музика: Павло Зібров
Каштани падали під ноги,
Цвіли осінні вітражі.
Не розбираючи дороги,
Ми йшли з тобою вже чужі,
Ми йшли з тобою вже чужі.
Мене ти чути не хотіла
І зрозуміти не могла.
Як птаха в вирій вже летіла,
Думками з іншим вже була.
Приспів:
Зачекай, зачекай,
Ти не все ще мені розповіла,
Чом печаль, як вуаль,
На твоєму обличчі лежить.
Я кохаю тебе,
Тільки цього ти не зрозуміла,
Як без тебе тепер,
Як без тебе тепер мені жить?
Не остудив осінній вітер
Твого гарячого чола.
Ти в листя викинула квіти,
Не оглядаючись, пішла,
Не оглядаючись, пішла.
Та знай, тобі я буду снитись
Красивий, гордий, молодий.
Ще схочеш ти мене любити
Й шукати тут мої сліди.
Приспів.
«Новий день над Україною»
(«Це моя Україна день новий зустрічає»)
Слова: Степан Галябарда
Музика: Богдан Кучер
Знову сонце ласкаве промінь свій посилає
і степам, і долинам, і потокам гірським.
Це моя Україна день новий зустрічає -
моя лагідна мати усміхаєтмся всім.
Там, де Січ Запорізька духом вольності віє
і козацькії чайки в Чорне море пливуть.
А на київських кручах сяє злото Софії,
і на гору Чернечу нас дороги ведуть.
Світлу сонця радіє Буковина й Поділля.
І над краєм Донецьким в небі жайвір співа.
А з карпатського літа лине голос трембіти.
Все то є Україна - наша пісня жива.
Це моя Україна день новий зустрічає!
Величава княгиня усміхається всім.
Слобожини вітають запашним короваєм.
Закарпаття частує хмелем чистих медів.
А у древньому Львові пані всі гонорові.
Полтавчанок, киянок як побачиш - умреш!
Синьоокі красуні - молоді волинянки...
так подивляться в душу - очі не відведеш.
А як засвіту встануть молоді козаченьки -
вміть честь боронити і любити дівчат.
І покличе Полісся на купальське весіля...
І принесут лелеки молодих козачат...
Бо козацькому роду та й нема переводу.
І у вічному небі наші зорі горять.
Це моя Україна день новий зустрічає!
Величава княгиня - погляд ясних очей.
І гостинно, і радо, щиро вас привітає... | (x2)
І запросить до хати, як поважних гостей. |
«Несу свій хрест»
Слова: Степан Галябарда
Музика: Остап Гавриш
В стару світлину я вдивляюсь знову,
Вона всe знає, що колись було.
Тоді сказав оте єдине слово,
Яке в душі, мов квітка розцвіло.
Ім'я твоє молитвою шепочу,
Хоч фото посвітліло вже від літ.
Коханий мій, я знов до тебе хочу,
Бо заступив мені ти цілий світ.
Приспів:
Несу свій хрест через літа,
Через жалі і пересуди,
Ти все забув десь у світах,
Я не забуду.
Несу свій хрест, свою вину,
Свою любов, як кару божу,
Ти зрадив легко, як дихнув,
А я не можу.
Яка була щаслива наша пара,
Яка весна довкола цвіла,
Але біда за нами йшла, мов кара,
І відвернуть її я не змогла.
Тобі за це не скажу ані слова,
І дорікати тим мені не смій.
В стару світлину я вдивляюсь знову,
Де ти лиш мій, коханий, тільки мій.
Приспів. (2)
Ти зрадив легко, як дихнув,
А я не можу...
«Ненавиджу й кохаю»
Слова: Степан Галябарда
Музика: Т. Реніс
Залиш мене, благаю,
Та серце лиш нікому не віддай!
Забути наші ночі намагаюсь, -
Та як забути рай!?
Без тебе світ безмежний та порожній,
Холодний як зима.
З тобою сонце світить та сміється,
Хоч спокою нема...
З тобою важко жити так,
Але без тебе я помру один...
Тебе я люблю!
- Тебе я люблю!
І знову, знову, знову я тобі кажу,
Що я тебе люблю!
З тобою я в гірких сльозах,
З тобою я на небесах,
На небесах святих...
З тобою я живу і сміюсь,
Нічого я у світі не боюсь!
- Бо ми з тобою вдвох!
Ненавиджу й кохаю,
Знов люблю і знов тікаю,
Я кохаю все одно...
- Тебе я люблю!
І знову, знову, знову я тобі кажу,
Що я тебе люблю!
Люблю тебе і ненавиджу,
Але без тебе не живу ні дня!
- І я сумую за тобою!
З тобою я – небесний птах,
А на землі долаю страх самотності!
Ненавиджу й кохаю,
Знов люблю і знов тікаю,
Я кохаю знов!
Тебе я люблю, тебе я люблю,
І знову, знову, знову я тобі кажу,
Що я тебе люблю!
Злітаю птахом в небо...
- І я лечу до тебе...
Кохання і ніжність назавжди
Тобі віддам, бо я тебе люблю...
Люблю...
«Нев'януча любов»
Слова: Степан Галябарда
Музика: Микола Мозговий
У синім небі голуби літають,
І наші душі зігрівають знов,
І хоч літа назад не повертають,
Та не стирає крил свята любов.
І скоро діти вже дорослі стануть,
Хоч за горами осінь золота,
А нашого кохання цвіт не в'яне,
Як в ті юнацькі, трепетні літа.
Приспів:
Нев'януча любов, нев'януча любов
І серцю крила дасть, і горе переможе.
Нев'янучу любов, нев'янучу любов
До віку зберегти, о дай нам, боже.
Тепла шукають у чужих родинах,
Тепла невзявши із своїх родин,
А потім мучить вже життя провина
За те, що сиротою виріс син.
Струсніть із себе сірий порох втоми,
Погляньте в рідні очі, як колись.
Ніде нe краще, аніж в ріднім домі,
В якому ми любов'ю поклялись.
Приспів. (2)
«На Україну повернусь!»
Слова: Степан Галябарда
Музика: Остап Гавриш
Є у мене дім, одіж і авто,
Ранок, вечір, ніч, є вишневий сад.
Це у мене вже не візьме ніхто,
Як мої літа не вернуть назад.
Тільки раптом задзвенить
Мого серця тятива,
Як почую хоч на мить
Українськії слова.
Приспів:
На Україну повернусь
Через роки, через віки,
Устами вдячно притулюсь
До материнської руки.
Сяду у літак, стріну земляків.
Поєднаємо всі свої жалі.
Ляже довгий шлях нам у край батьків,
І наздоженем, певно, журавлів.
Може, хліб черствіший тут,
Та душа враз ожива.
Бо фіалками цвітуть
Українськії слова.
Приспів. (x2)
До свого гнізда полечу я знов,
Певно, там уже діти підросли.
А залишу тут віру і любов,
Може, назавжди повернусь колись.
Приспів. (x2)
