Реферат: Медико-соціальне обґрунтування системи управління здоров’ям жінок в інволюційному періоді
Форми
реалізації
Примітка: - існуючі, - частково змінені, - запропоновані елементи системи
З іншого боку, такий прогноз стимулю поінформовану активність жінок до вчасного проходження необхідних оглядів та слідкування за змінами у здоров’ї.
Аналогічний принцип стратифікації ризику покладений і в основу формування груп жінок для цілеспрямованого нформаційно-освітнього забезпечення їх медико-санітарними знаннями, що також якісно новою складовою функціонально-структурної моделі управління здоров’ям жінок у пери- та постменопаузі.
Відповідна схема (рис.10) передбачає як використання традиційних форм і методів навчання (телебачення, радіо, преса, internet, наочна агітація, лекції, бесіди, друковані матеріали), так і запровадження адаптованих цільових навчальних програм, семінарів та тренінгів для груп жінок, стратифікованих за рівнем ризику розвитку виникнення хвороб, асоційованих з менопаузою. Всеохоплюючий характер цього елементу моделі досягається тим, що мішенями його впливу цільові групи жінок з різним рівнем ризику (низьким, помірним, високим, дуже високим), а також сім’я і громада, в якій вони проживають.
Згідно висновків експертів, реалізація запропонованої моделі управління здоров’ям жінок у пери- та постменопауз дозволяє покращити показники охоплення жінок цільовими профілактичними оглядами та обов’язковими обстеженнями (100,00 % експертних висновків), знизити частоту тривалість рецидивів хронічних захворювань (100,00 %) та первинну нвалідність від них (92,00 %), поліпшити медико-санітарні знання жінок (96,00 %), їх навички самообстеження (96,00 %), підвищити частоту звертання за медичною допомогою (84,00 %) та покращити показники первинної захворюваност жінок (76,00 %).
Підтвердженням цьому є результати впровадження окремих елементів запропонованої моделі на етапах дослідження та при виконанні місько програми “Здоров’я населення і етапи впровадження проекту ВООЗ “Здорові міста в м. Івано-Франківську” (затверджена рішенням сесії міської ради 11.04.2000 р., термін виконання 2000-2005 рр.), які свідчать про поліпшення профілактично роботи, зокрема щодо виявлення під час медичних оглядів злоякісних новоутворень молочної залози та жіночих статевих органів (на 87,12–229,23 %), а також діагностики хвороб системи кровообігу, наслідком чого стало підвищення рівнів первинної та загальної захворюваності на ішемічну хворобу серця (на 10,33 30,42 %) і гіпертонічну хворобу (на 6,90 і 36,17 %) та стабілізація їх негативних наслідків – судинних уражень мозку (-1,09 % і +18,87 %).
1. Організація стандартних оглядів та обстежень в залежності від віку і професії |
2. формування груп спостереження (на підставі стратифікації ризику хвороб, асоційованих з менопаузою) |
Наявність факторів ризику |
Група здоров’я |
||||
Здорові |
Практично здорові |
Хронічн хворі в стадії: |
|||
компенсації |
субкомпенсації |
декомпенсації |
|||
Без ФР |
низький |
низький |
помірний |
високий |
високий |
1-2 ФР |
низький |
помірний |
високий |
високий |
дуже високий |
3 > ФР |
помірний |
високий |
високий |
дуже високий |
дуже високий |
Примітка: ФР - фактор ризику
3. Динамічне спостереження за станом здоров'я |
Перелік заходів і виконавців |
Рівень ризику |
|||
низький |
помірний |
високий |
дуже високий |
|
3.1.Огляди і консультації: |
||||
лікар ЗПСМ | 1 раз в рік | 2 рази в рік | 3 рази в рік | 4 рази в рік |
акушер-гінеколог | 1 раз в рік | 1 раз в рік * | 1 раз в рік * | 1 раз в рік * |
кардіолог | за потреби | 1 раз в рік * | 1 раз в рік * | 1 раз в рік * |
інш лікарі | згідно стандарту оглядів | згідно СДСХ | згідно СДСХ | згідно СДСХ |
3.2. Гігієнічне виховання і навчання методик: |
||||
лікар ЗПСМ | дотримання здорового способу життя | корекц ФР | корекц ФР, оздоровлення | корекц ФР, оздоровлення та реабілітації |
3.3. Лікувальні та реабілітаційні заходи |
||||
лікар ЗПСМ | - | згідно СДСХ | згідно СДСХ | згідно СДСХ |
Примітка: * - якщо нша частота не передбачена стандартом диспансерного спостереження хворого (СДСХ); ЗПСМ – загальна практика/сімейна медицина
4. Оцінка ефективності спостереження |
Критерії ефективності: |
· зростання повноти охоплення жінок цільовими оглядами та обов’язковими обстеженнями · зростання протягом року показників захворюваності і подальша їх стабілізація · зменшення показників запізнілої діагностики при виявленні онко- та інших захворювань · зменшення частоти і тривалості рецидивів хронічних захворювань · переведення в легшу групу диспансерного спостереження · зменшення нвалідизації · зменшення потенційно втрачених років життя внаслідок смертності до 65 років · продовження тривалості активного життя · поліпшення якості життя жінок · покращання медико-санітарних знань жінок · покращання рівня засвоєння жінками навичок самообстеження |
Рис. 9. Схема комплексного спостереження за станом здоров’я жінок
у пери- та постменопаузі
Висновки
Комплексним соціально-гігієнічним дослідженням виявлен особливості формування стану здоров’я жінок у пери- та постменопаузі в залежності від дії екзо- та ендогенних чинників ризику, встановлена неадекватність існуючих організаційних форм профілактики захворювань, асоційованих з менопаузою, що потребувало наукового обґрунтування якісно нової системи управління здоров’ям вказаного контингенту, впровадження якої довело свою соціальну, медичну та економічну ефективність.
1. Встановлено, що стан здоров’я і якість життя жінок старших 40 років знижується з віком і характеризується двома фазами значного його погіршення – у перименопаузі (45-54 роки) і після 65 років. При цьому, найстрімкіше зниження максимально можливого рівня (інтегрального індексу) здоров’я із 78,0 % у 40-44 роки до 59,8 % у 45-49 років і 49,2 % у 50-54 роки припадає на працездатний соціально активний вік, супроводжується високими показниками первинної інвалідності (112,6±4,6 - 115,8±5,1 випадків на 10 тисяч жінок 45-54 років), у 1,5-2 рази вищою, ніж в економічно розвинених країнах, смертністю, піком потенційно втрачених років життя (6729,6±49,2 на 100 тисяч відповідного населення) у 50-54 роки та зростанням захворюваності, що становить важливу соціально-економічну і медичну проблему суспільства, вирішення якої вимагає, перш за все, оптимізації системи профілактики.
2. Показано, що негативні медико-соціальні наслідки погіршення стану здоров’я жінок у пери- та постменопаузі спричинені в основному хворобами системи кровообігу (69,2 % причин смертності і 27,3–28,3 % причин загальної захворюваності та первинної інвалідності), злоякісними новоутвореннями (33,9-34,6 % всіх випадків смерті та 19,8 % причин нвалідизації працездатної групи 40-54 років, з них 45,3-59,1 % внаслідок пухлин молочної залози і статевих органів), остеопорозом і його проявами - хворобами кістково-м’язової системи та сполучної тканини і травмами (18,0 % причин первинної інвалідності, 12,3-16,8 % захворюваності), пік ураженост якими припадає на постменопаузу. Однак уже в пременопаузі виявлені значн резерви діагностики їх передзахворювань: за даними медичних оглядів десята частина (11,2±2,3 %) 40-49 річних жінок мають передракові захворювання молочно залози та статевих органів, практично половина (49,0±4,0 %) - відхилення від норми на електрокардіограмі і майже 40 % (38,3±2,2 %) - передгіпертонію.
3. Встановлено, що за показниками соціально-економічного статусу (матеріального благополуччя, освіти, зайнятості тощо) жінки віком від 40 років і старші є соціально вразливою групою населення, що негативно вплива на стан здоров’я (rху = -0,84–0,91, р<0,05) та досяжність медичної допомоги, реальна потреба в якій у 3,5-4 рази вища, ніж фактичне звертання.
4. Доведено (р<0,05), що основними групами факторів ризику патології менопаузи є соціально-психологічні (r = 4,33-1,64), ендогенн (3,69-2,03), соціально-економічні (2,26-1,81) та виробничі (1,91) чинники. Хоча в цілому жінки ведуть здоровіший спосіб життя, ніж чоловіки-однолітки (серед поведінкових чинників достовірно підвищує їх ризик захворюваності тільки вживання соленої їжі, r = 1,64, р<0,05), однак тенденція до фемінізації та омолодження шкідливих звичок, вимагають врахування їх при оцінц ндивідуального ризику хвороб.
5. Виявлено, що найвищі рівні відносного ризику хронічних хвороб є за умови наявності низької самооцінки здоров’я (r = 4,33, р<0,05) та артеріальної гіпертензії (r = 3,69, р<0,05), що стало підставою для розрахунку множинної кореляційно-регресійної математичної моделі прогнозування на дільниці частки хронічно хворих жінок віком від 40 років і старших (R=0,902, R2 = 0,814, adj R2 = 0,721, р<0,01).
6. Доведено, що існуюча система медичного обслуговування розглянутого контингенту жінок є недосконалою, особливо в частині забезпечення профілактичних технологій. Основними організаційними недоліками є відсутність нтегрованої медичної інформації про жінок, внаслідок наявності подвійно мережі закладів, що опікуються ними (загальносоматичної та акушерсько-гінекологічної), нескоординованості нормативної бази їх діяльност розподілу функцій; концентрація високовартісних сучасних методів діагностики на третинному рівні; недостатня укомплектованість (на 72,1 %), рівень кваліфікац (38,8 – 58,6 % атестованих) та надмірне навантаження (близько 2000 населення на одну посаду) лікарів загальної практики/сімейної медицини; недоступність медичної допомоги для більшості жінок через фінансові труднощі (68,4 %), низький рівень освіти та медичних знань. Результатом встановленого диспропорції у наданні медичної допомоги (недостатній обсяг амбулаторно-поліклінічно надмірний – стаціонарної), невиконання обов’язкових стандартів профілактичних обстежень та оглядів, запізніле виявлення онкозахворювань, хвороб системи кровообігу та інших хронічних захворювань, а відповідно соціально-економічних втрат внаслідок захворюваності, інвалідності та смертності від них.