Курсовая работа: Європейський вплив на український живопис у картині В.Д. Орловського "На березі моря"
Останні чотири роки у творчості В.Орловського, починаючи з 1880 — 1884 роки, пов’язані з живописом марин, він повертається ло минулої тяги. Художник з усім єством віддається вивченню південої природи та ефектів освітлення, також уважного спостереження реальності. Виробивши самостійну точку зору художник з великим запасом досвіду й пізнання, з завзяттям, прийнявся за розробку марин. Починають з’являтися картини з морськими сюжетами. З тих пір з’являються картини з морським живописом [7,с.19]. Перехід до пейзажу, просторового вирішення живописного полотна, виразився у наростаючій популярності зображення стихії води [30, с51].
У період розвитку творчості Орловського 70 — 80-і роки ХІХ ст художник виконав найкращі свої картини, в яких відбилися нові естетичні настанови. Про те, що В. Орловський досягає висот у живописі ми можемо судити з діалога М. І. Мурашки і В. Д. Орловського. Під час прогулянки берегом річки на репліку М. І. Мурашка: „ От краса, який лопух, намалювати б”, — Орловський відповів — Та хіба в картині це потрібно? Хіба Ви бачите оці лопухи, коли дивитесь на цілий вид в природі, який Вам дає картина. Так їх потрібно малювати, щоб не заважали загальному. Впіймайте передайте загально...” [12, с.12].
Творам українських митців притаманне порушення важливих соціальних, національних, філософських і морально-етичних проблем, передусім проблем людської совісті, моральної відповідальності перед людиною і суспільством. Можна сказати, що в ідилістичному пейзажі присутні ментальні стереотипи нації: відчуття гармонії людини з природою, ліричність, емоційність [30, с.47].
Картини В. Орловського містять у собі деколи жанровий елемент — характерні сцени з життя народу: селян, рибалок, чумаків тощо. Вводячи в пейзажне полотно елементи жанру, митці тим самим надавали творам соціального звучання.
Висновки до ІІІ розділу
Таким чином, пейзаж другої половини ХІХ-поч. ХХ ст. набува самостійного ідейно-естетичного значення, яке полягає у відходженні від академічного впливу, з’являються нові антиакадемічні віяння, які приносять суттєві зміни у розуміння завдань мистецтва, а також реалістичне бачення природної краси. Також пейзаж визначається своїм особливим образним ладом. Характеристика переосмислення європейського пейзажу дала змогу українським пейзажистам створити своє індивідуальне бачення пейзажу. Панівним напрямом в живописі того часу стає критичний реалізм. Великим впливом на український живопис було барбізонське бачення пейзажу. Серед перших відкривателів барбізонців для українського пейзажу став В. Орловський. Барбізонці дають новий мпульс, що до осмислення пейзажного живопису. Українські художники вчаться у барбізонців привносити теплоту, ліризм у свої пейзажі. І їм це вдається. Вже на кінець ХІХ ст. панівним стає пейзаж. Вперше з’являються антиакадемічні віяння, які лягають в основу створення реалістичного пейзажу з відображенням життєвоправдивого, емоційного образу вітчизняної природи. Саме в цей період спостерігається розквіт соціально картини. Іде зображення ландшафту з усіма його акцентами. Любов до природи, її реалістичне бачення, намагання відтворити такою, якою вона є з її тіньовими градаціями ось ц завдання, які були покладені у пейзажний живопис ХІХ — поч ХХ ст. Приходе невимушене зображення широкого простору з усіма акцентами світла, та передачі повітря. Так, як іде реалістичне відображення життя, то у пейзажі зображають не лише людину, але намагаються упровадити ледь помітні акцент такі як дороги, лнвади, жутора. Тобто ту у обстановку, в якій живуть простір.
Висновки
Опрацювавши коло фахової літератури, присвяченої мистецтву пейзажного живопису, та проаналізувавши полотно, ми дійшли наступних висновків:
1. Відхід від академічного впливу, поява нових антиакадемічних віянь, які приносять зміни у реалістичне бачення природної краси
2. Невимушене зображення широкого простору з усіма акцентами світла, та передачі повітря.
3. Відбувається переосмислення європейських ідей, та барбізонського бачення, щодо природи, та тлумачення їх з точки зору українського живопису, вносячи своє бачення та свої традиції у пейзажний живопис.
4. Нове колористичне вирішення картини відповідає зразкам реалістичного бачення природи.
5. Використання нових засобів, щодо зображення соціально забарвленої жанрової картини.
6. Висвітлення натури, та реалістична інтерпретація навколишнього середовища з усіма його нюансами.
7. Присутність зображення людини і так званного індустріального простору.
8. Подолання умовностей пейзажного тла та зображення природи в динаміці, в нерозривному зв’язку з людськими думками й переживаннями.
Список літератури
1. Алпатов М. Композиція в живописі. Історичний нарис / М. Алпатов. М-Л.: Мистецтво, 1940. – 140с.
2. Альохін А. Д. Образотворче мистецтво / А. Д. Альохін. М.: Просвітництво, 1984. – 160с.
3. Асєєва Н. Ю. „Українсько-французькі художні зв’язки 20-30-хроків ХХст. / Н. Ю. Асєєва. К.: Наукова думка, 1984. – 125с.
4. Асєєва Н. Ю. Українське мистецтво і європейські художн центри / Н. Ю. Асєєва. К.: Наукова думка, 1989. – 385с.
5. Білецький П. Скарби не тлінні. Українське мистецтво у світовому художньому процесі / П. Білецький. К.: Мистецтво, 1974. – 190с.
6. Білецький П. О. Мова образотворчих мистецтв / П. О. Білецький. К.: Радянська школа, 1973. – 128с.
7. Булгаков Ф. І. Альбом російського живопису. Картини В. Д. Орловського двадцятип’ятиріччя його художньої діяльності / Ф. І. Булгаков. С-Петербург.: видавництво Ф. І. Булгакова та А. П. Коломнина, 1888. – 36с.
8. Волков Н. Н Сприйняття бачити / Н. Н. Волков. М.: Просвітництво, 1976. – 32с.
9. Волков Н. Н Композиція в живописі / Н. Н. Волков. М.: Мистецтво, 1977. – 262с.
10. Волков Н. Н. Думки про мистецтво / Н. Н. Волков. М.: Радянський художник, 1973. – 142с.
11. Волков Н. Н. Колір в живописі / Н. Н. Волков. М.: Мистецтво, 1984. – 320с.
12. Говдя П. І. Володимир Данатович Орловський В. Д. Орловський (1842-1914) / П. І. Говдя. К.: Мистецтво, 1968. – 114с.
13. Говдя П. І. „Українське мистецтво другої половини ХІХ початок ХХст. ” / П. І. Говдя. К.: Мистецтво, 1964р. – 43с.
14. Говдя П. І. „Пейзажі В. Д. Орловського” / П. І. Говдя // Мистецтво.– 1964.– №2.–с.24-25
15. Даніель С. М. Мистецтво бачити / С. М. Даніель. Л.: Мистецтво, 1990. – 120с.
16. Державний музей украънського образотворчого мистецтва УРСР. – К.: Мистецтво, 1970. – 148с.
17. Жаборюк А. А. Український живопис останньої третини ХІХ — початку ХХ ст. / А. А. Жаборюк. К.-Одеса: Либідь, 1990 р. –310с.
18. Живопис України. – К.: Аврора, 1976. – 184с.
19. Журавель О. „Соціальна роль пейзажу в українському станковому живопису другої половини ХІХ століття” / О.Журавель // Образотворче мистецтво. 1977.– №4. –С.26-28
20. З історії українського мистецтва. Навчальний посібник. Мелітополь.: Аквілон, 2000. – 180с.
21. Історія українського мистецтва в 6-ти томах. Мистецтво другої половини ХІХ-поч. ХХ ст. Т. 4.–К.: Жовтень, 1970. – 435с.
22. Ковальов Ф.В. Золотий перетин в живопису / Ф.В.Ковальов. К.: Вища школа, 1989. – 144с.
23. Лобановський Б. Б., Говдя П. І. Українське мистецтво другої половини ХІХ –початку ХХ ст. Нариси з історії українського мистецтва / Б. Б. Лобановський, П. І. Говдя. К.: Мистецтво, 1989. – 206с.
24. Митці України. Енциклопедичний довідник. – К.: Українська енциклопедія ім М. П. Бажана, 1992. – 520с.
25. Міляєва Л „ З архіву В. Д. Орловського” / Л. Міляєва // Студії мистецтвознавчі. – 2006. – №4. – С.108-130
26. Музейний альманах. Наукові матеріали, статті, виступи, спогади, все. – Х.: Курсор, 2005. – 146с.
27. Негельовський Ю. П., Степовик Д. В., Членова Л. Г. Українське мистецтво / Ю. П. Негельовський. К.: Радянська школа, 1976. – 132с.
28. Образотворче мистецтво Радянської України. – М.: Радянський художник, 1955. – 130с.
29. Російське мистецтво. Нариси про життя та творчість художників. М.: Мистецтво, 1971. – 563с.
30. Савицька Л. На шляху оновлення Мистецтво України у 1890-1910-т роки / Л. Савицька.Х.: Ексклюзив,2003. – 468с.
31. Словник художників України. Головна редакція українсько Радянської енциклопедії, К.: Редакційна колегія М.П.Бажан, 1973. – 270с.
32. Тамручі Н. О. Простір картини / Н. О. Тамручі. М.: Радянський художник, 1983. – 368с.
33. Український живопис Сто вибраних творів. К.:Мистецтво, 1989. – 24с.
34. Український живопис ХІХ — початкуХХст. Л.: Друковий двір, 1961. – 48с.
35. Український живопис ХІХ — поч ХХ ст. з приватних зібрань Києва // Образотворче мистецтво. – 1984. – №4. – С.16-19
36. Українське мистецтво у полікультурному просторі. К.: ЕксОб, 2000. – 180с.
37. Українська радянська енциклопедія. Том 8, видання ІІ, К.: Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1982. – 528с.
38. Яворська Н. В. Пейзажна барбізонська школа / Н. В. Яворська. М.: Мистецтво, 1962. – 347с.
Додатки
1. Наталівський музей був створений у Наталівці на Слобожанщині. Ця садиба була заснована на початку 1880-х років Іваном Герасимовичем Харитоненко та названа в честь молодшої онуки Наталівкою. Син І. Г. Харитоненка — Павло Іванович Харитоненко, який мав художню колекцію, яка була розділена між Москвою, де порходила значна частина життя міцената-промисловця, Наталівкою та м. Суми.
З персональної справи Володимира Донатовича Орловського.
2. Свидетельство. Дано за надлежащею подписью и с приложением казенной печати ученику четвертого класса Киевской 2-й или Губернской гимназии Владимиру Орловскому в том, что он поступил в сию гимназию 12 августа 1855 года и находился в ней по 12 сентября 1860 года; Нине же, согласно вступившей просьбе, уволен. В бытность в гимназии поведения был отличного, а в преподаваемых предметах хорошо учился.
3. Свидетельство №1837. Дано сие Импер. Акад. Худож. Пенсионеру ее Владимиру Донатовичу, удостоенному награждения 1-й золотой медалью, в удостоверение того, что он, по возвращении с практических занятий из Южной России, в скором времени должен отправиться на казенный счет за границу, для дальнейшего усовершенствования в пейзажной живописи, а до того может проживать беспрепятственно в Петербурге.
4. Cанкт-Петербургская Императорская Академия Художеств за отличные познания в пейзажной живописи признает и почитает пенсионера Владимира Данатовича Орловского своим Академиком с правами и преимуществом в установлениях Академии предписанными. Дан в С. Петербурге за подписанием 1874г. ноября 4 дня.
5. В Совет Императорской Академии Художеств Академика Владимира Донатовича Орловского
Чувствую себя достаточно сведущим в пейзажной живописи, чтобы конкурировать на звание профессора, я имею честь почтительнейше просить Совет Академии, утвердить за мной право пользования казенной мастерской впредь до предстоящей выставки на звания.
22 декабря1875года. Академик В. Орловский.
Прошение Академика Орловского, от 22 декабря, об оставлении за ним академической мастерской для исполнения к предстоящей выставке, программы на звание профессора. -
Звание Академика Орловский удостоен в 1874 году, за картины: перед шквалом, закат солнца, болото, в степи, вечер, посев, лесной сруб и пески.
По выслушании Совет определяет: занимаемую Орловским мастерскую оставить за ним до окончания исполняемой им программы на звание профессора.
6. Извещение о том, что Орловском 20 марта 1878 г. на экзамене для присуждения Академич. Знаний присуждено звание профессора. 3апреля 1878г.
7. В Правление Императорской Академии Художеств
В качестве журнала за первые шесть месяцев пребывания моего за границей до сведения Академии имею честь довести.
По настоящее время на основании всего виденного, я успел составить себе довольно точное понятие только о двух Европейских школах — Германской и Французской…
8. В Правление Императорской Академии Художеств
Пенсионера Академии Владимира Орловского
Отчет.
28 октября настоящего года (1870) кончился ровно год со дня отправления моего за границу. Следуя букве Устава, имею честь почтительнейше представить Академии годовой отчет о своих художественных занятиях и путешествиях в течении года…
9. Ваше Превосходительство
Милостивый Государь
Петр Федорович
Узнавши из бумаги присланной Академией о скором приезде Профессора Боголюбова для осмотра наших работ, я несколько приостановился с отсылкой моих картин на нашу Академическую выставку.
Теперь же конченные две из моих я посылаю: один мотив воздуха и моря, а другой из Римской Кампаньи д. Аричи. Причем решаюсь почтительнейше просить Ваше Превосходительство, хотя мимоходом обратить внимание на верную постановку их. — Об эти вещи требуют сильного света слева, какой я имел в мастерской у себя.
Вместе с тем я пишу Академику Боткину, чтобы он потрудился выставить еще две из прежде отосланных в Петербург картин.
Думаю, что некоторые художники видели их не натянутыми и без рам почему вероятно сделали заключение несколько строгое но надеюсь, что на выставке они будут не хуже других.
Покорнейше прошу принять уверение в совершенном почтении.
апреля 1-го дня Вашего Превосходительства покорный слуга
1872года. Рим. Владимир Орловский.
10. Ваше Превосходительство
Милостивый Государь
Петр Федорович
Имевши ввиду, что Академия всегда была очень снисходительна в отношении выполнения существовавших правил пенсионерами, зная, что многие наши самые лучшие художники-пейзажисты, как профессора Боголюбов, Барон Клодт, Лагорио, Дюкер и др. выбыли все шесть лет за границей без всякого сопротивления со стороны Академии я полагал, что и мне это дозволено будет тем более, что намереваясь предаться преимущественно изучению моря, я здесь имею для этого все средства под рукой начиная от теплого климата дающего возможность делать студии в случае нужды и зимой до самой мастерской, которую могу иметь в Porto Danzo, с окнами на море и прибрежье полное лодок, суден и всяких далей нужных в этом жанре. Профессор Боголюбов, того же мнения, что мне не мешало бы провести некоторое время здесь.
18 июля1872 года Пансионер Академии
Владимир Орловский.
11. Инструкция пенсионерам ИАХ, посылаемым за границу для усовершенствования в искусстве … Утвержденная 13 мая 1870г.
№4 «Жанристы, баталисты и пейзажисты, по возвращении из за границы, путешествуют три года по России, и в течении зимних месяцев этих трех лет имеют пребывание в Киеве, где получают бесплатные мастерские».
