Курсовая работа: Вплив особливостей педагогічних комунікацій на формування особистості молодшого школяра
В інструкц дітям пропонувалося закінчити пропозиції.
Стимулюючий матеріал: 1. Найбільше на уроках музики мені подобається...
2. Іноді на уроках музики мені не подобається...
3. Мені б хотілося на уроках музики...
Обробка. Проводився якісно-кількісний аналіз.
1. На якісному рівні аналізувалося зміст реалізація видів, форм, методів роботи, що роблять вплив на відношення дітей до того або іншого виду музичної діяльності.
2. На кількісному рівні підраховувалася частота найбільш потрібних та "непопулярних" видів і форм діяльност на уроках музики.
б) Рейтингова оцінка предметів.
По шкалі від 1 до 10 балів дітям було запропоновано оцінити наступні предмети: російський мова, математика, фізкультура, читання, музика, природознавство, ритміка, праця, образотворче мистецтво, етикет, географія.
1 бал - найнижча оцінка;
10 балів - найвища оцінка.
Обробка. Кількісний підрахунок балів по кожному предмету.
Бланк рейтингово оцінки даний у додатку 2.
На досліджуваному класі працює вчитель музики зі стажем 2,5 роки. Основний напрямок роботи: уроки музики.
а) Для вивчення педагогічно компетентності вчителі використався тест-опросник оцінки соціально-комунікативно компетентності, що складає з 133-х питань, що містить у собі 6 факторів:
СКН соціально-комунікативна незграбність (29 питань);
НН нетерплячість до невизначеності (21 питання);
До надмірне прагнення до конформности (15 питань);
РСР підвищене прагнення до статусного росту (20 питань);
ИН орієнтація на избегание невдач (28 питань);
ФН фрустрационная нетолерантність (20 питань).
б) Методика Фландерса.
Мета: вивчити особливост вербальної й невербальної комунікації вчителі. Виділити паттерни в педагогічній взаємодії.
Хід роботи з методикою: 1) спостереження уроків музики; 2) робота із спостереженням: виділення паттерна і його реєстрація на бланку у вигляді:
1 паттерн = 1паличка.
Стимулюючий матеріал (10 категорій):
1. Приймає відношення або тон і вираження емоцій учня й роз'ясняє сво відношення в незагрозливій манері;
2. Схвалює дії або поводження учня;
3. Розвиває ідеї, запропоновані учнем;
4. Задає питання, засновані на своїх ідеях з наміром одержати відповідь від учня;
5. Пояснення, розвиток власних ідей;
6. Команди, вказівки, які повинен виконати учень;
7. Критичні зауваження на адресу учня директивного характеру, у підвищеному тоні, апеляція до авторитету учня;
8. Відповідь на обіг учителя. Воля висловлення власних ідей обмежена;
9. Вираження власних ідей, питань, пропозицій, вільний розвиток власних думок;
10. Мовчання або замішання взаємодіючих. Паузи, короткі періоди мовчання, характер комунікацій під час яких незрозумілий спостерігачеві.
Обробка результатів: 1) кількісна: підрахунок
виділених (зареєстрованих) паттернов у вигляді: . 
2) якісна: аналіз співвідношення вербальних і невербальних компонентів у педагогічному спілкуванні; а також співвідношення категорій між собою.
Протокол 3-х уроків музики за методикою Фландерса даний у додатку 4.
2.2 Обробка та аналіз отриманих результатів за методикою "Соціально-комунікативно компетентності"
Із даних таблиці ми бачимо, що в дітей даного класу:
1) показник товариськості, доброзичливості (фактор А) пов'язаний із проявами:
- рішучості, соціальній сміливості, невимушеності (фактор Н);
- тривожності, заклопотаності(фактор ПРО)-негативним зв'язком, тобто, чим общительнее дитина, тим він проявляє себе більше рішучим і менш стурбованим;
2) показник високого ступеня сформованості інтелектуальних функцій, великого обсягу знань (фактор В) зв'язаний із властивостями:
- нетерплячість, активність, легка збудливість (фактор D), що, імовірно, є характерним для молодшого шкільного віку;
- незалежність, домінантність, напористість (фактор Е), тобто, чим вище інтелект і більше обсяг знань, тим дитина більше активна, незалежний, напористий;
3) показник упевненості, спокою й стабільності (фактор З) має зв'язок із проявами:
- сумлінності, ретельності, відповідальності (фактор G), тобто спокійна дитина в цьому клас також сумлінний і відповідальний;
4) показник нетерплячості, активності, легковозбудимости (фактор D) зв'язаний із властивостями:
- сумлінності, відповідальності (фактор G) - негативним зв'язком
- високого самоконтролю, гарного розуміння соціальних нормативів (фактор Q3) негативним зв'язком, тобто, чим нетерплячіше й активніше дитина, тим він менш відповідальний і має менший самоконтроль;
5) показник домінантності, незалежності, напористості (фактор Е) зв'язаний з наступними проявами:
- схильність до ризику, хоробрість, безтурботність, веселість (фактор F), тобто більше незалежна дитина - він більше хоробрий і більше схильний до ризику;
6) показник сумлінності, відповідальності, ретельності (фактор G) зв'язаний із властивостями:
- чутливість, ніжність, залежність від інших (фактор I);
- напористість, дратівливість, фрустрированность (фактор Q4) - негативним зв'язком, тобто, сумлінна дитина в даному класі більше чутлива й менш напористий і дратівливий;
7) показник соціально сміливості, невимушеності, рішучості (фактор Н) пов'язаний із проявами:
- тривожності, заклопотаності, повний похмурих думок (фактор ПРО) - негативний зв'язок, тобто, рішучий, невимушений дитина - безтурботний, спокійний і оптимістичний;
8) показник чутливості, ніжності (фактор I) пов'язаний з :
- високим самоконтролем (фактор Q3), тобто ніжна дитина краще вміє здійснювати самоконтроль.
Таким чином, аналіз кореляційних зв'язків показав, що найбільше навантаження "падає" на фактор D (нетерплячий, активний, легко збудливий), що має 3 зв'язку; а також на фактор G (сумлінний, виконавчий, відповідальний), що має 4 зв'язки; тобто, нетерплячі, легко збудливі діти в даному класі мають високий ступінь сформованост нтелектуальних функцій, вони, найчастіше, бувають безвідповідальні й мають низький самоконтроль, що, імовірно, пов'язане з особливостями молодшого шкільного віку; разом з тим, сумлінні, виконавчі хлопці більше впевнені в собі, спокійні, більше чутливі й залежні від навколишніх, також вони більше незворушні, розслаблені, флегматичні й стримані.
Крім того, був розглянутий взаємозв'язок особистісних властивостей із соціальним статусом дітей. Виявлено взаємозв’язок емоційного статусу учнів з їхнім навчальним статусом і показниками: соціально-сміливий, невимушений, рішучий (фактор Н).
Особливу увагу варто звернути на виділений взаємозв'язок емоційного й навчального статусу. Імовірно, це характеризу специфічне для молодших класів, що вчаться єдності у міжособистісному сприйнятті академічної успішності й міжособистісних емоційних особистих відносинах, що, швидше за все,буде розглянуто в підлітковому віці. Навчальний статус пов'язаний з показниками:
- відкритість, доброзичливість, товариськість (фактор А);
- упевненість у собі, стабільність (фактор З);
- домінантність, незалежність (фактор Е);
- соціальна сміливість, невимушеність (фактор Н);
- тривожність, заклопотаність (фактор ПРО) - негативний зв'язок;
- емоційний статус.
Цікавим представляється виділений симптомокомплекс особистісних властивостей, взаємозалежний з навчальним статусом. Його відрізняє внутрішня гармонійність, цілісність, взаємодоповнюваність виділених особистісних якостей. Наприклад, товариськість і доброзичливість (фактор А) прямо пов'язані із соціальною сміливістю й невимушеністю (фактор Н), і в той же час, гармонійно сполучаються з упевненістю в собі, стабільністю (фактор З), а домінантність і незалежність (фактор Е) надають всій вищевказаній характеристиці логічну завершеність. Особливу увагу хочеться звернути на виділений негативний взаємозв'язок із тривожністю; що, з одного боку, досить логічно сполучається з іншими виділеними особистісними властивостями, тобто, товариські й упевнені в собі діти менш тривожні; з іншого боку, виділена взаємозв'язок суперечить взаємозв'язки проведених раніше психологічних досліджень, а саме, у ряді випадків висока тривожність має позитивний взаємозв'язок з навчальним статусом, оскільки тривожні діти більше сумлінні, відповідальні, акуратні, уважні, що визначає їх найбільш ретельну підготовку до занять, кращу усваиваемость матеріалу на уроці й гарне поводження.
Виявлений же негативний взаємозв'язок є характеристикою даного класу.
Особливо слід зазначити відсутність значимих взаємозв'язків фактора В (високий ступінь сформованості інтелектуальних функцій, великого обсягу знань) з навчальним статусом. Для пояснення даного факту, імовірно, потрібні додаткові психологічн дослідження.
Таким чином, проведений аналіз, по суті, дозволяє виявити психологічний особистісний портрет успішного учня в даному класі. Для аналізу основних видів комунікацій і виявлення їхньої специфіки в педагогічному репертуарі учителя, був використаний ряд методик.
За методикою соціально-комунікативної компетентності отримані наступні результати:
СКН (соціально-комунікативна незграбність) 8
НН (нетерплячість до невизначеності) 8
ДО (надмірне прагнення до конформності) 3
РСР (підвищене прагнення до статусного росту) 10
ИН (орієнтація на уникнення невдач) 5
ФН (фрустраційна нетолерантність) 15
Найбільше відхилення від середніх величин виявлено по показниках : ДО (надмірне прагнення до конформности),
ИН (орієнтація на уникнення невдач), ФН (фрустраційна нетолерантність).
Фрустраційна нетолерантність. Високе значення по даному показнику вказує на емоційний дискомфорт, фрустрированість у комунікативній сфері; при цьому проявляється недостатня здатність до прийняття соціально-комунікативних ситуацій.
Низьке значення по показнику ИН (орієнтація на уникнення невдач) свідчить про можливу тенденцію викладача у своїй музично-педагогічній діяльності орієнтуватися на постановку максимальних цілей, завдань у роботі і їхнє досягнення, а не на вибір якогось оптимального варіанта в роботі, що забезпечує невисокі результати, але в той же час дозволяє уникнути невдач.
Низьке значення по показнику ДО (надмірне прагнення до конформності) може свідчити про непіддатливість людини реальному або уявлюваному тиску групи, що проявляється в зміні його установок відповідно до початкової, що не розділялася їм позицією більшості.
Показники СКН (соціально-комунікативна незграбність), НН (нетерплячість до невизначеності), РСР (підвищене прагнення до статусного росту) - мають тенденцію до низько виразності.
Так, занижене значення показника НН (нетерплячість до невизначеності) свідчить про достатню терпимість до невизначеності, про певну творчість даного педагога, оскільки відчуття комфорту в діяльності властиво, скоріше, для творчих, ініціативних людей. Також низьке значення показника СКН (соціально-комунікативна незграбність) може означати соціально-комунікативну гармонійність, уміння піднести своя думка й вислухати чуже. А низьке значення показника РСР (підвищене прагнення до статусного росту) свідчить про те, що даний показник не є самоціллю в роботі, але й не відкидається повністю, що може також говорити про присутність творчості, ентузіазму, захопленості.
2.3 Обробка та аналіз результатів за методикою Фландерса
Також особливост педагогічних комунікацій вивчалися за методикою Фландерса. Використання дано методики дозволяє проаналізувати основні види педагогічних комунікацій (вербальний і невербальний).
Аналіз із використанням спостережень 3-х уроків музики, де було виділено 203 педагогічн комунікації, показав, що найбільше яскраво представлено: пункт 2 (схвалює д учня, його поводження), пункт 4 (задає питання, засновані на своїх ідеях з метою одержати відповідь), пункт 8 (відповідь на обіг учителя. Воля висловлення власних ідей обмежена).
Середню виразність мають: пункт 3 ( розвиває ідеї, запропоновані учнем), пункт 5 (пояснення, розвиток власних ідей), пункт 9 (вираження власних ідей учня, питань, пропозицій. Вільний розвиток власних думок).
Фактично не представленими є пункт 1 (приймає відношення або тон і вираження емоцій учня й роз'ясняє своє відношення в незагрозливій манері), пункт 7 ( критичн зауваження на адресу учня директивного характеру, у підвищеному тоні, апеляція до авторитету учня), пункт 10 (мовчання або замішання взаємодіючих. Паузи, короткі періоди мовчання, характер комунікацій під час яких незрозумілий спостерігачеві).
Таким чином, найбільшу виразність ма доброзичливість, активність, діалогічна взаємодія вчителя з дітьми; середню виразність має також активне, ініціативне спілкування на уроці музики; низьку виразність має конфліктне, у підвищеному тоні, пасивна взаємодія педагога з дітьми.
Тому, з вищесказаного видно, що характерним для даного педагога є доброзичливе, у той же час дуже активне, ніціативне, діалогічне спілкування із дітьми.
2.4 Зіставлення та узагальнення аналізу невербального поводження педагога й результатів методики Фландерса
1. За методикою Фландерса виділено 203 педагогічні комунікації, - аналіз невербального поводження також говорить про велику роль невербальних компонентів у взаємодії;
2. У методиці Фландерса яскраво представлені наступні характеристики:
- схвалює дії учня, його поводження на невербальному рівні це виражається: у схвальному погойдуванн головою, активних, але ненав'язливих дотиках, посмішці, схвальній інтонації, піднятих догори долонях;
- задає питання, засновані на своїх ідеях, з метою одержати відповідь; невербальне поводження підтверджує це, тому що питання задаються в доброзичливому тоні, часто ілюструючись жестами;
- відповідь на обіг учителя. Воля висловлення власних ідей обмежений. Поводження дітей багато невербальними компонентами: ілюстративна функція жестів, телодвижений і міміки (передача настрою, внутрішнього змісту музики, а також власні емоції). Педагогом і дітьми широко використається прийом емоційного співпереживання як засіб для більше глибокого усвідомлення музичного змісту.
Таким чином, результати порівняльного аналізу двох методик показали, що два основних види педагогічних комунікацій (вербальний невербальний) існують разом, взаємопроникаючия й гармонійно доповнюючи один одного.
На заключному етап дослідження:
1) Для проведення якісного аналізу відносин дітей до різних форм роботи, використовуваним на уроках музики (спів, слухання музики, руху під музику, гра на інструменті, вивчення нот, малювання й ін.),була проведена методика незакінчених пропозицій.
Учням пропонувалося закінчити кожне із трьох пропозицій. Аналіз результатів показав наступне:
1. Найбільше на уроках музики дітям подобається:
n співати (9 чол.)
n слухати музику (8 чол)
n малювати (3 чол)
n слухати розповіді (2 чол.)
n учити ноти (1 чол.)
n відповідати (1 чол.)
n некрасива музика (1 чол.)
n одержувати п'ятірки (1 чол.)
2. Іноді на уроках музики дітям не подобається:
n співати (6 чол.)
n малювати (4 чол.)
n відповідати (2 чол.)
n коли не запитують (2 чол.)
n писати в зошиті (1 чол.)
n слухати музику (1 чол.)
n грати (1чол.)
n учити нструменти (1 чол.)
n зауваження (1 чол.)
n писати ноти (1 чол.)
n коли не виходить (1 чол.)
n коли ми граємо героїв (1 чол.).
3. Дітям хотілося б на уроках музики:
n щоб нам розповідали історії (1 чол.)
n грати на нструменті (9 чол.)
n одержувати гарні оцінки (1 чол.)
n музичн пригоди (1 чол.)
n співати пісні (4 чол.)
n грати опери (1 чол.)
n сидіти на 1-й парті (1 чол.)
n більше малювати (1 чол.)
n слухати музику (2 чол.)
n розповідати (1 чол.)
n кружлятися й танцювати (1 чол.)
n вивчати ноти (1 чол.)
n проспівати свою улюблену пісню (1 чол.).
Таким чином, ми приходимо до висновку, що результати методики дають можливість глянути на уроки музики очами дітей і спробувати внести деякі зміни в наступній педагогічній роботі.
Найбільше часто згадуванішим є такий вид діяльності, як спів; так, подобається співати 9-ти учням, а не подобається - 6-ти. Звідси видно, що спів – досить спірний вид занять у плані подобається / не подобається; а тому що це – одна з найбільш важливих форм роботи на уроці, спробуємо співвіднести його з невербальним поводженням учителя для того, щоб спробувати знайти причину даному факту. Так, під час розучування й виконання пісень у даного педагога виявлений наступний поведінковий комплекс: збільшення дистанції спілкування (знаходження за нструментом), міміка стає яскравіше, виразніше, підвищення тону в голосі, збільшується жестикуляція, немає руху педагога по класі, інтенсивний візуальний контакт, використається посмішка. Така "різниця в смаку" стосовно співу може порозуміються особливостями невербального поводження вчителі, що каждый дитина, зрозуміло, сприймає по-своєму. Слухання музики – найменш спірний (подобається - 8 чол., не подобається - 1 чол.) вид діяльності, що також виявляється дуже важливим як засіб розвитку музикальності, уважності, емоційності. Малювання як вид діяльності, що розвиває образне мислення, сприйняття й емоційність на уроках музики, використається значно рідше, ніж, скажемо, спів і слухання музики, але також є спірним (подобається малювати - 3 чол., не подобається - 4 чол.).
