Курсовая работа: Витрати і ціни і на продукцію
Нормативи накладних витрат за операційними центрами
Таблиця 4
Операційний центр | Витрати, грн. | Кількість операцій | Величини витрат на операцію |
Трудові витрати | 80 000 | 50 000 | 1.60 грн/люд-год |
Робота устаткування | 210 000 | 100 000 | 2.10 грн/люд-год |
Виробничі замовлення | 45 000 | 600 | 75 грн/замовлення |
Переналагодження устаткування | 160 000 | 2 000 | 80 грн / переналагоджування |
Доставка матеріалів | 100 000 | 2500 | 40 грн / доставку |
Витрати обробного нструмента | 35 000 | 175 | 200 грн / інструмент |
Контроль якості | 170 000 | 5 000 | 34 грн / контроль |
Робота допоміжного устаткування | 200 000 | 100 000 | 2 иашино-години |
Ці нормативи у свою чергу використовуються для перенесення витрат з операційних центрів на продукцію. В табл. 5 наведений розрахунок розподілу накладних витрат кожного операційного центра за видами продукції (вироби А і В) і наступна оцінка накладних витрат, що припадають на одиницю продукції.
Таблиця 11.5
Розподіл накладних витрат за виробами
Операційні центри | Виріб А | Виріб В | ||
Операції (шт.) | Вартість (грн.) | Операції (шт.) | Вартість (грн.) | |
Трудові витрати, 1.60 грн /людино-годину | 10000 | 16000 | 40000 | 64000 |
Робота устаткування, 2.10 грн /машино-годину | 30000 | 63000 | 70000 | 147000 |
Виробничі замовлення, 75 грн /замовлення | 200 | 15000 | 400 | 30000 |
Переналагодження устаткування, 80 грн/ переналагодження | 1500 | 120000 | 500 | 40000 |
Доставка матеріалів, 40 грн /доставку | 900 | 36000 | 1600 | 64000 |
Витрати обробного нструмента, 200 грн /інструмент | 100 | 20 000 | 75 | 15 000 |
Контроль якості 34 грн /контроль | 4000 | 136000 | 1000 | 34000 |
Робота допоміжного устаткування, 2 грн /машино-годину | 30000 | 60000 | 70000 | 140000 |
Усього накладних витрат | 466000 | 534000 | ||
Кількість випущених виробів | 5000 | 20000 | ||
Накладні витрати на одиницю поодукції | 93,20 | 26,70 |
Отже, що на кожен виріб А припадає 93,2 грн накладних витрат, а на кожен виріб В 26.7 грн. Калькуляцію повної собівартості одиниці продукції при використанні обох методів наведемо в табл. 6.
Таблиця 6
Калькуляція собівартості одиниці продукції
АВС-метод | Використання прямої прац як бази розподілу | |||
Виріб А | Виріб В | Виріб А | Виріб В | |
Матеріали | 35,00 | 25,00 | 35,00 | 25,00 |
Прямі витрати праці | 15,00 | 15,00 | 15,00 | 15,00 |
Виробничі накладні витрати | 93,20 | 26,70 | 40,00 | 40,00 |
Усього | 143.20 | 66,70 | 90,00 | 80,00 |
Як видно з табл. 6, при використанні першого методу на кожен виріб було нараховано по 40 грн накладних витрат. У дійсност накладні витрати на одиницю продукції склали відповідно 93,2 грн і 126,7 грн. Отже, перший метод привів до недооцінки вартості виробу А і переоцінці вартості виробу В.
Основні переваги АВС-методу:
1) поліпшує систему обліку витрат підприємства, допомагає в отриманні більш точних результатів;
2) збільшує число облікових одиниць, використовуваних для акумуляції накладних витрат (за цехами відділами);
3) змінює базу, використовувану для нарахування накладних витрат на продукцію (будь-які базов показники, простежені за продукцією чи виконуваними операціями);
4) змінює сприйняття різних видів накладних витрат, які формально є непрямими витратами (використання енергії, контроль якості, переналагодження устаткування);
5) дає можливість управлінцям приймати дієві рішення щодо вибору ефективної маркетингової стратегії випуску прибуткової продукц контролю витрат на стадії їх виникнення.
Істотними недоліками використання АВС-методу є:
1) довільність у вибор базового показника;
2) значні витрати на дослідження операцій, оформлення документації тощо.
4. Методи калькуляції собівартості продукції на підприємстві
Як було визначено в п. 2, усі виробничі витрати розділяються на витрати прямих матеріалів, прямої праці і загальновиробничі накладні витрати. Якщо перші дв групи відносяться до прямих змінних витрат (безпосередньо відносяться на виготовлену продукцію), то загальновиробничі накладні витрати є змішаними (включають як змінну, так і постійну компоненти).
Змінні виробничі накладн витрати варто відносити на собівартість готового продукту, тому що вони включають витрати на силову енергію, непрямі матеріали, упакування, контроль якості тощо, разом з тим постійні виробничі витрати потребують розподілу за такими варіантами:
- включення їх до складу виробничої собівартості рівномірно;
- віднесення їх на сукупність витрат, пов'язаних з реалізацією продукції в конкретний період, подібно до збутових і адміністративних витрат.
Іншими словами, ключовим питанням оцінки собівартості продукції є вибір періоду для віднесення постійних виробничих витрат: періоду їх фактичної появи чи періоду реалізації продукції.
Існує два методи калькуляції собівартості:
1) метод поглинених витрат, при якому усі виробничі витрати (змінні і постійні) відносяться на собівартість виробленої продукції і пропорційно розподіляються між реалізованою продукцією і продукцією, що залишилась на складі;
2) метод прямих витрат, при якому змінні витрати відносяться на вироблену продукцію, а постійні витрати відносяться на реалізовану продукцію.
Для того щоб зрозуміти принципове розходження між цими підходами, варто пам'ятати, що із загального обсягу виробленої продукції тільки частина реалізується (приносить дохід), а нша частина залишається на складі. Це є тиловою ситуацією сьогодення. Адже стовідсоткове спрогнозувати і спланувати виробничо-господарську діяльність конкретного підприємства в часі неможливо.
При застосуванні методу прямих витрат постійні виробничі витрати - це витрати, пов'язані зі сприянням виробництву, а не з випуском конкретних одиниць продукції. Тому їх варто враховувати як витрати конкретного періоду і відразу списувати на реалізовану в даному періоді продукцію. При застосуванн методу поглинених витрат для оцінки запасів на складі необхідно враховувати постійні;виробничі витрати, необхідні для виробництва продукції.
ПРИКЛАД 2. Підприємство-виготовляє один вид продукції. Його діяльність характеризується такими показниками: ціна за одиницю продукції (без ПДВ) - 11 тис грн; змінні витрати на одиницю продукції - В тис грн; постійні виробничі витрати за місяць - 240 тис грн; нормальний рівень виробництва - 150 виробів; адміністративні і збутов витрати на місяці - 100 тис грн. Обсяг виробництва продукції по місяцях: 1, 2, 3, 4 місяці 150 виробів; 5 місяць-170 виробів; в місяць -130 виробів. Обсяг реалізації готової продукц по місяцях: 1 місяць - 140 виробів; 2 місяць - 130 виробів; 3 місяць - 160 виробів; 4 місяць - 150 виробів; 5, 6 місяці - 160 виробів. При цьому до початку оціночних операцій склад був порожній.
РІШЕННЯ. Здійснимо порівняльний аналіз розрахунку собівартості і прибутку в кожному місяці за допомогою методів прямих та поглинених витрат.
У табл. 7 представлен результати розрахунку відповідно до методу прямих витрат.
У табл. 8 аналогічн розрахунки здійснені за допомогою методу поглинених витрат.
Таблиця 11.7
Розрахунок прибутку за методом прямих витрат
Номер місяця | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Запаси на початок | 0 | 80 | 240 | 160 | 160 | 240 |
Змінні витрати | 1 200 | 1200 | 1200 | 1200 | 1360 | 1040 |
Запаси на кінець | 80 | 240 | 160 | 160 | 240 | 0 |
Сумарні змінні витрати | 1 120 | 1040 | 1280 | 1 200 | 1280 | 1 280 |
Постійні виробничі витрати | 240 | 240 | 240 | 240 | 240 | 240 |
Собівартість | 1 360 | 1 280 | 1 520 | 1440 | 1520 | 1 520 |
Виручка від реалізації | 1 540 | 1430 | 1760 | 1650 | 1760 | 1 760 |
Валовий прибуток | 180 | 150 | 240 | 210 | 240 | 240 |
Загальновиробничі витрати | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 |
Чистий прибуток | 80 | 50 | 140 | 110 | 140 | 140 |
Таблиця 11.8
Розрахунок прибутку за методом поглинених витрат
Номер місяця | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Запаси на початок | 0 | 96 | 288 | 192 | 192 | 282,35 |
Змінні витрати | 1.440 | 1440 | 1440 | 1 440 | 1600 | 1 280 |
Запаси на кінець | 96 | 288 | 192 | 192 | 282,35 | 0 |
Собівартість | 1 344 | 1 248 | 1536 | 1440 | 1509,65 | 1562,35 |
Виручка від реалізації | 1 540 | 1430 | 1760 | 1650 | 1760 | 1 760 |
Валовий прибуток | 196 | 182 | 224 | 210 | 250,35 | 197,65 |
Загальновиробничі витрати | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 |
Чистий прибуток | 96 | 82 | 124 | 110 | 150,35 | 97,65 |
Принципове розходження між розрахунковими схемами досить очевидне з наведених у таблицях 7-8 даних. Разом з тим слід зазначити, що відповідно до обох схем сумарна величина прибутку за півріччя однакова і складає 660 тис грн. Отже, у загальному підсумку підприємство нічого не втрачає і нічого не виграє.