Курсовая работа: Організація роздрібної торгівлі непродовольчими товарами
3) Товарооборот на одного працівника магазину визначається за формулою:
, (2.3)
де 
– товарооборот на одного
працівника, тис. грн.;
Q – річний обсяг роздрібного товарообороту, тис. грн.;
Ч – чисельність працівників магазину, чол.
208,75 тис. грн.
4) Товарооборот на одного працівника торгового залу визначається за формулою:
, (2.4)
де 
– товарооборот на одного
працівника торгового залу, тис. грн.;
Q – річний обсяг роздрібного товарообороту, тис. грн.;
– чисельність
працівників торгового залу, чол.
556,7 тис. грн.
5) Частка площі торгового залу в загальній площі магазину визначається за формулою:
, (2.5)
де 
– частка площі торгового
залу в загальній площі магазину, %;
– площа
торгового залу, м2;
– загальна площа
магазину, м2.
56,25%.
6) Визначаємо частку товарних запасів, якi розміщені в торговому залі магазину, за формулою:
, (2.6)
де 
– частка товарних запасів,
якi розміщені в торговому залі магазину, %;
– товарн
запаси, якi розміщені в торговому залі, тис. грн.;
– товарні запаси в магазині, тис.
грн.
37,0%
Частка товарних запасів у торгових залах магазинів з традиційними методами продажу складає, як правило, 30–40%, даний показник магазину «Шедевр» знаходиться в цих рамках – складає 37%, що свідчить про достатню кількість товарних запасів у торговому залі магазину.
7) Для розрахунку коефіцієнта установочної площ використовується така формула:
, (2.7)
де 
– коефіцієнт установочно
площі;
– площа, на якій
розміщено торгово – технологiчне обладнання, м2;
– площа
торгового залу магазину, м2.
0,28
Коефіцієнт установочної площ показує, яка частина торгового залу зайнята під обладнання. Значення цього показника має знаходитися в межах 0,27–0,32. Отримане значення 0,28 свідчить про достатню кількість обладнання у магазині.
8) Коефіцієнт демонстраційної площі магазину визначається за формулою:
, (2.8)
де 
– коефіцієнт
демонстраційної площі;
– демонстраційна
площа (площа викладки товарів), м2;
– площа
торгового залу магазину, м2.
0,72
Коефіцієнт демонстраційної площі характеризує співвідношення площі всіх елементів обладнання, що розміщено в торговому залі магазину та використовується для викладки товарів, i торгової площі магазину. Цей показник для магазинів з продажу непродовольчих товарів має бути в межах – 0,60–0,85. Даний показник становить 0,72, тобто знаходиться в нормі, що свідчить про те, що демонстраційна площа магазину є достатньою.
9) Коефіцієнт ємност обладнання визначається за формулою:
, (2.9)
де 
– коефіцієнт ємност
обладнання;
– демонстраційна
площа (площа викладки товарів), м2;
S обл. – площа, на якій розміщено торгово – технологічне обладнання, м2.
– коефіцієнт
демонстраційної площі;
– коефіцієнт
установочної площі.
2,57
Отже, проаналізувавши отриман дані техніко – економічних показників ефективності використання площі торговельного залу магазину, можна зробити висновок, що всі показники знаходяться в нормі, кількість обладнання в магазині, демонстраційна площа торговельного залу достатніми.
Загалом, після детального ознайомлення з фінансовими даними діяльності магазину «Шедевр», приходимо до висновку, що магазин «Шедевр» працює ефективно і злагоджено, із зростанням прибутку і обсягів товарообігу з року в рік. Обчисливши техніко – економічн показники ефективності використання площі торговельного залу розуміємо, що плануванням торгового залу займались справжні професіонали.
3. Обґрунтування та вибір місцерозміщення магазину з продажу непродовольчих товарів
При розміщенн роздрібної торговельної мережі необхідно враховувати наступні фактори:
- щільність та характер житлової забудови;
- нтенсивність потенційних потоків покупців;
- розвиток громадського та індивідуального транспорту;
- рівень доходів населення тощо.
Існує декілька принципів розміщення роздрібної торговельної мережі:
1. Принцип рівномірного розміщення роздрібної торговельної мережі – передбачає, що на кожну ділянку міста з визначеною кількістю населення припадає певна кількість магазинів, що дозволяє задовольнити попит покупців.
2. Принцип групового розміщення – означає необхідність територіального наближення магазинів різного товарного профілю з метою забезпечення комплексного попиту на товари.
3. Принцип орієнтац магазинів на певну зону торговельного обслуговування – передбачає поділ магазинів на:
– магазини місцевого значення – розміщуються в житловій зоні у межах пішохідної доступності;
– магазини загальноміського значення – призначені для обслуговування населення всього міста;
– магазині в склад торгових центрів;
– магазини, розміщені біля автомагістралей.
При розміщенн торговельного підприємства на території сільських районів враховують функціональну значимість кожного населеного пункту: районний центр, кущов (міжгосподарських і внутрішньогосподарських) центри та звичайні (рядові) села. Так, у районних центрах роздрібна торговельна мережа може налічувати різн види та типи. В рядових селах, зазвичай застосовується розвізна та розносна торгівля.
4. Принцип економічності − ефективність витрат, забезпечення необхідного рівня рентабельності та обсягу продажу.
При здійсненні вибору розміщення торговельного підприємства виділять такі рівні:
− макроекономічний рівень − на якому здійснюється просторова сегментація ринку на основ нформації про економіко-правові, територіально-географічні, соціально-демографічні характеристики кожного сегмента;
− регіональний рівень − на якому визначаються економічні розбіжності між регіонами (областями, районами);
− локальний рівень − визначається кілька альтернативних зон на території обраного району;
− внутрішньолокальний рівень – здійснюється вибір остаточного варіанта розміщення торговельного підприємства із кількох альтернативних ділянок (об’єктів торгівлі);
− просторове розміщення торговельного підприємства − визначення елементів архітектурного виконання об’єкта торгівлі, розміщення торговельного обладнання тощо.
Зона торговельного обслуговування – географічна територія, на якій розміщуються фактичні та потенційні споживачі товарів та послуг конкретного роздрібного торговельного підприємства.
Ближня торговельна зона (основна) − це територія, на яку припадає 60−65% покупців магазину. Як правило, межі цієї зони знаходяться не далі, ніж за 2−4 км, або 10 хв. транспортної доступності магазину.
Середня торговельна зона − це територія, на яку припадає приблизно 20% обсягів продажу (радіус − 2−6 км, або не більше, ніж 15−20 хв. транспортної доступності магазину).
Дальня торговельна зона охоплює покупців, які нечасто (або випадково) здійснюють купівлю у визначеному магазині.
Магазин «Шедевр» розміщений на центральній вулиці міста, поблизу нього знаходиться багато державних установ і закладів – міська рада, міський будинок культури, інші заклади кафе, салони краси, центр діагностики, магазини і т.д. Це свідчить про те, що кожного дня сотні людей проходять повз магазин «Шедевр» і таким чином можуть зайти і зробити покупку, що свідчить про врахування інтенсивності потенційних потоків покупців Такий фактор, як щільність та характер житлової забудови був врахований при виборі місцерозміщення, адже саме в центрі міста (де знаходиться магазин), найбільше споруд і різних будівель, що сприяє розвитку торгівлі. Поруч з магазином розміщена стоянка для автотранспорту, по вулиц проходить громадський транспорт, доволі широкий тротуар, що дає змогу зупинитися біля вітрини магазину, щоб роздивитися річ, яка сподобалась, й при цьому не заважати руху людей, які можливо кудись поспішають. Це говорить про хороше розташування магазину. За принципом орієнтації магазинів на певну зону торговельного обслуговування, «Шедевр» є магазином загальноміського значення, оскільки він призначений для обслуговування населення всього міста, а не лише прилеглої пішохідної зони.
Проаналізувавши місцерозміщення магазину «Шедевр» можна прийти до висновку, що місцерозміщення магазину вибране вдало, головним плюсами стали такі фактори, як розміщення в центрі міста, інтенсивність потенційних потоків покупців, розвиток та наближеність громадського та індивідуального транспорту, рівень доходів населення тощо. Багато людей просто гуляючи на повітрі і навіть не плануючи щось купити – заходять до магазину «Шедевр» і обов'язково щось купують. Це говорить про хорошу роботу рекламних агентів і загалом всіх працівників магазину, про врахування принципів місцерозміщення магазинів і факторів, що впливають на вдалість вибору місцерозміщення магазину.
4. Організація постачання товарами магазину, основні постачальники товарів, їх характеристика та організація договірних зв'язків з ними
4.1 Постачання товарами магазину «Шедевр»
Однією з основних умов раціональної організації доставки товарів в роздрібну торгову мережу є правильний вибір форм товаропостачання. В залежності від порядку розрізняють складську транзитну форми завозу товарів в крамниці.
Складська форма постачання припускає надходження товарів зі складів оптових і роздрібних торгових організацій, що, приймаючи партії від постачальників, виконують операції, необхідні для підготовки товарів до подальшого їхнього просування в роздрібну торгову мережу.
Складська форма застосовується в наступних випадках:
- при отриманні товарів складного асортименту, що вимагають відповідно складської обробки (розпаковка, підсортування, розфасовка, упаковка, перевірка якості і ін.);
- при отриманні великих партій товарів від постачальників в вузькому виробничому асортименті, що вимагають додаткової комплектації, підсортування перетворення їх в більш широкий торговий асортимент.
Товаропостачання забезпечується по схемі: постачальник – склад оптової організації – торгове підприємство. В окремих випадках товар минає не одну, а дві ланки, тобто не тільки склад оптової бази, але і склад роздрібної торгової організації.
Транзитна форма постачання передбачає надходження товарів від виробничих підприємств безпосередньо в крамниці, повз проміжні склади оптових і роздрібних торгових організації. Застосування транзитної форми доцільно при доставці в роздрібну мережу товарів, що швидко псуються (м'ясо, молоко, хлібобулочні вироби); товарів простого асортименту; плодоовочевої продукції (в період сезонного надходження). Транзитна форма постачання має певні переваги перед складською: прискорюється доставка, скорочуються складськ навантажувально-розвантажувальні операції і товарні втрати.
В певній мірі розширенню транзиту сприяють укрупнення торгових підприємств, вдосконалення складського господарства, збільшення розмірів постачань, застосування контейнерних перевезень, а також встановлені Особливими умовами або договорами мінімально допустимі норми відгрузок товарів в адресу одержувачів (вагон, контейнер н.).
Однак транзитна форма постачання не завжди економічно доцільна, особливо якщо це стосується товарів складного асортименту. Крамниці примушені приймати великі партії товарів вузького виробничого асортименту, а це нерідко призводить до збільшення товарних запасів, видатків на зберігання, до пролонгації термінів реалізації, що негативно відбивається на господарській діяльності торгового підприємства. Тому для таких товарів більш вигідна і доцільна складська форма постачання. В зв'язку з великою кількістю можливих варіантів транспортування кожного вигляду товару вибір найбільш доцільних схем руху повинен базуватися на врахуванн експлуатаційних видатків і питомих капітальних вкладень, що складаються з витрат на тару і упаковку, контейнери і піддони, склади і контейнерн майданчики, вантажно-розвантажувальні роботи, перевезення різноманітними видами транспорту, втрати продукції при транспортуванні і перевантаженнях.
Таким чином, при розробц раціональних технологічних схем завозу враховуються всі види витрат в транспортному ланцюзі – від конвеєрної лінії підприємства-виробника або складу оптової бази до торгового залу крамниці. Тільки такий підхід до рішення задач дозволяє порівняти різноманітні варіанти завозу, вибрати оптимальні схеми визначити найбільш економічні ланки надходження товару в крамницю. При розробц технологічних схем і виборі форм постачання торгові організації повинн виходити з необхідності максимального використання підйомно-транспортного обладнання, скорочення перегрузочних операцій і широкого використання тари-обладнання.
Форму товаропостачання вибирають на основі докорінного аналізу і врахування всіх факторів, що визначають процес руху товарів з пунктів виробництва в роздрібну мережу.
Критерієм виявлення раціонально форми товаропостачання є співставлення сукупності швидкості процесу руху товарів з пунктів виробництва в райони споживання і сукупних витрат обертання. При цьому необхідно враховувати безперебійне постачання роздрібної торгово мережі товарами широкого асортименту.
В залежності від форми розрахунків з постачальниками розрізняють транзитне товаропостачання з участю оптових підприємств в розрахунках за товари і без участі в розрахунках.
В першому випадку розрахунки з постачальниками виконують оптові підприємства з наступним пред’явленням рахунків покупцям.
В другому випадку покупц самі використовують розрахунки з виробниками товарів, тобто заключають прям договори з виробниками товарів. Але так як підприємства роздрібної торгівлі не мають досить великих товарооборотів і не мають в наявності досить великих складських приміщень і можуть отримувати товари від постачальників-виробників тільки межах транзитних відгрузок, то
