Курсовая работа: Моральне виховання учнів на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі
· виховання особистості в колективі. Індивід стає особистістю завдяки спілкуванню і пов'язаному з ним відокремленню. Найкращі умови для спілкування й відокремлення створюються в колективі. Поєднання педагогічного керівництва з ініціативою та самодіяльністю учнів. Педагогічне керівництво зумовлюється відсутністю в учнів життєвого досвіду; виховання творчої особистості можливе, якщо існують умови для вияву самостійності й творчості, схвалюються ініціатива та самодіяльність;
· поєднання поваги до особистості вихованця з розумною вимогливістю до нього. У цьому – головний сенс гуманістичної педагогіки щодо формування необхідних взаємин вихователів вихованців. Цей принцип передбачає: єдність вимог до вихованців з боку педагогів, контроль за їх поведінкою, гуманне ставлення до них, поважання їхньої думки та н.;
· ндивідуальний підхід до учнів у вихованні. Такий підхід як індивідуальна корекція загальної системи виховання – важлива вимога до організації виховного процесу і одна з умов підвищення його ефективності;
· принцип системності, послідовності й наступності у вихованні. Виходить з того, що для формування свідомості, вироблення навичок і звичок поведінки потрібна система певних послідовних виховних заходів. Такі якості людської особистості не можна сформувати, якщо виховний процес являтиме собою випадковий набір виховних заходів, що матимуть епізодичний, а не системний характер;
· дність педагогічних вимог школи, сім'ї і громадськості. Повинна охоплювати всі сторони навчально-виховно роботи школи, всі форми діяльності учнівського та педагогічного колективів, сім'ї, знаходити свій вияв у змісті, формах навчання та виховання, у правилах поведінки школярів, у стилі життя школи, її традиціях. Така єдність є однією з умов оптимізації виховного процесу.
1.3 Форми і методи морального виховання особистості
Основними методами і способами морального виховання дітей і молод Ушинський вважав переконання, запобігання неправильній поведінці, педагогічний такт учителя та заохочення і покарання, але не тілесні, особистий приклад учителя, а також батьків і старших, правильний режим, навчання тощо. Але найкращим засобом морального виховання, на його думку, є фізична праця, за допомогою якої формуються кращі моральні якості дітей і молоді, але з умовою правильного поєднування її з працею розумовою.
У своїй статті, Праця в її психічному і виховному значенні» Ушинський вказував на велике значення фізичної праці не тільки у вихованн дітей та молоді, а й у розвитку суспільства взагалі., Виховання, якщо воно бажає щастя людині, – писав Ушинський, – повинно виховувати її не для щастя, а готувати до трудового життя». Виховне значення фізичної праці, в тому числ для морального виховання дітей, він розумів конкретно, виходячи з практики завдань школи і сім'ї: самообслуговування вдома і в школі, допомога батькам по господарству, праця в саду і на городі, допомога вчителям у виготовленн наочного приладдя і т. ін. Привчаючи дітей до праці, слід виховувати у них уміння долати труднощі, водночас стежити за тим, щоб діти не перевтомлювались, діставали насолоду від фізичної праці.
Праця людини, писав Ушинський, також необхідна для її душевного здоров'я, як чисте повітря для її фізичного здоров'я.
Без праці людина не може йти вперед, не може і залишатися на одному місці, вона буде йти назад:, Праця – не гра і не забава; вона завжди серйозна і важка».
У питаннях морального виховання людей, зокрема в процесі їх фізичної праці, Ушинський допускав і помилки, особливо в перший період сво педагогічної діяльності: деякі питання моралі й етики розглядав з точки зору релігійності та ідеалізації патріархальних відносин; вірив у можливість перевиховання і морального вдосконалення людей в процесі їх трудово діяльності, не змінюючи при цьому суспільного ладу.
2. Особливості організації морального виховання у початковій школі
З перетворенням України на самостійну державу освіта стала власною справою українського народу. Розбудова система освіти, докорінне реформування мають стати підґрунтям відтворення інтелектуального, духовного потенціалу народу, національного відродження, становлення державност демократизації суспільства в Україні.
У цей час проблема виховання та освіти підростаючого покоління набуває особливої вагомості, адже від розв'язання її значною мірою залежить майбутнє української держави.
Особливо ця проблема стосується морального виховання учнів у початковій школі, адже саме в цьому віці діти починають розуміти, що добре, а що погано, що таке совість, гідність, чуйність, тобто моральні норми.
Слово «мораль» прийшло з Франції (morale – моральний), а до Франції – з Давнього Риму (moralis – моральний). У словнику В. Даля визначається як «правила для волі та совісті».
Проблема морального виховання привертала й привертає увагу багатьох вчених: психологів, педагогів та методистів. Саме тому і існує так багато поглядів на визначення поняття, моральне виховання». Розглянемо декілька з них.
С.У. Гончаренко дає таке визначення:, Моральне виховання – один з найважливіших видів виховання, полягає у цілеспрямованому формуванн моральної свідомості, розвитку морального почуття і навичок моральної поведінки людини відповідно до певної ідеології. Моральне виховання здійснюється на національному ґрунті шляхом засвоєння національних норм і традицій, багато духовної культури народу, тих моральних норм і якостей, які є регуляторами взаємовідносин у суспільстві, узгодження дій і вчинків людей».
Дещо інше визначення дає С.Г. Карпенчук:, Моральне виховання учнів – це вивчення теоретичних основ моралі, формування в них моральних уявлень, організація досвіду їхньої поведінки і діяльності, які відповідають вимогам моралі нашого суспільства».
В, Абетці морального виховання» за редакцією І.О. Каірова, О.С. Богданово ми зустрічаємо ще одне визначення поняття, моральне виховання». Моральне виховання – це найважливіший бік формування і розвитку особистості дитини, який передбачає становлення її відносин з батьками, оточуючими, з колективом, суспільством, до своїх обов'язків і до самої себе.
Проаналізувавши всі визначення поняття, моральне виховання» ми вважаємо, що моральне виховання молодших школярів – одна з найважливіших задач початкової школи. І це закономірно, тому що в житті нашого суспільства все більше зростає роль моралі, поширюється сфера діяльності морального фактора.
У нашому дослідженні ми будемо дотримуватися визначення поняття, моральне виховання», яке висувають Г.В. Троцко та В.І. Лозова. На нашу думку, це визначення більш підходить до початкової школи.
Моральне виховання – це цілеспрямований процес організації та стимулювання різнобічної діяльності учнів, їх спілкування, спрямований на оволодіння школярами моральною культурою, яка визначає ставлення до навколишнього світу.
Ще за часів, коли Україна входила до складу СРСР, до змісту морального виховання відносили значення та збереження цінних традицій, обрядів та моралі. Вважалося, що вони сприятимуть тому, що в більш ефективній форм будуть передаватися підростаючому поколінню способи поведінки й досвіду, вироблені та відпрацьовані в попередні століття. І в середині суспільства формуються нові звичаї, традиції, які втілюються в невід'ємні риси національного образу життя. Вони виявляються в тому, як відзначаються свята та ювілейні дати в родині, школі, суспільстві. Все це грає велику роль в процес морального виховання дітей.
Зараз поняття, зміст» визначається як, сутність предметів, явищ, якісна визначеність і характерні особливості їх». Зміст виражає саму природу певної речі в її внутрішніх зв'язках, властивостях і ознаках (за Філософською енциклопедією).
Докутіна О.М. у журналі, Початкова школа» перелічує складов частини змісту виховання. Це – виховання любові до рідної землі, народу, його культури та мови; братерського ставлення до інших народів, осуду національно та расової неприязні. Виховання гуманних почуттів, доброзичливого ставлення до людей, потреби надавати їм безкорисливу посильну допомогу. Формування свідомо дисципліни, відповідального ставлення до колективної праці, бережливого – до результатів.
Гнатюк В. у журналі, Рідна школа» зазначає, що зміст морального виховання учнів визначає тріада:, громадянин – патріот – гуманіст». Кожен з цих компонентів має свої специфічні ознаки:
1. Громадянин:
Ø громадянська свідомість;
Ø громадянська відповідальність;
Ø громадянська гідність;
Ø громадянська освіта.
2. Патріот.
Характерні ознаки патріота:
Ø розуміння і сприймання української ідеї;
Ø сприяти розбудові державної незалежності України;
Ø любов до рідної культури, мови, національних свят і традицій;
Ø збереження і зміцнення власного здоров'я і здоров'я однолітків.
3. Гуманіст:
Характерні ознаки гуманної людини:
Ø доброта;
Ø толерантність;
Ø справедливість;
Ø щирість;
Ø сумлінність;
Ø взаємоповага;
Ø принциповість;
Ø непримиренне ставлення до фальші, цинізму, лицемірства, підлабузництва.
Тому ми вважаємо, що змістом морального виховання буде сутність предметів, явищ, внутрішній смисл, значення моралі. На нашу думку, це визначення більше підходить до початкової школи.
І знову визначення поняття, моральної культури» ми знаходимо у підручниках В.І. Лозової та Г.В. Троцко. Моральна культура – це найголовніший компонент духовного життя людини, який характеризує її досягнення в оволодінні основами моралі як сукупності принципів, вимог, норм, правил, як регулюють поведінку в усіх сферах життя. На нашу думку, це визначення найбільше підходить до початкової школи.
Головне завдання морального виховання – формування морально культури особистості, яка включає такі компоненти: індивідуальну моральну свідомість, моральні почуття, моральні стосунки, поведінку і спілкування. Індивідуальна моральна свідомість включає в себе ідеали, погляди, переконання, прагнення особистості, що складає духовно-моральну основу формування морально культури особистості школяра.
Моральні почуття можуть бути як свідомими, так і стихійними. Тому важливо, щоб людина володіла своїми почуттями свідомо. Моральні стосунки виявляють особисті якості школяра.
Культура поведінки і спілкування втілює в собі результати виховання, ступінь розвитку моральної свідомості особистості. Визнання школярами загальних правил поведінки, знання основних категорій етики – ще не показник моральної культури особистості. Знання повинні знайти форму виявлення в діяльності, спілкуванні, відбиваючи глибину засвоєння норм поведінки здатність втілити їх у життя. Тому методами формування моральної культури є не лише просвіта, а й вироблення навичок, поведінки, організація діяльност спілкування учнів, створення ситуацій морального вибору.
Отже, ми можемо сказати, що найголовніше завдання школи, сім'ї – виховання особистості, яка, маючи стійкі позитивні мотиви поведінки, діє в будь-яких обставинах у відповідності з моральними нормами поведінки.
В.І. Лозова та Г.В. Троцко також дають визначення поняття, моральн норми». Моральні норми – це система вимог, які визначають обов'язки людини по відношенню до оточуючого світу, зразки, які не тільки орієнтують поведінку особистості, але й дають можливість оцінювати й контролювати її
Моральні норми закріплені в таких поняттях, як: добро, обов'язок, совість, гідність, справедливість, щастя, зміст життя та інші, які визначають характер поведінки людини.
Поняття, добро» відбиває все те позитивне, що спрямоване на благо людей. Тому добро служить засобом моральної оцінки вчинків, дій, стосунків між людьми. Але по-справжньому вчинок хороший, якщо його мета, мотив, результати позитивними. Протистоїть добру зло, тобто згубна, ворожа людині діяльність. Розкриваючи сутність поняття, добро» В.О. Сухомлинський писав:, Добро – це думка, яка помножена на волю, тільки за цієї умови отримаємо непримиримість до зла, а це і е сама сутність добра».
Обов'язок – припускає певні зобов'язання людини, виконання яких виходить із складних стосунків між людьми, усвідомлення своїх прав і обов'язків по відношенню до Батьківщини – громадський обов'язок, до сім'ї – сімейний обов'язок та ін. Але ці обов'язки повинні бути усвідомлені особистістю і виконуватися за внутрішнім покликом.
Совість – почуття і свідомість моральної відповідальності за свою поведінку та вчинки перед оточуючими людьми. Це внутрішня самооцінка своїх вчинків, емоційне хвилювання, внутрішній суддя, спонукач доброго вчинку.
Честь – визначення вчинків, дій людини, її заслуг, що проявляються в шануванні, авторитеті і в той час у прагненні людини до визначення і високо оцінки з боку оточуючих, похвали, популярності..
Гідність – передбачає усвідомлення особистістю своїх високих моральних якостей і повагу їх у самому собі, тобто усвідомлення особистістю своєї цінності (національна гідність, власна гідність).
Поняття, щастя» безпосередньо пов'язане з розумінням людиною змісту життя, бо воно визначається як стан морального задоволення, задоволення власним життям. Для одних щастя в тому, щоб кохати і бути коханим, мати сім'ю, дітей, хороших друзів, для інших – мати матеріальний достаток тощо, тобто щастя конкретної людини визначається сенсом її життя, її потребами.
З організацією морального виховання у початковій школі, крім змісту та структури, ще пов'язані форми виховання, а також основні напрями морального виховання.
Поняття, форма» означає, спосіб організації і спосіб існування процесу». Форма в педагогічній науці визначається як, спосіб організац виховного процесу, що відображує внутрішній зв'язок його елементів характеризує взаємовідносини вихователів і вихованців».
Форма організації навчання – це зовнішній вигляд організац навчального процесу, який пов'язаний з кількістю учнів, місцем і часом їхнього навчання й порядком його реалізації. В формі організації навчання органічно поєднуються мета, зміст, методи навчання. Основні форми організації навчання у школі:
@ урок;
@ екскурсія;
@ факультатив;
@ домашня робота;
@ заняття в навчальних майстернях;
@ урок-лекція;
@ співбесіда;
@ практикум;
@ консультація;
@ семінар.
Форми позакласної навчальної роботи:
@ предметні гуртки;
@ наукові товариства;
@ олімпіади;
@ конкурси.
Структура кожної з форм навчання включає ті самі елементи, що й процес навчання:
v цільовий;
v мотиваційно-стимулюючий;
v змістовий;
v операційно-діяльнісний;
v емоційно-вольовий;
v оцінювально-результативний.
Форми та засоби морального виховання дітей:
ü роз'яснення критеріїв моралі;
ü бесіди на морально-етичні теми;
ü обговорення книжок, статей, кінофільмів, радіо- і телепередач, життєвих ситуацій;
ü вчити аналізувати вчинки людей, визначати їхню моральну сутність, давати її оцінку;
ü формувати вміння критично ставитися до своїх вчинків і поведінки;
ü організовувати діяльність дітей.
За допомогою форм виховання вчитель організує процес морального виховання у початковій школі за такими напрямками:
s Моральна освіта.
s Вироблення навичок і звичок поведінки.
s Формування морального досвіду.
s Спонукання до морального самовдосконалення.
s Приклад учителя.
Моральна вихованість школяра – результат тривалої систематично роботи педагога. Звичайно, успіх у вихованості залежить не тільки від виховних впливів дорослого, а й від внутрішньої роботи самого вихованця. Власне, виховн заходи вчителя і спрямовуються на те, щоб сформувати в дитині прагнення орієнтуватися на ту чи іншу моральну норму, перетворити її в дійовий регулятор поведінки. Адже часто трапляється так, що дитина знає моральні вимоги, але в своїй поведінці та діяльності не зважає на них. Це означає, що в дитини не сформовані моральні якості, переконання. Бо лише вони визначають її моральну вихованість.
