Курсовая работа: Аналіз вхідних і вихідних грошових потоків підприємства
Оборотність грошових коштів за рік зменшилась на 4 дні (11 – 7 = 4).
Це призвело до:
- зменшення коефіцієнта оборотност на -17 обігу (32 - 49 = -17);
- до підвищення коефіцієнта завантаження грошей в обороті на 1грн.
(3 - 2=1).
На зміну оборотності грошових коштів впливають два фактори (4):
1.Зміна обсягу виручки від реалізац продукції.
2.Зміна середнього залишку грошових засобів.
Вплив першого фактора визначається так:
Середній залишок грошових коштів(мин.рік) / одноденну виручку за звітній рік (18,55 : 4,2 = 4). В прикладі приватного підприємства “ШАНС” оборотність грошових коштів зменшилась на 4 дні в тому числі за рахунок:
- зростання обсягу виручки від оборотності зменшилась 7 днів
(18,55/ 4,2 - 7 = 7);
- вплив зміни середнього залишку грошових коштів визначається:
зміну середнього залишку/ одноденну виручку. В прикладі приватного підприємства “ШАНС” збільшення середнього залишку грошових коштів на 18,55 тис.грн. уповільнила обіговість грошових коштів на 7 днів (28,1/ 4,2 =7 днів).
Для подальшого аналізу обсягу, структури і руху грошових коштів потрібно розрахувати ці самі показники для минулого періоду і порівняти їх з звітнім періодом.
Коефіцієнт концентрації власного капіталу(за 2003 рік):
Кк.в.к. = 83,2 : 161,5 * 100 = 51,5 (2.10)
Коефіцієнт фінансової залежності(за 2003 рік):
Кф.з. = 161,5 : 83,2 = 2 (2.11)
Коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів власними оборотними коштами:
Кз.о.к.в.о.к. = (154 - 78,3) : 154= 0,5 (2.12)
Коефіцієнт співвідношення необоротних і власних коштів(за 2003 рік):
Кс.н.в.а. = 7,3 : 83,2 = 0,09 (2.13)
Оборотність в днях (Од) (за 2003 рік)- число днів, протягом яких грошові кошти завершують повний кругообіг: (2.14)
Од= 18,55 * 360 / 907,3 = 139
Коефіцієнт оборотності (Ко) (за 2003 рік)- це число оборотів, що їх роблять грошові кошти за період , який аналізується:
Ко = 907,3 = 48 (2.15)
18,85
Тривалість одного обороту в днях (По):
По = 360 = 5,1 (2.16)
Коефіцієнт завантаження коштів в обороті (Кз) (за 2003 рік): він показує суму грошових коштів, що авансується на 1 грн. виручки від реалізації і визначається за формулою:
Кз = 18,55 = 2 (2.17)
907,3
Порівнюючи звітній період з минулим можна сказати ,що:
1. Коефіцієнт концентрації власного капіталу за 2007 рік, який дорівнює 40 є меншим за коефіцієнт концентрації власного капіталу за 2003 рік, який дорівнює 51,5. А це означає, що приватне підприємство “ШАНС” у 2003 році було більш фінансово стійке, стабільне і незалежним.
2. Коефіцієнт фінансової залежності за 2007 рік дорівнює 2,4 є більшим за коефіцієнт фінансової залежності за 2003 рік який дорівнює 2. А це означає, що підприємство у 2003 році могло більш себе профінансувати ніж у 2007 році.
3. Коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів власними оборотними коштами за 2007 рік дорівнює 0,4 є меншим за коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів власними оборотними за 2003 рік який дорівнює 0,5. А це свідчить про непоганий фінансовий стан підприємства і його спроможність проводити незалежну фінансову політику у 2007 році.
4. Коефіцієнт співвідношення необоротних і власних коштів за 2007 рік дорівнює 0,2 є більшим за коефіцієнт співвідношення необоротних і власних коштів за 2003 рік. А це означає те , що дане підприємство за 2007 рік має більший власний капітал ніж за минулий період.
5. Оборотність в днях за 2007 рік дорівнює 11, а за 2003 рік дорівнює 7, що значно менше.
6. Коефіцієнт оборотності за 2007 рік дорівнює 32, а за 2003 рік дорівнює 48.
7. Тривалість одного обороту в днях за 2007 рік складає 32 дні, а за 2003 рік складає 51 день. А це означає те , що тривалість одного обороту в звітному періоді менший ніж за минулий період і це є позитивним.
8. Коефіцієнт завантаження коштів в обороті за звітній період дорівнює 3, а за минулий рік дорівнює 2. Це означає те , що дане підприємство у минулому році більш ефективніше використовувало свої грошові кошти.
2.2 Оцінка ефективності використання грошових коштів на підприємстві та визначення платоспроможності підприємства
У ринковій економіці, коли можлива ліквідація підприємства внаслідок їх банкрутства, одним з найважливіших показників фінансового стану є ліквідність. Фінансовий стан підприємства можна оцінити погляду його короткострокової і довгострокової перспектив. У короткостроковій перспективі критерієм оцінки фінансового стану підприємства його ліквідність і платоспроможність, тобто здатність своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за короткостроковими зобов’язаннями. Термін “ліквідний передбачає безперешкодне перетворення майна на гроші. Ліквідність підприємства - це його спроможність перетворювати свої активи на гроші для покриття всіх необхідних платежів. Найліквіднішою є готівка. Наступним за рівнем ліквідност активом є короткострокові інвестиції (цінні папери), оскільки в раз необхідності їх швидко можна продати. Найменш ліквідним поточним активом запаси, бо для перетворення їх на гроші їх спочатку треба продати. Рівень ліквідності визначається тривалістю періоду перетворення будь-якого активу на гроші.
Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні коштів з активу із зобов’язаннями за пасивом. Залежно від рівня ліквідності активи підприємства поділяють на так групи:
Найбільш ліквідні активи (А1) - це суми за статтями коштів та їх еквівалентів, тобто гроші, які можна використати для поточних розрахунків (це рядки 220, 230, 240 другого розділу активу балансу).
1. Активи, що швидко реалізуються (А2) - це активи, для
перетворення яких на гроші потрібний певний час (рядки 160 до 220).
3. Активи, що реалізуються повільно (А3) - це статті другого розділу активу балансу (рядки 100 до 130,а також рядок 250).
4. Активи, що важко реалізуються (А4) - це активи, які передбачено використовувати в господарській діяльності протягом тривалого періоду. У цю групу включають ус статті першого розділу активу балансу.
Перші три групи активів належать до поточних активів підприємства.
Пасиви балансу відповідно до зростання строків погашення зобов’язань групуються так:
1. Негайні пасиви (П1) - кредиторська заборгованість (рядки 530 до 610).
2. Короткострокові пасиви (П2) - короткострокові кредити банків (рядок 500), поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями (рядок 510), вексел видані (рядок 520).
3. Довгостроков пасиви (П3) - це довгострокові зобов’язання - третій розділ пасиву балансу.
4.Постійні пасиви (П4) - рядки 380,430,630.
Для оцінки реального рівня ліквідності підприємства необхідно провести аналіз ліквідност балансу. Аналіз ліквідності підприємства передбачає два такі етапи: складання балансу ліквідності; розрахунок та аналіз основних показників ліквідності.
Ліквідність балансу - це рівень покриття зобов’язань підприємства його активами, строк перетворення яких на гроші відповідає строкам погашення зобов’язань.
Таблиця 2.2.
Аналіз ліквідності балансу приватного підприємства “ШАНС”
за 2007 рік, тис.грн.
| Актив | Рядок | На початок звітного періоду | На кінець звітного періоду | Пасив | Рядок | На початок звітного періоду | На кінець звітного періоду |
Платіжний надлишок (недостача) |
|
| На початок звітного періоду | На кінець звітного періоду | ||||||||
| А1 | 220, 230, 240 | 31,5 | 61,8 | П1 | 530 до 610 | 78,3 | 286,5 | - 46,8 | - 224,7 |
| А2 | 160до 220 | 31,7 | 47,6 | П2 |
500,510, 520 |
0 | 0 | 31,7 | 47,6 |
| А3 |
100 до 130, 250 |
90,8 | 339,1 | П3 | 480 | 0 | 0 | 90,8 | 339,1 |
| А4 | 080 | 7,3 | 33,7 | П4 |
380,430, 630 |
83,2 | 195,9 | - 76 | - 162,2 |
| Баланс | 280 | 161,5 | 482,4 | Баланс | 640 | 161,5 | 482,4 | X | X |
Баланс буде абсолютно ліквідним, якщо задовільнятиме такі умови:
1. А1> П1;
2. А2 >П2;
3. А3 >П3;
4. А4<П4.
За даними таблиці 2.2 баланс приватного підприємства “ШАНС” є в основному ліквідним. На кінець звітного періоду:
1. А1 < П1;
2. А2 > П2;
3. А3 > П3;
4. А4 < П4.
Проте абсолютно ліквідним баланс вважати не можна оскільки в підприємства на кінець звітного періоду виникли проблеми з погашенням кредиторської заборгованості.
Другим етапом аналізу ліквідност підприємства є розрахунок та аналіз основних показників ліквідності. Вони застосовуються для оцінки можливостей підприємства виконати сво короткострокові зобов’язання.
Основні показники ліквідності:
Загальний коефіцієнт ліквідності(2007 рік) дає загальну оцінку платоспроможності підприємства і розраховується за формулою:
Кз.л. = (А1+А2+А3): ( П1+П2) (2.18)
На прикладі приватного підприємства “ШАНС”:
Кз.л. = 482,4 : 195,9 = 2,5
Він показує, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов’язань. Якщо поточн активи перевищують поточні зобов’язання, підприємство вважається ліквідним. Оптимальне значення коефіцієнту загальної ліквідності має бути співвідношення 1 : 1. У випадку приватного підприємства значення коефіцієнта покриття перевищу співвідношення 1 : 1 це означає, що підприємство має оборотні кошти, сформован завдяки власним джерелам.
Коефіцієнт швидкої ліквідності(за 2007 рік):
Кш.л. = (А1+А2) : (П1+П2) (2.19)
На прикладі приватного підприємства “ШАНС”:
Кш.л. = 482,2 : 195,9 = 2,5
Оптимальним коефіцієнтом швидко ліквідності є співвідношення 1 : 1. У випадку приватного підприємства значення коефіцієнта швидкої ліквідності приблизно дорівнює співвідношенню 2,5 : 1.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності(за 2007 рік):
Ка.л. = А1 : (П1+П2) (2.20)
На прикладі приватного підприємства “ШАНС”:
Ка.л. = 33,7 : 195,9 = 0,2
Цей коефіцієнт показує, яку частину короткострокових позикових зобов’язань можна за необхідності погасити негайно. Теоретично достатнім значенням для коефіцієнта абсолютної ліквідності є співвідношення 0,2 : 1. У випадку приватного підприємства значення коефіцієнта абсолютної ліквідності дорівню співвідношенню 0,2 : 1.
Платоспроможність означає наявність у підприємства коштів і еквівалентів, достатніх для розрахунків з кредиторської заборгованост що потребує негайного погашення. Ознаками платоспроможності є :
1. Наявність грошей у касі, поточних рахунках;
2. Відсутність простроченої кредиторської заборгованості.
Підприємство на поточному рахунку повинно мати залишок коштів, який дорівнює різниці між кредиторською заборгованістю і поточною дебіторською заборгованістю. Аналіз платоспроможності підприємства здійснюється за даними балансу підприємства, характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості та незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності.
Аналіз платоспроможності підприємства здійснюється шляхом розрахунку такого показника як коефіцієнт платоспроможності (автономії).
Коефіцієнт платоспроможності (автономії) розраховується як відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства і показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність.
К ав (2.21)
На прикладі приватного підприємства “ШАНС”:
К ав на поч. року = 83,2 : 161,5 = 0,5
К ав на кін. року = 195,9 : 482,4 = 0,4
Коефіцієнт автономії є нормальним, якщо його значення > 0,5. У першому випадку на початок року К ав. = 0,5. Це означає, що на початок 2003 року, приватне підприємство “ШАНС” не залежало від зовнішніх джерел фінансування. Але на кінець 2003 року ми вже бачимо протилежну картину. К ав. = 0,4, що означає про часткову фінансову залежність від зовнішніх джерел.
З метою своєчасного виявлення тенденцій формування незадовільної структури балансу у прибутку працюючого суб'єкта підприємницької діяльності і вжиття випереджувальних заходів, спрямованих на запобігання банкрутству, проводиться систематичний експрес-аналіз фінансового стану підприємства за допомогою коефіцієнта Бівера.
Коефіцієнт Бівера розраховується як відношення різниці між чистим прибутком і нарахованою амортизацією до суми дострокових і поточних зобов'язань за формулою:
Кб = (Фп - Фа): (Па + Пл), де (2.22)
Кб - коефіцієнт Бівера;
Фп - чистий прибуток наведений у формі № 2 "Звіт про фінансові результати";
Фа - амортизація наведена у формі № 2 "Звіт про фінансові результати";
Па - довгострокові зобов'язання наведені у формі № 1 "Баланс";
Пл - поточн зобов'язання наведені у формі № 1 "Баланс".
На прикладі приватного підприємства “ШАНС”:
Кб = (112,6 – 3,5) : (78,3+286,5)/ 2 = 0,6
Ознакою формування незадовільної структури балансу є таке фінансове становище підприємства (організації), у якого протягом року коефіцієнт Бівера не перевищує 0,2, що відображає небажане скорочення частки прибутку спрямованої на розвиток виробництва. Така тенденція в кінцевому випадку призводить до незадовільної структури балансу, коли підприємство починає працювати в борг його коефіцієнт забезпечення власними засобами стає меншим ніж 0,1.
У нашому випадку коефіцієнт Бівера дорівнює 0,6 що значно вище 0,2. Це є позитивним явищем, тому що це означає, що на підприємстві велика частка прибутку була спрямована на розвиток виробництва. Причиною цього є нормальна робота приватного підприємства, що призвело до збільшення прибутку.
