Курсовая работа: Аналіз економічної ефективності виробництва молока
Методика визначення резервів збільшення виробництва продукції за рахунок підвищення продуктивності худоби
| Показники | Молоко |
|
Середньорічна продуктивність, кг: передової дільниці господарства |
3380 3310 |
| Резерв приросту продуктивності на одну голову, кг | 70 |
| Середньорічне поголів’я тварин, голів | 68 |
| Резерв приросту продукції на все поголів’я, ц | 47,6 |
| Сума резерву, тис. грн | 1,4 |
Якщо господарство досягне рівня продуктивності тварин кращої дільниці, то матиме змогу одержати додатково 47,6 ц молока на загальну суму 1,4 тис. грн..
Головним напрямом збільшення валового виробництва продукції є інтенсивний шлях розвитку тваринництва.
Збільшувати продуктивність та валову продукцію можна за рахунок покращання породності і класності тварин. Особливо продуктивні якості тварин проявляються при їх міжпорідному схрещуванні. Так, господарство планувало у 2009 році мати 25 голів помісних корів, але фактично було 22 голови.
За умови виконання завдання з покращання порідного складу тварин господарство могло б додатково одержати 5,6 ц молока (таблиця 3.1.3).
Таблиця 3.1.3
Методика визначення резервів збільшення виробництва продукції за рахунок покращання порідного складу тварин
| Показники | Корови (молоко) |
| Покращання поголів’я, голів: | |
| завдання | 25 |
| фактично | 22 |
| відхилення | - 3 |
| Середньорічна продуктивність однієї голови, кг | 3310 |
| Міжпорідні втрати продуктивності (% від базової породи) | 5,6 |
| Резерв збільшення виробництва, ц | 5,6 |
| Сума резерву, тис. грн | 0,2 |
Досить суттєво на обсяг виробництва продукції впливає і класність худоби. Підприємство може мати чистопорідні або помісні лінії тварин і в той же час вони не будуть відповідати певним вимогам за класністю. Між класові різниці в продуктивності складають: між елітою першим класом тварин – 6-8 %, першим (стандартним), другим і третім класами – в середньому 8-10 % (таблиця 3.1.4.).
Таблиця 3.1.4
Методика визначення резервів збільшення виробництва продукції за рахунок покращання класного складу тварин
| Показники | Корови (молоко) |
| Поголів’я, класність якого нижча за стандартну, голів | 31 |
| Середньорічна продуктивність однієї голови, кг | 3310 |
| Міжкласові втрати продуктивності % | 8,0 |
| Резерв збільшення виробництва, ц | 82,1 |
| Сума резерву, тис. грн | 2,5 |
В результаті недостатньої селекційно роботи між класові втрати валової продукції молока склали 82,1.
Збільшення продуктивності корів та виробництва молока залежить від тривалості сервіс – періоду та сухостійного періоду. Біологічно зумовлений сервіс – період складає 21 день, а сухостійний 60-65 днів. Однак він може відхилятися під впливом різних причин:
рівня продуктивності;
порідного складу;
годування;
утримання та догляду;
кваліфікації кадрів та ін.
Для визначення втрат продукції за рахунок подовження сервіс – періоду необхідно денну продуктивність певної групи тварин брати на рівні продуктивності ялового маточного поголів’я. Тоді резерв збільшення виробництва продукції за рахунок скорочення тривалості сервіс періоду корів визначають як добуток кількості днів, на які перевищений середній сервіс – період по групі корів та їх денного надою, який приймають на рівн середнього надою молока від ялових корів (таблиця 3.1.5.).
Таблиця 3.1.5
Методика визначення резервів збільшення виробництва молока за рахунок скорочення тривалості сервіс – періоду
| Групи корів по сервісному періоду, днів | Поголів’я, голів | Перевищення середнього сервісного періоду, дні | Денний надій молока на корову, кг | Резерв збільшення виробництва продукції | ||
| загальний | середній | ц | грн | |||
| До 30 | 27,0 | 31 | ||||
| 31-40 | 35,5 | 56 | ||||
| 41-50 | 45,5 | 76 | 39 | 4,8 | 1,9 | 57,8 |
| 51-60 | 55,5 | 23 | 50 | 4,4 | 2,2 | 67,0 |
| 61 і більше | 70,0 | 14 | 62 | 5,5 | 103,5 | |
| Разом у середньому | 39,0 | 200 | 151 | 4,9 | 7,5 | 228,3 |
Перевищення середнього сервіс – періоду по господарству допущено щодо 16,2 % поголів’я корів. У результаті втрати молочно продукції склали 7,5 ц на суму 228,3 грн.
Методика визначення резервів збільшення виробництва молока за рахунок скорочення тривалості сухостійного періоду корів до біологічно обґрунтованого терміну відповідає вище приведеній, але при цьому слід враховувати денну продуктивність на рівні середньої лактації корів (таблиця 3.1.6.).
Таблиця 3.1.6
Методика визначення резервів збільшення виробництва молока за рахунок скорочення тривалості сухостійного періоду
| Групи корів по сухостійному періоду, днів | Поголів’я голів | Перевищення середнього сервісного періоду, дні | Денний надій молока на корову, кг | Резерв збільшення виробництва продукції | ||
| загальний | середній | ц | грн | |||
| До 30 | 28,0 | 31 | ||||
| 31-40 | 40,5 | 56 | ||||
| 41-50 | 60,5 | 76 | 6 | 8 | 0,5 | 15,2 |
| 51-60 | 80,5 | 23 | 62 | 10 | 6,2 | 188,7 |
| 61 і більше | 95,0 | 14 | 70 | 12 | 8,4 | 255,7 |
| Разом у середньому | 60,0 | 200 | 138 | 10 | 15,1 | 459,6 |
Перевищення середнього по господарству сухостійного періоду допущено щодо 23,5 % поголів’я корів. Втрата молочно продукції складає 15,1 ц на суму 459,6 грн.
До числа внутрішньогосподарських резервів збільшення виробництва продукції відносять також і кількість продукції, яку господарство могло б додатково одержати за рахунок перевитрачених кормів. Для підрахунку цього резерву необхідно кількість перевитрачених кормів у кормових одиницях на виробництво того чи іншого виду продукції розділити на норму витрат кормів, яка потрібна для одержання одиниці продукції (таблиця 3.1.7.).
Таблиця 3.1.7
Резерви збільшення виробництва продукц тваринництва за рахунок ліквідації перевитрат кормів
| Показники | Молоко |
| Валова продукція, ц | 2251 |
|
Витрати кормів, ц кормових одиниць: |
|
| норма на фактичну продукцію | 2476 |
| норма на 1 ц продукції | 1,10 |
| фактично на всю продукцію | 2748 |
| Фактично на 1 ц продукції | 1,22 |
| Відхилення (економія, перевитра-ти), ц кормових одиниць | + 272 |
| Додаткова потреба в кормах, ц кормових одиниць | 146 |
| Перевитрати кормів (враховуючи додаткові потреби), ц кормових одиниць | 126 |
| Резерв продукції, ц | 115 |
| Сума резерву, тис. грн | 3,5 |
Додаткові корма потрібні господарству для вирощування поголів’я великої рогатої худоби, яке було визначено при підрахунку резервів збільшення виробництва продукції. За рахунок збільшення економного витрачання кормів господарство може одержати додатково 115 ц молока на суму 3,5 тис. грн..
Падіж, розкрадання, загибель та інші втрати тварин наносять матеріальні збитки господарству і призводять до зниження обсягів виробництва.
Резерви за рахунок цього фактора визначають шляхом множення чисельності худоби, яка втрачена з вищезазначених причин на середню масу однієї голови худоби станом на кінець року за відповідною статевіковою групою.
Результати розрахунків узагальнені в таблиці 3.1.8.
Таблиця 3.1.8
Узагальнення резервів збільшення виробництва молока
| Види резервів | Додаткова продукція, ц - МОЛОКО |
| Збільшення виробництва молока за рахунок: | |
| ліквідації яловості корів | 104,4 |
| підвищення продуктивності худоби до рівня передово дільниці | 47,6 |
| Покращання складу тварин: | |
| порідного | 5,6 |
| класного | 82,1 |
| Скорочення тривалості: | |
| сервіс-періоду | 7,5 |
| сухостійного періоду | 15,1 |
| Скорочення втрат кормів | 115,0 |
| Разом | 377,3 |
| Вартість додаткової продукції, тис.грн | 11,5 |
Таким чином, додатковий вихід молочно продукції за рахунок встановлення резервів складає 377,3 ц або 16,8 % валового виробництва звітного року.
3.2 Резерви зниження собівартості продукції
Основними резервами зниження собівартост продукції в сільському господарстві є: економне використання коштів, трудових ресурсів, впровадження у виробництво передових технологічних заходів, як будуть сприяти зростанню виходу продукції швидшими темпами порівняно з витратами виробництва.
Усі резерви скорочення витрат на виробництво продукції рослинництва можуть бути виявлені в основному за рахунок таких джерел: ліквідації перевитрат за окремими статтями витрат та видами продукції, приведення у дію резервів збільшення виробництва продукції, ліквідації витрат на управління та обслуговування.
До резервів зниження собівартості за рахунок ліквідації перевитрат у розрізі статей та видів продукції слід віднести перевитрати, які виникли з причин, що залежать лише від підприємства. Значний вплив на зниження собівартості можуть мати резерви збільшення валово продукції. Для цього необхідно кількість додатково одержаної за рахунок резервів виробництва продукції оцінити за фактичною собівартістю (якщо вона нижча за заплановану). Різниця між цією величиною та сумою змінних витрат на виробництво відповідно до прийнятої технології і складає суму економії витрат за рахунок приведення у дію резервів збільшення виробництва продукції.
За даними аналізу підприємство за рядом статей знизило витрати, що і зумовило зниження собівартості молока. Реалізація виявлених резервів зменшення витрат виробництва у розрізі статей калькуляц буде сприяти загальному зниженню собівартості молока на 25,01 тис.грн. або 12,16 % (табл. 3.2..1).
До зниження собівартості призведе також збільшення виробництва валової продукції за рахунок раніше виявлених резервів зростання.
Таблиця 3.2.1
Резерви зниження собівартості молока за рахунок ліквідації перевитрат у розрізі статей
| Статті | Перевитрати за статтями витрат на 1 ц, грн |
| Корма | 1,68 |
| Засоби захисту тварин | 0,35 |
| Роботи та послуги | 0,21 |
| Витрати на утримання основного стада | 0,20 |
| Інші витрати | 0,33 |
| Витрати на управління та обслуговування | 0,86 |
| Разом | 3,63 |
| Валовий вихід, ц | 6890 |
| Резерви зниження витрат, тис грн | 25,01 |
| Собівартість продукції, тис. грн | 205,7 |
| Питома вага резервів у загальній сумі витрат, % | 12,16 |
Для визначення суми резерву необхідно можливе збільшення виробництва продукції за рахунок скорочення яловості кормів, покращання показників відтворення, більш економного використання кормів оцінити за плановою собівартістю (якщо вона не вища за фактичну) та із одержаного результату вирахувати всі витрати, які пов'язані з виробництвом додатково продукції. До витрат на виробництво додаткової продукції належать лише т витрати, які пропорційно збільшуються зі зростанням обсягу виконаних робіт виходу продукції (заробітна плата з нарахуваннями, частина інших прямих витрат, корма, крім умовно-постійних).
Висновки та пропозиції
Щодо реформування в аграрному сектор економіки, то економічний стан в аграрному секторі на початку 2008 року залишаються складними.
Не вирішено цілу низку економічних проблем, що не дозволяє повною мірою вирішити соціальні проблеми.
Кризова ситуація охопила всі галуз агропромислового комплексу. Загрозливого характеру набули тенденції спаду виробництва. Погіршується загальний фінансовий стан господарств. Так, зниження обсягів виробництва продукції сільського господарства Сумської області у 2009 роц проти 2008 року становило 40,8%. Виробництво зерна зменшилося на 41,8%, виробництво молока на 46,9%, цукрового буряку на 61,4%. Затрати на виробництво продукц рослинництва істотно перевищують ціну попиту.
Основними причинами такого становища є послаблення державної підтримки сільськогосподарських виробників, відсутність необхідних кредитних внесків, порушення паритетності міжгалузевого обміну, поглиблення диспаритету цін на промислову продукцію, звуження внутрішнього ринку внаслідок зниження платоспроможності населення.
Сьогодні фактично немає контролю за тим, що відбувається на селі.
Однак навіть найефективніші заходи не дадуть належних результатів без кардинальних аграрних реформ у всіх напрямах: від матеріально-технічного забезпечення до реальної приватної власності на землю
Відсутність урегульованої приватно власності на землю та інше нерухоме майно унеможливлює інвестування в сільське господарство. Банки практично припинили кредитування аграрного сектора економіки, оскільки відсутні механізми гарантії повернення запозичень через заставу.
Процеси якісного реформування сільськогосподарських підприємств ускладнюється їхнім скрутним становищем, розвалом системи матеріально-технічного постачання, а також тим, що основні засоби виробництва, в першу чергу, сільськогосподарські машини, трактори, комбайни, автомобілі, в основному, вже давно відпрацювали свій амортизаційний термін і потребують відновлення. У більшості сільськогосподарських підприємств капітального ремонту потребують приміщення для утримання худоби .
Не в кращому стані на селі і об’єкти соціально сфери: будинки культури, магазини, бібліотеки, школи, медичні заклади тощо , життєдіяльність яких, чого гріха таїти, в основному забезпечувалась колективними сільгосппідприємствами. До цього додається і невпевненість селян у стійкому характері реформ. Ось чому під час проведення загальних зборів у КСП переважна більшість працівників виявляє бажання працювати в колективному господарстві.
В Указі Президента України “Про невідкладн заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” передбачено здійснити організаційні заходи щодо реформування КСП на засадах приватно власності на землю та майно.
Головну увагу треба звернути на те, щоб таке реформування знову не носило формального характеру.
Зміна організаційної структури господарств, має на меті досягнення ними позитивних кінцевих результатів на основ підвищення ефективності праці робітників. Отже, формування категор селянина-власника, який одночасно буде і об’єктом господарювання, спонукає його до ефективної праці на основі тіснішого зв’язку між доходами працівників та результатами господарювання підприємства. Відомо, що підвищення ефективност праці кваліфікованих працівників пропорційно впливає на збільшення обсягів виробництва, а значить, і дохідності підприємств. Не слід забувати про те, що найбільш ефективна праця кваліфікованих працівників забезпечувалась саме в крупних господарствах. Ось чому Указ не передбачає руйнування КСП, а навпаки, на їхній організаційній територіальній та майновій основі повинні формуватися великі спеціалізовані підприємства, засновані на добровільних засадах на основі приватної власності та персональній відповідальності за результатами праці.
Тут залишається збереження цілісност майнових комплексів, оптимальна організація сівозмін, соціальна сфера села, підвищується зацікавленість робітників в ефективному використанні виробничого потенціалу, у першу чергу, земельних ресурсів, техніки та обладнання.
Машинно-технологічні станції створюються з метою вирішення проблеми ефективного використання землі, особливо в слабких господарствах. А тому в процесі реформування земельних відносин машинно-технологічними станціями потрібно якомога більше взяти в оренду землі у новостворених власників, що значно покращить економічний стан самих МТС, а також сприятиме вирішенню проблеми розрахунків господарств з МТС за надан послуги і МТС з державою за одержану техніку з лізингового фонду.
Список використаної літератури
1. Бакланов М.Н., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. – М: финансы и статистика, 2005
2. Балабанов И.Т. Анализ и планирование финансов хозяйствующего субъекта. – М: финансы и статистика, 2004
3. Кудрявцев А.А. Анализ хозяйственной деятельности кооперативных организаций. – М.: Экономика, 2000
4. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий АПК. – Мн.: ИП Экоперспектива, 2008
5. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий . – Мн.: ИП Экоперспектива, 2007
6. Хомин П.Я., Лисий Г.А. Облік у сільському господарстві. – К.: Вища шк., 2003
7. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. – М.: ИНФРА – М, 2006
8. Экономіка, Фінанси, Право. №8, 2007 .: К: Аналітик, 2007.
