Дипломная работа: Захист інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції
Дана група порушень в узагальненому вигляді описується наступною схемою: діяльність недобросовісного конкурента (як правило підробка чужої продукції та реалізація за зниженою ціною) призводить до того що знижуються обсяги реалізац добросовісного товаровиробника і дискредитується його ім’я при одночасному отриманні споживачем товару неналежної якості.
Але більш складною, в першу чергу в плані боротьби з нею, є друга категорія порушень. До неї в першу чергу відносяться порушення прав інтелектуальної власності на продукцію творчого та інтелектуального характеру.
За даними ІFРІ (Міжнародний альянс інтелектуально власності), Україна лідирує у Європі за рівнем піратства з показником близько 95% обсягу ринку. Мільйони компакт-дисків, за твердженням цієї організації, експортуються в понад 30 країн світу – Болгарію, Фінляндію, Німеччину, Грецію, Італію, Ізраїль, Нову Зеландію, Парагвай, Перу, ПАР, Велику Британію та США. Збитки світової музичної індустр від піратства в Україні становлять, за версією ІFРІ, понад 300 млн. доларів[17]. За експертними оцінками, в Україні щорічно продаються 2,0-2,5 млн. лазерних компакт-дисків, з яких мінімум 50% виробляються нелегально[18].
Інша міжнародна організація – Асоціація виробників програмного забезпечення ( Business Software Alliance ) у своєму останньому „Звіті про піратство” віднесла Україну до десятки країн-піратів програмного забезпечення, де вона (разом з іншими країнами-членами СНД) із показником піратства 89% ділить з Індонезією третє-четверте місця після В’єтнаму та Китаю, випереджаючи Росію.
Водночас, при дуже високому відносному рівні піратства в Україні його абсолютні обсяги не значними. Принаймі, за абсолютними обсягами піратства Україна не належить до країн-лідерів. Десятка країн з найбільшими абсолютними обсягами піратства наведена в таблиці .
Таблиця 3.1.3.
Обсяги піратської продукції на ринках окремих країн[19].
| Країна | Обсяг піратської продукції, млн.дол. | % піратської продукції на ринку |
| Китай | 600 | 90 |
| Росія | 240 | 65 |
| Мексика | 220 | 65 |
| Бразилія | 200 | 50 |
| Італія | 180 | 25 |
| Парагвай | 110 | 95 |
| Тайвань | 100 | 45 |
| Індонезія | 65 | 55 |
| Малайзія | 40 | 65 |
| Греція | 40 | 50 |
Втрати доходу світових виробників комп’ютерних програм через українське піратство, внаслідок обмеженої кількості комп’ютерів в Україні, становили в 2000 році лише 29,7 млн. дол. , тоді як загалом ці втрати в світі склали 11,75 млрд. дол.[20].
Водночас, зараз в Україні також розпочинається розвиток власних програмних продуктів та відбувається значний розвиток вітчизняного шоубізнесу. Вони також в значній мірі потерпають від піратства.
Але, як вже було вказано вище, даний вид порушень зачіпає інтереси в першу чергу виробників та власників авторських прав. Інтереси кінцевого споживача навпаки задоволеними на найвищому рівні, оскільки він отримує продукт незмінної якост за ціною, що в 10-20 разів менше ціни оригінального продукту. Саме в цьому полягає складність боротьби з даним видом порушень.
Від піратства потерпає також економіка в цілому. Так, згідно з дослідженням компанії Datamonitor, здійсненим на замовлення ВSА, втрати ВВП України від порушень в галузі авторських прав на програмні продукти в 2000 р. становили 265 млн. доларів, податкові втрати бюджету — 94 млн. доларів. За умови збереження піратства на рівні 89 % до 2004 р. внесок індустрії розробки програмного забезпечення в український ВВП становитиме лише 57 млн. доларів, а при зниженн до середньосвітових показників піратства (34 %) — зросте до 332 млн. доларів. Відповідно, податкові надходження можуть становити при 89 % — 21 млн., а при 34 % - 93 млн. доларів.
Що стосується впливу на кінцевого споживача, то тут потрібно зробити декілька важливих зауважень.
По-перше, все, що робиться для захисту інтересів суб’єктів господарювання в кінцевому випадку переслідує мету розвитку та ефективного функціонування економіки, а ефективне функціонування економіки в будь-якому випадку позитивним чином відіб’ється на кінцевому споживачі.
По-друге, снування здорової конкуренції є не лише в інтересах суб’єктів господарювання, оскільки сама суть конкуренції (добросовісної звичайно) полягає в тому, щоб завоювати прихильність споживача шляхом якнайповнішого задоволення його потреб по взаємовигідній ціні.
Проте снуюча економічна ситуація в країні змушує споживача поступатись своїми нтересами відносно якості продукції на користь низької вартості підробок. В результаті споживач як правило залишається незадоволеним низькою якістю, а добросовісний товаровиробник, що виробляє оригінальну продукцію під даною маркою, втрачає довіру покупця або, в гіршому випадку, терпить збитки.
А недобросовісна конкуренція в окремих галузях навіть може привести до трагічних наслідків для споживача, що наприклад може відбуватись у фармацевтичній галуз та виробництві і реалізації продуктів харчування тощо.
В масштабі міжнародних економічних зв’язків України вплив захисту інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції можна розглядати з двох точок зору:
1. З точки зору захисту вітчизняного ринку від недобросовісної конкуренції з боку закордонних товаровиробників.
2. З точки зору політико-економічних відносин.
Досить відчутним чинником, що негативно позначається на розвитку економіки недобросовісна конкуренція з боку закордонних товаровиробників. В першу чергу це стосується так званого „сірого” імпорту. За різними оцінками в загальному обсязі імпорту товарів народного споживання обсяг „сірого” імпорту складає по різним групам товарів від 40 до 70%. В значній частині випадків дані товари маркуються відомими в Україні торговими марками, досить часто це марки, відом ще з часів СРСР, зокрема така практика поширена в галузі автозапчастин. За різними оцінками від 20 до 50 % автозапчастин до вітчизняних та російських авто, що реалізуються в Україні вироблені в Китаї та інших країнах, але несуть позначення машинобудівних заводів України та СНД.
Крім того останнім часом зустрічаються випадки дискредитації вітчизняних товаровиробників західними конкурентами, що мають високі фінансові можливост нерідко можуть лобіювати свої інтереси в уряді.
Також наявність недобросовісної конкуренції негативно позначається на політико-економічних стосунках України з іншими країнами, і в першу чергу, з США та Європейським Співтовариством.
З одного боку це призводить до негативних економічних наслідків та перешкоджа ефективній інтеграції України у міжнародні економічні структури. А з іншого боку, це досить часто слугує приводом для тиску з боку іноземних країн на уряд країни. Яскравий приклад – взаємовідносини України і США з приводу піратства на ринку аудіовізуальної продукції та програмного забезпечення. До речі, такий тиск є не завжди цілком обґрунтованим, а має певні політичні мотиви. Зокрема, яскравими прикладами такого тиску є :
13 березня 2001 р. Україну було внесено до розділу „Пріоритетна іноземна країна” (Priority Foreign Country) так званого „Списку 301”, згідно з яким Офіс торгового представника США визначає країни, що не забезпечують адекватний та ефективний захист прав інтелектуальної власності або відмовляються від надання справедливого і рівноправного доступу на ринок американським товарам, пов'язаним з використанням прав інтелектуальної власності.
7 серпня 2001 р. Уряд США як попередній захід прийняв рішення про призупинення спеціального статусу безмитної торгівлі з Україною у зв'язку з неспроміжністю України зупинити незаконне виробництво оптичних носіїв інформації, зокрема компакт-дисків (CD, CD-ROM, DVD), і 24 серпня 2001р. реалізував це рішення. Американське торговельне представництво відзначило, що Україна -найбільший експортер нелегальної оптичної медіа-продукції, черз що американська промисловість зазнає щорічних збитків у розмірі 200 млн доларів[21], хоча ця цифра ставиться в Україні під сумнів .
Крім того, сама загроза можливості певних проявів недобросовісної конкуренції в Україні через недосконалість механізму захисту часто відлякує іноземн компанії. Яскравий приклад – за даними української Асоціації іноземних виробників фармацевтичної продукції, в Україні на етапі реєстрації в Фармакологічному експертному центрі Міністерства охорони здоров’я України не враховується наявність патентного захисту винаходів і промислових зразків, не проводиться патентна експертиза препаратів, що подаються на реєстрацію. Це призводить до порушення патентних прав на оригінальні лікарські препарати. Як наслідок, провідні фармацевтичні компанії можуть відмовитись від поставок на Український ринок інноваційних лікарських препаратів.
Приблизно ті ж побоювання присутні і в іноземних інвесторів, перш за все тих, хто намагається принести на ринок України високі промислові технології та високотехнологічну продукцію. В результаті це негативно позначається на загальному рівні розвитку економіки.
3.2. Вдосконалення засад захисту від недобросовісної конкуренції та застосування світового досвіду захисту від недобросовісної конкуренції в Україні
На основі вищенаведено нформації очевидною стає необхідність вдосконалення засад захисту від недобросовісної конкуренції в трьох основних напрямках:
1. Вдосконалення нормативної бази.
2. Вдосконалення організаційних засад діяльності.
3. Адаптація світового досвіду до умов України.
Останнім часом вітчизняні законодавці проробили значну кількість роботи по вдосконаленню українського законодавства.
Була прийнята ціла низка законодавчих актів, які прямо чи опосередковано покликані захищати добросовісну конкуренцію в економічному просторі України. Але, на жаль, на даний час в законодавстві залишається достатньо велика кількість білих плям.
Більшість недоліків законодавства була розглянута в Розділі 2.3. даної роботи, тому повторюватись немає сенсу. Потрібно лише додати, що вдосконалення потребують Кримінальний кодекс України та Кодекс про адміністративні правопорушення України. Зокрема у Кримінальному кодексі України досі відсутній захист такого об`єкту інтелектуальної власності і потенційного об`єкту зловживань у вигляд недобросовісної конкуренції як ноу-хау.
Також з Кодексу про адміністративні правопорушення України останніми змінами були виключен окремі пункти з статті 164-3 , що стосуються незаконного використання фірмового найменування та маркування, не передбачене покарання за імітацію упаковки та оформлення товару тощо.
Існує також необхідність подальшого аналізу та внесення змін у Закони України : „Про рекламу”, „Про охорону прав на промислові зразки”, „Про охорону прав на знаки для товарів та послуг ” та інші.
Крім того, вдосконалення потребує сам механізм прийняття нормативних актів.
Хочеться, щоб цей процес відбувався на демократичних засадах, а саме шляхом залучення представників підприємців та Спілок споживачів до обговорення законопроєктів, пов”язаних з конкурентним законодавством, також їх присутність як заседателів при розгляді конфліктних справ, як це закріплено законодавством проти недобросовісної конкуренції Німеччини.
В світл необхідності інтеграції України в європейські економічні структури з перспективою подальшого входження до Європейського Співтовариства, поста проблема зближення законодавства та приведення його у відповідність до вропейських норм.
Слід відзначити, що саме в сфері конкуренції українським законодавцем було здійснено суттєве реформування законодавства й успішно прийнято ряд законодавчих актів, як мплементували основні положення законодавства ЄС. Серед них Закон України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001, Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 07.06.1996 та інш нормативні акти, які загалом адаптували основні положення регулювання конкуренції в Європейському праві. Основа для такого узгодження законодавства закладена Угодою про партнерство та співробітництво між Європейськими Співтовариствами та Україною (УПС) від 1994 року, якою Україна взяла на себе зобов'язання із забезпечення відповідності законодавства в пріоритетних сферах, серед яких конкуренція займає не останнє місце. Аналізуючи УПС, цікаво відзначити, що в ній основна увага приділяється положенням щодо конкуренції, які впливають на торгівлю між Співтовариством та Україною. Стаття 49 Угоди визначає, що сторони погоджуються співпрацювати з метою виправлення або усунення, шляхом застосування своїх антимонопольних законів тих чи інших обмежень, до яких вдаються підприємства, або таких, що викликані державним втручанням, якщо вони можуть впливати на торгівлю між Співтовариством та Україною. Отже, положення статті спрямовані на забезпечення необхідних умов та заходів у сфері взаємно торгівлі сторін. Ці положення УПС установлюють м'які вимоги щодо реформування законодавства, тоді як у Договорах про приєднання, укладених між державами-кандидатами на членство в ЄС, містяться більш жорсткі та конкретн вимоги з реформування внутрішнього законодавства. Проте, розглядаючи статтю в контексті всієї угоди, можна дійти висновку, що така співпраця передбачає також реформування регулювання внутрішнього ринку України. Відповідно до статті 51 УПС „Україна вживає заходів до забезпечення того, щоб її законодавство поступово було приведено у відповідність до законодавства Співтовариства”, (п.1 ст. 51) , остаточна мета достатньо чітко зрозуміла - це приведення внутрішнього законодавства України у відповідність до законодавства ЄС.
Закон України "Про захист економічної конкуренції" інкорпорував основні положення законодавства ЄС щодо згаданих вимог, хоча є деякі відмінності стосовно термінологічних визначень, які пов'язані із специфікою національного правового регулювання. У Законі дається поняття та детально регулюються відносини щодо узгоджених дій суб'єктів господарювання, антиконкурентних узгоджених дій, зловживання монопольним становищем (із зазначенням видів та порушень), зроблено винятки для середніх та малих підприємств, для угод у сфері прав нтелектуальної власності встановлені критерії для визначення узгоджених дій, зловживання монопольним становищем, концентрації суб'єктів господарювання відповідно до аналогічних критеріїв, які використовуються в Європейському законодавстві. Зокрема, Закон дає поняття (нове в українському законодавстві) концентрац суб'єктів господарювання, встановлює дозвільну процедуру на проведення узгоджених дій, створення концентрації чи надання державної допомоги.
Уповноваженим органом, який має приймати рішення в сфері регулювання конкуренції виступа Антимонопольний комітет, завдання і повноваження якого регулюються Законом України "Про Антимонопольний комітет України". Закон встановлю строки, повноваження, розміри штрафів та процесуальні питання подання заяв на отримання дозволів, які, з невеликими розбіжностями, відповідають тим, за якими працює Європейська Комісія.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10
