Быстрый поиск

Дипломная работа: Сучасна методологія оцінки конкурентоспроможності товару

екологічні параметри;

параметри безпеки, за якими для даного ринку встановлені обов’язкові діючі вимоги міжнародних, національних стандартів, технічних регламентів, норм, законодавства).

Товар, що не відповідає вимогам норм, стандартів, правил цільового ринку, просто не може бути переданим до експлуатації. Тому одиничний параметричний показник по нормативному параметру може приймати тільки два значення - 1 і 0, а груповий відповідний показник добутком; якщо хоча б один з одиничних параметричних показників по нормативному параметру дорівнює 0, то подальший розгляд конкурентоспроможності недоцільний - товар повністю неконкурентоспроможний на даному ринку.

нормам (наприклад вимогам Міжнародно організації зі При цьому необхідно враховувати, що відповідність міжнародним стандартизації) не означає автоматичної відповідності національним нормам: ц норми можуть бути більш жорсткими.

2.2.2 Технічні параметри

Вони включають:

параметри призначення - властивості товару, що визначають сфери застосування та функції, які він призначений виконувати. Визначати конкурентоспроможність можна тільки по відношенню до виробів, що виконують однакові функції.

Параметри призначення розділяються:

на класифікаційні параметри, що характеризують приналежність продукції до певного класу та використовуються при оцінці тільки на етапі вибору сфери застосування продукції і товарів-конкурентів, вони базою для подальшого аналізу і далі в розрахунках участі не приймають;

параметри технічної ефективності, що характеризують прогресивність технічних рішень при розробці та виготовленн продукції (наприклад, продуктивність верстата, обсяг пам’яті для ЕОМ), вони можуть бути одночасно і класифікаційними;

ергономічні параметри (гігієнічні, антропометричні, фізіологічні, психологічні тощо), що характеризують відповідність товару властивостям людського організму та психіки в процес виконання трудових операцій; визначають зручність праці, швидкість втоми, якість взаємодії людини з машиною та надійність функціонування людино-машинного комплексу.

конструктивні параметри, що відображають техніко-конструкторські рішення, які властиві даним виробам та забезпечують певні властивості товарів (склад виробу, його структура, розміри, вага);

естетичні параметри, що характеризують зовнішнє сприйняття товару. Вони відображають на рівні зорового образу ідею дності сутності та форми предмета, викликають позитивні або негативні емоції, що відіграють неабияку роль при оцінці покупця. Роль цих параметрів у конкурентоспроможності товару не можна недооцінювати, оскільки через зовнішній вигляд дизайнер виражає такі властивості виробу, як “сучасність", “відповідність духу часу” та ін.

2.2.3 Економічні параметри

Вони пов’язані з витратами покупця на продукцію, які складаються з двох частин - витрат на придбання (ціна товару) та витрат, пов’язаних зі споживанням, що складають разом “ціну споживання".

До ціни споживання відносять:

ціну товару;

витрати на транспортування та зберігання;

вартість установки та наладки;

навчання персоналу;

витрати на паливо (електроенергію);

заробітна плата персоналу;

витрати на післягарантійний сервіс та покупку запчастин;

витрати на страхування виробу;

податки;

витрати на утилізацію виробу після використання ресурсу;

непередбачені витрати.

Покупець завжди намагається придбати товар, що в найбільшій мірі задовольняє відповідну потребу, але в той же час він нада великого значення всім витратам, пов’язаним з придбанням даного товару.

Ціна споживання, як правило, значно вища за продажну ціну (в загальних експлуатаційних витратах за весь строк функціонування вантажівки продажна ціна займає лише 15%, магістрального літака - приблизно 11, трактора - 19), тому більш конкурентоспроможним є не той товар, за який просять мінімальну ціну на ринку, а той, що має мінімальну ціну споживання за весь строк його експлуатації покупцем.

2.2.4 Організаційні параметри

Вони включають:

систему знижок;

умови платежів та поставок;

комплектність поставки;

строки та умови гарантій тощо.

Кінцеве рішення по вибору номенклатури параметрів, що використовуються при оцінці конкурентоспроможності продукції, приймається експертною комісією з урахуванням конкретних умов користування цією продукцією та цілей оцінки.

2.3 Експертна оцінка та розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності

Експертні методи широко застосовуються на ранніх етапах проектування, або у тих випадках, коли проектує мий об’єкт не підлягає іншим методам.

Експертиза може бути відкритою, коли експертна група збирається разом і проводить 2-3 засідання, або закритою. В останньому випадку спілкування може здійснюватися по пошті або через досвідного кваліметриста, який відвідує кожного експерта.

Рис. 2.2. Параметри, що характеризують конкурентоспроможність товару.

Відкрита експертиза простіша, вона переважна, коли експерти не мають необхідної кваліметричної підготовки і коли строки проведення експертизи обмежені. Її недоліком є вплив авторитетів, небажання експертів пошкоджувати відносини з відомими спеціалістами, а також труднощі притягнення великих вчених із різних міст і країн.

Є теоретичні обґрунтована процедура і добре розроблена математично-статистичні методи обробки даних експертизи.

Спочатку формується так звана робоча група, до складу якої входять керівник-аналітик, спеціаліст по кваліметрії, один-два спеціалісти по предмету, 1-2 технічні робітники.

Перед початком експертизи керівник разом з спеціалістами-предметниками підготовляють наступні основні матеріали для експертів: уточнену стосовно до конкретних задач методику оцінки якості або скорочений варіант, який охоплює лише ті питання, які необхідно знати експерту; описання і якщо потрібно, ескізи оцінюючих рішень, у яких відображені лише їх принципові сторони; аспекти і пояснювальні записки до них.

Успіх експертизи у значній мірі залежить від правильного оформлення експертної групи.

Експерт повинен задовольняти достатньо високим складним вимогам, які можливо розділити на наступні групи: інформованість, заінтересованість, діловитість. Бажано, щоб експерти уявляли усі сторони діяльності, визначення якості функціонування об’єкту, а також найбільш розповсюджені умови його функціонування. Експертом не може бути розробник одного із оцінюючих варіантів або особа, заінтересована у визначенні будь-якого варіанту.

Так як більшість спеціалістів-предметників не мають необхідної кваліметричної підготовки, експерти повинні бути добре проінформовані у цій області. Велике значення має формулювання питань, звернених до експертів, якісно пропонованих йому документів.

Структуру властивостей і методику оцінки якості, як правило, експерти лише обґрунтовують і приймають голосуванням.

Основний етап експертизи здійснюється у декілька турів. Досвід показує цілісність застосування для оцінки 10-ї системи, причому сама важлива властивість або показник базового об’єкту приймається за 10 балів.

Після кожного туру опитування керівник аналізує узгодженість думок експертів. Для попередніх оцінок достатня точність досягається, як правило, вже після 2-3 турів. Експерти визначають коефіцієнти вагомості параметрів, що оцінюються у балах або частках одиниці. При цьому слід враховувати, що найбільш розповсюджені наступні причини низької узгодженості:

об’єктивні: умови функціонування визначен нечітко, причому експерти представляють різні групи споживачів;

суб’єктивні: недостатня інформованість експертів, нечітке розуміння або вирішення задач, арифметичні помилки експертів, дефекти методики, вплив негативних відносин до об’єкту.

При проведенні експертизи слід мати на увазі, що експерт оцінює складну комплексну властивість з важкістю, неточно і з великої часткою суб’єктивізму. Це і вимагає розкладення комплексних властивостей на більш прості, які достатньо легко оцінити.

Дійсно полегшує роботу експертів порівняння між собою не всіх властивостей (для визначення вагомості) і не всіх варіантів (для визначення одиничних показників), а їх параметрів.

Цінність вартісної оцінки якості полягає не тільки у тому, що вона дозволяє передчасно відібрати декілька кращих варіантів для детальної розробки і впровадження, але і у тому, що вона вказує шляхи подальшої роботи по підвищенню якості.

Будь-який товар, винесений на ринок, фактично проходить там перевірку на ступінь задоволення суспільних потреб: кожний покупець отримує той товар, який найбільш повно задовольняє його особисті потреби, ніж товари-конкуренти. Тому конкурентоспроможність (тобто можливість збуту на даному ринку) товару можливо визначити, тільки порівнюючи товари конкурентів між собою.

У залежності від баз порівняння розрізнюють методи оцінки конкурентоспроможності:

а) у якості бази порівняння використовується товар-зразок, який символізує потребу (ідеальний товар);

б) у якості бази порівняння береться товар конкурента.

Розрахункова частина починається з аналізу нормативних параметрів, до числа яких входить відповідність товарів нормам, нормативам, ГОСТам, наявності сертифікатів якості, патентної чистоти.

Параметри, які характеризують конкурентоспроможність, підрозділяються на наступні групи: технічні (параметри призначення, ергономічні, нормативні, естетичні та інші), економічні (як формують ціну споживання), організаційні (система знижок, умови платежу поставок, комплектність поставки, строки та умови гарантії).

У даному випадку буде використовуватися другий метод розрахунку конкурентоспроможності, коли за базу порівняння береться товар конкурента.

Одиничний показник конкурентоспроможност визначається за формулою:

qit = (Pi анал / Pi кон) *100% (1),

де

Рі анал - величина і-го технічного параметру аналізує мого товару,

Рі кон - величина і-го технічного параметру товару конкуренту.

Груповий показник показника конкурентоспроможності за технічними параметрами визначається за формулою:

Iтп = (2),

де

аі - вага і-го технічного параметру у загальній їх сукупності, яка визначається методом експертних оцінок;

n - число параметрів, які підлягають розгляданню.

У тому випадку, якщо Imn<100%, то це означає, що аналізує мий товар уступає товару конкурента за технічним рівнем задоволення потреб споживачів. У цьому випадку необхідно виявити ті технічн параметри, які уступають параметрам товару конкурента і підвищити їх значення. Якщо Imn>100%, то по технічному рівню виготовлення і проектування виробу перевищує товар конкурента. Якщо Imn=100%, то по технічному рівню товари взаємопов’язані і споживачу нема різниці, який з цих товарів придбати. Тому необхідно використовувати методи цінової конкурентної боротьби.

За економічними параметрами існує два одиничних параметра:

приймає значення продажної ціни;

приймає значення експлуатаційних витрат.

У більшості випадків частка експлуатаційних витрат у ціні споживання набагато більша, ніж продажна ціна.

Iнорм - показник конкурентоспроможності за нормативними параметрами.

Груповий показник конкурентоспроможності за економічними параметрами визначається за формулою:

Iэп = (Ц прод +Ев) ан / (Ц прод + Ев) кон 100%=

=Цпотран / Цпотр кон*100% (3),

де

Цпродан - ціна продажу аналізує мого товару,

Еван - експлуатаційні витрати, пов'язані з придбанням аналізує мого товару,

Цпотр ан - ціна споживання аналізуємого товару.

Ц прод кон, Ев кон, Цпотр кон - відповідно ціна продажу, експлуатаційні витрати і ціна споживання товару конкурента.

Інтегральний показник конкурентоспроможност визначається за формулою:

К= (Iтп / Iэп) *Iнорм (4)

Таблиця 2.1-Технічні параметри валків

Парам. техн.	Од. виміру		НКМЗ		Ужуралмаш
Валки холодної прокатки
Мін. вага валка	кг		160		150
Мах вага валка	кг		19105		20050
Мін. діам. бочки	мм		700		200
Мах. діам. бочки	мм		1320		1350
Мах. довж. бочки	мм		3330		2800
Мах. довж. валка	мм		4810		5500
Кількість	шт		2		2
Валки гарячої прокатки
Мін. діам. бочки	мм		940		500
Мах. діам. бочки	мм		1320		1300
Мін. довж. бочки	мм		920		800
Мін. довж. валка	мм		3730		2500
Мах. довж. валка	мм		5060		6000
Кількість	шт		6		7
Маса	кг		13200		9650
Опорні валки
Мін. вага валка		кг		1200		900
Мах вага валка		кг		2100		1970
Мін. діам. бочки		мм		1200		1130
Мах. діам. бочки		мм		3400		3510
Мах. довж. бочки		мм		4000		3770
Мах. довж. валка		мм		10380		10420
Кількість		шт		3		3