Дипломная работа: Система інтегрованих уроків, як засіб розумового розвитку молодших школярів
Дидактичні особливості інтеграції змісту навчання, інтегрованих уроків досліджувалися В.Р. Ільченко, В.Ф. Паламарчук, О.Я. Савченко та ін. Методичне забезпечення нтегрованих уроків потребує обґрунтування та конкретизації.
Розглянемо, у чому полягає розливальна сутність інтегрованих видів діяльності, чому інтегровані курси та інтегровані уроки є важливим напрямом методичного оновлення навчально-виховного процесу саме в початкових класах.
Перспективність цього методичного підходу полягає передусім у тому, що він дає змогу невілювати деякі слабкі сторони предметної системи навчання, подолати розрізненість, фрагментарність у сприйманні довкілля та навчальних предметів. І водночас, синтезуючи сильні сторони предметного викладання, створю сприятливі умови для формування у дитини здатності сприймати предмети та явища різнобічно, системно, емоційно. З нашої точки зору, організація інтегрованого навчання потребує реалізації певних дидактичних принципів.
1. Тематична єдність програмового матеріалу різних навчаючих предметів.
Інтегровані уроки об’єднують блоки знань із різних навчальних предметів навколо однієї теми з метою інформаційного та емоційного збагачення сприймання, мислення, почуттів учня. Це дає змогу пізнати певне явище з різних сторін, досягти цілісності знань.
Тематична єдність дидактичного матеріалу на уроках різних навчальних предметів - визначальний методичний підхід організації пізнання явищ у контексті діяльності учнів.
ПРИРОДОЗНАВСТВО
2. Поєднання на уроках різних видів навчальної діяльності
Конструюванню системи інтегрованих уроків значною мірою сприя використання сукупності різних видів емоційно-образної діяльності (гри, спостереження за довкіллям, художньої та літературної діяльності).
Види діяльності добираються з огляду на дидактичні цілі й етапи уроку. Найголовніше - домогтися повного злиття різних видів діяльності, їх гармонії, аби викликати та підтримувати творчу реакцію дитини, активізувати пізнавальні можливості, досягти органічного поєднання логіко-понятійного та емоційно-образного компонентів на різних етапах пізнання та творення тексту.
Чим слабше підготовлений учень, тим менше розвинені його пізнавальні можливості, тим частіше має звертатися до таких видів діяльності, як ігрова, предметно-практична, малювання, музика.
Ігрова діяльність учнів на уроках орієнтує на чуттєві способи пізнання, оволодіння умінням вичленовувати ознаки, знаходити видові й родові, спільні й відмінні, істотні й неістотні, класифікувати їх на розширення уявлень про значення конкретних слів.
Спостереження за довкіллям уводить у сам процес народження образного вислову; допомагає розширити уявлення про слова, що означають явища природи, риси характеру; розкрити сутність причинно-наслідкових зв’язків.
Використування художньої діяльності на уроках спрямовує на розвиток уяви, орієнтує на образне сприймання світу.
3. Доцільний набір комплексних завдань, що інтегрують різні способи навчання.
Плануючи етап формування знань, можливо використовувати такі комплексн завдання:
1. Виразне читання вірша, пісні; спостереження за живописною функцією мовних засобів у тексті.
2. Виразне читання вірша, складання діалогів з героями твору, доповнення художніх описів, міркувань.
3. Виразне читання вірша, зіставлення його з картиною. Що в них спільне? Що відмінне?
4. Сприймання вірша, музики, картини. Чи співзвучні ці твори? Чому?
5. Сприймання двох картин (контрастних за настроєм), прослуховування музики.
6. Аналіз виставки дитячих малюнків після екскурсії в природу.
7. Складання описів за дидактичними іграми (яка пташка мені зустрілася? Яка квіточка (гілочка, листочок, плід) мені найбільше сподобалася? Чому? Що за гостинц принесла бабусі Червона Шапочка з лісу (городу, поля, лугу).
8. Відгадування загадок, ребусів, кросвордів. Спостереження за виражальними можливостями мовних засобів; зіставлення тексту загадки і малюків, ілюстрацій.
9. Добір виразних мовних засобів у ході евристичної бесіди у процесі спілкування з картиною, поезією, природою.
10. Виготовлення художніх виробів та колективних композицій (аплікацій з природного матеріалу, пластиліну, малюнків).
11. Добір виразних мовних засобів у процесі гри, спостережень за картиною, ілюстрованим текстом.
12. Доповнення, поширення, відновлення казки, вірша.
Наведемо приклад системи завдань під час організації спостереження дітей за довкіллям.
Педагогічно правильно організоване спостереження допомагає дитині вийти за межі лише чуттєвого пізнання. На передній план висувається моральне освоєння дивовижного світу, асоціації розвитку природи й людського життя.
Перш за все, потрібно чітко визначити мету, завдання спостереження й вибрати об’єкт. Дал слід організовувати зустріч дітей з природою, або „подорож до джерел думки”, якими можуть бути сад, гай, діброва, поле, ставок, берег річки. Це так званн уроки під голубим небом”, або „уроки в зеленому класі”, уроки мислення в природі, які так широко практикував В. Сухомлинський. На обраний об’єкт можна приходити разом з учнями інколи по кілька разів, милуватися картинами природи, спостерігати. Численні ознаки і властивості спостережуваних об’єктів далеко не завжди лежать на поверхні – вони найчастіше приховані від пасивного погляду, х виявлення потребує пильної уваги, розумових і моральних зусиль. Таке спостереження пробуджує творчість.
Ось казочки, створені колективно першокласниками на основі спостережень за довкіллям.
Літаючи яблука
Біжу до школи. Раптом: пурх! – перед очима. Що це – зупиняюсь і дивуюся. На клені червон яблука поспіли. Ще й літати навчилися. - Гм... – розмірковую. – Яблука? Взимку? Пурх! Ще одне в гору піднялося. Придивляюся: це ж снігурі до нашого парку прилетіли, кленовим насінням поласувати.
Дивна дружба
Жили соб червоногруді снігурі. Пташки, які ні холоду, ні снігу не бояться. Любили вони насіннячком поласувати. Полохливі були. До людських осель рідко прилітали. Та одного разу Мурчик точив кігтики об стовбур клена й побачив червоні грудочки на дереві. Прищулив вушка: зараз яблучко на спинку упаде! – Не бійся! - вмить почулося. – Ми не яблука, а снігурі. Прилетіли, щоб кленовим насінням поласувати. Давай дружити.
Хто привів весну?
Як приходить весна? Хто її приводить? Може, вона прилітає на блакитній хмаринці? А може птахи на крилах несуть? Чи пливе весна річкою? Ні! Її приводить сонечко. Це воно торкнулося промінчикам, посміхнулося:
- Вставай, Веснонько, неси людям радість і красу. Усе ожило, усе зазеленіло. Це Сонце Весну веде.
В результаті проведеного дослідження виявлені навчальні та психологічн утруднення, що виникають у категорії дітей з низьким рівнем у різних видах діяльності. Для підвищення рівня успішності розроблено серію інтегрованих уроків.
Таким чином, бачимо, що до кожного учня повинен бути індивідуальний підхід, який можна реалізувати на інтегрованих уроках.
Інтегрований урок – є способом формування розумового розвитку.
4. Відповідність послідовності технологічних етапів уроку його дидактичній меті.
Ефективний засіб підготовки нтегрованого уроку - „розкладання” його на деталі, щоб були зрозумілі взаємовідносини всіх його частин . Особливого значення набуває визначення найголовнішого, підпорядкування йому усього другорядного.
Так, на інтегрованих уроках нами використовувались такі технологічні етапи роботи:
1. Визначення основних виконавців роботи .
2. Обрання, за бажанням, відповідального виконання.
3. Розподіл обов’язків, за допомогою прямого доручення або „добровольного”, обрання доручень.
4. З’ясовування розуміння кожним учнем мети виконування завдання.
5. Надання учням можливості обмірковувати засоби виконуваня завдання.
6. Створення умов для самоконтролю учнями результатів власної діяльності.
На різних етапах уроку учням пропонувалися:
На інтегрованих уроках, на мою думку, необхідно відокремлювати три періоди: підготовчий, проведення уроку його аналіз.
1. Підготовчий період.
В ньому активну участь приймають і вчитель, і учні . Якщо при підготовці до традиційного уроку таку діяльність проявляє лише вчитель (написання плану-конспекту, виготовлення наочності і тощо), то в другому випадку задіяні і учні. Вони поділяються на групи (команди, екіпажі), отримують завдання, які необхідно виконати до уроку: підготовка доповідей на потрібну тему, складання кросвордів, вікторин.
2. Власне урок ( виділяються три етапи):
Перший етап. Він являється передумовою формування мотиваційної сфери учнів: ставлю проблеми, виявляю ступінь готовності до їх рішення, до знаходження шляхів досягнення мети уроку. Намічаю ситуації, участь в яких дозволя вирішувати пізнавальні, розвиваючі і виховні задачі.
Якщо результативно проводиться підготовчий період: якісно виконають учні попередні завдання, то вони впливають на їх зацікавленість до майбутній праці. Під час проведення уроку враховується відношення учнів до оригінальної форми уроку; рівень їх підготовленості; віков психологічні особливості.
Другий етап. Вживаю новий матеріал, формую знання учнів у різних нестандартних формах організації їх розумової активності.
Третій етап. Він присвячений формуванню вмінь та навичок. Контроль як правило не виділяю в часі, а розподіляю у кожному з попередніх етапів.
3. Аналіз. У період аналізу цих уроків оцінюю як підсумки навчання, виховання, розвитку учнів, так і картину спілкування - емоціональний тонус уроку : не тільки у спілкуванні мене з учнями, але і в спілкуванні учнів один з одним.
Пропоную порядок роботи з деякими видами інтегрованого уроку. (додаток 1)
При проведенні інтегрованих уроків я використовувала інтерактивні методи навчання. Вони допомагають створити ситуацію успіху”, формувати навички толерантного спілкування, вміння аргументувати свою точку зору, знаходити альтернативне рішення проблеми. Навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання. Учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, конструктивно мислити, приймати продумані рішення.
Допомагали мені використання опорних схем, діалогів, мозкових штурмів, постановка проблемних питань і, як наступний етап, переклад їх у проблемні ситуації, інтенсивний досвід, комунікативна атака, ігрові моменти, які пробуджують учнів до активної пізнавально діяльності. (додаток 2)
5. Збільшення ролі самостійної роботи учнів на уроках. Саме самостійна робота учнів передбачає оволодінням ними інформаційними технологіями, умінням здобувати, критично осмислювати та використовувати різноманітну інформацію.
В залежності від змісту матеріалу ми використовували різні види самостійної роботи учнів.
Види самостійної роботи
Для визначення ефективності запропонованих принципів нами було проведено повторне тестування учнів за методикою Е. Ф. Замбицявичине
Таблиця 3. Результати виконання завдань після експериментального навчання.
| № | Ф.І. | І субтест | ІІ субтест | ІІІ субтест | ІУ субтест | Висновки |
| 1 | В. І | 16,5 | 23,6 | 10 | 17,8 | 67,9 середній |
| 2 | В. В. | 20 | 26,2 | 14 | 18,2 | 78,4 високий |
| 3 | Г. С. | 26,4 | 25,8 | 16,5 | 20,2 | 88,9 високий |
| 4 | Г. В. | 21 | 23,2 | 7 | 17,5 | 68,7 середній |
| 5 | Д. Д. | 23,5 | 25,8 | 11,6 | 18 | 78,9 високий |
| 6 | Д.П. | 21,1 | 25,9 | 18,5 | 26,1 | 91,6 високий |
| 7 | З.М | 21,2 | 24,9 | 15,6 | 22,5 | 84,2 високий |
| 8 | З.Е. | 14,8 | 4 | 11,5 | 5,2 | 35,5 низький |
| 9 | К.К. | 24,8 | 13,5 | 12,8 | 19,5 | 70,6 середній |
| 10 | К.В. | 20,9 | 25,8 | 4,8 | 19 | 70,5 середній |
| 11 | К.І. | 26,1 | 25,6 | 22,8 | 20,1 | 94,6 високий |
| 12 | Л.В. | 15,5 | 25,9 | 9 | 21,5 | 71,9 високий |
| 13 | Л.А. | 26,5 | 16,3 | 12,2 | 18 | 73,0 середній |
| 14 | М.Л. | 23,3 | 26 | 15,8 | 23 | 88,1 середній |
| 15 | М.І. | 19,8 | 25,9 | 6,5 | 17 | 69,2 середній |
| 16 | М.Н. | 26,1 | 25,6 | 13,5 | 25,1 | 90,3 високий |
| 17 | М.Д. | 26,1 | 25,6 | 11,3 | 19,9 | 83,1 середній |
| 18 | Н.А. | 26,1 | 25,6 | 9,1 | 23,4 | 84,2 середній |
| 19 | П.А. | 26,1 | 25,6 | 18,4 | 22,1 | 92,2 високий |
| 20 | П.М. | 18,2 | 18 | 10,5 | 15,1 | 61,8 середній |
Таким чином, учнів з високим рівнем розумового розвитку – 45%, з середнім рівнем – 50%, та з низьким рівнем – 5%.
