Дипломная работа: Облік виробничих витрат у птахівництві

Комп’ютеризація обліку призводить до створення на підприємстві автоматизованих робочих місць (АРМ). АРМ бухгалтера призначене для автоматизованого виконання операцій на конкретній стадії облікового аналітичного процесів. Ця система структурною одиницею автоматизованих систем управління, персональним засобом облікового працівника для планування, обробки фактичних даних і підготовки нформації для прийняття управлінських рішень.

АРМ бухгалтера за їх місцем у системі обліку підприємства можна поділити на такі рівні: АРМ у підрозділах підприємства (первинний облік); АРМ у бухгалтерії (ділянки обліку); АРМ головного бухгалтера (зведений облік); АРМ управлінців (функції обробки і аналізу даних без права зміни бухгалтерської інформації).

При широкому використанні комп’ютерної техніки постає питання про раціональне використання каналів зв’язку. В зв’язку з цим виникла необхідність в обмеженн нформації, тобто тієї її частини, яка отримала назву надлишкової, так як вона може призвести до прийняття помилкових управлінських рішень. Отже для управління необхідна тільки та інформація, на підставі якої приймаються рішення. Якщо управлінець має таку інформацію, то процес прийняття ста ефективним.

Для характеристики облікової інформації потрібно застосовувати поняття кількість” і „якість”. При отриманні інформації її споживачі переслідують різні цілі, тому змінюється кількість і цінність інформації, що відповідає завданням організації фінансового і управлінського обліку. Отже ступінь релевантност нформації, яка використовується для прийняття рішень залежить від цілей окремої людини, тобто значна частина інформації, створена системою, використовується для декількох управлінських рішень і декількома особами, як приймають  рішення.

Для того, щоб облікова інформація однозначно сприймалась тими, хто брав участь в її підготовці на підприємстві і тими хто її використовує, вона повинна відповідати наступним вимогам:

- достовірність – інформація повністю відображає господарські процеси на підприємстві і легко перевіряється

- значимість – інформація має бути корисною, ґрунтуватися на зворотному зв’язку і надходити до користувача в потрібний час. Зворотній зв’язок передбачає знання того, наскільки правильними виявились попередні очікування. Необхідно враховувати, що вигоди, отримані від користування обліково нформації, повинні перевищувати витрати на її утримання

- порівнянність і постійність – неможливо протягом звітного періоду використовувати різні методи бухгалтерського обліку, інакше втрачається можливість порівняння даних

- суттєвість - не потрібно втрачати час на облік незначних факторів, тобто якщо зусилля щодо обліку рівні з вартістю засобів, що обліковуються, облік необхідно спростити. Кожне підприємство вибирає свій рівень суттєвост обліку

- консервативність – необхідно вибирати оцінку, яка є менш оптимістичною, тобто необхідно враховувати можливу відсутність прибутку і можливі збитки. Це забезпечить обережність щодо оцінки активів, майна у визначенні величини прибутку

- повнота – інформація повинна містити максимум даних, необхідних користувачу.

Заключним етапом функціонування облікової інформації системи комунікація (процес передачі і отримання) інформації особам, які приймають рішення. Таким чином, передача інформації особам , які приймають рішення, також однією з функцій бухгалтерського обліку.

Отже, комп’ютеризація обліку на підприємстві надає ряд преваг для управлінського обліку серед яких:

1. оперативне ведення інформації, її обробка і формування вихідної інформації;

2. безпосереднє забезпечення контролю інформації;

3. збільшення швидкості обміну інформацією між управлінськими органами керованими об’єктами;

4. скорочення ручної праці, пов’язаної з розрахунками аналітичних показників заповненням форм внутрішньої бухгалтерської звітності;

зменшення витрат часу на підготовку інформації;

5. значне вдосконалення самого процесу організації обліку та формування показників бухгалтерської звітності..

4. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

4.1 Заходи щодо забезпечення безпеки та охорони праці у

птахівництві.

Безпека процесів, пов’язаних з виробництвом продукції птахівництва, повинна відповідати вимогам державних стандартів, технологічної та експлуатаційної документації, інструкцій з вимог безпеки до технологічних процесів, правилам охорони праці у сільськогосподарському виробництві.

У виробництв продукції птахівництва на працюючих можуть діяти небезпечні й шкідлив виробничі фактори такі як:

- біологічна небезпека (мікроорганізми, бактерії, віруси, гриби; і макроорганізми: тварини рослини, люди й продукти їхньої життєдіяльності, а також культури кліток і тканин);

- спільні хвороби для людей і тварин: туберкульоз, чума, аскаредіоз, сальмонельоз.

На підприємствах з виробництва продукції птахівництва повинні бути передбачені заходи щодо захисту працюючих від дії цих факторів.

Мікроклімат виробничого середовища не повинен чинити несприятливого впливу на працівників. У виробничих приміщеннях, де неможливо встановити допустимі нормативн показники мікроклімату через технологічні вимоги до виробничого процесу, повинен бути забезпечений колективний або індивідуальний захист працівників. В інших виробничих та підсобних приміщеннях мікроклімат повинен відповідати ГОСТ 12.1.005 – 88

Рівень шуму на робочому місці повинен бути не більше 80 дБА відповідно до ГОСТ 12.1.003 – 83.

У раз відсутності технічної можливості зниження шуму на робочих місцях до гранично допустимих величин працівники допускаються до роботи лише при наявності засобів ндивідуального захисту.

Біологічна безпека повинна забезпечуватися мінімальним часом контакту працівників із кормовими сумішами, екскрементами тварин і відходами виробництва, ефективною роботою вентиляції, систематичним проведенням дезінфекційних робіт та прибиранням приміщень, встановленням бактерицидних ламп та ін.

Температура поверхонь, що оточують постійне робоче місце, не повинна перевищувати 35ºС.

Небезпечні місця та зони у цехах необхідно позначати попереджувальними знаками згідно з ГОСТ 12. 4. 026 – 76. Знаки безпеки повинні бути розміщені на видному місці.

Сигнальн пристрої, які попереджують про небезпеку, розміщують таким чином, щоб сигнали були помітними або добре прослуховуватись під час виконання виробничого процесу.

При проектуванні, організац впровадженні виробничих процесів у птахівництві необхідно виконувати так вимоги:

- утримання тварин;

- зменшення часу безпосереднього контакту працівників з птицею за рахунок заміни ручної праці на механізовану та автоматизовану;

- виключення шкідливої дії на працівників продуктів життєдіяльност птиці, а також матеріалів, які мають шкідливі властивості;

- використання засобів колективного та індивідуального захисту;

- заміни виробничих процесів і операцій, пов’язаних з виникненням небезпечних і шкідливих виробничих факторів, процесами і операціями, за яких зазначені фактори відсутні, а вміст шкідливих речовин не перевищує гранично допустимих концентрацій та рівнів;

- дотримання правил експлуатацій машин і обладнання, викладених в експлуатаційній документації;

- забезпечення заходів, направлених на запобігання проявленню небезпечних і шкідливих виробничих факторів у разі аварії;

- використання сигнальних пристроїв, кольорів і знаків безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026 – 76;

- своєчасного прибирання, знешкодження і знезараження виробничих відходів, які є джерелом шкідливих виробничих факторів.

Виробнич процеси, які супроводжуються забрудненням навколишнього середовища (повітря, рунту, водойм) і розповсюдженням шкідливих речовин у концентраціях, що перевищують гранично допустимі норми, встановлені відповідно до чинних стандартів та інших нормативних документів, проводити не дозволяється.

Для виробничих процесів, пов’язаних з виділенням і накопиченням шкідливих речовин та хвороботворних мікроорганізмів, потрібно передбачати устаткування для механічного очищення місць їх накопичення (виробничі приміщення, транспортн засоби тощо) з подальшим їх знешкодженням та знезараженням.

В місцях встановлення машин, механізмів, обладнання необхідно вивішувати інструкції по х безпечному обслуговуванню і експлуатації.

Територія цехів, розміри санітарних захисних зон повинні відповідати вимогам ВНТП – СПП – 46 – 1 94, ДБН Б.2.4–3-95, ДНБ 360-92, Правил пожежної безпеки в Україні.

Освітлення території цехів, робочих місць виробничих приміщень, проходів, проїздів, входів, виходів і споруд повинно відповідати вимогам галузевих норм освітлення згідно зі СНиП ІІ-4-79.

При розміщенн будівель і споруд у цехах не допускається перехрещення шляхів переміщення сировини і готової продукції, відходів виробництва та харчової продукції, хворої або підозрюваної на захворювання птиці із здоровою.

Дороги, проїзди пішохідні проходи повинні бути вільними для руху вирівняні, очищені від снігу грязі, під час ожеледиці – посипані матеріалами, що запобігають сковзанню, а в темну пору – освітлені. Швидкість руху на території цеху має бути до 10 км/год, у виробничих приміщеннях – не більше 2 км/год.

Під′їздні шляхи до кормоцехів майданчиків для прийому та навантаження кормів повинні мати тверде покриття.

Схема руху транспорту на території ферми з зазначенням дозволених заборонених напрямків, поворотів, стоянок, виїздів і в’їздів після затвердження і керівником підприємства доводять до відома всіх працівників і при в’їзді, а також на складних ділянках у виробничих приміщеннях.

Для відведення виробничих стічних вод (стоків від миття обладнання ,цехів переробки продукції, пунктів утримання птиці перед забоєм, санітарного блоку тощо), а також господарсько-побутових стічних вод підприємство потрібно обладнувати каналізацією. Кількість та типи систем каналізації повинні визначатися з урахуванням забезпечення повного знезараження стоків.

Ділянка територ цеху для приготування робочих рідин пестицидів, знезараження та знешкодження використаної тари, технічних засобів повинна бути заасфальтована або зацементована мати ухил в бік бетонованого резервуара для збирання відпрацьованих рідин.

Ветеринарн служби (за винятком ветсанпропустників), котельні, гноєсховища відкритого типу розміщуються з навітряного боку відносно рози вітрів.

На території цеху потрібно влаштовувати спеціальні місця, для відпочинку і окремо - для куріння.

У виробничих приміщеннях передбачаються місця для вогнегасників, аптечок першої допомоги, плакатів із безпеки праці, пожежної безпеки і виробничої санітарії, а також плану безпечної евакуації людей і тварин під час пожежі.

Решітки зливних отворів і каналів у приміщеннях повинні бути на одному рівні з підлогою.

Двері або ворота у приміщеннях мають легко відкриватися назовні на всю ширину отвору і мати пристрої для фіксування дверних полотен у відкритому та закритому положеннях.

Віконні рами повинні мати легко керовані ручні або механізовані пристрої для відкриття й фіксації їх з підлоги у потрібному положенні.

Центральн пункти, управління технологічними процесами та устаткуванням повинн розміщуватися в окремих приміщеннях.

Технологічне проектування, будівництво приміщень і утримання птиці передбачається згідно з вимогами ОНТП 4-88, ДБН 13.2.2-1-95 та ВНТП- СГіП 64-4-95.

Пульти управління технологічними процесами повинні бути розміщенні в ізольованому приміщенн (операторській).Вхід до операторської повинен здійснюватися через тамбур-бокс, обладнаний пристроєм для стерилізації повітря(бактерицидною лампою) та рукомийниками.

Електрообладнання нкубаторів улаштовується згідно з ПУЕ.

Відкривати захисні кришки щита управління та електроприладів дозволяється тільки електромонтеру, який відповідає за дану дільницю.

Експлуатація міражного стола для огляду яєць із несправною електричною проводкою не дозволяється. Робоче місце за міражним столом необхідно укомплектовувати гумовим килимком.

Вивідні шафи та нкубатори перед миттям повинні бути відключені від електромережі. Для освітлення внутрішньої частини інкубатора під час миття необхідно використовувати переносні лампи напругою 12 В.

Приводи механізмів для видалення посліду й роздачі кормів повинні бути огороджені. Під час огляду або ремонту цих механізмів електроживлення повинно бути відключене , а на вимикачах вивішений плакат із написом „Не вмикати, працюють люди!”.

Ланцюгов стрічкові транспортери, які використовуються для переміщення ящиків з яйцями по цеху, повинні мати через кожні 15 м аварійні кнопки „Стоп” або дистанційне вимкнення.

Якщо транспортер не видно на всій довжині від місця пуску, то пускове обладнання блокується з світловою та звуковою сигналізаціями.

На підприємствах необхідно механізувати транспортування ящиків з яйцями до місця сортування, сортування яєць, закладку їх в лотки, установку лотків в інкубаторні шафи, укладання відбракованих яєць та транспортування їх на яйцеклад

Візки для перевезення лотків повинні бути справними й стійкими, а лотки – вільно входити в пази візка.

Ящики з яйцями та ящики із птицею укладають у штабелі висотою не більше 1,5 м. вперев′язку, залишаючи проходи між штабелями не менше 1 м.

Під час просвічування яєць необхідно встановлювати затемнюючи штори біля транспортеру яйце сортувальної машини, але не затемнювати вікна яйцескладу.

Технічний огляд ремонт яйце сортувальної машини слід проводити після повної її зупинки.

Механічн транспортери для розподілу кормів по дозаторах кормороздавачів, прибирання посліду повинні бути обладнані кожухами, а в місці приймання кормів і посліду влаштовуватись патрубки, які виключають можливість попадання пилу в робочу зону.

Прибирання кліток виконується із застосуванням інвентарю (щіток, скребків тощо) і ЗІЗ (захисн окуляри, респіратори, рукавички).

Місця проходження транспортерів та люки для прибирання посліду повинні бути закриті захисними решітками.

Складені на транспортний засіб ящики з птицею повинні бути ув’язані мотузкою. Не дозволяється перевезення людей разом із вантажем.

Для захисту від пилу при пересаджуванні птиці необхідно використовувати респіратори, захисн окуляри та інші засоби індивідуального захисту.

Пересувні драбини й площадки для обслуговування птиці повинні бути справні, жорсткої конструкції, стійкі, мати перила, міцні щаблі. Поверхню площадки для зменшення ковзання необхідно оббити рифленою гумою.

У забійних цехах потрібно механізувати процеси убою, евентрації (потрошіння), навіски та зняття тушок з конвеєра, доощипування та маркування тушок, пакування та вкладання в тару, збирання мокрого пір’я, вивантаження його із сушильних барабанів.

Забійний конвеєр повинен бути добре освітлений, обладнаний вентиляцією, небезпечні місця мають бути огороджені.

Не дозволяється знаходження в зоні дії конвеєра сторонніх осіб.

Перед пуском конвеєра необхідно подати звуковий сигнал.

Корпус апарата електроглушіння необхідно заземлити.

Не дозволяється перебування працівників біля ошпарю вальної ванни під час її пуску й зупинки.

При ручному потрошінні тушок поверхня столу повинна бути рівною, без задирок і гострих кутів, а ножі – з виступом на рукоятці для попередження зісковзування рук.

В забійному цеху дільниці сортування та пакування птиці повинні бути ізольовані від дільниць, обробки тушок, сушіння пера.

Під час опромінювання яєць та курчат ультрафіолетовими променями працівники повинн застосовувати спеціальні захисні окуляри згідно з ГОСТ 12.4.01. 85Е. При застосуванн опромінювальних установок необхідно дотримуватися вимог ДНАОП 0.03-3. 17-88 (СН 4557-88) і ГОСТ 12.1.005-88.

4.2 Облік витрат на охорону праці.

Витрати підприємства на охорону праці, які необхідно враховувати в аналізі, регламентуються законодавством України з охорони праці і наведені в таблиці 4.2.1.

Таблиця 4.2.1 Основні витрати з охорони праці на підприємстві.

№-групи витрат	Назва і позначення групи витрат	Назви складових витрат	Позначення складових витрат
1	2	3	4
I	Відшкодування потерпілим внаслідок травм і професійних захворювань	тимчасову непрацездатність; одноразова допомога (включаючи членів сімей і утримання загиблих); моральна шкода; відшкодування витрат лікувальним закладам; санаторно – курортне обслуговування; протезування, придбання транспортних засобів, витрати на соціальну допомогу інвалідам; доплати до попереднього заробітку в разі переведення на легшу роботу; пенсії інвалідам і утриманцям загиблих
II	Пільги і компенсації працюючим у важких шкідливих умовах праці	додаткові відпустки; скорочений робочий день; лікувально - профілактичне харчування; одержання молока або інших рівноцінних продуктів; підвищені тарифні ставки; доплати за умови та інтенсивність праці; пенсії на пільгових умовах.
III	Витрати на профілактику травматизму, професійних захворювань	витрати на заходи з охорони прац за рахунок всіх джерел фінансування, регламентовані нормативними актами держави; витрати на заходи з охорони прац за колективними договорами; витрати на заходи з охорони праці з фонду охорони праці підприємства.
IV	Витрати на ліквідацію наслідків аварій та нещасних випадків на виробництві	вартість зіпсованого устаткування, нструментів, зруйнованих будівель, споруд; витрати на врятування потерпілих, розслідування нещасних випадків, транспорт, зв’язок тощо; виплати заробітної плати і доплати за час простою; вартість ремонту частково зіпсованого обладнання, машин і механізмів, будівель і споруд; вартість підготовки чи перепідготовки працівників замість вибулих внаслідок загибелі чи нвалідності.
V	Штрафи та інші відшкодування	штрафи, виплачені за наявність нещасних випадків та приховування потерпілих від обліку; штрафи на підприємства , установи організації за недотримання нормативних вимог щодо безпеки праці; штрафи на працівників за порушення актів законодавства та інших нормативних актів з охорони праці; компенсації за час вимушеного простою через небезпечність виконання робіт та через припинення робіт органами державного нагляду за охороною праці; штрафи, пеня, виплати за недотримання договірних зобов’язань із іншими підприємствами; компенсаційні виплати за ураження населення, житлового фонду, приватного майна та забруднення оточуючого середовища.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9