Дипломная работа: Облік виробничих витрат у птахівництві

Контроль важливим інструментом управління, оскільки дозволяє надавати керівництву нформацію, зібрану на основі аналізу та оцінки, а також надавати рекомендації, та інформацію про об’єкти, які перевіряються, допомагає реально оцінити багато сторін діяльності, визначає напрямки майбутнього розвитку, сприя прийняттю правильних управлінських рішень.

Організація внутрішньогосподарського контролю відповідно до Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” покладена на керівника підприємства. На підставі затвердженого плану та відповідно до посадових нструкцій працівники, зайняті управлінням здійснюють систематичний поточний оперативний контроль за діяльністю підрозділів господарюючого суб’єкта. За результатами контрольних перевірок керівництво підприємства приймає рішення щодо усунення причин, що негативно впливають на діяльність господарюючого суб’єкта.

Важливими особливостями внутрішньогосподарського контролю є:

- здійснення функцій контролю особами, які представляють інтереси даного підприємства членами даного колективу;

- охоплення всіх видів контролю, який здійснюється представниками підприємства;

- забезпечення не тільки зворотного, але й прямого зв’язку між структурними підрозділами підприємства, між керованою і керуючою системами, між лінійними і функціональними підрозділами.

Завдання внутрішньогосподарського контролю наступні:

- надання нформації про процеси, що відбуваються;

- надання допомоги в прийнятті найбільш доцільних управлінських рішень;

- оцінка правильності прийнятих рішень, своєчасності і результативності їх виконання;

- своєчасне виявлення та усунення умов і факторів, які заважають ефективному веденню виробництва;

- коригування діяльності суб’єкта господарювання та його структурних підрозділів.

Більш конкретно завдання внутрішньогосподарського контролю проявляються у здійсненні контролю за:

- організацією пропускного режиму на підприємстві щодо дотримання режиму ввезення, винесення та вивезення матеріальних активів і готової продукції;

- своєчасним та повним оприбуткуванням запасів у день їх надходження; складанням документів на х оприбуткування в присутності осіб, які доставили вантаж;

- оформлення комерційних актів та інших документів у випадках невідповідності інформац супровідних документів і фактичної наявності, а також стану запасів, на які виписан супровідні документи, про пошкодження упаковки та своєчасне виставлення претензій позовів до постачальників;

- відпуском виробничім запасів виробничим підрозділам та іншим господарським одиницям; повнотою повернення запасів; дотриманням встановленого порядку видачі та оформлення документів по таких операціях;

- витрачанням дорогих і дефіцитних виробничих запасів; забезпеченням їх збереженості в процесі виробництва і поверненням після закінчення зміни до виробничої комори;

- дотриманням норм витрачання відпущених запасів за документами про їх використання у виробничих підрозділах і витрачання запасів для внутрішньовиробничих та господарських потреб;

- наявністю виробничих запасів відповідно до нормативів;

- станом аналітичного обліку на складах;

- зберіганням готівки та дотриманням цільового використання коштів;

- станом розрахунків з покупцями та постачальниками, наявністю прострочених платежів по розрахунках та позиках банку;

- застосуванням типових форм первинних документів, станом їх оформлення;

- дотриманням документообігу, графіку передачі документів по підрозділах підприємств для їх перевірки та обробки.[2].

Обов’язки працівників, як аналізують виконання плану за собівартістю продукції та здійснюють поточний контроль за рівнем виробничих витрат, розподіляються на контроль за виконанням планових показників виробничих підрозділів і поточний бухгалтерський контроль за дотриманням норм витрачання матеріалів заробітної плати, інших витрат, а також положень про планування, облік, калькулювання собівартості продукції.

Внутрішньогосподарський контроль охоплює всі стадії відтворення – постачання, виробництво, збут готово продукції і всі види діяльності підприємства, пов’язані з господарським процесом.

Організація ефективно функціонуючої системи внутрішньогосподарського контролю – це складний багатоступеневий процес, який відбувається в декілька стадій.

1. Критичний аналіз і порівняння колишніх умов функціонування і філей господарювання підприємства, прийнятого раніше курсу дій, стратегії і тактики з видами діяльності, розмірами, оргструктурою, а також потенціалом підприємства.

2. Розробка документальне закріплення нової ділової концепції підприємства (що представля собою господарюючий суб’єкт, його цілі, сфера, в якій наявні конкурентн переваги, бажане місце на ринку), а також комплексу заходів, суб’єкта, успішної реалізац його цілей, закріпленню його позицій на ринку. Такими документами повинні бути положення про фінансову, інноваційну, постачальницьку і кадрову політику. Положення розроблюються на основі аналізу кожного елементу політики і вибору з наявних альтернатив найбільш прийнятих для даного підприємства.

3. Аналіз ефективності функціонування існуючої структури управління, розробка положень про організаційну структуру, підприємства та його підрозділів. Розробка планів документації і документообігу, штатного розкладу, посадових інструкцій із зазначенням прав, обов’язків і відповідальності кожної структурної одиниці. Такий підхід дозволить здійснювати чітку координацію діяльності всіх ланок системи внутрішнього контролю підприємства.

4. Розробка формальних типових процедур контролю конкретних фінансових і господарських операцій, які дозволяють упорядкувати взаємовідносини працівників з приводу контролю фінансово – господарської діяльності, ефективно управляти ресурсами, оцінювати рівень достовірності інформації для прийняття управлінських рішень.

5. Організація роботи відділу внутрішнього аудиту.

6. Визначення шляхів удосконалення внутрішньогосподарського контролю з врахуванням розвитку підприємства, внутрішніх і зовнішніх умов його функціонування, які безперервно змінюються.

Внутрішньогосподарський контроль на підприємствах здійснюють штатні контролери – ревізори, внутрішн аудитори, керівники і співробітники відділів управління підприємств, а також посадові особи інших підрозділів відповідно до покладених на них службових обов’язків.

Суб’єктами внутрішньогосподарського контролю є управлінський персонал та спеціалісти, обліковий персонал, спеціальні служби (  ревізійна комісія, інвентаризаційна комісія, внутрішні аудиторські служби), створені на підприємстві з метою контролю.

Обліковий персонал на чолі з головним бухгалтером здійснює контрольні функції в процес відображення господарських операцій в первинних документах, регістрах, звітах.

Ревізійна комісія здійснює контроль за діяльністю керівництва підприємства. Порядок діяльності, склад та умови оплати праці затверджуються зборами, які її обрали. Про результати роботи комісія доповідає загальним зборам, обов’язково складає висновок по річних звітах і балансах, без якого загальні збори не мають права затверджувати звітність. Ревізійна комісія діє на підставі статуту підприємства.

Інвентаризаційна комісія – це колективний орган, що формується з групи осіб, які наділяються певними правами для встановлення фактичної наявності і стану майна та фінансових зобов’язань підприємства, прийняття рішення за результатами проведених інвентаризацій. Внутрішні інвентаризаційні комісії формуються з працівників даного підприємства. До функцій таких комісій може входити проведення інвентаризацій з метою вирішення організаційних питань, прийняття управлінських рішень виробничого характеру, перевірка даних бухгалтерського обліку при проведенні аудиторської перевірки тощо.

Внутрішній аудит невід’ємна частина загальної системи управління. Виконує контрольн функції залежно від мети і завдань, покладених на внутрішніх аудиторів підприємства. Внутрішні аудитори залежні і підпорядковані органу, який їх призначив. Вони проводять планові та позапланові перевірки за вказівкою вищого керівництва, штатними працівниками, не зобов’язані мати сертифікат аудитора, можуть бути фахівцями з бухгалтерського обліку, фінансів, економіки, права тощо. За результатами внутрішнього аудиту складається звіт, який передається вищому керівництву. В звіті дається оцінка виявлених фактів, надаються рекомендації, поради та інша інформація.

Служба внутрішнього аудиту функціонує на підставі Положення про відділ внутрішнього аудиту, яке визначає відокремлене положення служби в системі управління підприємством, його цілі та завдання, відповідальність та взаємовідносини з іншими функціональними підрозділами підприємства. Основний принцип функціонування служби внутрішнього аудиту – незалежність – визначений чітким становленням прав, обов’язків та відповідальності, підзвітністю та підлеглістю тільки керівнику підприємства.

В найбільш загальному вигляді об’єкти контролю включають ресурси, господарські процеси та їх результати. При цьому під об’єктом контролю розуміють все те, нащо направлена контрольна діяльність суб’єкта контролю. Так об’єктами внутрішньогосподарського контролю є дії, події, господарські операції.[19].

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ І КОНТРОЛЮ ВИТРАТ

ПРОДУКЦІЇ ПТАХІВНИЦТВА

2.1 Організаційно економічна характеристика підприємства

Сільськогосподарський виробничий кооператив „Вільнянськ” підприємство, створене його засновниками на добровільних засадах для спільного виробництва продукції сільського господарства, на підставі Законів України „Про сільськогосподарську кооперацію”, Про господарські товариства”, „Земельного Кодексу України” та інших Законів України шляхом об’єднання юридичних та фізичних осіб у іншу юридичну особу на засадах членства, об’єднання пайових внесків, коштів для спільної діяльност членів Кооперативу. Членами кооперативу можуть бути громадянами України та юридичні особи, зареєстровані в Україні. Рішення про створення кооперативу приймаються його установчими зборами. Кооператив є юридичною особою, діє на підставі чинного законодавства України та цього Статусу. Він набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації, проведеної в порядку, встановленому чинним законодавством України і є правонаступником Вільнянського КСП по птахівництву. Кооператив має самостійний баланс, розрахунковий та інш рахунки в установах банків, кутовий та інші штампи, печатки, із своїм найменуванням, товарний знак та інші реквізити. СВК є власником майна, яке йому належить, може набувати майнових і немайнових прав, орендувати майно і землю, відчужувати майно, бути позивачем в суді, арбітражному суді. Кооператив не відповідає за зобов’язаннями членів кооперативу. Члени несуть відповідальність у межах своїх пайових внесків. Він самостійно здійсню зовнішньо – економічну діяльність відповідно до чинного законодавства України. СВК передбачає обов’язкову участь членів кооперативу у господарській діяльності кооперативу. Пайовий внесок члена кооперативу, направляється на розвиток кооперативу. Він може проводитися шляхом передачі кооперативу майна, грошей, майнових прав, а також земельної ділянки. Членом кооперативу може вноситись також додатковий пай, який зараховується до пайового фонду. Зміни до цього Статуту вносяться за одноголосним рішенням зборів членів, на який присутні всі члени кооперативу. Повідомлення про зміни та доповнення до Статуту надсилаються до органу, що зареєстрував кооператив у тижневий термін з часу їх, внесення. Кооператив створюється на невизначений термін.

Повна назва кооперативу: Сільськогосподарський виробничий кооператив „Вільнянськ”. Адреса кооперативу: 70000, м. Вільнянськ, вул. Пушкіна, 13 – а, Вільнянського району, Запорізької області.

Головною метою кооперативу є:

- виробництво товарної сільськогосподарської продукції, її переробка та реалізація з метою отримання прибутку.

Предметом діяльності кооперативу є:

- організація виробництва сільськогосподарської продукції й сировини, розвиток племінного яєчного качківництва;

- переробка сільськогосподарської продукції як власного виробництва, так і придбаної та зберігання;

- оптова й роздрібна, комісійна торгівля товарами власного виробництва, фірмова торгівля, зовнішня торгівля;

- організація та здійснення будівельник та інших робіт і послуг підприємствам, організаціям, в тому числі й населенню;

- здійснення лізингових та бартерних операцій, випуск та придбання цінних паперів.

Кожний член кооперативу повинен дотримуватись основних принципів, на який створений здійснює свою діяльність кооператив.

Зокрема:

- добровільність членства фізичних та юридичних осіб в кооперативі та безперешкодний вихід з нього;

- відкритість доступність членства для тих хто визнає Статут кооперативу, бажає користуватися його послугами, та у разі потреби погоджується брати участь у фінансуванні його на умовах, встановлених Статутом кооперативу;

- демократичний характер управління, рівні права у прийнятті рішень за правилом „один член кооперативу – один голос”

- розподіл доходу між членами кооперативу відповідно до їх участі в діяльності кооперативу;

- контроль членів кооперативу за його роботою в порядку, передбаченому. Статутом кооперативу.

Юридична особа при вступі в кооператив не втрачає свого статусу. Членство в кооперативі не перешкоджає особі бути членом іншого кооперативу.

Вступ до кооперативу здійснюється на підставі поданої заяви. Член кооперативу робить вступний і пайовий внески. Нові члени кооперативу приймаються Правління кооперативу. Протягом не більш 1 місяця з часу подачі заяви, питання про прийом у члени розглядають загальні збори. Розмір вступного внеску члена кооперативу, який вноситься після прийому в члени кооперативу, становить 60 неоподаткованих мінімумів.

Членство в кооператив припиняється у разі:

- добровільного виходу з кооперативу;

- несхвалення загальними зборами рішення Правління про прийняття до кооперативу;

- невнесення на протязі 1 місяця вступного та 6 місяців із дня прийому в члени кооперативу, пайового внесків;

- невиконання членом кооперативу положень Статуту;

- втрати членом кооперативу статусу юридичної особи, якщо член кооперативу був юридичною особою;

- смерті члена кооперативу;

- реорганізація та ліквідація кооперативу

- виключення з кооперативу з мотивів систематичного невиконання або неналежного виконання обов’язків, перешкоди своїми діями досягнення мети кооперативу.

У разі припинення членства в кооперативі особа, яка виходить із нього, має отримати свій пайовий внесок натурою або грішми чи цінними паперами. Виключення з членів кооперативу може бути оскаржене в судовому порядку.

Член кооперативу має право:

- брати участь в управлінні справами кооперативу;

- одного голосу на загальних зборах кооперативу;

- обирати й бути обраним в органи управління кооперативу;

- користуватися послугами кооперативу;

- отримати пай у разі виходу з кооперативу;

- отримувати інформацію про діяльність кооперативу, знайомитися даними бухгалтерського обліку, звітності та ншою документацією;

Незалежно від часу вступу в кооператив користуватися рівними правами з іншими членами кооперативу.

Основними обов’язками членів кооперативу є:

- дотримуватися Статуту та виконання рішень загальних зборів членів кооперативу, Правління, Голови кооперативу;

- внесення у визначені Статутом строки вступного й пайового внесків;

- дбати про збереження майна кооперативу,

- не розголошувати комерційної та конфіденційної таємниці;

- надавати кооперативу інформацію, необхідну до розробки окремих питань, які відносяться до діяльності кооперативу;

- активно сприяти кооперативу в досягненні мети його діяльності й завдань;

- утримувати від дій та заходів, що можуть завдавати шкоду кооперативу.

Управління кооперативом здійснюється на основі самоврядування, гласності, участі членів у вирішенні питань діяльності кооперативу.

Органами управління кооперативом є:

- загальні збори членів кооперативу;

- спостережна рада;

- правління кооперативу;

- ревізійна комісія.

Загальні збори:

- вносять зміни й доповнення до статуту, приймають нормативні документи внутрішнього характеру („Правила внутрішнього розпорядку”, „Регламент”, тощо);

- обирають шляхом прямого таємного голосування Голову кооперативу, Правління кооперативу, Ревізійну комісію;

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9