Быстрый поиск

Дипломная работа: Облік та аналіз виробничих запасів на сільскогосподарських підприємствах

Кодування номенклатури-цінника здійснюють за змішаною порядково-серійною системою, використовуючи семи і восьмизначні коди. Перші два знаки вказують на синтетичний рахунок, третій - на субрахунок, один або два наступні знаки означають групу виробничих запасів, решта - знаки, які характеризують виробнич запаси. Інформація, що міститься у номенклатурах-цінниках, належить до умовно-постійної. Її записують на машинних носіях і багаторазово використовують для одержання необхідних вихідних даних.

На кожному документі з руху виробничих запасів повинно бути вказано не тільки найменування запасу, а й номенклатурний номер, що дозволяє уникати помилок під час заповнення прибуткових і видаткових документів та здійснення записів у складському бухгалтерському обліку виробничих запасів.

На підстав залишків на перше число місяця, які виводяться по кожному номенклатурному номеру в картках складського обліку, складаються оборотні відомості обліку залишків запасів (сальдові відомості), які використовуються для порівняння даних аналітичного і синтетичного обліку виробничих запасів.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (з змінами та доповненнями) на підприємстві СТОВ”А/Ф”Прилуччина” для обліку використовуються такі регістри Журнально-ордерної форми обліку:

1. Ж-О1 Журнал-ордер 1 за кредитом рахунка №30 “Каса”;

2. Ж-О2 Журнал-ордер 2 за кредитом рахунка №311-1 “Поточний рахунок у національній валюті”;

3.Ж-О4 Журнал-ордер 4 за кредитом рахунка №601 “Короткострокові кредити банків у національній валюті”;

4. Ж-О6 Журнал-ордер 6 за кредитом рахунків №371,631;

5. Ж-О7 Журнал-ордер №7 за кредитом рахунка №372 “Розрмахунки з підзвітними особами”;

6. Ж-О8-Журнал-ордер №8 за кредитом рахунків №16,17,37,64,65,66,68,69 ;

7. Ж-О9 - Журнал-ордер №9 за кредитом рахунків №361,681,69;

8. Ж-О10- Журнал-ордер №10 за кредитом рахунків №23,91,92,93;

9. Ж-О11- Журнал-ордер №11 за кредитом рахунків №26,701,704

901,92,93;

10. Ж-О13-Журнал-ордер №13 за кредитом рахунків №10,11,12,42;

11. Ж-О16 - Журнал-ордер №16 за кредитом рахунка №15 “Капітальні інвестиції.

2.4. Інвентаризація виробничих запасів

Проведення й оформлення результатів інвентаризації залишків виробничих запасів здійснюється підприємствами відповідно до вимог інструкції по інвентаризац основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів, розрахунків та інших активів, затвердженою наказом Мінфіну України від 11.08.94 № 69.

Інвентаризація виробничих запасів здійснюється інвентаризаційною комісією, призначеною наказом керівника СТОВ «Агрофірма «Прилуччина», по місцях зберігання матеріальних цінностей у присутності матеріально відповідальних осіб.

При інвентаризації запасів усі вони повинні бути перераховані, переміряні, переважені і занесені до форми М-21 «Інвентаризаційний опис».

Запаси, що є в дорозі, відвантажені, але не оплачені у строк покупцями, та інші запаси, що є на складах інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, у переробці), відображаються в окремому «Інвентаризаційному описі» на підставі документів, що підтверджують здавання цих запасів на відповідальне зберігання або їх відвантаження покупцям.

Після закінчення інвентаризації «Інвентаризаційний опис» підписують усі члени комісії

Крім того, «Інвентаризаційний опис» підписує матеріально відповідальна особа, підтверджуючи, що всі запаси, перераховані в інвентаризаційному описі, комісією перевірені і в його присутності прийняті на відповідальне зберігання.

Після того як форму М-21 підпишуть всі члени комісії і матеріально відповідальна особа, вона передається в бухгалтерію для звірки з даними бухгалтерського обліку і складання «Звіряльної відомості».

«Звіряльна відомість» використовується для відображення результатів інвентаризац запасів, за якими виявлено відхилення від облікових даних. У ній зазначається кількість і сума надлишків і недостач за кожним найменуванням, видом запасу окремо. Відтак здійснюється регулювання надлишків і недостач за рахунок додаткових записів в обліку (наприклад, виправлення помилкових записів), закриття пересортиці (взаємний залік надлишків і недостач внаслідок пересортиц допустимим тільки щодо товарно-матеріальних цінностей однакового найменування в тотожній кількості за умови, що надлишки і недостачі були утворені в один той же період, що перевіряється, і однією і тією ж особою, яку перевіряють). І лише після цього виводиться остаточна недостача або надлишки в кількісному сумарному вираженні.

«Звіряльну відомість» складає в одному примірнику і підписує бухгалтер підприємства. Вона зберігається у бухгалтерії. З підсумками «Звіряльно відомості» під розписку ознайомлюється матеріально відповідальна особа.

Затверджені результати інвентаризації відбиваються у бухгалтерському обліку СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» в тому місяці, в якому закінчено інвентаризацію, але не пізніше, ніж за грудень звітного року

Свої висновки і пропозиції щодо врегулювання інвентаризаційних різниць комісія оформляє протоколом і подає на затвердження керівнику підприємства. Керівник повинен прийняти рішення про оприбуткування лишків і списання недостач матеріальних цінностей і затвердити протокол у 5-денний строк. У бухгалтерському обліку результати інвентаризації відображають в такому порядку.

Надлишки виробничих запасів зараховують в доход операційної діяльност записом:

Д-т рах.20 «Виробничі запаси» (відповідний субрахунок) К-т рах. 719 «Інші доходи від операційної діяльності».

Вартість недостачі виробничих запасів списується з кредиту рахунка 20 «Виробничі запаси» (відповідний субрахунок) на дебет рахунка 947 «Нестач втрати від псування цінностей».

Недостачі і втрати від псування цінностей з вини матеріально відповідальних осіб відносяться на їх рахунок записом:

Д-т рах.375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків» К-т рах. 716 «Відшкодування раніше списаних активів».

Якщо на час виявлення недостачі виробничих запасів конкретні винуватці не встановлені, то вартість такої недостачі відображається на забалансовому рахунку 07 «Списані активи», субрахунок 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». Після встановлення осіб, які повинні відшкодувати витрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторсько заборгованості в доход звітного періоду записом:

Розмір збитку по недостачі і псуванню матеріальних цінностей, який підлягає відшкодуванню винними особами. визначається відповідно до Закону України «Про визначення розміру збитків, нанесених підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів і валютних цінностей», затвердженого постановою Верховної Ради України від 06.06.95 № 218, і Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, недостачі (псування) матеріальних цінностей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 №116 (із змінами, внесеними відповідно з Постановами КМУ від 27.08.96 № 1009, від 20.01.97 №34, від 15.12.97 № 1402).

Згідно з зазначеним Порядком розмір збитків від розкрадання, псування, недостачі матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей (за вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не менше 50% від їх балансової вартості на час виявлення таких фактів з урахуванням індексу нфляції (який щомісячно визначається Держкомстатом України), відповідного розміру ПДВ і акцизного збору за формулою:

рз = [(Бв-А) . Іінф + ПДВ + Аз] • К, (2.1)

де рз - розмір збитку; Бв - балансова вартість; А – сума нарахованої амортизації; Іінф - ндекс інфляції; ПДВ - податок на додану вартість; Аз - акцизний збір; К - коефіцієнт, що застосовується до відповідної групи цінностей.

У бухгалтерському обліку на суму вартості збитку недостачі цінностей, визначену відповідно до Закону України № 218 або Порядку № 116, яка підляга відшкодуванню винними особами, роблять запис по дебету рахунка 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих зонтків» і кредиту рахунка 716 «Відшкодування раніше списаних активів».

У разі відшкодування винними особами належної суми збитку від недостач псування матеріальних цінностей роблять запис по дебету рахунка 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках» (або рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці», якщо керівником підприємства прийнято рішення про утримання суми збитку Із заробітної плати винуватця) і кредиту рахунка 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків».

Із суми, сплаченої винними особами згідно із зазначеним нормативним актом, відшкодовуються збитки, нанесені підприємству від недостачі і псування цінностей, решта суми (різниця між балансовою вартістю недостачі (псування) цінностей і відшкодованою сумою) підлягає перерахуванню до бюджету, що в бухгалтерському обліку відображається записом по дебету рахунка 716 «Відшкодування раніше списаних активів» і кредиту рахунка 642 «Розрахунки за обов'язковими платежами».

При регулюванні інвентаризаційних різниць взаємний залік залишків недостач запасів, що виникають внаслідок пересортиці, може бути допущений як виняток, якщо пересортиця виникла у однієї і тієї самої матеріально відповідальної особи, за один і той же період і з матеріальними
цінностями одного і того самого найменування (якщо цінності мають схожість за зовнішнім виглядом або упаковані в однакову тару - при відпуску її без розпаковки тари). Проте різниця у вартості недостач і залишків при більшій вартості недостач цінностей списується на рахунок осіб, що допустили пересортицю, і з них стягується.

Якщо конкретні винуватці пересортиці не встановлені, то сумові різниц розглядаються як недостачі цінностей понад норми природного збитку з віднесенням їх на результати діяльності підприємства. У цьому разі в протокол нвентаризаційної комісії має бути наведено обгрунтоване рішення, чому так різниці не можуть бути віднесені на винних осіб.

Перевищення вартості цінностей, що виявилися в надлишку, проти вартост цінностей, що виявилися у недостачі при пересортиці, відноситься на доходи операційної діяльності підприємства.

Для забезпечення обліку виробничих запасів на належному рівні в ТОВ «Агрофірма «Прилуччина» дотримуються наступних вимог:

– збереження матеріалів здійснюється в складських приміщеннях, пристосованих до визначених хніх видів;

– прийом відпускк цінностей вимірюються, для чого склад забезпечений ваговими приладами;

– з працівниками складу укладено договори про матеріальну відповідальність.

РОЗДІЛ 3. Аналіз виробничих запасів на підприємств СТОВ «А/ф «Прилуччина»

3.1. Завдання та джерела аналізу виробничих запасів

Важливий фактор розвитку та інтенсифікації виробництва — стабільна забезпеченість підприємства матеріальними ресурсами, а також їхнє раціональне використання. З переходом до ринку докорінно змінюється система постачання підприємствам сировини і матеріалів, комплектуючих виробів, енергоносіїв. Суттєво розширюється зона вибору контрагентів сировинного ринку, актуальнішою ста проблема раціонального використання матеріальних ресурсів.

Головна мета аналізу виробничих запасів підприємства - визначити забезпеченість підприємства різними видами матеріальних ресурсів з погляду конкурентоспроможності його діяльності, пошуку резервів раціонального використання і зниження матеріаломісткості продукції. У внутрігосподарському аналізі суттєво зростає значення оцінки нормативної бази матеріальних витрат.

Для того щоб визначити, наскільки підприємство забезпечене матеріальними ресурсами, потрібно:

- вивчити порядок розрахунку й обгрунтованості договорів на поставку матеріальних запасів, умови поставок;

- визначити характер виробничих матеріальних запасів і зміну їх структури;

- перевірити обґрунтованість норм виробничих запасів і потребу в матеріальних ресурсах;

- виявити можливості зниження виробничих запасів і потреби в матеріальних ресурсах;

- накреслити заходи щодо зниження понаднормативних і зайвих запасів матеріалів.

Досліджуючи питання аналізу виробничих запасів, доцільно розглянути існуючі підходи до виділення етапів цього процесу в науковій літературі.

І.О. Чаюн та І.Ю. Бондар відокремлюють шість основних етапів аналізу запасів:

- аналіз загального обсягу запасів та їх відповідності потребам виробництва;

- аналіз запасів у днях середньодобового споживання; аналіз обіговості виробничіх запасів;

- аналіз факторів, що впливають на обсяг та структуру запасів;

- аналіз фінансування запасів та аналіз ефективності управління запасами. [49, с.54]

М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбаток, М.Г. Чумаченко та інші виділяють такі етапи аналізу запасів: аналіз обгрунтованості та ефективності формування портфеля договорів на поставку матеріальних ресурсів; аналіз ефективного використання матеріальних ресурсів; аналіз можливостей мобілізації виявлених резервів підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів. [17; с.405-426]

С.Б. Баронгольц, Г.М. Тація вказують такі основні напрямки аналізу виробничих запасів, як аналіз виконання плану постачання матеріалів, аналіз стану матеріалів та аналіз використання матеріалів. [53, с. 107]

К.Д. Науменко, досліджуючи аналіз виробничо-господарської діяльності підприємств, виділяє лише два основних етапи аналізу запасів, зокрема, аналіз забезпечення запасами матеріальних ресурсів та виявлення основних напрямків економії матеріальних ресурсів. [29, с. 211-216]

На наш погляд, доцільним є розмежування етапів аналізу виробничих запасів відповідно до сфер господарського ланцюгу, а саме:

- матеріально-технічного постачання (аналіз забезпечення підприємства матеріалами для безперервно роботи),

- виробництва (аналіз ефективності використання виробничих ресурсів),

- збуту (аналіз непотрібних матеріалів), до того ж на відміну від таких авторів, як І.О. Чаюн та І.Ю. Бондар, вважаємо, що аналіз ефективності управління запасами має проводитись не заключним етапом, а бути складовою частиною усіх попередньо вказаних етапів.

3.2. Аналіз виробничих запасів на підприємстві

Необхідною умовою виконання виробничої програми СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» є повне своєчасне забезпечення матеріальними ресурсами високої якості. При аналіз потрібно порівняти потребу в матеріальних ресурсах по кожному їх виду з фактичною наявністю, визначити своєчасність поставки та використання. Зіставлення здійснюють як у натуральному, так і у вартісному виразі. Крім того, аналізують ефективність споживання ресурсів, вплив матеріаломісткості продукц на її собівартість та кінцеві фінансові результати. При цьому необхідно враховувати, що сільськогосподарське виробництво відрізняється від промислового рядом особливостей щодо використання матеріальних ресурсів.

По-перше, вони повинні надійти у виробництво в суворо встановлені технологічним процесом строки та в певній кількості.

По-друге, в більшості галузей сільськогосподарського виробництва технологічний процес не можна припинити, тому втрати від несвоєчасного забезпечення його необхідними матеріальними ресурсами не відшкодовуються.

По-третє, надлишкове або недостатнє, а також несвоєчасне надходження у виробничий процес окремих видів матеріальних ресурсів (наприклад, посівного матеріалу, палива, мінеральних добрив) може не тільки знизити якість продукції, а й зумовити значне її недоодержання.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13