Быстрый поиск

Курсовая работа: Організація виробництва на металургійному підприємстві

Qтз свер =28+7*4=56 шт.

Qтз струг =171+7*62=605 шт.

Qтз зф =72+7*24=240 шт.

Qтз дов =60+7*14=158 шт.

Qтз прот =85+7*28=281 шт.

3) найбільша норма запасу

, (1.20)

де Тци – час між двома замовленнями на інструмент, міс,

Qб ток =96+8*33=360 шт.

Qб фрез =49+8*22=225 шт.

Qб свер =28+8*4=60 шт.

Qб струг =171+8*62=667 шт.

Qб зф =72+8*24=264 шт.

Qб дов =60+8*14=172 шт.

Qб прот =85+8*28=309 шт.

Загальна потреба підприємства в тім або іншому типорозмірі інструмента на плановий період визначається по формулі

, (1.21)

де Rc – сумарна витрата нструмента на плановий період;

Fр. – розрахунковий оборотний фонд інструмента;

Fн – фактичний оборотний фонд нструмента на початок періоду.

ЗП ток =390+(96+360)/2+ 0=618 шт.

ЗП фрез =264+(49+225)/2+0=401 шт.

ЗП свер =42+(28+60)/2+0=86 шт.

ЗП струг =743+(171+667)/2+0=1162 шт.

ЗП зф =280+(72+264)/2+0=448 шт.

ЗП дов =164+(60+172)/2+0=280 шт.

ЗП прот =330+(85+309)/2+0=527 шт.

1.6 Організація складського господарства

Загальна площа складу S (м2) визначається по формулі

, (1.22)

де Sпол – корисна площа складу, безпосередньо зайнята збереженими матеріалами, м2;

kисп – коефіцієнт використання загальної площі складу з урахуванням допоміжної площі (проїздів, проходів, для прийому й видачі матеріалів, для ваг, шафи й стола комірника й т.д.).

При зберіганні в стелажах корисна площа розраховується по формулі:

, (1.23)

де sст – площа, займана одним стелажем, м2;

Nст.р – розрахункова кількість стелажів, визначається в такий спосіб:

, (1.24)

де Zmax – величина максимального складського запасу матеріалів т (кг). Визначається по формулі:

Zmax = М/Драб·інтервал поставок (днів) + М/Драб·Тзат (1.25)

М = N1·m1 + N2·m2 + N3·m3 (1/26)

де Драб – кількість робочих днів;

Тзад – середній час затримки чергової партії поставки матеріалів, дн.

N – обсяг стелажа, м3;

kз – коефіцієнт заповнення обсягу стелажа;

m – маса заготівлі, кг.;

q – щільність збереженого матеріалу, т/м3 (г/см3).

Прийнята кількість стелажів установлюється після перевірки відповідності припустимому навантаженню. Перевірка здійснюється по формулі

, (1.27)

де qД – допускає навантаження, що, на 1 м2 підлоги (qД = 1,0 – 2,0), т.

При будь-якому способі укладання матеріалів навантаження на 1 м2 пола не повинна перевищувати припустиму.

Драб =365–104–10=251 дні

М=6300*12+4800*19+6600*12=246000

Zmax =246000/251*135+246000/251*21=152892 кг.=153 тон

Nст.р =153/(2,4*2,4*1,8*0,5*10)=2,95=3 шт.

Nст.п =153/(2,4*2,4*1,8)=13,1=14,76=15 шт.

Sпол =2,4*1,8*15=64,80=65 м2

Sскл =65/0,3=216,67=217 м2

1.7 Організація транспортного господарства

Розрахункова кількість транспортних засобів (електро-, автокарів, автомашин) залежить від виду маршруту:

а) при маятниковому однобічному маршруті

, (1.28)

де Q – сумарний вантаж, перевезений протягом розрахункового періоду, т;

tп – час навантажування, хв.;

tр – час розвантаження, хв.;

q – номінальна вантажопідйомність транспортного засобу, т;

k2 – коефіцієнт використання номінальної вантажопідйомності транспортного засобу;

tпр – час пробігу транспортного засобу в обидва кінці, хв.,

, (1.29)

де L – відстань в обидва кінці, м;

v-швидкість пробігу (середня), м/хв.;

б) при маятниковому двосторонньому маршруті

, (1.30)

в) при кільцевому маршруті із загасаючим вантажопотоком

, (1.31)

де m1 – кількість розвантажувальних пунктів;

г) при кільцевому маршруті з зростаючим вантажопотоком

, (1.32)

де m2 – кількість навантажувальних пунктів;

д) при кільцевому маршруті з рівномірним вантажопотоком

, (1.33)

де m3 – кількість вантажно-розвантажувальних пунктів.

А=(((980,08*8*(1,41+11+18))/(960*0,85*1*0,55*1000)))=0,53=1

1.8 Організація й обслуговування робочого місця

Робоче місце – зона додатка праці, визначена на підставі трудових і інших діючих норм, оснащена необхідними засобами, призначеними для трудової діяльності одного або декількох виконавців. Стосовно до машинобудівного виробництва, робоче місце – елементарна одиниця структури підприємства, де розміщені виконавці роботи, що обслуговують технологічне устаткування, частину конвеєра, на обмежений час – оснастка і предмети праці. Колективне робоче місце перебуває з індивідуальних робочих місць.

Виробнича зона бригади може перебувати як з індивідуальних (наприклад, у бригаді, що обслуговує конвеєр), так і з колективних робочих місць (наприклад, у бригаді, що обслуговує агрегат). Сукупність робочих місць, що входять у бригаду, повинна відповідати бригадній зоні обслуговування, сукупність бригадних зон обслуговування – межам виробничо ділянки, сукупність робочих місць усіх ділянок – межам цеху і т.д.

Раціональна організація робочих місць знімає зайву стомлюваність і помітно впливає на підвищення продуктивност праці. Вона часто свідчить про рівень організованості всього підприємства. Форма організації праці залежить від особливостей виконуваних робіт, ступеня хньої механізації, форм спеціалізації і кооперування праці.

Системи організаційно-технічних заходів, що забезпечують на робочому місці необхідні умови для високопродуктивної прац при найменшій стомлюваності і повному використанні технічних можливостей устаткування, називають організацією робочого місця.

По ступені механізації виконуваних операцій робочі місця підрозділяються на автоматичні і напівавтоматичні, машинні, машинно-ручні ручні. У залежності від числа зайнятих на виконанн роботи робітників робочі місця можуть бути індивідуальні і бригадні, у залежності від числа що обслуговуються верстатів – одневерстатн багатоверстатні, а в залежності від характеру роботи – стаціонарні і пересувні.

Раціональна організація праці і робочих місць припускає дотримання відповідних вимог до просторового розміщення всіх предметів праці, устаткування й оснастки, до обслуговування робочого місця, до конструкції устаткування й оснастки, до фізіологічних і гігієнічних умов праці, до естетичного оформлення техніки й інтер'єра й ін.

Правильна організація робочого місця вимагає: оснащення робочого місця технологічною документацією, високопродуктивним устаткуванням, пристосуваннями, інструментом, транспортними пристроями; правильного планування робочого місця; організації безперебійного обслуговування робочого місця матеріалами, заготівлями й інструментом; своєчасного ремонту устаткування і технологічної оснастки; забезпечення здорових і безпечних умов праці; дотримання на робочому місці чистоти порядку.

При плануванні робочого місця варто враховувати деякі фізіологічні і ергономічні вимоги, якось: температуру, вологість, ступінь чистоти повітря, розташування органів керування, засоби сигналізації і т.д. При правильній організації робочого місця робітник звільнений від невластивих йому функцій (пошуки матеріалу, інструмента і т.д.), що сприяє раціональному використанню робочого часу. Трудовий процес повинний бути спроектований так, щоб були виключені всі зайві прийоми і рухи, а необхідні для виконання операції – раціоналізовані. Раціональність трудового процесу залежить від технологічних особливостей виконуваної операції, устаткування й оснастки, найкращого планування робочого місця (просторового розміщення всіх елементів робочого місця й ін.), що приводить до мінімізац трудових рухів.

2. Економічні розрахунки

2.1 Розрахунок витрат на основні матеріали

Даний розрахунок виконується на основ норм витрати матеріалу на одну деталь з обліком вартості поворотних відходів, ціни металу, транспортно-заготівельних витрат.

М = м1·Ц1/1000·Ктз м2·Ц2/1000 = м1·Ц1/1000·Ктз м1·(1-Кисп)·Ц2/1000 (2.1)

де М – витрати на основні матеріали;

м1 – маса заготівлі в кг;

м2 – маса відходів у кг;

Ц1, Ц2 – ціна металу вартість відходів;

Ктз – коефіцієнт транспортно – заготівельних витрат на доставку, навантаження.

Кисп – коефіцієнт використання матеріалів

М дет1=12*3400/1000*1,16–12*(1–0,77)*3400/1000*0,65=41,23 грн.

М дет2=19*3400/1000*1,16–19*(1–0,67)*3400/1000*0,65=61,08 грн.

М дет3=12*3400/1000*1,16–12*(1–0,60)*3400/1000*0,65=36,72 грн.

Σ М =41,23+61,08+36,72=139 грн.

2.2 Розрахунок фонду зарплати виробничого персоналу

Розрахунок фонду зарплати основних виробничих робітників

Розрахунок відрядної розцінки на операцію визначається:

Рсд = tшт·* Счас1разр·* Кт i, (2.2)

де Счас1.разр тарифна ставка першого розряду, грн./год.

Кт i – тарифний коефіцієнт i-го розряду.

Розряд	1	2	3	4	5	6
Тарифний коефіцієнт	1,0	1,21	1,35	1,5	1,7	2,0

Далі визначається сумарна відрядна розцінка на виготовлення деталі:

Результати заносяться в табл. 2.1., 2.2. та 2.3

Табл. 2.1.1 Таблиця розрахунку сумарної розцінки на виготовлення деталі

Найменування	Норма годин	Годинна тарифна ставка 1 розряду, грн/час	Тарифний коефіцієнт	Відрядна розцінка на операцію, грн.	N
Токарна	35	4,5	1,7	4,46	28098
Фрезерна	34	4,5	1,35	3,44	21672
Свердлильна	10	4,5	1,7	1,28	8064
Стругальна	30	4,5	1,35	3,04	19152
Зубофрезерна	39	4,5	1,5	4,39	27657
Довбальна	33	4,5	1,5	3,71	23373
Протяжна	13	4,5	1,5	1,46	9198
Разом					137214

Рсд ток =(35/60)*4,5*1,7=4,46 грн. N=4,46*6300=28098 грн.

Рсд фрез =(34/60)*4,5*1,35=3,44 грн. N=3,44*6300=21672 грн.

Рсд свер =(10/60)*4,5*1,7=1,28 грн. N=1,28*6300=8064 грн.

Рсд струг =(30/60)*4,5*1,35=3,04 грн. N=3,04*6300=19152 грн.

Рсд зф =(39/60)*4,5*1,5=4,39 грн. N=4,39*6300=27657 грн.

Рсд дов =(33/60)*4,5*1,5=3,71 грн. N=3,71*6300=23373 грн.

Рсд прот =(13/60)*4,5*1,5=1,46 грн. N=1,46*6300=9198 грн.

Табл. 2.1.2 Таблиця розрахунку сумарної розцінки на виготовлення деталі

Найменування	Норма годин	Годинна тарифна ставка 1 розряду, грн/час	Тарифний коефіцієнт	Відрядна розцінка на операцію, грн.	N
Токарна	25	4,5	1,5	2,81	13488
Фрезерна	16	4,5	1,21	1,45	6960
Свердлильна	21	4,5	1,5	2,36	11328
Стругальна	39	4,5	1,21	3,54	16992
Зубофрезерна	29	4,5	1,5	3,26	15648
Довбальна	22	4,5	1,7	2,81	13488
Протяжна	19	4,5	1,21	1,72	8256
Разом					86160