Реферат: Закономірності будови плаценти і лімфоїдної тканини, асоційованої з нею, протягом третього періоду вагітності
До складу лімфоїдної тканини плаценти входять імунологічно незрілі PNA+–лімфоцити. У породіль з обтяжливими діагнозами, на відміну від груп порівняння, в материнській частині плаценти збільшується кількість імунологічно незрілих PNA+–лімфоцитів (3–4 лімфоцити на умовну одиницю). Аналогічно, у тварин після імунізації вагітних стафілококовим анатоксином або після внутрішньоутробного уведення антигену плодам зроста кількість імунологічно незрілих PNA+–лімфоцитів в децидуальній пластинці матки.
Зростання чисельності імунологічно незрілих PNA+–лімфоцитів в плодовій частині плаценти людей після антигенного впливу на материнський організм, і особливо, при резус–несумісності, підтверджує, що імунна система плоду здатна відповідати посиленням імунно відповіді на дію антигенів. Зростання кількості імунологічно незрілих PNA+–лімфоцитів в стромі ворсин плацент після антигенного впливу на організм вагітної протягом третього періоду вагітності до 7,11±1,12 лімфоцитів, проти групи порівняння – 5,38±0,13 лімфоцитів, вказує на надлишкову міграцію мунологічно незрілих лімфоцитів з тимусу плоду в плаценту, як і в інші органи (Волошин Н.А., Карзов М.В., Григорьева Е.А. и др., 2002). Отримані дан співпадають з даними інших авторів – в крові новонароджених дітей, після внутрішньоутробної інфекції нараховується 25 % незрілих Т–лімфоцитів, тоді як в нормі цей показник становить 10 % (Griffits-Chu S., Patterson J. A., Berger C.L. et al., 1984).
Узагальнюючи отримані факти та встановлені закономірності стосовно будови лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою (placenta associated lymphoid tissue – PALT), пропонуємо уніфіковану схему її будови із урахуванням даних літератури. Розподіл лімфоцитів за лектиновим фенотипом доповнює уявлення про будову лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою (рис. 1 а, б) і підкреслює зв’язок між вродженим адаптивним імунітетом плаценти.
ВИСНОВКИ
В дисертаційній роботі розв’язана наукова проблема нормальної анатомії щодо закономірності будови плаценти асоційованої з нею лімфоїдної тканини та показана її реактивність на дію антигенів; визначено роль дендритних клітин в підтримці імунологічно толерантності та доведено тісний зв’язок між морфо–функціональним станом плаценти та вмістом в ній лімфоцитів. Описано вроджену ланку імунітету, яка залежить від лектинопосередкованого розпізнавання.
1. Лімфоїдна тканина, асоційована з гемохоріальною плацентою, відноситься до лімфоїдної тканини дифузного типу, ма подвійне походження (плодове і материнське) і представлена: макрофагами дендритними клітинами; цитотоксичними HPA+–лімфоцитами, які є домінуючою популяцією; CD8+–лімфоцитами; SBA+– і SNA+–В–лімфоцитами; СD5+–лімфоцитами, та одиничними плазматичними клітинами; імунологічно незрілими PNA+–Т–лімфоцитами. На початку третього періоду вагітності в складі лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою превалює вроджена ланка імунітету, а наприкінц вагітності доповнюється адаптивною.
2. У породіль з антигенним впливом зроста середня маса плацент і плодів, площа плацент зменшується, порівняно з фізіологічним перебігом вагітності, на тлі зростання загальної кількост лімфоцитів у основній відпадній оболонці (51,34±4,55) і плодовій частин плаценти (23,00±1,11), що вдвічі більше, ніж у нормі.
3. Товщина плаценти, особливо материнсько частини зростає до 37,10±1,30 мм, проти 15,10±1,00 мм; абсолютна площа материнських лакун до 503,51±45,86 мм2, порівняно з контролем, 445,16±52,45 мм2; зменшується площа цито– і синцитіотрофобласту; зростає відносна площа строми ворсин у жінок з резус–несумісною вагітністю на тлі збільшення загально кількості лімфоцитів до 23,90±0,83 в основній відпадній оболонці і кількост HPA+–лімфоцитів і SBA+–В–лімфоцитів в плодовій частині до 28,92±5,55 14,14±1,06, порівняно з групами контролю – 21,79±0,65 і 8,33±1,16, відповідно, та числа СD8+–лімфоцитів до 5,55±0,36 і до 6,44±0,24 в плодовій частин плаценти лімфоцитів, що на 15 %, більше, ніж при фізіологічному перебігу вагітності.
4. Встановлено надлишковий вміст колагенів I, III, V і VI типів у сполучній тканині строми ворсин, децидуальній пластинці, в структурі фібриноїду і базальних мембран в плаценті породіль, які зазнали антигенного впливу, що сприяє прискореній інволюції плаценти. Вміст колагену ІV типу зменшується при резус–несумісності і супроводжується зростанням площ нашарувань антирезусними комплексами до 182,62±23,56 мкм2, проти групи порівняння 240,76±23,09 мкм2 на фоні зростання кількості СD5+–лімфоцитів до 6,44±0,24 в плодовій частині плаценти, що на 16 % більше, ніж у груп порівняння.
5. Протягом третього періоду вагітності в плаценті щурів відбуваються зміни від адаптивно–компенсаторних до інволютивних, що проявляється зменшенням маси і зростанням її діаметру; накопиченням фібриноїду до 28,80±9,33 %; звуженням сполучної зони до 0,34±0,02 мм, в якій виявляються активовані дендритні клітини в кількості 4,23±1,90 і цитотоксичн лімфоцити, кількість котрих стає максимальною на час пологів – 7,00±0,36, порівняно з іншими частинами плаценти, що сприяє відміні імунологічної толерантност при вагітності.
6. Після імунізації вагітних самок щурів стафілококовим анатоксином спостерігається збільшення діаметру плаценти на 16 % на фоні підвищеного в два–три рази вмісту лімфоцитів у плаценті. Зроста кількість нашарувань фібриноїду до 37,67±3,71 %, що позитивно корелює із кількістю цитотоксичних HPA+–лімфоцитів в плодовій частині плаценти (r=0,9). Прискорюється звуження сполучної зони до 0,25±0,02 мм із зменшенням кількості в ній цитотоксичних лімфоцитів на час пологів до 5,29±1,06.
7. Внутрішньоутробне уведення антигену призводить до: зменшення маси плаценти, зростання її діаметра на тлі потрійного збільшення лімфоцитів плодової частини плаценти, зростання кількості PNA+–лімфоцитів (5,86±0,76), що корелює із кількістю фібриноїдних нашарувань (35,34±3,67 %); прискореного звуження сполучної зони плаценти до 0,24±0,02 мм і значного зростання цитотоксичних лімфоцитів в ній з 20–ї до 22–ї доби вагітності, що закінчується передчасними пологами.
8. Дендритні клітини знаходяться на межі плодово материнської частини плаценти. Протягом третього періоду вагітності їх кількість збільшується в чотири рази. Зростає кількість, товщина і довжина відростків; збільшується активність АТФ–ази до 883,27±54,91 од. оп. щіл., що відображає зміни в морфо–функціональному стані дендритних клітин.
9. Протягом третього періоду вагітност змінюється структура фето–плацентарного бар΄єру: зростає кількість нашаруваниь фібриноїду, з΄являються нашарування, які мають рецептори до лектинів SBA+ і PNA+, споріднених до імунних комплексів і фібронектину. Імунізація вагітних стафілококовим анатоксином призводить до надлишкового відкладання SBA+– і WGA+–нашарувань на межі плодової і материнської частини плаценти, які споріднені до імунних комплексів та тенасцину і анексину V. Після внутрішньоутробного уведення антигену збільшується інтенсивність накопичення композитів фібриноїду в лабіринтній частині плаценти, споріднених до лектинів сої та ікри окуня, який тропний до ламініну.
10.Реактивні зміни лімфоїдної тканини впливають на морфогенез плаценти щурів протягом третього періоду вагітності: реактивність мунної системи плоду супроводжується зменшенням маси плаценти, але зростанням площі і збільшенням маси плодів. Реактивність лімфоїдної тканини материнської частини плаценти тварин закінчується зростанням діаметру плаценти зменшенням розмірів плодів.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВОГО І ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗДОБУТИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
1. Морфогенез плаценти пов’язано з морфо–функціональним станом лімфоїдної тканини, асоційованої з нею, яка представлена вродженою і адаптивною ланками імунітету.
2. Вплив антигенів під час вагітності з боку материнського або плідного організмів викликає реактивність лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою, що може бути морфологічним критерієм внутрішньоплідно дії антигенів.
3. Підтримка імунологічної толерантності при вагітності обумовлена морфо–функціональним станом дендритних клітин, як загальним елементом вродженої і адаптивної ланок імунітету.
СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Волошин М. А. Динаміка кількості лімфоцитів у плаценті в третьому триместрі в нормі і під дією антигенів з боку плода / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Вісник морфології. – 2003. Т. 8, № 2. – С. 194-195. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).
2. Волошин М. А. Компенсаторно-пристосувальна реакція плаценти на внутрішньоплідне уведення антигену / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Наук. вісн. Львівської нац. академ ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. – 2004. – Т. 6 (№1). Ч. 1. – С. 56–59. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).
3. Кущ О. Г. Вплив лімфоцитів на морфо-функціональний стан плаценти щурів після іммунізації вагітних стафілококковим анатоксином / О. Г. Кущ, М. А. Волошин // Таврич. медико–биол. вестн. – 2004. – Т. 7, № 4. – С. 69–72. (Самостійно проведене дослідження, обробка результатів, написання статті).
4. Волошин М. А. Взаємозв’язок між інтенсивністю відкладання фібріноїду в лабіринтному відділ плаценти щурів та вмістом лімфоцитів в компактному шарі децидуальної оболонки матки протягом третього триместру вагітності / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Світ медицини та біології. – 2005. – № 3. – С. 95–99. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).
5. Кущ О. Г. Лектингістохімічна характеристика лімфоцитів лімфоїдної тканини асоційованої з плацентою / О. Г. Кущ // Вісник морфології. – 2005. – № 11 (2). – С. 238–241.
6. Волошин М. А. Особливост розподілу В-лімфоцитів в децидуальній оболонці матки протягом третього періоду вагітності в нормі та після імунізації вагітних стафілококовим анатоксином / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Світ медицини та біології. – 2006. – № 1. – С. 11–13. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).
7. Кущ О. Г. Динаміка кількості макрофагів в децидуальній тканині матки протягом третього періоду вагітності в нормі та при імунізації вагітних стафілококовим анатоксином / О. Г. Кущ // Вісник проблем біології та медицини. – 2006. – Вип. 2. – С. 232–234.
8. Волошин М. А. Динаміка HPA+–цитотоксичних лімфоцитів у матково-плацентарному інтерфейсі протягом третього періоду вагітності / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения : тр. Крымского гос. мед. ун–та им. С. И. Георгиевского. – 2006. – Т. 142, ч. 1. – С. 10–13. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).
9. Волошин М. А. Лектингістохімічна характеристика фібріноїду / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Вісник морфології. – 2006. – № 12 (1). – С. 49–53. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).
10. Волошин М. А. Топографія дендритних клітин в плаценті / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Вісник морфології. 2006. – № 12 (2). – С. 165 – 167. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).
11. Волошин М. А. Фібріноїд плаценти – фактор неспецифічного імунного захисту материнського і плідного організмів / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Таврический медико-биологический вестн. – 2006. – Т. 9, № 3. Ч. ІІІ. – С. 34–39. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).
12. Кущ О. Г. Особливост синтезу колагенів в плаценті при фізіологічно перебігаючий вагітності та при пізніх гестозах / О. Г. Кущ // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2006. – № 2 (6). – С. 148–151.
13. Волошин М. А. Виявлення В-лімфоцитів у плаценті при резус–ізоімунному конфлікті матері та плоду / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Вісник морфології. – 2007. – № 13 (2). – С. 290–293. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).
14. Кущ О. Г. Взаємозв’язок між кількістю лімфоцитів компактного і спонгіозного шарів децидуальної оболонки матки протягом третього триместру вагітності в нормі та в експерименті / О. Г. Кущ // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. – 2005. – № 1 (5). – С. 94-96.
15. Волошин М. А. Динаміка товщини сполучної зони плаценти щурів і вміст в ній лімфоцитів протягом третього періоду вагітності / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Запорож. мед. журн. 2005. – № 3. – С. 26–28. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).
16. Кущ О. Г. Особливост будови і реактивності лімфоїдної тканини, асоційованої з децидуальною тканиною / О. Г. Кущ, М. А. Волошин // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2007. – № 2 (7). – С. 105–107. (Самостійно проведене дослідження, обробка результатів, написання статті).
17. Волошин М. А. Морфологія дендритних клітин плаценти щурів протягом третього триместру вагітності / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Журн. АМН України. – 2007. – Т. 13, № 2. – С. 327–336. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).
18. Волошин М. А. Особливост будови лімфоїдної тканини асоційованої з плацентою у породіль при фізіологічно перебігаючий вагітності та при зміненій імунологічній реактивност материнського та плодового організмів / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Український морфологічний альманах. – 2008. –Т. 6, № 1. – С. 64–67. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).
19. Волошин М. А. Розподіл дендритних клітин та лімфоцитів децидуальної тканини матки в третьому період вагітності людини / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Науковий вісник Ужгородського ун–ту, серія „Медицина” – 2008. – Вип. 33. – С. 18–21. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).
20. Кущ О. Г. Особенности распределения лимфоцитов в плаценте / О. Г. Кущ // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: зб. наук. ст. – Запоріжжя : Вид–во ЗДМУ, 2003. – Вип 9. – С. 93-96.
21. Волошин М. А. Особливост розподілу лімфоцитів у лабіринтному відділі плаценти в нормі і після імунізац вагітних стафілококовим анатоксином / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. – 2004. – Т. 3, № 4. – С. 53–56. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).
22. Волошин М. А. Динаміка кількості лімфоцитів в децидуальній оболонці протягом третього триместру вагітності в нормі і при зміненій імунореактивності материнського і плодового організмів / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: зб. наук. ст. – Запоріжжя : Вид–во ЗДМУ, 2005. Вип. XIV – С. 171–177. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).
23. Кущ О. Г. Кількісний та якісний склад лімфоцитів децидуальної тканини матки породіть при фізіологічно перебігаючий вагітності та при пізніх гестозах / О. Г. Кущ, М. А. Волошин // Вісник наук. досліджень. – 2006. – № 3 (44). – С. 16–18. (Самостійно проведено дослідження, обробка результатів, написання статі).
