Реферат: Закономірності формування, фактори ризику й заходи щодо профілактики травматизму підлітків в умовах урбанізованого регіону
Питоме значення факторів ризику визначається видом спорту. Тому кожному виду спорту характерна своя структура питомої ваги факторів ризику. По ступені ймовірност виникнення спортивних травм, виходячи з величини коефіцієнта відносного ризику (КВР), усі основні види спорту розділяються на три групи: високотравматичні (середній КВР=0,65), середньотравматичні (середній КВР=0,44), малотравматичні (середній КВР=0,16). Найвища питома вага спортивного травматизму пов'язана з 7 факторами ризику: жорстк диноборства поза правилами (24,1%), низький рівень спортивних умінь (15,0%), низький рівень тренованості (17,2%), перенавантаження й перевтома організму (13,4%), невдалі рухи й грубі помилки (9,4%), погана розминка перед тренуванням або змаганнями (6,2%), складність спортивних вправ (5,1%).
На основі встановленого спектра факторів ризику були сформульовані наступні 4 принципи медико-соціальної й медико-екологічної профілактики загального травматизму підлітків з розробкою програм їхньої реалізації: активне підвищення рівня і якості життя підлітків (1-й принцип), охорона й оздоровлення рекреаційних зон навчально-виховних і навчально-виробничих об'єктів для підлітків (2-й принцип), систематичне оздоровлення й посттравматична реабілітація підлітків, що мають низький рівень здоров'я (2-а, 3-я групи здоров'я) схильних до травматизму (травмуються більше 3 разів на рік (3-й принцип), активне формування в підлітків здорового способу життя (4-й принцип). Вибіркове спостереження за травматизацією школярів старших класів, з родин, які добре соціально забезпечені, з наявністю грамотного батьківського виховання показує, що серед цих підлітків рівень загального травматизму, переважно за рахунок побутового й вуличного, нижчий середньопопуляційного на 40-47%, тоді як з низьким соціальним рівнем і якістю життя він вищий на 14,0-15,5%. Рівень загального травматизму серед учнів шкіл, які розташовані в екологічно чистих зонах, дуже часто виявляється нижчим за середньопопуляційний в 1,5-2 рази, а травматизм підлітків з 3-ю групою здоров'я, як правило, на 10-15% вищий, ніж у хніх однолітків з 1-ї групи. У підлітків з 3-ою групою здоров'я, що пройшли оздоровлення або посттравматичну реабілітацію за запропонованою інтенсивною технологією з базовими й підкріплювальними програмами, рівень загального травматизму знижується на 30-35%, а строки відновлювального лікування скорочуються на 40-45%. Використання комп'ютерної програми системного дослідження черепно-мозкового травматизму підвищує точність медичного моніторингу за цією патологією на 18-22% і точність діагностики тяжкост черепно-мозкових травм на 10-15%.
Для попередження окремих видів травматизму були сформульовані принципи й розроблен програми цільової профілактики, засновані на профільних спектрах установлених факторів ризику. При цьому на основі питомої значимості факторів ризику були розрахован мовірнісні показники зниження травматизму. Побутовий травматизм знижується на основ 5 принципів: створення широких умов і можливостей для реалізації підлітками їх утворювальних виробничо-трудових можливостей (1-й принцип, можливе зниження 8-12%); активне виховання в підлітків морально-етичних якостей, що забезпечують культуру поводження в побуті, родині й у суспільстві (2-й принцип, можливе зниження 23-25%); активне формування в підлітків широкого спектру побутових умінь і своєчасна підготовка їх до самостійного ведення господарсько-побутової діяльності (3-й принцип, можливе зниження 12-15%); створення умов для формування здорової сімейної обстановки життєдіяльності підлітків (4-й принцип, можливе зниження 8-10%); створення умов для виховання підлітків і реалізації здорових форм дозвілля (5-й принцип, можливе зниження 25-30%).
Профілактика спортивного травматизму успішно здійснюється за допомогою наступних 7 принципів: заборона в дитячо-юнацькому спорті жорстких єдиноборств, високої складності вправ великої контактності в колективних ігрових видах (1-й принцип); чітке дотримання правил безпеки при спортивних іграх, роботі на спортивних снарядах і виконанні спортивних дій (2-й принцип); суворе дотримання строків експлуатації й відновлення спортивного обладнання, інвентарю й спортивних снарядів у місцях заняття спортом (3-й принцип); удосконалювання індивідуальних засобів захисту для спортсменів-підлітків (4-й принцип); вилучення з тренувального процесу спортсменів-підлітків методичних підходів з високими й надвисокими фізичними навантаженнями (5-й принцип); недопущення до процесу змагань спортсменів-підлітків з недостатнім рівнем технічної підготовки й тренованості (6-й принцип); проведення своєчасного якісного медичного контролю за тренувальним і змаганнями спортсменів-підлітків (7-й принцип).
Попередження вуличного (у т.ч. і дорожньо-транспортного) травматизму пропонується реалізовувати за програмою заснованою на 5 принципах: формування в підлітків прихильності до здорових безпечних ігор і розваг на відкритому повітрі (1-й принцип); якісне планування й технічне рішення, забезпечення конструктивно досконалим і безпечним обладнанням майданчиків для ігор і розваг (2-й принцип); забезпечення високого рівня безпечного стану об'єктів пішохідного руху в населених пунктах (3-й принцип); забезпечення підлітків правилами вірного й безпечного поводження в місцях масового збору (4-й принцип); виховання манер у підлітків щодо суворого дотримання правил дорожньо-транспортного й вуличного руху на території населених місць (5-й принцип).
Ефективне відновлювальне лікування, а також якісна оздоровча і післятравматична реабілітація підлітків, виконується на основі розробленої багатофункціональної ступінчастост технології. Яка включає програми базового та підкріплюючого оздоровлення та його технологічні режими, в залежності від групи здоров’я (I, II, III), що дозволя знизити терміни відновлюванного лікування, зменшити ризики промислового та спортивного травматизму, скоротити періоди виходу на оптимальні рівн працездатності та спортивної форми підлітків.
ВИСНОВКИ
Отримано рішення нового наукового завдання в галузі епідеміології травматизму підлітків урбанізованого регіону на основі встановлення закономірностей формування й факторного детермінізму динаміки, структури й рівня частоти виникнення й поширення травм. Розроблено концепцію й сформульовано принципи первинної, вторинної й третинно профілактики травматизму, заснованої на нівелюванні встановленого спектру факторів ризику й оптимізації відновлювального лікування, оздоровчої та післятравматичної реабілітації підлітків.
1. Середовище перебування підлітків в умовах урбанізованого регіону характеризуються техногенними екологічними й соціально-депресивними якостями з наявністю широкого спектру факторів ризику різної природи, активно сприятливого росту частоти виникнення травм серед підліткового населення. Тривале проживання в умовах екологічної несприятливості порушує фізико-хімічні процеси в тканинах організму підлітків, погіршує їхнє відновлення при травмах і підвищує травматизм. Ксенобіотики екологічного середовища виступають інгібіторами регенеративних процесів в організмі підлітків.
2. Хронодинаміка загального травматизму підлітків характеризується хвильовими властивостями з довжиною хвилі в 4-6 років, пролонгованим ростом (+6,1-9,5% випадків/рік) спадом (-5,7-9,0% випадків/рік), наявністю пікових підйомів через 8-10 років, віковими, територіальними й соціальними розходженнями темпів підйому й спаду рівня й різнонаправленими змінами залежно від виду травматизму.
3. Рівень травматизму підлітків має територіальні розходження. Його середньопопуляційна величина становить серед міських підлітків 769,3±5,5про/ооо, а серед сільських 567,9±6,2про/ооо випадків. За кількісними критеріями травматизм підлітків класифікується за п'ятьма статистично вірогідними якісними рівнями: низький (<400про/ооо випадків), середній (400 – 600про/ооо випадків), вищий за середній (600 – 800про/ооо випадків), високий (800 – 1000про/ооо випадків) і дуже високий (>1000про/ооо випадків). Кількісний розподіл травматизму за рівнями дозволяє проводити об'єктивну експертну оцінку величини й прогноз частоти виникнення й поширення травматизму серед підлітків.
4. Структура травматизму підлітків формується за рахунок великої питомої ваги побутового травматизму й має стійкий ранговий вид: 1-е місце - побутовий (84,1%), 2-е місце – вуличний (9,4%), 3-є місце – спортивний (3,2%), 4-е місце – виробничий або шкільний (1,9%), 5-е місце – дорожньо-транспортний (1,2%). Всі види травматизму за кількісними критеріями класифікуються за 5 якісними рівнями.
5. Існує прямий середній і сильний кореляційний і лінійний зв'язок між загальним травматизмом підлітків і високим рівнем забруднення екологічного середовища, низькою якістю життя, особистісною та суспільно-психологічною тривожністю, типом особистості й низьким рівнем здоров'я підлітків. Як фактори ризику загального травматизму виступають: накопичення важких металів в організмі, велике загальне забруднення екологічного середовища, третя група здоров'я, емоційний тип особистості (екстраверт) високий рівень особистісної тривожності.
6. Зростання побутового травматизму підлітків визначається різкою зміною образу їхнього життя у бік побутової травмонебезпечної діяльності. Рівень побутового травматизму формується переважно 10 факторами ризику із середньою й високою силою кореляційного зв'язку, з яких 7 факторів ризику мають першочергову значимість (r=+0,65 - +0,91) і дають більше 80% травм.
7. Рівень вуличного травматизму підлітків визначається 13 провідними факторами ризику з малою, середньою й високою силою кореляційного зв'язку, з яких 5 відносяться до факторів ризику великої значимості (r=+0,60 - +0,93) і дають більше 70% травм.
8. Рівень спортивного травматизму підлітків визначається 16 провідними факторами ризику з малим (0,1-0,3), середнім (0,4-0,5) і високим (0,6-0,82) коефіцієнтом відносного ризику. Найвища питома вага спортивного травматизму пов'язана з 7 факторами ризику: жорсткі єдиноборства (24,1%), низький рівень спортивних умінь (15,4%) і тренованості (17,2%), перенавантаження й перевтома організму (13,4%), невдалі рухи й грубі помилки при виконанні спортивних вправ (9,4%), не якісна розминка (6,2%), складність спортивних вправ (5,1%). До високотравматичних відносяться 14, а до середньо травматичних – 11 видів спорту.
9. Комп'ютеризован клініко-статистичні критерії підвищують точність діагностики тяжкості й клінічної динаміки розвитку черепно-мозкової травми (10-15%), а комп'ютерна програма системного вивчення черепно-мозкового травматизму збільшу ефективність медичного моніторингу за цією патологією (18-22%).
10. Загальна профілактика травматизму підлітків ґрунтується на 4 принципах медико-соціального й медико-екологічного характеру, а цільова - на 5 принципах побутового, 7 принципах спортивного, 5 принципах вуличного травматизму підлітків. Реабілітація підлітків за східчастою технологією індивідуального оздоровлення з базовими й підкріплювальними програмами політематичного характеру знижує строки відновного лікування на 40-45%, рівень виробничого й спортивного травматизму на 30-35%, скорочує періоди досягнення оптимально фізичної форми в підлітків-спортсменів на 35-40% і виходу на нормальний рівень працездатності підлітків, що працюють на 45-50%. Використання програми цільово профілактики веде до зменшення вуличного й шкільного травматизму на 20-25%.
СПИСОК ОСНОВНИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ за ТЕМою ДИСЕРТАЦІЇ
1. Климовицкий В.Г. Травматизм подростков и факторы риска в условиях Донбасса. Монография./ В.Г. Климовицкий, В.Н. Пастернак, А.В. Агарков - Донецк: Донеччина, 2005. - 99 с. Автором самостійно вивчен особливості середовища проживання, закономірності формування травматизму, фактори ризику при певних різновидах травматизму, сформульовані принципи і розроблені заходи щодо профілактики травматизму підлітків.
2. Корреляционный анализ патогенной и валеологической значимости социально-экономических и образа жизни факторов риска для здоровья рабочих вредного производства/ В.И.Агарков, С.В. Грищенко, А.В.Агарков // Арх. клин. эксп. мед. -1996. - Т.5, №1. - С. 100-104. Автором самостійно проведено кореляційнний аналіз факторів ризику, пов’язаних із виробничим травматизмом.
3. Климовицкий В.Г. Общие закономерности формирования травматизма подросткового населения в условиях Донбасса/ В.Г. Климовицкий, А.В. Агарков // Травма. -2001. - Т.2, №2. - С. 126-132. Автором самостійно вивчен динаміка та рівень різноманітних видів травматизму, сформован провідні закономірності травматизму.
4. Климовицкий В.Г. Закономерности формирования, факторы риска и направления профилактики бытового травматизма подростков в условиях Донбасса/В.Г.Климовицкий, А.В.Агарков// Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2003. - Т.7, 2. -С. 170-176. Автором самостійно вивчені динаміка та структура побутового травматизму, встановлен ключові фактори ризику та сформовані основн принципи профілактики.
5. Климовицкий В.Г. Закономерности формирования и факторы риска спортивного травматизма среди различных возрастных контингентов населения в условиях Донбасса/ В.Г.Климовицкий, А.В. Агарков // Травма. -2004 -Т.5, №4. -С. 378-385. Автором самостійно вивчені закономірност спортивного травматизму та встановлені ключові фактори ризику.
6. Климовицкий В.Г. Структура травм и заболеваний опорно-двигательного аппарата подростков в условиях промышленного региона/ В.Г Климовицкий, В.Н Пастернак, А.В. Агарков // Травма. - 2005. - Т.6, №4. -С. 170-176. Автором самостійно вивчені динаміка та структура побутового травматизму, встановлені ключові фактори ризику та сформовані основні принципи профілактики.
7. Агарков А.В. Информационный анализ экзогенных и эндогенных факторов риска травматизма в условиях урбанизированного региона/ А.В. Агарков // Укр.ж.телемед.мед. телемат. -2006. -Т.4, №2. С.216-220. Автором самостійно виконано всі етапи написання статті.
8. Агарков А.В. Особенности травматизма населения в условиях Донбасса/ А.В. Агарков // Актуальні проблеми клінічної, експериментальної та профілактичної медицини. - Донецк, 2000. - С.7-8. Автором самостійно виконано всі етапи написання статті.
9. . Гигиеническая оценка антропогенного прессинга на атмосферный воздух Донецкой области / С.В.Грищенко, А.В.Агарков, О.В.Швыдкий, Н.А.Стычинская // Бизнес, экология, здоровье. Материалы международной научно-практической конференции. - Донецк, 2001. - С.28-30. Автором самостійно проведено статистичний аналіз кількісних показників концентрації ксенобіотиків повітряного середовища.
10. Агарков В.И., Семисалов Р.Я., Агарков А.В. Компьютеризированная программа клинико-статистического исследования черепно-мозговой травмы: Методические рекомендации. - Донецк, 2000. - С.10. Автором самостійно розроблено програму з підліткового травматизму.
АННОТАЦИЯ
Агарков А.В. Закономерности формирования, факторы риска и меры профилактики травматизма подростков в условиях урбанизированного региона. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.21 травматология. – Донецкий государственный медицинский университет им. М. Горького, Донецк, 2005.
Диссертация посвящена проблеме формирования травматизма подростков в условиях урбанизированного крупного промышленного региона Украины (Донбасс). Изучены уровень, динамика, структура (общего, бытового, спортивного, школьно-производственного, уличного и дорожно-транспортного) травматизма подростков за 15-летний период, охватом 24 городов и 16 сельских районов Донецкой области. Исследован широкий спектр факторов риска, участвующих в формировании травматизма: экологических, социальных, социально-психологических, психологических, валеологических, производственных, образа и условий жизни, учебных, профессионально-деятельных, игровых и внешнесредовых.
Установлено, что среда обитания подростков характеризуется техногенно-экологическими и социально-депрессивными качествами с наличием широкого спектра факторов риска. Способствующих росту травматизма за счет нарушения физико-химических процессов в тканях организма, повышения личностной психологической тревожности и трансформации образа жизни в сторону широкого спектра травмоопасных действий.
Показано, что хронодинамика общего травматизма подростков характеризуется волновыми свойствами с типовыми подъемами через 8-10 лет, пролонгированным ростом и спадом, возрастными, территориальными и социальными различиями темпов спада и подъема травматизма. Среднепопуляционные величины травматизма подростков составляют среди городских подростков 769,3±5,5о/ооо, а среди сельских 567,9±6,2 о/ооо случаев. По количественным критериям травматизм классифицируется по пяти качественным уровням: низкий, средний, выше среднего, высокий, очень высокий. Структура травматизма формируется за счет большого удельного веса бытового травматизма и имеет следующий ранговый вид: 1-е место – бытовой (84,1%), 2-е место – уличный (9,4%), 3-е место – спортивный (3,2%), 4-е место – производственный или школьный (1,9%), 5-е место – дорожно-транспортный (1,2%). Существуют средняя и сильная, корреляционная и линейная связи между общим травматизмом подростков и высоким уровнем загрязнения экологической среды, низким качеством жизни, личностной психологической тревожностью, типом личности, низким уровнем здоровья.
Уровень бытового травматизма формируется преимущественно 10 факторами риска со средней и высокой силой корреляционной и линейной связи, уличного – 13, а спортивного 16 факторами риска с малой, средней и высокой силой корреляционной связи. Показано, что эффективная реабилитация осуществляется на базе ступенчатой технологии, с базовыми и подкрепляющими оздоровлениями, а общая профилактика травматизма подростков основывается на 4 принципах медико-социального и медико-экологического характера, а целевая – на 5 принципах бытового, 7 принципах спортивного и 5 принципах уличного травматизма.
Ключевые слова: подростки, травматизм, факторы риска, профилактика, реабилитация.
АНОТАЦІЯ
Агарков О.В. Закономірності формування, фактори ризику і заходи щодо профілактики травматизму підлітків в умовах урбанізованого регіону. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.21 травматологія. – Донецький національний медичний університет ім. М. Горького, Донецьк, 2008.
Дисертація присвячена проблемі формування травматизму підлітків в умовах урбанізованого промислового регіону України (Донбас). Вивчено рівень, динаміку та структуру травматизму підлітків за 15-річний період, а також широкий спектр факторів ризику: екологічних, соціальних, соціально-психологічних, психологічних, валеологічних, виробничих, способу й умов життя, навчальних, ігрових, зовнішньосередових і професійно-дієвих.
Установлено якісні особливості середовища проживання, способу й умов життя підлітків, що сприяють травматизації, закономірності динаміки, рівня і структури травматизму, а також кореляційна і лінійна залежність різних видів травматизму від факторів ризику різної природи.
Сформульовано принципи, розроблені технології реабілітації та заходи щодо профілактики й дано оцінку ефективності окремих видів профілактичних заходів.
Ключов слова: підлітки, травматизм, фактори ризику, профілактика, реабілітація.
SUMMARY
Agarkov A.V. Traumatism of Teenagers in Conditions of the Urbanized Region: Regularities of the Formation, Risk Factors and Measures of Prophylaxis. -Manuscript.
The Dissertation submitted for the Candidate of Sciences (Medicine) Degree in speciality 14.01.21 - traumatology. - Donetsk State medical university named after M. Gorky, Donetsk, 2005.
The dissertation is devoted to a problem of formation of a teenagers' traumatism in conditions of the urbanized industrial region of Ukraine (Donbass). The level, dynamics and structure of a teenagers' traumatism for the 15-years period, and also a wide spectrum of risk factors, such as ecological, social, social -psychological, psychological, valeological, industrial, mode and conditions of a life, educational, game, environmental and professional-activities factors are investigated. Qualitative peculiarities of an inhabitancy, mode and conditions of a teenagers' life promoting to traumatism, regularities of the dynamics, a level and structure of a traumatism, and also correlation and linear dependence of various kinds of a traumatism on risk factors of the various origin have been determined. Principles are formulated, measures of prevention are elaborated, and efficiency of separate kinds of preventive measures is appreciated.
Key words: teenagers, traumatism, risk factors, prevention, rehabilitation.
Агарков Олександр Володимирович
автореферат
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Відповідальний за випуск Колесніков А. М.
Підписано до друку 14.05.2008 р.
Формат 60х90/16. Папір офсетний.
Гарнітура «Times». Друк – різографія.
Обл.-вид. арк. 0,90
Тираж 150 прим. Зам. № 064
Друк ТОВ «Юго-Восток»
83055, м. Донецьк, вул. Щорса, 17
Тел./факс: (062) 305-50-13; e-mail: vostok@skif.net; vostok1@dc.dn.ua
Свідоцтво про держреєстрацію:
Серія ДК № 1224 від 10.02.2003 р.
