Реферат: Профілактика та лікування анемії вагітних у жінок, які багато народжують
Реферат: Профілактика та лікування анемії вагітних у жінок, які багато народжують
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦИОНАЛЬНАЯ МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. П.Л. ШУПИКА
АЙМАН АБДО
УДК 618.3-06:616.155.194-084:616-055.28
ПРОФІЛАКТИКА ТА ЛІКУВАННЯ АНЕМІЇ ВАГІТНИХ
У ЖІНОК, ЯКІ БАГАТО НАРОДЖУЮТЬ
14.01.01 акушерство та гінекологія
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ – 2008
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгієвського МОЗ України
Науковий керівник доктор медичних наук, професор
Глазков Ілля Сергійович,
Кримський державний медичний университет м. С.І. Георгієвського МОЗ України, професор кафедри акушерства, гінеколог та перинатології факультету післядипломної освіти
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, профессор Камінський Вячеслав Володимирович, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, завідуючий кафедри акушерства, гінекології та репродуктології
доктор медичних наук, профессор Товстановська Валентина Олександрівна, Національний медичний университет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, професор кафедри акушерства та гінекології №1
Захист дисертації відбудеться 29” 05 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).
Автореферат розісланий __11”_квітня__2008 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доктор медичних наук, професор Т.Г. Романенко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Поліпшення якості пологодопомоги і вивчення ускладнень гестації у жінок, які багато народжують, особливо актуально в регіонах з високою народжуваністю, у тому числі й у Сірійській республіці. За висновком комітету експертів ВООЗ (2007) численні пологи і часті вагітност універсальними факторами ризику. Вік і паритет, короткий інтергенетичний нтервал, висока частота екстрагенітальної і гінекологічної захворюваності, зниження соціально-економічного статусу – от неповний перелік факторів, що спричиняють високу частоту перинатальної патології у жінок, які багато народжують (В.И. Грищенко и соавт., 2000; Махмуд Ісса Дісі, 2001; В.В. Камінський та співавт., 2003).
У Сірії, як і в Україні, за останні роки відзначається ріст частоти анемії вагітних (АВ). Незважаючи на можливості й успіхи сучасної медицини, гестаційна анемія (ГА) дотепер залишається однією із провідних причин материнської і перинатальної смертності (В.И. Грищенко и соавт., 2000; А.Г. Коломійцева та співав., 2005; J.D. Cook, 2003). Так, плодові втрати у жінок з ГА становлять близько 30 ‰, а при тяжкому ступені зростають у кілька разів.
Висока частота АВ у жінок, як багато народжують, порозумівається наявністю в них різних фонових захворювань, серед основних видів екстрагенітальної патології значне місце займають захворювання ендокринної системи (30 %), хвороби нирок (20 %), гіпертонічна (16 %) і варикозна хвороби (10 %) (І.А. Жабченко, 2001; М.М. Шехтман, 2005; S.A. Karim et al., 2004). Разом з тим дослідження, присвячені вивченню ГА у жінок, які багато народжують, ґрунтуються на невеликій кількості клінічних досліджень, не розкриваючи всіх аспектів цієї проблеми.
У цей час у багатьох областях медицини широке поширення одержали антигомотоксичні препарати рослинного мінерального походження. Виходячи з того, що в генезі АВ значну роль відіграють автоімунні процеси, то застосування антигомотоксичних препаратів патогенетично обґрунтованим.
Все вищевикладене є переконливим обґрунтуванням актуальності обраного наукового завдання, ефективне рішення яко дозволить знизити частоту акушерських і перинатальних ускладнень у жінок, як багато народжують.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконана науково-дослідна робота є фрагментом наукової роботи кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти Кримського медичного університету ім. С.І. Георгіївського МОЗ України «Прогнозування, профілактика та лікування патології репродуктивно системи жінки» (№ д.р.0102 V 006916).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження стало зниження частоти ступеня тяжкості АВ у жінок, які багато народжують, на основі вивчення клініко-функціональних особливостей, стану гемопоезу й обміну заліза залежно від паритету, а також удосконалення лікувально-профілактичних заходів.
Для реалізації поставленої мети були поставлені такі завдання:
1. Провести оцінку клінічного перебігу ГА у перво-, повторнородящих і жінок, які багато народжують.
2. З’ясувати порівняльні аспекти основних клінічних сидеропенічних симптомів при розвитку АВ у жінок з різним паритетом.
3. Оцінити зміни гематологічного статусу й обміну заліза при наявності ГА у перво-, повторнородящих і жінок, які багато народжують.
4. Вивчити вплив ГА на клінічний перебіг вагітності, акушерські і перинатальні наслідки розродження у жінок з різним паритетом.
5. Удосконалити методику лікувально-профілактичних заходів у жінок, які багато народжують, з гестаційної анемією на основ додаткового використання антигомотоксичної терапії й оцінити її вплив на клінічний перебіг вагітності і пологів, гематологічний статус і обмін заліза.
Об’єкт дослідження – клінічний перебіг передгравідарного періоду, вагітності і пологів у жінок, які багато народжують.
Предмет дослідження – стан гематологічного статусу, обміну заліза і функціональний стан фетоплацентарного комплексу.
Методи дослідження – клінічні, ехографічні, допплєрометричні, ендокринологічні, біохімічні, гематологічні і статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше вивчено порівняльні аспекти ГА у перво-, повторнородящих і жінок, які багато народжують. Вперше вивчено особливості гематологічного статусу й обміну заліза в жінок з розвитком паритету в порівняльному аспекті. Вперше встановлено взаємозв’язки між зміною гематологічного статусу й обміну заліза з одного боку функціонального стану фетоплацентарного комплексу у перво-, повторнородящих жінок, які багато народжують. Це дозволило розширити наявні дані про патогенез ГА у жінок з різним паритетом, а також науково обґрунтувати необхідність удосконалення лікувально-профілактичних заходів з метою підвищення ефективност лікування анемії, а також зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень.
Практичне значення отриманих результатів. Установлено особливості преморбідного фону, клінічного перебігу вагітності і пологів, частоти і структури ГА у перво-, повторнородящих і жінок, які багато народжують в порівняльному аспекті.
Розроблено й упроваджено комплекс лікувально-профілактичних заходів щодо підвищення ефективності лікування ГА у жінок, які багато народжують на підставі додаткового використання антигомотоксичної терапії.
Запропоновано методи контролю за клінічним перебігом вагітності у жінок, які багато народжують з ГА на основі динамічного вивчення показників гематологічного статусу й обміну заліза.
Особистий внесок здобувача. Планування і проведення всіх досліджень виконано за період з 2005 по 2007 рр. Автор провів клініко-лабораторне функціональне обстеження 210 жінок, з яких 110 жінок, які багато народжують одержували різні профілактично-лікувальні методики. Самостійно проведений забір підготовка біологічного матеріалу. Дослідження виконано безпосередньо автором при його участі.
Автор розробив практичн рекомендації з підвищення ефективності профілактики і лікування АВ у жінок, як багато народжують, а також зниження в них частоти акушерських і перинатальних ускладнень. Статистична обробка отриманих даних проведена винятково автором.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися й обговорювалися на засіданні науково-практично конференції «Актуальні питання репродуктології» (Київ, листопад, 2005); асоціації акушерів-гінекологів респ. Крим (грудень 2005); на конференції молодих учених Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгіївського (грудень 2006); на 1 спеціалізованій медичній виставці «Здоров’я жінки і дитини» (Київ, 23-26 травня 2006 р.); на 1 з’їзді перинатологів України (19-21 квітня 2007 р.), а також на засіданні проблемної комісії «Акушерство та гінекологія» Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгіївського (жовтень 2007 р.).
Публікації. За темою кандидатської дисертац опубліковано 4 наукових праці, 3 з яких у журналах, затверджених переліком ВАК України.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 140 сторінках комп’ютерного тексту, складається із вступу, огляду літератури, розділу методів дослідження і лікування, трьох розділів власних досліджень, хнього обговорення, висновків і списку використаної літератури, що включає 190 джерел кирилицею й 83 латинкою. Робота ілюстрована 64 таблицями і 1 рисунком.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Об’єкт, методи та методологія досліджень. Відповідно до поставленої мети і завдань нами було обстежено 150 пацієнток, які були розподілен на наступні групи: 1 група – 30 первородщих з ГА; 2 група – 30 повторнородящих з ГА; 3 група – 30 жінок, які багато народжують з АВ; 4 група – 30 жінок, як багато народжують, що одержували загальноприйняті лікувально-профілактичн заходи; 5 група – 30 жінок, які багато народжують, що одержували профілактично запропоновану нами методику.
Загальноприйнят лікувально-профілактичні заходи містили в собі використання, згідно з протоколами МОЗ України, препаратів заліза, комплекси вітамінів і мікроелементів, засоби, що поліпшують мікроциркуляцію (курантил, трентал, компламін) і імунокоригуючу терапію (А.Я. Сенчук та співавт., 2004).
Відмітними рисами запропоновано нами методики є додаткове застосування антигомотоксичних препаратів, починаючи з передгравідарного етапу (за 3-6 місяців до передбачуваної вагітності) препарати оваріум-композитум (по 2,2 мл в/м через день № 5) і траумель (по 2,2 мл в/м через день № 5), що є загальноприйнятим дозуванням. Під час вагітності, починаючи з 16 тижнів вагітності, додатково використовували препарати ехінацея-композитум (по 2,2 мл в/м через день № 5), коензим композитум (по 2,2 мл в/м через день № 5) нерво-хель (по 1 т. щодня № 15), що також відповідає загальноприйнятим дозуванням. Тривалість використання конкретних препаратів залежала від результатів клінічних і лабораторних методів дослідження. Найчастіше профілактичні курси (тривалість 4-5 тижнів) проводили в 16-20 тиж.; 26-30 після 36 тижнів вагітності.
Проведен клінічні дослідження носили загальноприйнятий характер і включали вивчення анамнестичних даних, особливостей менструальної функції, репродуктивного анамнезу, перебігу попередніх гестаций і пологів, стан новонароджених і їх постнатальну адаптацію, а також основних сидеропенічних симптомів.
Ступінь тяжкост ГА оцінювали за загальноприйнятою класифікацією (А.Я. Сенчук та співавт., 2004), виділяючи при цьому латентний ступінь (Нв – 100-110 г/л), легкий (Нв – 90-100 г/л), середній (Нв – 80-90 г/л) і тяжкий ступінь (Нв < 80 г/л).
Серед основних показників гемопоезу ми вивчали вміст гемоглобіну, кількість еритроцитів, кольоровий показник, середній вміст гемоглобіну в еритроциті, середній діаметр і об’єм еритроцита, вміст сироваткового заліза, трасферрину, ферритину, церулоплазміну і гаптоглобіну за загальноприйнятими методиками (Г.И. Назаренко и соавт., 2000; В.В. Меньшиков, 2002).
Вивчення ендокринологічного статусу містило в собі визначення імуноферментним методом вмісту естріолу, прогестерону, кортизолу, хоріонічного гонадотропіну і плацентарного лактогену (А.Г. Резников, 2002).
Оцінку реактивності серцево-судинної системи плода під час вагітності здійснювали за допомогою кардіотокографічних досліджень на фетальних моніторах «Біомедика» і «РМП-007» (А.А. Зелинский и соавт., 2003).
Ехографічн допплєрометричні дослідження були виконані на ультразвуковому апарату «Phillips» «Toshiba» (Л.Б. Маркин та співавт., 2004).
Математичн методи дослідження були виконані згідно з рекомендаціями О.П. Мінцера (2004) з використанням основних параметричних і непараметричних критеріїв.
Результати досліджень та їх обговорення. Згідно з отриманими результатами, первородящі з ГА були частіше у віці 21-25 років (53,3 %), повторнородящі – 26-30 років (40,0 %), а жінки, які багато народжують – 31-40 років (73,3 %). При цьому середній вік пацієнток вірогідно відрізнявся по групах (1 група – 23,1±1,1 років; 2 – 27,5±1,4 років; р<0,05 і 3 – 35,8±2,4 років; р<0,01).
Відповідно до літературних джерел (Г.І. Резниченко та співав., 2001; О.М. Макарчук, 2004) особливий нтерес представляють дані про репродуктивний анамнез обстежених пацієнток. Як було вже відзначене вище, в 1 групі всі були первородящими, однак в 16,7 % випадків до дійсної вагітності в них були зроблені артифіційні і мимовільн ранні аборти. У порівнянні із цим, в 2 групі в 90,0 % пацієнток в анамнезі були термінові пологи і тільки в 10,0 % – передчасні. У жінок, які багато народжують, 3-5 пологів в анамнезі було в 46,7 % обстежених 6-10 термінових пологів відповідно в 33,3 % пацієнток. Рівень передчасних пологів в анамнезі був невисоким (13,3 %) у порівнянні із частотою мимовільного переривання вагітності (33,3 %).
Ми вважали за доцільне проаналізувати клінічний перебіг попередніх вагітностей. Так, в 2 груп відзначено наявність ГА в 20,0 %, прееклампсії в 13,3 % плацентарної недостатності – в 10,0 % спостережень. На відміну від цього, у жінок, які багато народжують, попередні гестації були ускладнен анемією в 76,7 %, плацентарною недостатністю в 46,7 % прееклампсією різного ступеня тяжкості – в 20,0 % спостережень. ГА у жінок, які багато народжують, була різного ступеня тяжкості й установити яку-небудь кореляційну залежність між паритетом і ступенем тяжкості анемії нам не вдалося, але в літературі є повідомлення (М.І. Дісі, 2001; J.D. Cook, 2003) про наростання ступеня тяжкості анемії в міру збільшення числа пологів.
Основними варіантами початково генітальної патології є патологічні зміни шийки матки (1 група – 13,3 %; 2 – 23,3 % і 3 – 40,0 %) і запальні захворювання репродуктивно системи (1 група – 10,0 %; 2 – 20,0 % і 3 – 23,3 % відповідно). Досить показовим є той момент, що однією із причин високої частоти патології шийки матки у жінок, які багато народжують, є старі розриви при попередніх пологах (30,0 % і 40,0 %), на що також указують деяк автори (В.В. Сімрок та співав., 2002; S.A. Karim et al., 2004).
Дуже велике значення в розвитку ГА має початкова екстрагенітальна патологія (М.М. Шехтман, 2000; 2001). Так, сумарна частота в 1 групі складала 46,7 %, в 2 – 56,7 % і в 3 – 136,7 % відповідно. При цьому у всіх групах частіше інших зустрічалися серцево-судинні захворювання (1 група – 13,3 %; 2 – 16,7 % й 3 – 36,7 %) і тироїдна патологія (1 група – 10,0 %; 2 – 13,3 % і 3 – 30,0 %). Також слід зазначити, що у жінок, які багато народжують, був відносно стотний рівень захворювань гепатобіліарної системи і нирок (по 16,7 %), цукрового діабету і варикозної хвороби (по 13,3 %). Безумовно, на такому несприятливому фоні, особливо у жінок, які багато народжують, ГА розвивається досить часто і впливає на клінічний перебіг вагітності і пологів.
Отже, як показали результати проведеної клінічної характеристики, у пацієнток з різним паритетом розвиток ГА відбувається на фоні ускладненого репродуктивного і соматичного анамнезу, причому ступінь виразності факторів ризику залежить від частоти пологів в анамнезі.
Аналізуючи особливості перебігу гестаційного періоду ми обрали класичний методологічний підхід, що полягає в порівняльному аналізі основних сидеропенічних і клінічних симптомів, а також ускладнень гестаційного періоду по триместрах вагітності.
Відповідно до отриманих нами результатів, в І триместрі вагітності сумарна частота всіх сидеропенічних симптомів складала в 1 групі 63,3 %, в 2 – 106,7 % і в 3 – 166,7 % відповідно. Серед широкого спектра вивчених даних відзначено перевагу змін волосся (1 група – 13,3 %; 2 – 20,0 % і 3 – 30,0 %) шкіри (1 група – 10,0 %; 2 – 20,0 % і 3 – 26,7 % відповідно). Всі інші сидеропенічні симптоми мали місце набагато рідше, але як відзначено вище, їхня сумарна частота залежала від паритету і була досить високою для І триместру у жінок, які багато народжують. Це може свідчити про два моменти: наявність анемії до вагітності і її ранньому початку, у першу чергу, у жінок, які багато народжують, що також відзначають у літературі останніх років (Н.С. Белазі, 2001; В.В. Сімрок та співав., 2002).
