Реферат: Профілактика акушерських ускладнень у жінок, які страждають на захворювання серцево-судинної системи, за допомогою програми "сімейні пологи"
За нашими даними, маскулінізація психотипу є суттєвим чинником фізіологічного перебігу пологів: при її наявності відсоток нормальних пологів у жінок із ССЗ склав 64,1 проти 22,0 % у жінок з високим рівнем фемінності (p<0,001). Найбільша розбіжність стосувалася частоти хірургічних ТМТПШ, вони були спричинені 60,0 % жінкам фемінного і лише 15,8 % маскулінного психотипу (p<0,001).
Дослідження зв’язку особистісних рис та нейрогормонального стану вагітних із ССЗ виявило (табл.), що при вагітності найнижчі рівні К спостерігалися у інтровертів та жінок з низьким ступенем маскулінізації. Високі емоційна лабільність та підвищена тривожність також спричиняли суттєве зниження К. У пологах спостерігалася така ж сама тенденція. Показник окситоцину був позбавлений особистісної специфіки. Найвищі показники А під час вагітності і в пологах відмічалися у жінок з низьким ступенем маскулінізації, у них були знижені рівн НА при вагітності та найнижчі серед усіх груп значення коефіцієнту НА/А в обидва терміни дослідження. Жінок з високим ступенем ОТ та емоційної лабільност характеризували високі рівні А під час вагітності та вкрай низьк співвідношення НА/А під час вагітності та в пологах. Крім того, висока емоційна лабільність була пов’язана зі зниженням рівня НА під час вагітності та підвищеними показниками А у пологах. Інтровертів під час вагітност характеризували достовірно високі значення А і низькі НА та НА/А. У цих жінок в пологах був різко підвищений А.
Таблиця Нейрогормональні особливості вагітних з кардіальною патологією в залежності від особистісних якостей, M±m
Підгрупа | Кортизол, нмоль/л | Окситоцин в пологах, нг/мл | А, нмоль/доб | НА, нмоль/доб | НА/А | ||||
вагітність | пологи | вагітність | пологи | вагітність | пологи | вагітність | пологи | ||
В залежності від маскулінізації |
|||||||||
Підгрупа F, n=41 |
309,8± 16,6 c |
405,1± 20,3 c |
0,992± 0,077b |
29,01± 0,95c |
49,12± 1,55b |
23,71± 0,74 c |
37,13± 1,15 c |
0,84± 0,03 c |
0,78± 0,03 c |
Підгрупа М, n=39 |
472,9± 19,0 *** c |
607,3± 26,8 *** c |
1,016± 0,071 b |
21,72± 1,05 ***a |
40,44± 2,10 ***a |
26,83± 0,78 ** |
39,57± 0,90 c |
1,29± 0,06 *** |
1,04± 0,05 *** b |
В залежності від екстраверсії |
|||||||||
Підгрупа In, n=24 |
305,6± 25,0 c |
389,5± 37,2 c |
0,956± 0,102 b |
28,21± 1,29b |
48,32± 2,52 a |
23,48± 1,03b |
37,50± 1,51c |
0,87± 0,06 c |
0,82± 0,06 c |
Підгрупа Ex, n=56 |
425,2± 17,4 *** c |
552,6± 21,0 *** c |
1,024± 0,061 c |
24,28± 1,28 ***a |
43,42± 1,69 ***a |
25,98± 0,65 * |
38,67± 0,85 c |
1,14± 0,05 *** |
0,94± 0,04 c |
В залежності від вираженост емоційної лабільності |
|||||||||
Підгрупа S, n=34 |
475,0± 19,3 c |
596,9± 25,4 c |
1,038± 0,073 b |
23,36± 1,22 |
41,41± 1,83 |
27,44± 0,53 |
38,60± 1,21 c |
1,27± 0,07 |
1,00± 0,06 c |
Підгрупа L, n=46 |
326,0± 17,9 *** c |
434,8± 25,3 *** c |
0,979± 0,074 c |
27,01± 1,37 * b |
47,46± 2,40 **a |
23,60± 0,81 *** b |
38,11± 0,94 c |
0,90± 0,04 *** c |
0,84± 0,03 * c |
В залежності від вираженост особистісної тривожності |
|||||||||
Підгрупа НТ, n=25 |
505,5± 22,5 c |
653,7± 25,9 c |
1,082± 0,093 a |
17,76± 0,52 c |
38,90± 1,90 |
24,69± 1,05 a |
40,06± 0,99 c |
1,42± 0,07 |
1,09± 0,06 a |
Підгрупа ВТ, n=55 |
336,5± 15,6 *** c |
435,5± 21,2 *** c |
0,968± 0,063 c |
28,96± 0,58 ***a |
47,61± 2,64 |
25,48± 0,67 |
37,53± 0,97 c |
0,89± 0,03 *** c |
0,83± 0,03 *** c |
Контроль, n=30 |
634,3± 11,8 |
798,2± 13,7 |
1,315± 0,057 |
22,67± 1,00 |
42,03± 1,61 |
27,44± 0,81 |
52,21± 1,38 |
1,26± 0,05 |
1,30± 0,06 |
Примітка. *, **, *** достовірна відмінність підгрупи М від підгрупи F, підгрупи Ех від підгрупи In, підгрупи L від підгрупи S, підгрупи ВТ від підгрупи НТ, a, b, c – від контрольної групи відповідно p<0,05, p<0,01 і p<0,001. |
Резюмуючи результати дослідження, ми дійшли висновку, що тривога у вагітних із ССЗ облігаторним механізмом емоційного стресу, а механізми їх інтрапсихічно адаптації перешкоджають формуванню повноцінної родової домінанти (рис.). Взаємодіючи з соматичними системами організму, механізми інтрапсихічного захисту утворюють захисну функціональну систему, пристосовуючи організм до меж снування, зміненого серцево-судинною патологією. Але на фоні вагітності ця захисна система через нейрогормональні адаптаційні механізми вступає у протидію з гестаційною домінантою. Тому шляхи зниження ступеня цієї протидії доцільно було шукати в галузі свідомих стратегій, спрямованих на елімінацію психологічної загрози, в якості головних були обрані емоційно-орієнтован копінг-стратегії.
За період сімейної підготовки вдалося суттєво поліпшити психоемоційний стан вагітних. Вони демонстрували достовірно вищу, ніж до занять, задоволеність сімейними стосунками: 54,9 % виставили їм високу оцінку, і не було жодної низько (відносно 30-32 тижнів p<0,02; групи порівняння – p<0,05). У груп порівняння за цей період оцінка задоволеності шлюбом дещо знизилася. Показник ОЯЖ був менш динамічним. У групі порівняння її середній рівень знизився порівняно з 30–32 тижнями (p<0,04), в основній групі – дещо підвищився, тому перед пологами в основній групі середня ОЯЖ була вірогідно вища, ніж у груп порівняння (p<0,02), а відсоток низьких оцінок – достовірно нижчим (2,0 проти 14,5 %, p<0,02).
В жодній груп дослідження не виявлено статистично значущою динаміки показників РТ. Проте їх зміни на рівні тенденцій спричинили виникнення достовірної розбіжності між основною групою та групою порівняння: в останній частіше зустрічалася виражена РТ (60,9 проти 39,2 %, p<0,02). При цьому була нівельована відмінність середнього значення та розподілу ступенів вираженості РТ в основній групі від таких у контролі. Більш чітка тенденція виявлена щодо ОТ. Психопрофілактична робота з сім’єю сприяла суттєвому зниженню рівня ОТ у вагітних: відсоток жінок з високим ступенем знизився з 76,7 до 58,8 % (p<0,05). У групі порівняння таких вагітних було достовірно більше – 76,8 % (p<0,04).
Особистісн характеристики вагітних групи порівняння та контрольної групи були найменш динамічними: достовірної різниці при порівнянні показників у 30–32 тижн гестації з такими перед пологами не отримано стосовно жодної із шкал опитувальника FPI. У вагітних групи порівняння також, як і раніше, відмічалися достовірно підвищені відносно показників контрольної групи рівні невротичності, депресивності, реактивної агресивності та емоційної лабільності. Крім того, деяке підвищення середньої оцінки за шкалою сором’язливості у групі порівняння на фоні її зниження у соматично здорових вагітних спричинило вірогідну розбіжність між цими групами (p<0,01). Інша тенденція спостерігалася відносно шкали маскулінізму: середнє значення показника дещо підвищилось у контрольній групі, а у групі порівняння воно знизилося (p<0,002).
Вплив психологічної адаптації вагітних в межах програми “Сімейні пологи” виявився позитивною динамікою порівняно з 30–32 тижнями щодо шкал депресивност (p<0,004), дратівливості (p<0,01), сором’язливості (p<0,01), реактивної агресивності (p<0,009) та маскулінізації (p<0,05), що спричинило появу значущих розбіжностей між середніми показниками основної групи групи порівняння. Відзначено також наявність перед пологами вірогідно різниці між основною групою та групою порівняння стосовно середніх значень шкал невротичності (p<0,02) та емоційної лабільності (p<0,02), незважаючи на відсутність значущої динаміки цих показників. Треба відзначити вплив психопрофілактики на ступінь маскулінізації вагітних. У групі порівняння перед пологами 55,1 % жінок відповідали шкалі фемінізму (в контрольній групі – 13,3 %, p<0,001). Програма “Сімейні пологи” сприяла достовірному зниженню відсотка за шкалою фемінізму до 33,3 % (порівняно з тим, що був у 30–32 тижні, p<0,03). Питома вага жінок із низьким ступенем маскулінізації в основній групі була в 1,7 рази нижче, ніж у групі порівняння (p<0,02).
Вивчення динаміки гормональних показників виявило, що в пологах у всіх обстежених відбувалося значне підвищення рівня К порівняно з 30-32 тижнями вагітності. Концентрації К в пологах в обох групах із ССЗ залишилися різко зниженими відносно значень контрольно групи (p<0,001). Однак в основній групі середній показник К значно перевищував такий у групі порівняння: 621,6±25,0 проти 389,3±15,5 нмоль/л (p<0,001). Середній рівень окситоцину у групі порівняння був достовірно нижчий за такий в контролі та в основній групі: відповідно 1,00±0,05 нг/мл; 1,31±0,06 нг/мл (p<0,001) і 1,16±0,06 нг/мл (p<0,05).
Екскреція катехоламінів під час пологів суттєво підвищилася в усіх групах (p<0,001). Середній рівень А у групах із ССЗ не відрізнявся від такого у соматично здорових роділь. Екскреція НА в групі порівняння (38,32±0,74 нмоль/доб) була достовірно нижчою, ніж в контрольній (52,21±1,38 нмоль/доб, p<0,001) та основній групах (49,85±1,45 нмоль/доб, p<0,001). Пологи у жінок із ССЗ відзначалися достовірним зниженням співвідношення НА/А у групі порівняння та його підвищенням до рівня контролю в основній групі.
Позитивний вплив сімейної пренатальної підготовки та партнерських пологів на психоемоційний та нейрогормональний стан вагітних із ССЗ дозволив суттєво поліпшити клінічн показники перебігу пологів. В основній групі фізіологічними пологами вагітність завершилася в 1,6 рази частіше, ніж у групі порівняння (68,3 проти 42,5 %, p<0,003), причому таку значущу розбіжність досягнуто в основному за рахунок двократного зниження частоти патологічних пологів (з 32,5 до 16,7 %, p<0,04). Відсоток ускладнених пологів знизився з 25,0 до 15,0 %. Частота аномалій скорочувальної функції матки зменшилася з 16,3 до 3,3 % (p<0,02).
Поліпшення перебігу родового процесу асоціювалося зі зменшенням “медичної агресії” в пологах у жінок із ССЗ. Частоту застосування окситоцину для родостимуляц удалося знизити з 42,3 до 20,3 %, (p<0,007), епізіотомій – з 38,5 до 20,3 % (p<0,03), ревізії порожнини матки – з 30,8 до 15,3 % (p<0,04).
Середня крововтрата у послідовому і ранньому післяпологовому періоді в групі порівняння становила 192,6±9,9 мл, в основній групі вона була достовірно нижчою – 165,6±5,4 мл (p<0,02). Середня оцінка дітей за шкалою Апгар на п'ятій хвилині у жінок, включених до програми “Сімейні пологи”, перевищувала таку в групі порівняння 7,78±0,08 проти 7,50±0,06 бали (p<0,005).
Аналіз впливу сімейної психопрофілактики на перебіг пологів у жінок, які мали психологічн фактори ризику ускладнень пологів, показав, що на фоні вираженої ОТ частота фізіологічних пологів збільшилася з 29,1 до 67,4 % (p<0,001), на фон емоційної лабільності – з 32,6 до 66,7 % (p<0,003), у вагітних із фемінним психотипом – з 22,0 до 63,6 % (p<0,001), у інтровертів – з 25,0 до 66,7 % (p<0,01). На 21,5 % знизився відсоток аномалій скоротливої діяльності матки серед роділь з високою ОТ (p<0,002), на 16,5 % – при низькій маскулінізац психотипу (p<0,04), на 25,0 % – серед інтровертів (p<0,04). Застосування окситоцину в пологах у жінок з високою ОТ скоротилося на 30,9 % (p<0,002), у емоційно лабільних – на 35,7 % (p<0,001), у жінок з фемінним психотипом – на 23,8 % (p<0,04), у інтровертів – на 49,6 % (p<0,003). Питома вага епізіотомій зменшилася відповідно на 29,4 % (p<0,003), 27,7 % (p<0,01), 38,8 % (p<0,001) і 32,2 % (p<0,05). Крім того, сімейні пологи дозволили зменшити частоту обстеження порожнини матки у емоційно лабільних жінок на 21,5 % (p<0,04), у роділь з високою ОТ – на 23,7 % (p<0,02).
Отже, запропонований комплекс психопрофілактичних заходів програми “Сімейні пологи показав високу ефективність при веденні вагітних із ССЗ і може бути запропонований для впровадження у лікувальних родопомічних закладах.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі приведено нове рішення актуальної задачі сучасного акушерства – зниження частоти акушерських ускладнень у жінок з ССЗ. На підставі комплексного вивчення структури акушерських ускладнень, емоційно-особистісних характеристик вагітних, особливостей нейрогормональних процесів під час вагітності та пологів у жінок з CCЗ науково обґрунтований, розроблений та впроваджений комплекс психопрофілактичної допологової підготовки сімейних пар та проведення сімейних пологів для вагітних із патологією серцево-судинної системи в межах програми Сімейні пологи”, що привело до зниження кількості акушерських ускладнень у жінок з CCЗ.