Реферат: Основні фармакологічні ефекти кумаринів місного засобу - водного екстракту з трави буркуну
Враховуючи гіпокоагулянтні, фібринолітичні, антиагрегаційн властивості екстракту буркуну вважалось можливим використати його при лікуванн експериментальної гіфеми, припустивши, що він здатний підсилювати процес розсмоктування крові у передній камері ока. Критерієм оцінки фармакологічно активності екстракту буркуну було скорочення термінів розсмоктування гіфеми в порівнянні з контрольною патологією. В групі контрольної патології на всіх термінах розсмоктування гіфеми спостерігалося підвищення внутрішньоочного тиску (ВОТ): у 1 добу на 33 %, 5 добу – на 26 %, 9 добу – на 26 % щодо вихідного рівня. Скоріше усього це викликано заткненням дренажної системи ока клітинами крові, що захоплюються природним струмом водянистої вологи. У групах, що одержували екстракт буркуну підкон’юнктивально і підшкірно, достовірного підвищення ВОТ у першу добу не спостерігалося, на 5 добу було незначно знижено на 13,5 і на 12,0 %, на 9 добу на 14,8 і на 14,0 % відповідно. Через добу після розсмоктування кров'яного згустку ВОТ залишалося нижче вихідного рівня на 13,0 і на 12,5 % відповідно (рис. 3). Встановлено, що екстракт буркуну здатний нормалізувати мікроциркуляторн метаболічні порушення при даній патології, внаслідок чого знижувався ВОТ.
Рис. 3. Вплив екстракту буркуну на динаміку ВОТ при експериментально гіфеми (n=10)
*- вірогідність порівняно з вихідним рівнем (р<0,05).
В усіх групах у першу добу спостерігалося практично однакове підвищення коагуляційної активності слізної рідини (СР) на 44,9; 47; 46,8 % відповідно. У контрольній групі на 5 добу вона склала 143,9 %, на 9 добу 128,4 % і через добу після розсмоктування гіфеми –115,7 % відносно вихідного рівня. У групах, що одержували екстракт буркуну підкон’юнктивально і підшкірно, на 5 добу коагуляційна активність СР знижувалась на 23,8 і 15,7 %, на 9 добу на 17,5 і 16,5 % відповідно. Через добу після розсмоктування кров'яного згустку коагуляційна активність СР не відрізнялася від вихідного рівня. Зміни фібринолітичної активності СР у динаміці в цілому носили односпрямований характер. У групі контрольно патології відзначене підвищення фібринолітичної активності через добу – на 19,0 %, 5 доба – на 42,7; 9 доба – на 37,0 %.
При підкон’юнктивальному і підшкірному введенні відзначалося більш значне збільшення фібринолітичної активності через добу – на 28,7 і 27,6 %, 5 доба – на 73,2 і 64,2 %, 9 доба – на 93,8 і 82,4 % відповідно. Через добу після розсмоктування гіфеми ці показники перевищували вихідні дані на 11,0 % (р<0,05).
Таким чином, застосування екстракту буркуну при крововиливі в передню камеру ока значно збільшує фібринолітичний потенціал СР і нормалізу коагуляційну активність, що дозволяє скоротити терміни розсмоктування крововиливу на 5–6 днів раніше у порівнянні з контролем. Екстракт буркуну оказує однаковий лікувальний ефект при даній патології незалежно від способу введення і сприя швидкому розсмоктуванню кров’яного зсідка з мінімальним ризиком побічного впливу на ушкоджені структури ока кроля.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведено нове рішення актуальної наукової проблеми, що виявляється в теоретичному та експериментальному обгрунтуванні ефективност застосування водного екстракту буркуну, як комплексного рослинного біорегулятора із специфічною фармакологічною дією на систему гемостазу.
1. На підставі розроблених методів хроматографічної ідентифікації кумарину і його похідних спектрофотометричного визначення сукупності кумаринів визначено якісний кількісний вміст суми кумаринів в екстракті буркуну, що складає не менше 0,09 %.
2. За даними вивчення гострої токсичності встановлено, що екстракт буркуну відноситься до малотоксичних речовин (IV клас токсичності). При вивчені субхронічної токсичності у печінкових клітинах встановлено накопичення кількості рибосом, полісом, мітохондрій, зернистої ендоплазматичної сітки, глікогену, що свідчить про його активуючу дію на білоксинтезуючу та енергоутворюючу функції гепатоцитів. На тестах для природних біологічно активних речовин (дріжджовий, парабіотичний, стрихніновий, гістотоксична гіпоксия) виявлено високий рівень біологічної активност екстракту буркуну з антитоксичною спрямованістю фармакологічної дії. В залежності від дози зростали тривалість життя і виживаність лабораторних тварин. Курсове введення екстракту буркуну підвищує детоксикаційну функцію печінки: відзначено достовірне зменшення тривалості гексеналового сну на 20 %.
3. Встановлено гепатозахисну дію екстракту буркуну при моделюванн токсичного ураження печінки CCl4. Профілактичне введення екстракту буркуну виявило антицитолітичний ефект на що вказує зниження активності АлАТ і АсАТ у 1,3 рази виражену антиоксидантну активність – зниження ДК у 1,8 рази і МДА в 1,5 рази щодо контрольної патології. Лікувально-профілактичне введення усуває токсичний вплив CCl4 на печінку підвищує її фізіологічні можливості. Нормалізація функціонального стану печінки під впливом екстракту буркуну пов’язана з підвищенням білоксинтетичної функції гепатоцитів, стимуляцією мікроциркуляторних процесів, а саме підвищенням клітинної резистентності.
4. Встановлено, що курсове введення екстракту буркуну молодим і старим кролям збільшує діапазон функціональної стійкості еритроцитів (осмотична та перекисна резистентність), що свідчить про мембраностабілізуючі властивості; ефективно регулює прооксидантно-антиоксидантну рівновагу за рахунок підвищення рівня водо- і жиророзчинних антиоксидантів в крові і активності каталази в плазмі та печінці; сприяє прискоренню виведення бромсульфалеїну в 1,3 рази (у молодих кролів) і 1,6 рази (у старих кролів).
5. В дослідах in vitro визначено, що екстракт буркуну має високу антиагрегаційну активність, на 70–80 % інгібуючи агрегацію тромбоцитів кров людини у порівнянні з контролем, і за даною дією практично в 3 рази перевищу референс-препарат ФіБС (27,5 %). На відміну від останнього екстракт буркуну в дозах 0,3; 1,0; 3,0 мл/кг, має більш виразні гіпокоагулянтні властивості, що характеризується достовірним подовженям показників коагуляційного гемостазу (у 1,6–1,9 рази). Під впливом екстракту буркуну знижується вміст фібриногену, що сприяє зменшенню в’язкості крові. Показник фібринолітичної активності та Хагеман-залежний фібриноліз підвищились у 1,3 рази.
6. Введення екстракту буркуну з лікувальною метою при крововиливах в передню камеру ока скорочує терміни розсмоктування на 5–6 днів у порівнянні з нелікованою групою тварин незалежно від способу введення. Екстракт буркуну значно збільшу фібринолітичну активність слізної рідини, нормалізу коагуляційну активність і знижує внутрішньоочний тиск на 14,0–14,8 %.
ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Фесюнова Г.С., Сотникова Е.П., Лотош Т.Д. Сравнительное изучение влияния экстракта донника и препарата ФиБС на функциональное состояние системы гемостаза (экспериментальное исследование // Official Journal “Biomedical and Biosocial Anthropology” 2004.– № 3. – С. 127–130 (Матер. IV української науково-практично конференції з між нар. уч. з клінічної фармакології: “Актуальні питання фармакології”. – Вінниця, 2004) (дисертантом виконані експериментальн дослідження, обробка та аналіз даних, узагальнення).
2. Сотникова О.П., Фесюнова Г.С, Лотош Т.Д. Експериментальне дослідження антикоагулянтних и фібринолітичних властивостей водного екстракту з трави буркуну лікарського // Одеський медичний журнал.– 2005. – № 3 (89). – С. 39–42 (дисертантом виконані літературний пошук, проведення експерименту, обробка отриманих даних, аналіз та узагальнення, написання висновків).
3. Сотникова О.П., Фесюнова Г.С, Котов А.Г. Ідентифікація і кількісне визначення суми кумаринів у водному екстракті з трави буркуну лікарського // Фармацевтичний журнал. – 2005. – № 6. С. 70–74 (дисертантом виконані літературний пошук, виконання вимірювань, проведення комп’ютерного оформлення результатів).
4. Сотникова Е.П. Влияние экстракта донника на ультраструктуру гепатоцитов кроликов / Е.П. Сотникова, Н.Е. Думброва, Г.С. Фесюнова, Н.И. Молчанюк // Буковинський медичний вісник. 2005. – Т.9, № 4. – С. 193–195 (дисертантом виконані літературний пошук, написання висновків, комп’ютерне оформлення мікрофото).
5. Сотнікова О.П., Фесюнова Г.С. Доклінічна оцінка антитоксичних та мембраностабілізуючих властивостей екстракту буркуну у кролів різного віку // Одеський медичний журнал. – 2006. – № 1 (93). С. 28–31 (дисертантом виконані літературний пошук, експериментальн дослідження, обробка отриманих даних, аналіз та узагальнення).
6. Сотнікова О.П., Фесюнова Г.С., Лотош Т.Д. Вивчення гепатозахисної дії препаратів екстракту буркуну ФіБС при моделюванні токсичного ураження печінки // Офтальмологічний журнал. 2006. – № 3 (II) (410). – С. 177–179 (дисертантом виконані експериментальні дослідження, аналіз та узагальнення).
7. Сотникова Е.П., Салдан В.И., Фесюнова Г.С. Традиционные основы тканевой терапии и перспективы развития // Экспериментальная и клиническая медицина. –2007.– №1.–С. 15–19 (дисертантом виконан літературний пошук, оформлення статті).
8. Фесюнова Г.С. Влияние экстракта донника на течение экспериментальной гифемы //Офтальмологічний журнал. – 2007. – № 3. – С. 55–60.
9. Фесюнова Г.С., Коломийчук С.Г. Вплив екстракту буркуну на вміст водо- і жиророзчинних антиоксидантів та активність каталази у кролів різного віку // Одеський медичний журнал. –2007. – № 3. – С. 31–34 (дисертантом виконані експериментальні дослідження, аналіз та узагальнення результатів).
10. Патент на корисну модель 3544, Україна, МПК 7А61К35/78. Спосіб одержання водного екстракту буркуну / О.П. Сотнікова, Г.С. Фесюнова, Г.Б. Абрамова, Т.Д. Лотош, Б.Н. Соколова, В.Й. Салдан, В.І. Іванов В.І.–№ 20040504004; Заявл. 26.05.04.; Опубл. 15.11.04, Бюл. 11. – 6 с. (дисертантом виконан нформаційно-патентний пошук, обробка отриманих даних, участь в розробц лабораторного. регламенту виготовлення екстракту, оформлення патенту).
11. Карасёва Т.Л., Кабанова Т.А., Фесюнова Г.С. Антиагрегационная активность тканевых препаратов ФиБСа и экстракта донника в опытах in vitro // Актуальні питання тканинно терапії та перспективи застосування природних біологічно активних речовин у сучасній медиціні: наук.-практ. конф. з міжнар. уч. Одеса, 17–18 вересня 2003 р. – Одеса, 2003.– С.25.
12. Фесюнова Г.С., Сотникова Е.П. Влияние Экстракта Донника и ФиБСа на коагуляционный гемостаз экспериментальных животных // Человек и лекарство: XII Росс. Нац. конгресс. Москва, 18–22 апреля 2005 г. Москва, 2005. – С. 719.
13. Соколова Б.Н. Биологическая активность водного экстракта из травы донника лекарственного / Б.Н. Соколова, А.Б. Абрамова, Т.Д. Лотош, Г.С. Фесюнова // Нове в офтальмології: наук.-практ. конф. з міжнар. уч., присвяч. 130-річчю з дня народження акад. В.П. Філатова. Одеса, 13 травня 2005 р. – Одеса, 2005. – С. 54–55.
14. Сотникова Е.П., Лотош Т.Д., Фесюнова Г.С. Гепатозащитное действие препарата экстракта донника и ФиБСа при экспериментальном токсическом гепатите // Нове в офтальмології: наук.-практ. конф. з міжнар. уч., присвяч. 130–річчю з дня народження акад. В.П. Філатова. Одеса, 13 травня 2005 р. – Одеса, 2005. – С. 57–58.
15. Фесюнова Г.С. Влияние экстракта донника на детоксицирующую функцию печени и резистентность эритроцитов кроликов в возрастном аспекте // Проблемы старения и долголетия: матеріали IV конгреса геронтологів і геріартрів України. Київ, 11–13 жовтня 2005. – Т. 14, приложение. – С. 56–57.
16. Сотникова Е.П. Фармакологические свойства нового фитоадаптогена – экстракта донника / Е.П. Сотникова, Г.С. Фесюнова, Т.Д. Лотош, А.Б. Абрамова, Б.Н. Соколова // Вісник стоматології: Матеріали сімпозіуму “Рослинні поліфеноли та неспецифічна резистентність”. Одеса 4–5 жовтня 2006 р. – Спец. випуск. –2006. – № 3 (53). С. 29.
17. Соколова Б.Н. Деякі фармакологічні властивості екстракту буркуну / Б.Н. Соколова, Т.Д. Лотош, Г.Б. Абрамова, Г.С. Фесюнова // Фармакологія 2006 – крок у майбутнє: III Нац. з’їзд Фармакологів України. Одеса, 17–20 жовтня 2006 р. – Одеса, 2006. – С. 159–160.
18. Фесюнова Г.С. Доклінічне вивчення нешкідливості екстракту буркуну / Г.С. Фесюнова, Т.Д. Лотош, Б.Н. Соколова, Г.Б. Абрамова, Н.І. Молчанюк // Фармакологія 2006 – крок у майбутнє: III Нац. з’їзд Фармакологів України. Одеса, 17–20 жовтня 2006 р. – Одеса, 2006. – С. 179–180.
19. Фесюнова Г.С., Сотникова Е.П., Коломийчук С.Г. Антиоксидантный статус у кроликов разного возраста при применении экстракта донника // Человек и лекарство: XIV Росс. Нац. конгресс. Москва, 16–20 апреля 2007 г. Москва, 2007. – С. 892.
20. Пасечникова Н.В. Доклиническая оценка безвредности тканевых препаратов по В.П. Филатову / Н.В. Пасечникова, Е.П. Сотникова, В.И. Салдан, Г.С. Фесюнова // Безопасность лекарств: от разработки до медицинского применения: первая научно-практ. конф. К., 31 мая–1 июня 2007 г. – К., 2007. – С. 51–52.
АНОТАЦІЯ
Фесюнова Г.С. Основні фармакологічні ефекти кумаринвмісного засобу – водного екстракту з трави буркуну.– Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 14.03.05 – фармакологія. – Одеський державний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2008.
За допомогою методів хроматографії та спектрофотометрії ідентифіковано та кількісно визначено суму кумаринів, що входять до складу екстракту буркуну. На всіх етапах дослідження встановлено, що за фармакологічними властивостями та біорегулюючою дією екстракт буркуну значно перевищує кумаринвмісний тканинний препарат ФіБС.
Виявлено високу антиагрегаційну активність екстракту буркуну на кров людини, гіпокоагулянтні властивості за впливом на коагуляційний гемостаз експериментальних тварин. Екстракт буркуну активує фібринолітичну систему: сприяє зниженню фібриногену, чим забезпечує нормалізацію реології та мікроциркуляції крові. При моделюванні гіфеми у кролів встановлено, що застосування екстракту буркуну підвищує фібринолітичний потенціал слізно рідини, нормалізуючи її коагуляційну активність, що значно скорочує строки розсмоктування крововиливу. При цьому визначено однакову лікувальну ефективність екстракту буркуну незалежно від способу застосування: підкон’юнктивально або підшкірно.
Виявлено високий рівень біологічної активності екстракту буркуну, антитоксичну та антигіпоксичну дії. За даними електронно-мікроскопічних методів дослідження клітин печінки встановлено, що він підвищує резистентність гепатоцитів шляхом активації білоксинтезуючої та енергоутворюючої функцій. Встановлено, що екстракт буркуну підвищує детоксикаційну функцію та нада захисну дію у тварин з токсичним ураженням печінки при профілактичному та профілактично-лікувальному застосуванні. Вивчення екскреторно мембраностабілізуючої дії екстракту буркуну показало, що він підвищу детоксикаційну функцію печінки молодих і, особливо, старих кролів і збільшу діапазон функціональної стійкості еритроцитів, що сприяє підвищенню антиоксидантного статусу організму.
Отримані результати мають істотне значення для розробки нових підходів до підвищення функціональної активності організму у віковому аспекті, для корекції системи гемостазу (в комплексній терапії тромбозів), а також структурно-функціональних порушень печінки (гепатити різної етіології).
Ключові слова: екстракт буркуну, експеримент, біологічна активність, система гемостазу, токсичний гепатит, гіфема.
АННОТАЦИЯ
Фесюнова Г.С. Основные фармакологические эффекты кумарин-содержащего средства – водного экстракта из травы донника. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата биологических наук по специальности 14.03.05 – фармакология. – Одесский государственный медицинский университет МЗ Украины, Одесса, 2008.
В диссертации приведено новое решение актуальной задачи, которое заключается в теоретическом и экспериментальном обосновании эффективности применения водного экстракту донника, изготовленного по методу академика В.П. Филатова. На всех этапах исследования установлено, что по фармакологическим свойствам и биорегулирующему действию экстракт донника значительно превышает кумаринсодержащий тканевой препарат ФиБС.
С помощью методов хроматографии и спектрофотометрии идентифицированы кумарин и два оксикумарина (скополетин и умбеллиферон) и количественно определена сумма кумаринов, входящих в состав экстракта донника (0,09 %).
На специальних фармакологических тестах (дрожжевой, парабиотический, стрихниновый, гистотоксическая гипоксия) для биостимуляторов из природного сырья выявлен высокий уровень биологической активности экстракта донника. В зависимости от дозы (0,2; 0,3; 0,5 мл) увеличивается продолжительность жизни и выживаемость лабораторных животных (на 11, 22 та 36 %, соответственно). Курсовое введенеие экстракта донника повышает детоксикационную функцию печени: отмечено достоверное уменьшение продолжительности гексеналового сна на 20 %.
Впервые выявлена высокая антиагрегационная активность экстракта донника in vitro, на 70–80 % ингибирующая агрегацию тромбоцитов крови человека в сравнении с контролем, практически в 3 раза превышает референс-препарат ФиБС (27,5 %).
При 21-дневном введении кроликам экстракта донника в дозах 0,3; 1,0; 3,0 мл/кг установлены гипокоагулянтные свойства, которые характеризуются достоверным удлинением тромбинового, протромбинового, активированного парциального тромбопластинового времени в 1,6 1,9 раза и активация фибринолитической системы, что сопровождается уменьшением времени эуглобулинового лизиса в 1,3 раза и усилением активности Хагеман-зависимого фибринолиза – каолин индуцированный лизис фибриновых сгустков сократился на 21, 25 и 30 % соответственно.
При моделировании гифемы у кроликов установлено, что применение экстракта донника (подкожное и подконъюнктивальное введения) повышает фибринолитический потенциал слезной жидкости, нормализует её коагуляционную активность и снижает внутриглазное давление на 2,1 мм рт.ст. (14,0 %) и 2,3 мм рт.ст. (14,8 %) соответсвенно, что позволяет сократить на 5–6 дней сроки рассасывания кровоизлияния в передней камере глаза в сравнении с группой контрольной патологии.
Ультраструктурные исследования клеток печени после 30-ти дневного введения экстракта донника выявили накопление количества рибосом, полисом, митохондрий, зернистой эндоплазматической сетки, гликогена, что свидетельствует о его активурующем действии на белоксинтезирующую и энергообразующую функции.
На модели токсического поражения печени CCl4 установленоо гепатозащитное действие экстракта донника. Профилактическое введение выявило антицитолитический эффект, на что указывает снижение активности трансаминаз в 1,3 раза и выраженную антиоксидантную активность снижение диеновых конъюгатов в 1,8 раза и малонового диальдегида в 1,5 раза относительно контрольной патологии. Лечебно-профилактическое введение устраняет токсическое влияние CCl4 на печень и повышает её физиологические возможности. Изучение экскреторных свойств экстракта донника на 2-х возрастных группах кроликов (1 год и 7 лет) показало, что он способствует повышению детоксикационной функции печени, увеличивая выведение бромсульфалеина в 1,3 и 1,6 раза.
Мембраностабилизирующие свойства характеризовались увеличением диапазона осмотической резистентности эритроцитов и их устойчивости к перекисям (у молодых кроликов в 1,4 раза, у старых в 2 раза). Применение экстракта донника способствовало регуляции прооксидантно-антиоксидантного равновесия за счёт возрастания уровня водо- и жирорастворимых антиоксидантов и активности каталазы у молодых и, в особенности, у старых кроликов.
Полученные результаты имеют несомненное значение для разработки новых подходов к повышению функциональной активности организма в возрастном аспекте, для коррекции системы гемостаза (в комплексной терапии тромбозов), а также структурно-функциональных нарушений печени (гепатиты разной етиологии).
Ключевые слова: экстракт донника, эксперимент, биологическая активность, система гемостаза, токсический гепатит, гифема.
SUMMARY
Fesyunova G.S. The main pharmacological effects of the cumarine-containing preparation– the aqueous extract of the herb melilot.– The manuscript.
The dissertation for getting the scientific degree of the kandidate of biological sciences in speciality 14.03.05 – pharmacology – Odessa State Medical University of Health Ministry of Ukraine, Odessa, 2008
For the first time there was identified and quantitatively determined the amount of cumarines that were found in the composition extract of melilot with the help of chromatographic and spectrophotometric methods. At all stages of the research it was established that extract of melilot considerably exceeded the cumarine-containing tissue preparation FIBS by its pharmacological properties and bioregulation effect.
For the first time there was revealed a high antiaggregation activity of melilot extract (in vitro) and established its marked hypocoagulation properties in the effect on coagulation hemostasis of the experimental animals. It was found that extract of melilot activated the fibrinolytic system: it promoted reduction of fibrinogen providing normalization of rheology and blood microcirculation. In modeling hyphema in rabbits it was ascertained that application extract of melilot increased fibrinolytic potential of the lacrimal fluid by normalization of its coagulation activity that considerably reduced the period of hemorrhage resorption. The same therapeutic efficacy extract of melilot was determined independant of the method of application: subconjunctively or subcutaneously.
Special pharmacological tests for biostimulators made of natural raw materials revealed a high level of biological activity extract of melilot, antitoxic and antihypoxia effect. According to the data of electronic-microscopic methods of investigation of the hepatic cells it was established that extract of melilot increased resistance of hepatocytes by means of activation of protein-synthesis and energy- forming function. It was found those extract of melilot increased detoxication function and promoted protective effect in the animals with toxic affection of the liver in preventive and preventive-therapeutic application. The study of the excretory and membrane-stabilizing effect of melilot extract showed that it increased detoxication function of the liver of the young and especially old rabbits and widened the range of functional stability of erythrocytes promoting enhanced antioxidant status of an organism.
The results obtained are of significance for development of new approaches for increasing the functional activity of an organism in the aspect of aging, correction of the hemostasis system (in complex therapy of thrombosis) as well as structural-functional hepatic disorders (hepatites of different etiology).
Key words: extract of melilot, experiment, biological activity, hemostasis system, toxic hepatitis, hyphema.
