Реферат: Морфофункціональна характеристика кишки при атрезіях у новонароджених
1. Патогенетичний тип атрезій кишки з первинними порушеннями розвитку кишкового епітелію. Цей тип відповідає мембранозній формі атрезії, яка найчастіше вражає дванадцятипалу кишку.
2. Патогенетичний тип атрезій кишки з первинними порушеннями розвитку судин брижі. Цей тип відповідає двом формам атрезії: атрезії з фіброзними тяжами та повній форм атрезії, які вражають як тонку, так і товсту, зокрема ободову, кишку.
3. Патогенетичний тип атрезій кишки з первинними порушеннями повороту кишкової трубки. Цей тип відповідає множинним формам атрезії зокрема, синдромові “пагоди”, що вража практично весь кишечник.
Виходячи з даних дослідження, розроблено критерії нової класифікації атрезій кишки за патогенетичним принципом. Відповідно до класифікації рекомендована диференційована лікарська тактика при різних типах атрезій (рис. 1).
1. Патогенетичний тип з первинними порушеннями розвитку епітелію. Так як цей тип відповіда мембранозній формі атрезії, що найчастіше вражає дванадцятипалу кишку, зважаючи на досвід хірургічного лікування цієї форми атрезії та необхідність економно резекції дванадцятипалої кишки, рекомендується:
а) при локалізації ураження в дванадцятипалій кишці необхідна економна резекція, зважаючи на розмір та анатомічне положення цього органу. Тому резекц підлягають лише пре- та постатретичний сегменти з ділянкою атрезії;
б) при локалізації першого патогенетичного типу (що відповідає мембранозній форм атрезії) в порожній, клубовій або ж ободовій кишках рекомендовано тактику, як при наступному патогенетичному типі.
2. Патогенетичний тип з первинними порушеннями розвитку кровоносних судин брижі відповіда атрезії з фіброзними тяжами та повній формі атрезії із судинною ланкою в патогенезі. Для цих форм застосоване вивчення морфофункціонального стану кишки на різних рівнях візуально незміненої ділянки (межі пре- та постатретичного сегментів). Виявлено, що лише на рівні найближчої до анастомозу порожньокишкової або клубовокишкової артерії стінка кишки має нормальну гістологічну будову у всіх зразках. Тому рівень резекції з приводу атрезій кишки у новонароджених має відповідати рівню найближчих до преатретичного та постатретичного сегментів порожньокишкових або клубовокишкових артерій. Якщо атрезія даного типу вражає дванадцятипалу кишку, рекомендується діяти так, як при мембранозній формі атрезії органа, тобто економну резекцію пре- та постатретичного сегментів, беручи до уваги розмір та анатомічне положення дванадцятипалої кишки.
3. При патогенетичному типові атрезій кишки з первинними порушеннями розвитку повороту кишкової трубки, що відповідає множинним ділянкам атрезії і зустрічається у вигляді, в основному, синдрому “пагоди”, лікарська тактика має бути ндивідуальною. З одного боку, необхідно видалити всі патологічно змінен ділянки кишки; з іншого, значний обсяг резекції може призвести до так званого синдрому “короткої кишки”, що супроводжується значними функціональними порушеннями (“кишкова недостатність”). Тому рекомендовано діяти відповідно до обсягу та ступеня ураження кишки. Можливою операцією вибору в перспективі ма стати трансплантація кишки.
Так Ні
|
|||
|
|||
Рис. 1. Орієнтовний алгоритм дій лікаря при кишкових атрезіях.
Таким чином, дане дослідження відрізняється від відомих тим, що характеризує зміни анатомічної будови та функціонального стану кишки на основі їх комплексної оцінки. Найсуттєвішими результатами дослідження розроблені критерії класифікації атрезій кишки за патогенетичним принципом. Пріоритет даного дослідження полягає в тому, що воно має важливі для клінічно практики результати – розроблений метод оцінки придатності кишки до анастомозування при лікуванні кишкових атрезій.
ВИСНОВКИ
1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення конкретної наукової задачі, що виявляється в характеристиці будови та функціонального стану кишки при атрезіях у новонароджених на основі комплексно оцінки змін будови кишки з використанням макро- та мікроскопічних, гістохімічних, морфометричних та статистичних методів дослідження, а також розроблено критерії класифікації кишкових атрезій за патогенетичним принципом.
2. Зміни анатомічної будови кишки при атрезіях локалізуються не тільки в ділянці атрезії, але й охоплюють суміжні сегменти кишки – преатретичний (проксимальний) та постатретичний (дистальний). Ступінь змін будови кишки залежить також від відділу кишечника, де локалізована атрезія.
3. Дистрофічні зміни будови найбільше виражені в ділянці атрезії та преатретичному сегменті кишки, менше виражені в постатретичному сегменті.
4. Для кишкових атрезій властивий краніокаудальний градієнт ступеня анатомічних змін, тобто чим вищий рівень ураження кишечника, тим істотніш зміни анатомічної будови кишки.
5. В ділянці атрезії спостерігаються такі дистрофічні зміни: множинн вогнища фіброзу та некрозу, розшарування оболонок кишки, десквамація епітелію слизової оболонки, розширення судин підслизової основи з множинними екстравазатами, вторинні явища запального характеру, зниження функціонально активності нейроцитів міжм’язового сплетення, фрагментація та дисхромія нервових волокон, значне порушення нейровазальних взаємовідношень, явища вторинного ангіогенезу, що свідчить про поєднання первинних порушень ангіогенезу та вторинних дистрофічних змін всіх елементів кишкової стінки.
6. Виснаження компенсаторних механізмів у преатретичному сегменті кишки полягає в декомпенсованій гіпертрофії м’язової оболонки, особливо циркулярного м’язового шару (351,4 мкм проти 40,2 мкм в нормі), потоншанні слизової оболонки кишки (256,2 мкм проти 510,7 мкм в нормі), десквамації її епітелію, гіперфункції нейроцитів міжм’язового нервового сплетення, гіпертрофії та гіперхромії нервових волокон, підсилення кровопостачання нервових апаратів стінки кишки (ємність кровоносних судин в розрахунку на одну гангліонарну клітину 7320 мкм3 проти 4500 мкм3 в нормі), ознаках вторинного ангіогенезу.
7. Дистрофічні зміни у постатретичному сегменті полягають в потоншанні слизової оболонки кишки, атрофії м’язової оболонки, дегенерац нейроцитів нервових сплетень та зменшенні кровопостачання гангліїв, що наслідком функціональної ненавантаженості даного сегмента.
8. Істотне порушення анатомічної будови кровоносних судин кишки в ділянці атрезії з поширенням на преатретичний сегмент, дезінтеграція нейросудинних взаємовідношень в ділянці атрезії, наявність вторинного ангіогенезу та дегенеративних змін в нейронах свідчать про первинне виникнення порушень ангіогенезу при кишкових атрезіях.
9. На основі отриманих даних розроблено критерії класифікації атрезій кишки за патогенетичним принципом, що передбачає три основні шляхи патогенезу атрезій кишки: 1) з первинними порушеннями розвитку епітелію слизової оболонки кишки, 2) з первинними порушеннями розвитку кровоносних судин кишки та 3) з первинними порушеннями повороту кишкової трубки.
список Публікацій за темою дисертації
У фахових виданнях
1. Єршов В.Ю. Зміни інтрамурального нервового апарату кишки при атрезіях у новонароджених // Вісник наукових досліджень. – 2006. – №3. – С. 24-26.
2. Єршов В.Ю. Оцінка придатності кишки до анастомозування при хірургічному лікуванні атрезій кишки у новонароджених // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. – 2007. – №4. – С. 53-58.
3. Єршов В.Ю., Ковальський М.П. Морфометрична характеристика кишки при атрезіях у новонароджених // Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. – 2007. – №4. – С. 40-47.
(Єршов В.Ю. зібрав та проаналізував матеріал, підготував до друку).
4. Ковальський М.П., Даншин Т.І., Єршов В.Ю. Досвід вивчення морфолог атрезій кишечнику // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. – 2004. – №2. С. 39-43.
(Єршов В.Ю. зібрав матеріал, провів його аналіз та узагальнення).
Тези доповідей
5. Єршов В.Ю. Функціональна морфологія атрезій кишківника в аспекті їх хірургічного лікування // Тези доповідей Ювілейної 55-ї студентської науково конференції з міжнародною участю. – Ужгород, 2002. – С. 22-23.
6. Єршов В.Ю., Ковальський М.П., Даньшин Т.І. Загальна патоморфологія кишки при атрезіях у новонароджених // Вчені майбутнього: тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених. – Одеса, 2005. – С. 14-15.
(Єршов В.Ю. зібрав та проаналізував матеріал, підготував до друку).
7. Єршов В.Ю., Ковальський М.П., Даньшин Т.І. Патологічна нейроморфологія кишки при атрезіях у новонароджених // Досягнення сучасно медицини: матеріали 66-ї наукової конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю. – Львів, 2005. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM): цв; 12 см. Систем. вимоги: Pentium-266; 32 Mb RAM; CD-ROM Windows 98/2000/NT/XP. – Заголовок з титул. екрану.
(Єршов В.Ю. зібрав матеріал, провів його аналіз та узагальнення).
8. Єршов В.Ю., Ковальський М.П., Радомська Н.Ю. Клініко-анатомічн паралелі при атрезіях кишківника у новонароджених // Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини: матеріали Міжнародно науково-практичної конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів, присвяченої Дню Науки в Україні. – Суми, 2006. – С. 51-52.
(Єршов В.Ю. зібрав та проаналізував матеріал, підготував до друку).
9. Єршов В.Ю., Ковальський М.П., Радомська Н.Ю. Морфо-функціональна характеристика атрезій кишківника в аспекті їх хірургічного лікування // Здобутки клінічної і експериментальної медицини: матеріали XLIX підсумково науково-практичної конференції.–Тернопіль,2006. – С. 91-93.
(Єршов В.Ю. зібрав матеріал, провів його аналіз та узагальнення).
10. Ковальський М.П., Єршов В.Ю. Порушення розвитку нервових сплетень в патогенезі атрезій травного каналу // Гістологія та ембріогенез периферійно нервової системи: матеріали наукової конференції, присвяченої 100-річчю з дня народження професора М.І. Зазибіна. – К., 2004. – С. 23.
(Єршов В.Ю. зібрав та проаналізував матеріал, підготував до друку).
АНОТАЦІЯ
Єршов В.Ю. Морфофункціональна характеристика кишки при атрезіях у новонароджених. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.03.01 нормальна анатомія. – Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, 2008.
Дисертація присвячена актуальній проблемі морфології – характеристиц змін будови та функцій кишки при атрезіях у новонароджених з використанням макро- та мікроскопічних, гістохімічних, морфометричних та статистичних методів дослідження, а також розроблено критерії класифікації кишкових атрезій за патогенетичним принципом. Виявлено, що зміни анатомічної будови кишки при атрезіях локалізуються не тільки в ділянці атрезії, але й охоплюють суміжн сегменти кишки – преатретичний та постатретичний. Дистрофічні зміни будови найбільше виражені в ділянці атрезії та преатретичному сегменті кишки, менше виражені в постатретичному сегменті. Істотне порушення анатомічної будови кровоносних судин кишки в ділянці атрезії з поширенням на преатретичний сегмент, дезінтеграція нейросудинних взаємовідношень в ділянці атрезії, наявність вторинного ангіогенезу та дегенеративних змін в нейронах свідчать про первинне виникнення порушень ангіогенезу при кишкових атрезіях. На основ отриманих даних розроблено критерії класифікації атрезій кишки за патогенетичним принципом, що передбачає три основні шляхи патогенезу атрезій кишки: 1) з первинними порушеннями розвитку епітелію слизової оболонки кишки, 2) з первинними порушеннями розвитку кровоносних судин кишки та 3) з первинними порушеннями повороту кишкової трубки.
Ключові слова: атрезія кишки, новонароджені, слизова оболонка кишки, м’язова оболонка кишки, нервове сплетення кишки, гемомікроциркуляторне русло, дистрофія, дегенерація, резекція кишки, кишковий анастомоз, спроможність анастомозу.
АННОТАЦИЯ
Ершов В.Ю. Морфофункциональная характеристика кишки при атрезиях у новорожденных. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.01 – нормальная анатомия. – Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев, 2008.
В диссертационной работе решается актуальная научная задача – характеристика изменений строения и функции кишки при атрезиях у новорожденных, а также разработаны критерии классификации атрезий кишки по патогенетическому принципу. Исследование проводилось с использованием макро- и микроскопических, гистохимических, морфометрических и статистических методов.
Выявлено, что изменения анатомического строения кишки локализуются не только в участке атрезии, но и в значительной степени распространяются на смежные сегменты кишки преатретический (проксимальный) и постатретический (дистальный). Степень изменения строения кишки зависит также от отдела кишечника, в котором локализована атрезия. Дистрофические изменения наиболее выражены в участке атрезии и преатретическом сегменте, менее выражены в постатретическом сегменте. Установлено, что чем выше уровень поражения кишечника атрезией, тем более существенны изменения строения кишки, то есть присутствует краниокаудальный градиент степени анатомических изменений строения кишки.
Непосредственно в участках атрезии проявляются множественные дистрофические изменения: фиброзно-некротические очаги, расслоение оболочек кишечной стенки, истончение слизистой оболочки с десквамацией ее эпителия, фиброзное перерождение мышечной оболочки, вторичные воспалительные явления, резкое снижение функциональной активности нейроцитов нервных сплетений, фрагментация и дисхромия нервных волокон, разобщение нейровазальных взаимоотношений, снижение объема гемомикроциркуляторного русла ганглиев в целом, явления вторичного ангиогенеза, что свидетельствует о сочетании первичных нарушений ангиогенеза и вторичных дистрофических изменений всех элементов кишечной стенки.
В преатретических сегментах кишки проявляются множественные признаки декомпенсации приспособительных механизмов: значительная гипертрофия мышечной оболочки кишки, особенно ее циркулярного слоя, истончение слизистой оболочки с десквамацией ее эпителия, признаки гиперфункции нейроцитов межмышечного нервного сплетения, гипертрофия и гиперхромия нервных волокон, усиленное кровоснабжение ганглиев нервных сплетений кишечной стенки, признаки вторичного ангиогенеза. В постатретических сегментах вследствие гипофункции присутствуют признаки дистрофии: истончение слизистой оболочки кишки, уменьшение высоты ворсинок и глубины крипт, атрофия мышечной оболочки, дегенерация нейроцитов нервных сплетений с уменьшением кровоснабжения ганглиев.
Существенные нарушение анатомического строения кровеносных сосудов кишки в участках атрезии с распространением на преатретический сегмент, дезинтеграция нейровазальных взаимоотношений в участках атрезии с уменьшением объема гемомикроциркуляторного русла ганглиев, признаки вторичного ангиогенеза и дегенеративных изменений в нейронах свидетельствуют о первичности возникновения нарушений ангиогенеза в патогенезе кишечных атрезий.
На основании полученных данных разработаны критерии классификации кишечных атрезий по патогенетическому принципу, предусматривающие три основных механизма патогенеза атрезий кишки: с первичными нарушениями развития эпителия слизистой оболочки кишки, с первичными нарушениями развития кровеносных сосудов кишки и с первичными нарушениями поворота кишечной трубки. Разработанные критерии классификации послужили основанием разработки способа оценки пригодности кишки к наложению анастомоза при хирургическом лечении атрезий кишки у новорожденных.
Ключевые слова: атрезия кишки, новорожденные, слизистая оболочка кишки, мышечная оболочка кишки, нервное сплетение кишки, гемомикроциркуляторное русло, дистрофия, дегенерация, резекция кишки, кишечный анастомоз, состоятельность анастомоза.
ANNOTATION
Yershov V.Y. Morphofunctional characterization of intestine in neonatal atresias. – Manuscript.
Dissertation for Candidate of Medical Science degree in speciality 14.03.01 – normal anatomy. – National O.O. Bohomolets Medical University, Kyiv, Ukraine, 2008.
Dissertation deals with actual problem of morphology – characterization of anatomical structure and changes in intestine in neonatal atresias. It was revealed, that anatomical changes touch not only atretic segments, but preatretic (proximal) and postatretic (distal) too. Dystrophic changes are mostly spread in atretic and preatretic segments, not so spread in postatretic ones. Significant changes of anatomical structure of blood vessels in atretic and preatretic segments, desintegrity of neurovasal correlations in atretic segment, secondary angiogenesis and neuronal degeneration are signs of primary dysgenesia of blood vessels in intestine in case of atresia.
On the base of accepted data criteria of pathogenetic classification of intestinal atresias were created. This classification explains three main pathogenetic mechanisms in intestinal atresias: 1) by primary dysgenesia of mucosal epithelium, 2) by primary intestinal dysangiogenesis and 3) by primary intestinal malrotation. On the base of classification criteria method of clinical value of intestine to anastomotization in surgical treatment of intestinal atresia was worked out.
Key words: intestinal atresia, newborns, intestinal mucosa, intestinal muscularis, intestinal neural plexus, haemomicrocirculatory basin, dystrophy, degeneration, intestinal resection, intestinal anastomosis, feasibility of anastomosis.
