Быстрый поиск

Курсовая работа: Зовнішня торгівля України як провідна ланка міжнародних економічних відносин

Зовнішня торгівля України як провідна ланка міжнародних

економічних відносин.

ПЛАН

Вступ.................................................................................................................... 3

Розділ 1. Теоретичні основи організації зовнішньої торгівлі.......................... 5

1.1 Принципи зовнішньоекономічної діяльності........................................... 5

1.2 Еволюція поглядів на міжнародну торгівлю......................................... 11

1.2.1. Класичні концепції міжнародної торгівлі....................................... 11

1.2.2. Регулятивні теорії розвитку............................................................. 15

1.2.3. Сучасні концепції міжнародної торгівлі......................................... 18

Розділ 2. Сучасні тенденції розвитку зовнішньої торгівл України............... 21

2.1 Аналіз експортного потенціалу............................................................... 21

2.2 Фактори динаміки експортного потенціалу України............................. 25

Розділ 3. Перспективи розвитку зовнішньої торгівлі України....................... 27

3.1 Концептуальні основи формування стратегії міжнародно торгівлі України 27

3.2 Напрямки розвитку зовнішньої торгівлі України.................................. 31

Висновок............................................................................................................ 36

Список використаної літератури...................................................................... 38

Додатки.............................................................................................................. 39

Вступ

Утвердження державної незалежності України започаткувало її фактичний вихід на світову арену як суб'єкта міжнародних економічних відносин. Кардинальні зміни в геополітичному становищі України, що відбулися після здобуття нею незалежності, та ситуаційні особливості сучасного стану трансформаційних процесів в економіці істотно підвищили роль зовнішньоекономічних відносин у розвитку країни. Посилення цього чинника об'єктивно диктується здійснюваними ринковими перетвореннями, які формують якісно нові засади подальшого економічного та соціального розвитку країни. Україна тільки входить в систему світового економічного простору і від того, як цей процес буде відбуватись залежить подальший економічний і соціальний розвиток держави, як органічно підсистеми світової економіки.

Найбільш дієвою і ефективною стратегією інтеграц України у світову економіку є поєднання структурної перебудови економіки з орієнтацією на активне зростання експорту і диференціацію його потенціалу. Цього можна досягти шляхом загального поліпшення інвестиційного клімату й залучення інвестицій у відповідні галузі, створення механізму стимулювання експорту та формування життєздатних конкурентоспроможних експортних виробництв.

Як суб’єкт міжнародних економічних відносин Україна має свідомо входити до системи світогосподарських зв’язків з метою якнайефективного використання усіх їхніх можливостей та підвищення рівня конкурентоспроможності.

Основна мета даної курсової роботи – дослідити особливості зовнішньої торгівлі України.

Предметом дослідження є економічні відносини з приводу формування сучасної системи міжнародних економічних зв’язків.

Об’єктом дослідження зовнішня торгівля України.

Робота складається з трьох частин, в яких послідовно досліджується питання формування сучасної системи міжнародних економічних зв’язків та місце України в цій системі.

Розділ 1. Теоретичн основи організації зовнішньої торгівлі

1.1 Принципи зовнішньоекономічної діяльності

Можна виділити три рівні принципів зовнішньоекономічної діяльності: загальні, специфічн національні.

Загальні принципи зовнішньоекономічної діяльності - це невелика кількість загальновизнаних у всьому світі правил, що стали своєрідними загальновідомими істинами (аксіомами), яких дотримуються всі учасники міжнародних ділових операцій. І хоча в різноманітних виданнях набір цих принципів може відрізнятися, однак у кінцевому результаті, вони зводяться до трьох головних: науковість, системність, взаємовигідність.

Науковість зовнішньоекономічно діяльності означає, насамперед, розвиток цієї діяльності відповідно до об'єктивних економічних законів. Дотримання цього принципу на практиц управління міжнародними діловими операціями передбачає виявлення організацією попиту і пропозиції на її продукцію за кордоном, рівня цін, співвідношення їх з витратами в країні-експортері та ін. Знання менеджерів підприємств існуючих теорій міжнародної торгівлі допомагає їм уникати значних прорахунків, обґрунтовано прогнозувати зміни на міжнародних ринках. Особливо важливе значення має цей принцип у здійсненні міжнародних фінансових розрахунків, при яких потрібно спиратися на зміни валютних курсів. Сучасна теорія пропонує чимало корисних теоретичних моделей прогнозування валютних курсів. На базі згаданих моделей практика виробила зручні й різноманітні інструменти управління валютними ризиками: операційними, перерахунковими (бухгалтерськими) і економічними. Використання зазначених та інших інструментів в зовнішньоекономічній діяльност - безсумнівна ознака використання принципу науковості.

Системність зовнішньоекономічно діяльності означає, насамперед, що між окремими її складовими існують міцн взаємозв'язки. Самі складові зовнішньоекономічної діяльності можуть бути виділені за різноманітними ознаками. Безсумнівно, одним із найбільш важливих контракт (договір) зовнішньоекономічної діяльності. Виходячи з цієї ознаки, необхідно забезпечувати належний взаємозв'язок між всіма статтями контракту: якістю товару, базисними умовами постачання і ціною, валютою ціни, валютою розрахунку і формами платежу, термінами постачань і транспортних умов, предметом контракту та арбітражем і т.д. Системні взаємозв'язки існують і в період між укладанням та виконанням контрактів. Принцип системності передбача також необхідність розуміння менеджерами компанії, що зовнішньоекономічно діяльності є лише частиною її бізнесу. І якщо внутрішньонаціональний бізнес організований недостатньо продуктивно, це загрожує і міжнародним операціям. Помилки, прорахунки і втрати компанії в операціях на внутрішньому ринку будуть серйозним сигналом для партнерів цієї компанії по міжнародному бізнесу. Керівники повинні завжди пам'ятати, що закордонний партнер судить про їхню діяльність, насамперед, з їхніх дій всередині країни. За інформацію з цих питань відповідним спеціалістам виплачуються солідні суми згідно зі статтею "консалтингові послуги".

Принцип системності зовнішньоекономічної діяльності включає також взаємозв'язок міжнародних операцій даної компанії з міжнародним бізнесом у цілому. Оскільки самі по собі операції навіть однієї великої фірми (не кажучи вже про невеличк українські компанії) займають у загальному обсязі міжнародного бізнесу незначну частину, доводиться пристосовуватися до законів цього бізнесу. Система зовнішньоекономічно діяльності фірми є лише незначною частиною міжнародного бізнесу як більш вагомої мегасистеми.

Принцип взаємовигідності зовнішньоекономічної діяльності, на перший погляд, не має особливих ускладнень і виглядає очевидним: кожний партнер, що бере участь у міжнародних операціях, одержує свій прибуток. Проте дотримуватися цього принципу не просто через значну кількість часу, необхідного для виконання угод, зміни валютних курсів, наявності різноманітних зв'язків між окремими зовнішньоекономічними угодами, використання бартерних операцій та ін. Тому дотримання принципу взаємовигідності потребує ретельного аналізу і врахування, розмежування різноманітних потоків прибутків і витрат.

Крім наведених загальних принципів управління зовнішньоекономічної діяльності, багато специфічних принципів, яких також необхідно дотримуватися. Специфічні принципи зовнішньоекономічно діяльності закріплені у відповідних міжнародних правових актах і є обов'язковими для виконання всіма державами, що підписали той або інший акт. І хоча терміна "зовнішньоекономічна діяльність" у зазначених документах може не бути, за своїм характером більшість закріплених там принципів мають пряме відношення до зовнішньоекономічної діяльності.

Найбільш повний перелік принципів організації міжнародних економічних відносин є в "Харт економічних прав і обов'язків держав", прийнятій IV Спеціальною сесією Генеральної Асамблеї ООН у 1974 р. Хартія була прийнята разом із Декларацією про встановлення нового економічного порядку та Програмою дій з його встановлення. В зазначеному документі вказано такі принципи:

· суверенітет;

· територіальна цілісність і політична незалежність держав;

· суверенна рівність усіх держав;

· ненапад невтручання у внутрішні справи;

· взаємна справедлива вигода;

· мирне співіснування;

· рівноправність самовизначення народів;

· мирне регулювання спорів;

· усунення несправедливості, що виникає в результаті застосування сили та позбавляє націю засобів для її нормального розвитку;

· сумлінне виконання міжнародних зобов'язань;

· повага до прав людини та основних свобод;

· відсутність прагнення до гегемонії в сферах впливу;

· сприяння міжнародній соціальній справедливості;

· міжнародне співробітництво з метою розвитку;

· вільний доступ до морів для країн, що їх не мають.

Деякі з перерахованих принципів збігаються з загальними, наприклад, пункт "взаємна справедлива вигода". Він конкретизується у наступних принципах.

В інших міжнародних документах принципи вільного пересування фізичних осіб господарських цінностей розглядаються не в цілому, як зазначалося вище, а за основними галузями міжнародного права. Зокрема, Генеральна угода з тарифів торгівлі (ГАТТ) розглядає такі питання:

· в'їзд фізичних осіб;

· переміщення товарів;

· судноплавство перевезення вантажів;

· переміщення капіталу;

· придбання власності;

· переказ коштів.

Роз'яснення кожного з названих питань можна знайти у відповідних виданнях і враховувати в практичній діяльності. Так, у частині переміщення товарів як основної форми зовнішньоекономічно діяльності головне значення належить принципу (режиму) найбільшого сприяння (most-favored-nation - MFN). Суть режиму найбільшого сприяння (РНС) полягає в тому, що зменшення митних бар'єрів для однієї країни означає також зменшення цих бар'єрів і для всіх інших країн, що встановили з нею режим найбільшого сприяння. Зазначений принцип поширюється також на квотування і ліцензування.

Водночас ГАТТ робить деякі винятки з цього принципу, до яких, зокрема, належать такі:

· виробам обробної промисловості з країн, що розвиваються, надається пільговий режим порівняно з аналогічною продукцією промис-лово розвинених країн;

· поступки членам торгових союзів, наприклад ЄС, не поширюються на країни, що не належать до них;

· країнам, що довільно вживають дискримінаційних заходів до товарів із визначеної країни, остання не зобов'язана надавати РНС;

· країнам, що не підписали угоду, не завжди дається такий самий режим, як країнам, що приєдналися до неї;

· країни ноді роблять винятки, виходячи зі свого законодавства, що діє до моменту підписання ГАТТ;

Винятки вводяться також під час війни або посилення міжнародної напруги.

Слід також додати, що ГАТТ дала світу основний комплекс принципів, за якими проводяться торгові переговори і контроль за їх реалізацією.

Значна частина специфічних принципів діє на регіональному рівні. Для України особливий інтерес становлять принципи зовнішньоекономічної діяльності у Європейському Союзі (ЄС). Вони містяться в так званій Білій книзі (1985 р.) і включають:

· контроль оформлення документів на товари, що перетинають національні кордони;

· свободу пересування осіб для працевлаштування або постійне місце проживання в будь-якій країні;

· уніфікацію технічних норм і стандартів;

· відкриття споживчих ринків;

· лібералізацію фінансових послуг;

· поступове відкриття ринку інформаційних послуг;

· лібералізацію транспортних послуг;

· створення сприятливих умов для промислового співробітництва з урахуванням законодавства про права на інтелектуальну і промислову власність;

· усунення фіскальних бар'єрів.

Принципи зовнішньоекономічно діяльності у рамках Співдружності Незалежних Держав (СНД) у даний час предметом дискусії.

Національн принципи зовнішньоекономічної діяльності закріплюються в законодавчих актах відповідних країн. Оскільки всі країни використовують тією чи іншою мірою механізми державного регулювання ЗЕД, то існує і відповідна правова основа таких дій.

Щодо зовнішньоекономічної діяльності українських підприємств, то її принципи закріплені в ст. 2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність". Причому ці принципи охоплюють і діяльність іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні.

Система згаданих принципів включає:

· суверенітет;

· свободу;

· юридичну рівність і недискримінацію;

· верховенство закону;

· захист нтересів суб'єктів підприємницької діяльності;

· еквівалентність обміну.

Законодавства нших країн також містять принципи такої діяльності, яких повинні дотримуватися не тільки національні, але й іноземні суб'єкти господарської діяльності.

Принцип суверенітету означає незалежне здійснення зовнішньоекономічної діяльност народом України на території своєї країни, а також точне виконання всіх міжнародних договорів і зобов'язань.

Свобода зовнішньоекономічного підприємництва включає добровільність дій у цій сфер суб'єктів такої діяльності, розмаїтість форм дотримання вимог законодавства виключне право власності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на вс отримані результати.

Принцип юридично рівності і недискримінації складається з таких правил, як рівність перед законом усіх учасників зовнішньоекономічної діяльності, включаючи державу, недопущення яких-небудь обмежень, не передбачених законодавством, незалежно від форм власності, місця розташування та ін.

Верховенство закону покликане виключити будь-який вплив підзаконних актів, що негативно позначаються на зовнішньоекономічній діяльності, порівняно з законами України.

Захист інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності полягає в тому, що держава охороня ці інтереси відповідно до національного законодавства як на території України, так і за її межами згідно з нормами міжнародного права й умовами усіх ратифікованих міжнародних договорів.

Принцип еквівалентності обміну виключає демпінг при ввезенні й вивезенні товарів.

1.2 Еволюція поглядів на міжнародну торгівлю

1.2.1. Класичні концепц міжнародної торгівлі

Меркантилізм. Очевидно, першою систематизованою теорією міжнародної торгівлі можна вважати меркантилізм, хоча вона не має конкретного автора. Однак у цієї теорії є багато підтверджень, що свідчать про її панування в період з XVI до XVIII ст. включно. Вона базувалася на двох положеннях:

Страницы: 1, 2, 3, 4