Курсовая работа: Використання різних джерел інформації для підготовки та прийняття управлінських рішень
§3 Джерела інформації в системі інформаційної діяльності
Для задоволення своїх інформаційних потреб суб’єкти інформаційної діяльност використовують певні джерела інформації.
Джерелами інформації є передбачені або встановлені Законом України „Про інформацію” нос нформації: документи та інші носії, які являють собою матеріальні об’єкти, що зберігають інформацію, а також повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи. Але на практиці в поняття „джерела інформації” входять об’єкти не передбачені Законом. Це можуть бути різноманітні повідомлення, чутки, що не зафіксовані на матеріальних носіях, або повідомлення з використанням не передбачених законом носіїв тощо.
Таким чином, у систем суб’єктно-об’єктних відносин інформаційної діяльності джерелом інформац будь-який об’єкт, де нагромаджуються повідомлення, дані, що в подальшому використовуються суб’єктами інформаційних відносин та впливають на їх поведінку.
Якщо проаналізувати значення, в якому на практиці вживається термін „джерело інформації”, то його тлумачення ближче до того, що подається в законі, тоді як канал надходження інформації до користувача (канал зв’язку) не впливає на зміст повідомлення, що несе в собі це джерело інформації. На практиці ж джерело інформації часто розглядається як дине ціле з відправником інформації та каналом зв’язку. Наприклад, чутки й компромати. Чутки передаються у приватному порядку і до їх сприйняття схильна та чи інша аудиторія. Компромат, в свою чергу, надходить від відправника до отримувача нформації по каналу зв’язку, недоступному для третіх осіб.
Отже, підсумовуючи все наведене, слід зазначити, що джерело інформації, орієнтоване на масового споживача, еквівалентне повідомленню. Проте варто сказати, що механізм управління поширенням масової та індивідуально орієнтованої інформації різні, що, в свою чергу, впливає на механізми функціонування джерел інформації і певною мірою на зміст повідомлень.
Як відомо, аналіз джерел інформац потрібно здійснювати як з позиції відправника (адресанта), так і отримувача нформації (адресата). Адже мета та підходи до використання джерел інформац як повідомлення або каналу зв’язку протилежними учасниками комунікаційного процесу можуть помітно різнитись між собою.
Розглянуті джерела інформації - зовнішніми, тими, що несуть суб’єктну інформацію ззовні. В процесі переробки суб’єкт (організація) створює нову, вже внутрішню інформацію, що призначена для власного споживання. [9, с. 70-73]
Класифікують джерела інформац через необхідність їх раціонального використання, бо для підготовки та прийняття управлінських рішень доводиться користуватися найрізноманітнішими джерелами інформації. Мета будь-якої класифікації – адекватно відобразити головні, найсуттєвіші ознаки об’єкта, який класифікується, та полегшити умови його аналізу та використання.
3.1 Електронні джерела інформації
Швидкий ріст населення нашої планети і безумовно зв’язане з цим збільшення використання ресурсів, вчинить в наступному сторіччі безпрецедентний тиск на навколишн середовище, економічну та політичну системи. результат конфронтації між збільшенням чисельності людства та обмеженими ресурсами планети, з рештою, залежатиме від соціальної поведінки суспільства, яке в значній мірі буде виявлятися з розвитком нових комунікаційних технологій та рівнем їх використання в повсякденному житті багатомільярдним населенням.
Якість цивілізації, безперечно, все більше й більше залежатиме від розвитку комп’ютерних комунікацій. Історія тріумфу Інтернет ще дуже коротка, але вже зараз Інтернет становиться нервовою системою сучасної цивілізації, створює якісне перетворення економічної, соціально й політичної структур суспільства. Нові комунікаційні технології істотно розвивають індивідуальну свідомість, будучи соціально-інтеграційною силою, й виграють суттєву роль в взаємодії людей.
Обличчя ХХ століття багато в чому виділилося розвитком таких односторонніх систем електронних комунікацій, як радіо і телебачення. Інтернет, який об’єднує мільйони людей в усіх частинах світу та стрімко збільшує кількість своїх абонентів, забезпечуючи можливість двостороннього інтерактивного спілкування, являється революційним методом комунікації. Вважається очевидним, що Інтернет як нова двостороння інтерактивна система комунікації суттєво змінить форми соціальної організації суспільства, оскільки інформаційна насиченість глобальних мереж, порівняно недорогий доступ до них та простота взаємодії залучають в Інтернет кожного дня тисячі людей в усьому світі. Інтернет слугує становленню нової форми існування людини - віртуальних соціумів. У зв’язку з цим, важно адекватно оцінювати вплив комп’ютерних комунікацій на соціальну організацію, персональну ідентифікацію та на зв’язки між "реальним" світом та "віртуальним".[15, с.12] Основною перевагою електронних джерел інформації є оперативність. Але, як відомо, розповсюдження інформації через Інтернет значно менше ніж по радіо та телебаченню. Однією з переваг телебачення та Інтернет є можливість трансляції не лише аудіо-, а й візуальної інформації. У свою чергу можливість одночасного сприйняття інформації адресатом по аудіо- та візуальних каналах суттєво підвищує ефективність її засвоєння, оскільки посилює перш за все емоційні, підсвідомі механізми сприйняття інформації.
Але в усьому є свої недоліки. Отримавши інформацію, суб’єкт інформаційної діяльності використовує її в своїх цілях. Оскільки телебачення, як найбагатший повідомленнями канал, може подати нечітке або зайве повідомлення, то це дуже часто впливає на діяльність різних систем, які використовують недостовірну інформацію у своїй роботі.
3.2 Друковані видання як джерело нформації для підготовки управлінських рішень.
Окремі індивіди та організац одержують найрізноманітнішу інформацію з друкованих видань. Причому властивост отриманої інформації розрізняються залежно від типу видань.
При ознайомленні з газетно-журнальною інформацією досягається кумулятивний ефект сприймання вербальної та візуальної інформації, який може відбуватися одночасно, ндивідуально або колективно, але у різних місцях, при різних обставинах і при неможливості безпосередньої реакції на прочитане.
Одне з провідних місць серед друкованих джерел інформації, що використовуються при підготовці управлінських рішень, перш за все належить науковим і аналітичним виданням. Ознаки наукових та аналітичних видань, що виділяють їх з-поміж інших типів, такі:
1. тематика публікацій, що мають проблемний або нформаційно-оглядовий характер, визначається широтою і часто стосується питань, яким мало приділяють увагу інші типи видань;
2. вищий рівень висвітлення проблеми у порівнянні з ншими типами видань. Застосування спеціальних термінів;
3. вищий рівень кваліфікації авторів.
Регулярність виходу аналітичних видань та їх тираж у певному регіоні чи країні залежить від накопиченого нтелектуального потенціалу, а також від попиту на ці видання. В нашій країні, на жаль, відсутнє щоденне ділове видання національного походження. Що ж стосується щоденної перси, то вона всюди представлена перш за все громадсько-політичними газетами, більша частина яких заповнена повідомленнями фактів, а не аналізом подій.[9, с.82-83]
Щоденне подання інформації в друкованих виданнях формує віртуальну модель картини світу, мозаїчна подача нформації, характерна для масових видань. Двоїстий характер одночасно створю ефект сформованості оточуючого світу та негативний ефект сучасного, що розпадаються на безліч картинок, які читачеві важко об’єднати. У зв’язку з цим у пресі домінують два напрями подачі змісту або інформації:
v фактичний – подаються факти без коментарів;
v авторський (аналітичний) – коли факт є приводом для роздумів автора.
Обидва напрямки використовують велику кількість різноманітних прийомів привертання уваги, формування негативних реакцій суб’єкта.
До основних переваг від використання друкованих видань порівняно з іншими джерелами інформації належать такі:
1. широта змістовної різноманітності повідомлень;
2. подача великих обсягів повідомлень;
3. можливість повторного використання повідомлення адресатом;
4. можливість швидкого копіювання;
5. доступність великих масивів друкованої інформації, у тому числі завдяки наявності розвинутої мережі різноманітних посередників;
6. дешевизна.
Недоліки пов’язані з оперативністю подачі інформації, яка у друкованих виданнях нижча ніж в електронних ЗМІ, і з одно канальним сприйняттям повідомлень адресатом, але позитивні сторони друкованих видань суттєво переважають їх недоліки, що робить видання провідними джерелами інформації для підготовки управлінських рішень.
3.3 Реклами, виставки та конференції як джерело інформації
Важливими джерелами інформац можуть слугувати реклама, виставки та конференції. Вони передбачають використання вербальних, візуальних засобів, а також ЗМІ. Основними завданнями є: привернути увагу до рекламного явища, спонукати масу до прийняття рішення та відповідного вибору. Специфікою їх є те, що все спрямовується на продаж типових психологічних уподобань, гедоністично-рекреативних ситуацій творчості. Створюється ситуація, коли людина підсвідомо обирає запропоноване.
Реклама – це оплачена певним спонсором не персоніфікована комунікація, яка використовує ЗМІ для впливу на аудиторію, щоб схилити її до певних дій. Як джерело інформації розглядається тому, що реклама є засобом просування товарів та послуг відповідно до інтересів відправника.
Реклама – ефективний засіб, який не лише інформує про продукцію, а й запевняє суб’єкта в необхідності товару чи послуги, що пропонується. Від естетичної та емотивної функції залежить характер сприйняття змісту реклами його отримувачем та його подальша поведінка, а також вигода рекламодавця.
Існують, залежно від поставлених цілей, такі види реклам:
v Інформативна реклама – повідомлення для ринку про новинку, зміну цін і т. д. (має значення на етапі виходу товару);
v Реклама-умовляння – спрямована на формування приязного ставлення покупців до певної марки товару (етап зростання);
v Нагаду вальна реклама – утримання образу товару в свідомості споживачів (етап зрілості товару).
Аналізуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що реклами видають нам велику кількість корисної інформації, яка неодноразово може впливати на прийняття управлінських та бізнесових рішень.
Виставки та ярмарки (торговий ярмарок) – короткочасний захід, який проводиться періодично і в основному в одному й тому ж місці, в межах якого велика кількість підприємств за допомогою зразків презентує об’єктивний масштаб товарів та послуг різних галузей для того щоб відвідувач отримав уявлення про їх продукцію.
Виставки та ярмарки являють собою багатоцільовий засіб безпосередньої комерційної комунікації. Основною конкурентною перевагою виставок як джерела інформації є комплексний характер комунікації з встановленням зворотного зв’язку. У сфері організації виставково діяльності існує можливість просування товару на ринок та отримання необхідно нформації, яка, до речі, безперервно циркулює. Отже, торговий ярмарок являється не лише сферою укладання трудових угод, отримання товару (сфера ринку), а й сферою обміну корисної інформації – сферою комунікації.
Торгово-промислова виставка мають майже ті самі ознаки, що й торгові ярмарки за винятком того, що торгово-промислові виставки ставлять своїм завданням укладання прямих торгових контрактів відповідно до запропонованих експонентами зразків, тоді як торгово-промислові виставки такої мети не мають.
Завдання торгово-промислових виставок полягає у стимулюванні продажу товарів з допомогою розповсюдження нформації про них.
Оскільки виставкова діяльність передбачає інтенсивний обмін інформацією, то експоненти й відвідувач періодично міняються ролями адресантів та адресатів. Наприклад інод відвідувачі самі пропонують нові розробки та технології, цікавляться професійною діяльністю експонента.
Важливу інформацію можна отримати за рахунок участі в різноманітних конференціях, „круглих столах” тощо. З точки зору задоволення інформаційних потреб, такі заходи виконують насамперед стимулюючу ін формаційну функцію, сприяючи генерації нових ідей та знань.
Характерними рисами конференцій та круглих столів” є:
v Визначена тематика проблем, які обговорюються;
v Участь приймають фахівці відповідно до визначено тематики обговорюваних проблем;
v Безпосереднє спілкування фахівців під час дискус створює ефект „мозкової атаки” тобто об’єднання інтелектуальних зусиль різних фахівців;
Ефективність конференцій, як джерел нформації, що впливають на управлінські рішення, визначається суб’єктивними потребами учасників. Як правило, проведення конференцій та „круглих столів” практикується у науковій та громадсько-політичній сферах. А в підприємницькій діяльності до проведення таких заходів вдаються під час виставок.
Інформаційно-психологічний механізм забезпечення ефективної роботи полягає в „мозковій атаці”, що здійснюється у сприятливій соціально-психологічній атмосфері. [9, с.97-101]
3.4 Консультативні послуги як джерело інформації
Надзвичайно важливим джерелом інформації, що допомагає у підприємництві, є консультативн послуги або консалтинг. Консалтинг являє собою забезпечення клієнта спеціалізованими знаннями, професійними навичками.
Потреба у сторонніх консультативних послугах , як і потреба у зовнішньому джерел нформації, виникає тоді, коли суб’єкт не в змозі власними силами розв’язати проблему. Як правило, професійні консультанти надають своїм клієнтам певних спектр взаємопов’язаних видів послуг. Це дає змогу клієнтам економити час кошти на отримання необхідних їм знань та іншої інформації, консалтинговим фірмам – знижувати виробничі витрати та підвищувати прибутковість власного бізнесу. Подібна спеціалізація надає перевагу перш за все великим фірмам, де працює багато фахівців. Саме поєднання фахівців різного, але водночас суміжного профілю, забезпечує можливість маневру консультативними послугами як комплексним джерелом інформації.
Перевага консультативних послуг у порівнянні з іншими джерелами інформації полягає в тому, що вони зорієнтовані на індивідуальні потреби конкретних споживачів дають змогу їм отримувати не просто інформацію, а необхідні знання. Якість нових отриманих знань залежить від професіоналізму консультантів. Кінцевим документом консультування є підсумковий звіт, що, як правило, поєднується з додатковими усними поясненнями консультанта, зміст якого має охоплювати нещодавно виявлені факти або встановлені нові зв’язки відомих фактів, роз’яснення проблем, аргументи.
Поряд із перевагами використання консультативних послуг може створювати для потенційних реальних споживачів певні проблеми. Справа в тому, що попри всі юридичні та етичні обмеження, не виключена можливість використання певними консультантами у своїх інтересах конфіденційної інформації клієнтів, що загрожує останнім значними втратами. [9, с.101-103]
РОЗДІЛ ІІІ. ІНФОРМАЦІЯ В ТЕОРІЇ ПІДГОТОВКИ ТА ПРИЙНЯТТІ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ.
§ 1. Інформаційне забезпечення управління для прийняття рішень.
В даний час вже ні в одній області людсько діяльності неможливо приймати правильні рішення, заснован виключно на багаторічному досвіді і інтуїц керівників. Це пояснюється тим, що, по-перше, суспільство в цілому стало дуже складним і будь-яка галузь, в якій безпосередньо зайнята та чи інша людина, має різноманітні зв’язки зі всіма галузями людської діяльності. По-друге, темпи розвитку суспільства різко зросли, внаслідок чого виникла гостра необхідність завчасно передбачити шляхи і результати цього розвитку.
