Курсовая работа: Сучасні засоби захисту від технічного шпигунства
статутні документи фірми А;
реєстраційн документи фірми А;
роздруковка платіжних доручень та виписок з поточного рахунку фірми А, за допомогою яких встановлюються поставщики сировини, обладнання для технологічних процесів та перелік покупців.
Оскільки банківська інформація віднесена до категорії «банківська таємниця» - спосіб добуття інформації – агентурний промисловий шпіонаж.
2. Від Вашого товариша, який є співробітником транспортної компанії, що перевозить сировину на завод, який виробляє продукти Х та Y, ви дізнаєтесь:
- види сировини (вид транспорту, упаковка, особливості транспортування, зовнішній вигляд сировини, поставщики сировини);
- обсяги поставок сировини.
Вид економічно розвідки, який ви застосовуєте:
неформальне опитування в нефоромальній обстановці;
допомога товаришу грошима чи товарами, опитування в розмові «Як справи?» та « Чи варто нвестувати власні кошти в фірму А?»
3. Із реклами фірми А Ви знаєте, що продукт Z на 50% складається з сої, а на 50% - із якогось ншого природного матеріалу. Також Вам відомий склад, на якому можна придбати продукт Z.
Ви придбаєте на відомому складі продукт Z та зробите його хімічний аналіз.
Вид економічних розвідки – легальні засоби, не заборонені законодавством.
4. Вам відома адреса начальника цеха, де виробляють продукт Х.
Ви створюєте оперативну комбінацію знайомства з начальником цеха та встановлення прослуховуючої апаратури негласної розвідки в його квартирі та на його одязі, що дозволяє вам отримати необхідну інформацію про продукт Х.
Вид діяльност промислове шпигунство.
Задача 2
Дати коротку характеристику стану українського законодавства в галузі захисту комерційно таємниці.
Рішення
Законодавче визначення комерційної таємниці в сучасному законодавчому полі України обумовлене наступними законодавчими актами:
«Господарський Кодекс України» [1];
«Цивільний Кодекс України» [ 2];
«Кримінальний Кодекс України» [3];
Закон України «Про інформацію» [5];
Закон України «Про телекомунікації» [4].
Згідно «ГОСПОДАРСЬКОМУ КОДЕКСУ УКРАЇНИ»:
Стаття 32. Недобросовісна конкуренція
1. Недобросовісною конкуренцією визнаються будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.
2. Недобросовісною конкуренцією є неправомірне використання ділової репутац суб'єкта господарювання, створення перешкод суб'єктам господарювання у процес конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції, неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці, а також інші дії, що кваліфікуються відповідно до частини першої цієї статті.
Стаття 36. Неправомірне збирання, розголошення та використання відомостей, що комерційною таємницею
1. Відомості, пов'язані з виробництвом, технологією, управлінням, фінансовою та іншою діяльністю суб'єкта господарювання, що не є державною таємницею, розголошення яких може завдати шкоди інтересам суб'єкта господарювання, можуть бути визнан його комерційною таємницею. Склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, спосіб їх захисту визначаються суб'єктом господарювання відповідно до закону.
2. Неправомірним збиранням відомостей, що становлять комерційну таємницю, вважається добування протиправним способом зазначених відомостей, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб'єкту господарювання.
3. Розголошенням комерційної таємниці є ознайомлення іншої особи без згоди особи, уповноважено на те, з відомостями, що відповідно до закону становлять комерційну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені у встановленому порядку або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб'єкту господарювання.
4. Схилянням до розголошення комерційної таємниці є спонукання особи, якій були довірені у встановленому порядку або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків відомості, що відповідно до закону становлять комерційну таємницю, до розкриття цих відомостей, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб'єкту господарювання.
5. Неправомірним використанням комерційної таємниці є впровадження у виробництво або врахування під час планування чи здійснення підприємницької діяльності без дозволу уповноваженої на те особи неправомірно здобутих відомостей, що становлять відповідно до закону комерційну таємницю.
6. За неправомірне збирання, розголошення або використання відомостей, що комерційною таємницею, винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
Стаття 162. Правомочності суб'єктів господарювання щодо комерційної таємниці
1. Суб'єкт господарювання, що є володільцем технічної, організаційної або іншо комерційної інформації, має право на захист від незаконного використання ц нформації третіми особами, за умов, що ця інформація має комерційну цінність у зв'язку з тим, що вона невідома третім особам і до неї немає вільного доступу нших осіб на законних підставах, а володілець інформації вживає належних заходів до охорони її конфіденційності.
2. Строк правово охорони комерційної таємниці обмежується часом дії сукупності зазначених у частині першій цієї статті умов.
3. Особа, яка протиправно використовує комерційну інформацію, що належить суб'єкту господарювання, зобов'язана відшкодувати завдані йому такими діями збитки відповідно до закону. Особа, яка самостійно і добросовісно одержала інформацію, що є комерційною таємницею, має право використовувати цю інформацію на свій розсуд.
До відносин, пов'язаних з комерційною таємницею, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України та інших законів.
3. Згідно «ЦИВІЛЬНОМУ КОДЕКСУ УКРАЇНИ»:
Стаття 270. Види особистих немайнових прав
1. Відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічно творчості.
Стаття 306. Право на таємницю кореспонденції
1. Фізична особа має право на таємницю листування, телеграм, телефонних розмов, телеграфних повідомлень та інших видів кореспонденції.
Листи, телеграми тощо є власністю адресата.
Глава 46. ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА КОМЕРЦІЙНУ ТАЄМНИЦЮ
Стаття 505. Поняття комерційної таємниці
1. Комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.
2. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.
Стаття 506. Майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю
1. Майновими правами інтелектуальної власності на комерційну таємницю є:
1) право на використання комерційної таємниці;
2) виключне право дозволяти використання комерційної таємниці;
3) виключне право перешкоджати неправомірному розголошенню, збиранню або використанню комерційно таємниці;
4) інші майнов права інтелектуальної власності, встановлені законом.
2. Майнові права нтелектуальної власності на комерційну таємницю належать особі, яка правомірно визначила інформацію комерційною таємницею, якщо інше не встановлено договором.
Стаття 507. Охорона комерційної таємниці органами державної влади
1. Органи державної влади зобов'язані охороняти від недобросовісного комерційного використання інформацію, яка є комерційною таємницею та створення якої потребу значних зусиль і яка надана їм з метою отримання встановленого законом дозволу на діяльність, пов'язану з фармацевтичними, сільськогосподарськими, хімічними продуктами, що містять нові хімічні сполуки. Ця інформація охороняється органами державної влади також від розголошення, крім випадків, коли розголошення необхідне для забезпечення захисту населення або не вжито заходів щодо її охорони від недобросовісного комерційного використання.
2. Органи державної влади зобов'язані охороняти комерційну таємницю також в інших випадках, передбачених законом.
Стаття 508. Строк чинності права інтелектуальної власності на комерційну таємницю
Строк чинност права інтелектуальної власності на комерційну таємницю обмежується строком снування сукупності ознак комерційної таємниці, встановлених частиною першою статті 505 цього Кодексу.
Згідно Закону України «Про телекомунікації»:
Стаття 9. Охорона таємниці телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, безпека телекомунікацій
1. Охорона таємниці телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються технічними засобами телекомунікацій, та інформаційна безпека телекомунікаційних мереж гарантуються Конституцією та законами України.
2. Зняття нформації з телекомунікаційних мереж заборонене, крім випадків, передбачених законом.
3. Оператори, провайдери телекомунікацій зобов'язані вживати відповідно до законодавства технічних та організаційних заходів із захисту телекомунікаційних мереж, засобів телекомунікацій, інформації з обмеженим доступом про організацію телекомунікаційних мереж та інформації, що передається цими мережами.
Стаття 41. Персонал операторів, провайдерів телекомунікацій
2. Персонал оператора, провайдера телекомунікацій несе відповідальність за порушення вимог законодавства України щодо збереження таємниці телефонних розмов, телеграфно чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер, а також інформації з обмеженим доступом щодо організації та функціонування телекомунікаційних мереж в інтересах національної безпеки, оборони та охорони правопорядку.
5. Згідно Закону України «Про інформацію»:
Стаття 30. Інформація з обмеженим доступом
Інформація з обмеженим доступом за своїм правовим режимом поділяється на конфіденційну таємну.
Конфіденційна нформація - це відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов.
До конфіденційно нформації, що є власністю держави і знаходиться в користуванні органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, не можуть бути віднесені відомості:
про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту;
про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, які сталися або можуть статися і загрожують безпеці громадян;
про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення;
стосовно стану справ із правами і свободами людини і громадянина, а також фактів їх порушень;
про незаконні д органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб;
інша інформація, доступ до якої відповідно до законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не може бути обмеженим.
Громадяни, юридичні особи, які володіють інформацією професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та іншого характеру, одержаною на власні кошти, або такою, яка є предметом їх професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та іншого інтересу і не порушує передбаченої законом таємниці, самостійно визначають режим доступу до неї, включаючи належність її до категорії конфіденційної, та встановлюють для неї систему (способи) захисту.
Виняток становить нформація комерційного та банківського характеру, а також інформація, правовий режим якої встановлено Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України (з питань статистики, екології, банківських операцій, податків тощо), та інформація, приховування якої являє загрозу життю і здоров'ю людей.
Інформація з обмеженим доступом може бути поширена без згоди її власника, якщо ця інформація суспільно значимою, тобто якщо вона є предметом громадського інтересу і якщо право громадськості знати цю інформацію переважає право її власника на захист.
Згідно «Кримінальному Кодексу України»:
Стаття 163. Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншо кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер
1. Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер,
- караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені щодо державних чи громадських діячів або вчинені службовою особою, або з використанням спеціальних засобів, призначених для негласного зняття нформації,
- караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
Стаття 231. Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю
Умисні дії, спрямовані на отримання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю, з метою розголошення чи іншого використання цих відомостей, а також незаконне використання таких відомостей, якщо це спричинило істотну шкоду суб'єкту господарської діяльності,
- караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Стаття 232. Розголошення комерційної або банківської таємниці
Умисне розголошення комерційної або банківської таємниці без згоди її власника особою, якій ця таємниця відома у зв'язку з професійною або службовою діяльністю, якщо воно вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів і завдало істотної шкоди суб'єкту господарської діяльності,
- карається штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.
Стаття 2321. Розголошення або використання неоприлюдненої інформації про емітента або його цінні папери
Умисне розголошення або інше використання не опублікованої або не оприлюдненої в інший спосіб інформації про емітента, його цінні папери або правочини щодо них (інсайдерська інформація) особою, якій ця інформація відома у зв'язку з професійною чи службовою діяльністю, якщо воно завдало істотної матеріально шкоди інтересам держави або інтересам юридичних чи фізичних осіб,
- карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Задача 3
Поясніть, як за допомогою спостереження за підприємством можна визначити, що воно виробляє.
Рішення:
1. При зовнішньому контактному спостереженні, якщо дозволяють умови, найбільший обсяг нформації про підприємство та його продукцію можна дізнатися :
а) при бесідах в відділі кадрів про можливе працевлаштування;
б) при наявност доступу в відділ збуту продукції – проведення спеціальних бесід по можливому придбанні продукції підприємства;
в) при аналіз запрошення на роботу ( об’яви);
г) при підслуховуванні та вступленні в неформальний контакт з працівниками підприємства;
д) при працевлаштуванні охоронником чи ремонтником в гаражний кооператив працівників підприємства та вступленні в неформальний контакт;
е) при спроб купити крадену готову продукцію у працівників підприємства.
Зовнішнє безконтактне спостереження за підприємством дозволяє:
