Курсовая работа: Психосоматичні особливості перебігу хвороб органів дихання
Психічні характеристики досліджували на підстав діагностичної співбесіди, верифікацію проводили з використанням стандартизованих експериментально-психологічних методик визначення рівня невротичних змін за Васерманом, рівня реактивної та особистої тривожності за Спілбергом-Ханіним, рівня самооцінки депресії за Зунге та типи акцентуації особистост (характер-темперамент) за Леонгардом-Шмішеком [3]. За високий, тобто клінічно значимий, рівень невротизації приймали показники - 60 % та вищий. Рівень тривожності до 30 балів вважається низьким, 31—45 балів — помірним, 46 та вище балів — високим. Високий рівень реактивної тривожності вважали клінічно значимим показником. За встановлення показника 50 балів та нижче відповідно методики Зунге діагностували стан „без депресії”, за 51—59 — легку дегресію, за 60 — 69 — „масковану депресію” (субдепресивний стан) та за наявності 70 балів та більше — істинну депресію. Легку, "масковану" та істинну депресію вважають клінічно значимими станами для перебігу БА.
При дослідженні типу акцентуації особистості за встановлення суми балів менше 12 констатували відсутність акцентуації особистості, 12—16 легку ступінь акцент-ації (тенденція до акцентуації), 17—20 — середню ступі-: та 21—24 — високу ступінь акцентуації особистості [5].
Оцінку параметрів ЯЖ проводили за допомогою українсько версії Міжнародного опитувальника з ЯЖ МОS SF-36 [14], що дозволя провести оцінку параметрів суб'єктивного задоволення хворими БА своєю ЯЖ відповідно за шкалами фізичного статусу (фізична активність, обмеження фізичних можливостей внаслідок захворювання, фізичний біль), психічного статусу (соціальна активність, обмеження життєдіяльності внаслідок емоційних проблем, психічне здоров'я), загального здоров'я (життєздатність, загальне здоров'я) та показника що інтегративно порівнює ЯЖ з попереднім роком.
Отримані результати оброблені за допомогою пакету статистичних програм SPSS-11.0 з використанням метод = параметричної та непараметричної статистики (t — критерій Ст'юдента, U — критерій Манна-Уітні, Р — похибка втому числі одномірного багатофакторного дисперсійного аналізу (ANOVA) за Фішером (F-критерій).
2.2 Характеристика обстежуваних
Обстежено 91 хворого БА (36 чоловіків (39,6 %) та 55 жінок (60,4 %), середній вік яких склав (42,3±13,7) років, середній стаж захворювання (12,0±0,9) років. Відповідно Наказу МОЗ України № 311 [2] хворі БА були розділені на групи за важкістю — легкий персистуючий перебіг спостерігався у 11 хворих (12,1 %), середньоважкий персистуючий перебіг — у 39 (42,9 %), важкий персистуючий перебіг — у 41 (41,5 %). Контрольну групу склали 22 практично здорових особи — 6 чоловіків (27,3 %)та 16 жінок (72,7 %). середній вік яких склав 38,4± 13,9 років. За соціальним статусом обидві порівнювані групи були репрезентативні.
РОЗДІЛ ІІІ Результати дослідження
При проведенні порівняльного аналізу встановлено що хворі БА суттєво відрізняються за своїм психічним станом від практично здорових осіб (табл. 1).
Таблиця 1
Середні показники психоемоційного статусу хворих БА та практично здорових осіб
| Показники психоемоційного статусу | Хворі БА (п=91) | Здорові (п=22) | Т | р |
| М±т | М±т | |||
| Невротизація | 56,3±2,0 | 40,5±3,9 | 3,5 | 0,001 |
| Реактивна тривожність | 36,1±1,3 | 24,4±1,5 | 4,3 | <0,001 |
| Особиста тривожність | 53,8±1,1 | 47,5±2,3 | 2,5 | 0,01 |
| Депресія | 45,6±0,9 | 38,1±1,6 | 3,8 | <0,001 |
Спостерігалися статистично значимі відмінності збільшення середніх показників рівня невротизації, реактивної та особистої тривожності та депресії в групі хворих БА.
При вивчення типів акцентуації особистості встановлено, що для хворих БА був характерний більш високий рівень акцентуації за шкалами емотивності (лабільності), педантичності, збудливості та дистимічності в порівнянні з групою здорових та сполучення 4 та більше типів акцентуац особистості, що не було характерне для практично здорових осіб.
При дослідженні ступеня вираженості розладів психоемоційно сфери в залежності від важкості перебігу БА встановлені статистично значим відмінності в групі хворих БА в напрямку поступового зростання рівня особисто тривожності від (41,5±4,9) при легкій БА до (55,1±9,8) при важкій БА (р<0,05) та рівня невротичних змін відповідно з (38,3±2,5) до (57,5±2,7). За ншими ознаками психоемоційних станів виявлена лише тенденція до зростання середніх показників без статистично значимої достовірності.
Вивчення показників ЯЖ показало, що хворі БА в цілому мають статистично значимо низькі показники ЯЖ за всіма параметрами фізичного, психічного статусів, показниками загального здоров'я та оцінки здоров'я у порівнянні з попереднім роком, що відображає табл. 2.
Таблиця 2
Показники якості життя хворих бронхіальною астмою та практично здорових осіб
| Параметри ЯЖ |
Середн показники параметрів ЯЖ М±т |
Р | |
| Хворі БА (п=91) | Здорові (п=22) | ||
| Фізична активність | 42,8±2,6 | 92,7±2,6 | <0,001 |
| Роль фізичних проблем в обмеженні життєдіяльності | 14,6±2,4 | 86,4±5,4 | <0,001 |
| Фізичний біль | 45,2±2,9 | 81,8±4,1 | <0,001 |
| Соціальна активність | 58,2±2,9 | 81,6±2,8 | <0,001 |
| Роль емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності | 34,9+2,8 | 62,3±2,9 | <0,001 |
| Психічне здоров'я | 24,1±1,7 | 58,0±3,2 | <0,001 |
| Життєздатність | 45,3±2,3 | 69,7±3,0 | <0,001 |
| Загальне здоров'я | 12,6±1,9 | 42,0±3,0 | <0,001 |
| Здоров'я в порівнянні з минулим роком | 30,2±2,7 | 47,7±2,8 | <0,001 |
В залежності від важкості перебігу захворювання виявлен статистично значимі відмінності зниження показника фізичної активності (р=0,01) з (64,1±5,98) за легкої БА до (38,8±3,6) за важкої БА та показника рол емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності (р=0,09) з (57,б±13,6) до (30,1 ±6,7) відповідно. Решта показників ЯЖ у хворих БА мала лише чітку тенденцію до зниження в залежності від важкості перебігу захворювання.
Вивчення параметрів ЯЖ проводили хворим БА відповідно типу та ступеню супутніх психоемоційних станів. Встановлено, що кожний з психоемоційних розладів активно впливає на показники ЯЖ хворих БА. Розподілення середніх показників ЯЖ в залежності від рівня депресивних розладів представлено в табл. 3.
Таблиця 3
Розподілення середніх показників якості життя хворих БА в залежності від рівня депресивних розладів
| Параметри ЯЖ | Середн показники параметрів ЯЖ М±т | F | Р | ||
| Хворі БА за відсутності депресивних станів (п=67) | Хворі БА з легкими депресивними розладами (п=17) | Хворі БА з субдепресивними розладами (п=7) | |||
| Фізична активність | 48,66±3,05 | 31,47+4,69 | 14,29±6,30 | 9,16 | <0,001 |
| Роль фізичних проблем в обмеженні життєдіяльності | 14,91±3,09 | 7,35±3,56 | 0,0 | 3,00 | 0,055 |
| Фізичний біль | 50,45±3,44 | 31,03±4,51 | 29,29±9,11 | 5,04 | 0,008 |
| Соціальна активність | 63,28±3,10 | 45,73±6,87 | 39,64±11,19 | 4,93 | 0,009 |
| Роль емоційних проблем в обмеженні | 35,32±5,25 | 7,84±4,55 | 4,74±4,76 | 4,88 | 0,01 |
| життєдіяльності | |||||
| Психічне здоров'я | 26,08±2,09 | 20,96±3,08 | 12,50±3,86 | 2,67 | 0,074 |
| Життєздатність | 51,14+2,55 | 30,78±3,0б | 24,29±5,78 | 12,02 | <0,001 |
| Загальне здоров'я | 16,04±2,42 | 2,94±2,01 | 3,57±3,57 | 4,72 | 0,011 |
| Здоров'я в порівнянні з минулим роком | 32,46±3,10 | 23,53±б,24 | 25,0±9,45 | 0,49 | 0,373 |
Розподілення середніх показників ЯЖ в залежності від рівня реактивної тривожності представлено в табл. 4.
Так встановлено, що негативний вплив мають супутні депресивн розлади, які з високим ступенем вірогідності негативно впливають та знижують параметри фізичної активності (р<0,001), соціальної активності (р=0,009), життєздатність (р<0,001), загальний стан здоров'я (р=0,011), збільшують негативний вплив емоційних факторів на рівень життєдіяльності (р=0,01) та фізичний біль (р=0,008). В групі здорових відповідних статистично значимих відмінностей не знайдено.
Таблиця 4
Розподілення середніх показників якості життя хворих БА в залежності від рівня реактивної тривожності
| Параметри ЯЖ | Середн показники параметрів ЯЖ М±m | F | Р | ||
| Хворі БА з низьким рівнем реактивної тривожності (n=32) | Хворі БА з середнім рівнем реактивної тривожності (n=33) | Хворі БА з високим рівнем реактивної тривожності (n=26) | |||
| Фізична активність | 53,44±4,05 | 43,33±3,91 | 29,03±5,26 | 7,46 | 0,001 |
| Роль фізичних проблем в обмеженні життєдіяльності | 17,97±4,38 | 11,36±3,28 | 14,42±5,22 | 0,64 | 0,525 |
| Фізичний біль | 54,60+4,76 | 46,36±4,92 | 32,12±4,47 | 5,28 | 0,007 |
| Соціальна активність | 67,34±4,41 | 60,15±4,40 | 44,42±5,51 | 13,37 | <0,001 |
| Роль емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності | 45,83±8,03 | 23,23±6,57 | 11,54±4,87 | 6,33 | 0,003 |
| Психічне здоров'я | 29,30+3,63 | 24,37+2,12 | 17,31±2,51 | 4,14 | 0,019 |
| Життєздатність | 56,73±3,64 | 45,64±3,23 | 30,69±3,46 | 13,37 | <0,001 |
| Загальне здоров'я | 23,44±4,04 | 8,33±2,08 | 4,80±2,41 | 10,65 | <0,001 |
| Здоров'я в порівнянні з минулим роком | 38,28±4,35 | 30,30±4,71 | 20,19±4,16 | 3,86 | 0,025 |
Високий рівень реактивної тривожності негативно впливає на параметри ЯЖ за шкалами фізичної активності (р=0,001), соціальної активності (р < 0,001), життєздатності (р<0,001), загального стану здоров`я (р<0,001), збільшує негативний вплив емоційних факторів на рівень життєдіяльності (р=0,003), фізичний біль (р=0,007) та знижує показник психічного здоров'я (р=0,019). В групі практично здорових осіб статистично значимі відмінності, щo характеризують негативний вплив високого рівня реактивної тривожності на показники ЯЖ, виявлені лише за показником життєздатності (р=0,001).
Розподілення середніх показників ЯЖ в залежності від рівня особистої тривожності представлено в табл. 5.
Таблиця 5
Розподілення середніх показників якості життя хворих БА в залежності від рівня особистої тривожності
| Параметри ЯЖ | Середн показники параметрів ЯЖ М±т | F | Р | |
| Хворі БА з середнім рівнем особистої тривожності (n=21) | Хворі БА з високим рівнем особистої тривожності (n=70) | |||
| Фізична активність | 62,50±4,73 | 37,00±2,89 | 9,26 | <0,001 |
| Роль фізичних проблем в обмеженні життєдіяльності | 17,50±6,30 | 12,86±2,48 | 3,95 | 0,023 |
| Фізичний біль | 56,00±6,07 | 41,32±3,15 | 4,53 | 0,013 |
| Соціальна активність | 74,75±5,20 | 53,39+3,21 | 5,2 | 0,007 |
| Роль емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності | 46,67±10,65 | 21,90+4,28 | 3,69 | 0,029 |
| Психічне здоров'я | 30,31+4,47 | 22,38+1,78 | 1,93 | 0,151 |
| Життєздатність | 58,55±4,58 | 41,10+2,42 | 6,55 | 0,002 |
| Загальне здоров'я | 18,75±5,7 | 10,71±1,87 | 1,74 | 0,182 |
| Здоров'я в порівнянні з минулим роком | 40,00±5,56 | 27,50+3,02 | 1,94 | 0,149 |
Високий рівень тривожності як риси особистості у хворих БА мав статистично значимий негативний вплив на показники ЯЖ за шкалами фізично активності (р<0,001), соціальної активності (р=0,007), життєздатност (р=0,002), показник ролі фізичних проблем в обмеженні життєдіяльност (р=0,023), збільшує негативний вплив емоційних факторів на рівень життєдіяльності (р=0,029), фізичний біль (р=0,013). В групі практично здорових осіб статистично значимі відмінності, що характеризують негативний вплив високого рівня особистої тривожності на показники ЯЖ, виявлені за показниками життєздатності (р=0,024) та загального стану здоров'я (р=0,025).
Розподілення середніх показників ЯЖ в залежності від рівня невротизації представлено в табл. 6.
Таблиця 6
Розподілення середніх показників якості життя хворих БА в залежності від рівня невротизації
| Параметри ЯЖ |
Середн показники параметрів ЯЖ М±m |
F | Р | |
| Хворі БА за відсутності невротизації (n=46) | Хворі БА з високим рівнем невротизації (n=45) | |||
| Фізична активність | 51,08+3,67 | 34,33+3,53 | 10,79 | 0,001 |
| Роль фізичних проблем в обмеженні життєдіяльності | 20,65±3,99 | 8,33+2,51 | 6,77 | 0,011 |
| Фізичний біль | 56,20+4,13 | 33,94+3,31 | 17,55 | <0,001 |
| Соціальна активність | 67,28±3,85 | 48,89+3,83 | 11,48 | 0,001 |
| Роль емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності | 48,38±6,43 | 8,89+3,58 | 25,66 | <0,001 |
| Психічне здоров'я | 28,89±2,70 | 19,17+1,85 | 8,77 | 0,004 |
| Життєздатність | 55,59+2,89 | 34,73+2,71 | 27,65 | <0,001 |
| Загальне здоров'я | 19,02+3,12 | 6,11±1,80 | 12,65 | 0,001 |
| Здоров'я в порівнянні з минулим роком | 40,76±3,67 | 19,44±3,67 | 19,24 | <0,001 |
Отже, високий рівень невротичних симптомів з високим рівнем статистичної значимості (р<0,011) знижують показники ЯЖ за всіма шкалами в групі хворих БА, чого не спостерігається в групі практично здорових осіб.
Впровадження методики вивчення показників ЯЖ у хворих на БА в практичну охорону здоров'я дозволить індивідуалізувати кожний окремий випадок захворювання, вибрати найкращі шляхи реабілітації, що в кінцевому наслідку сприятиме поліпшенню ефективності лікування цього складного хронічного захворювання.
ВИСНОВКИ
1) Хвороби органів дихання мають зв`язок не тільки з анатомією та фізіологічними процесами дихальної системи, але і з психологічними аспектами. Існує певний зв`язок стану хворого та його емоційного стану, виявляються певні відхилення у поведінц хворого (підвищена дратівливість, тривога, емоційність). Психічний та психологічний стан хворого визначається багатьма факторами, такими як преморбідні особливості особистості, соціальні умови, стать, вік, перебіг захворювання та ефективність лікування тощо.
2) Психічн характеристики досліджували на підставі діагностичної співбесіди, верифікацію проводили з використанням стандартизованих експериментально-психологічних методик визначення рівня невротичних змін за Васерманом, рівня реактивної та особистої тривожності за Спілбергом-Ханіним, рівня самооцінки депресії за Зунге та типи акцентуації особистості (характер-темперамент) за Леонгардом-Шмішеком.
3) Хворі БА мають більш високі статистично значимі показники дисфункції психоемоційної сфери у порівнянні із практично здоровими особами. Хворі БА статистично значимо відрізняються від здорової популяції в гірший бік за всіма параметрами якості життя. Якість життя хворих БА в значній ступен залежить від впливів супутніх психоемоційних факторів. Корекція психічного стану хворих БА може сприяти підвищенню ефективності психосоціальної та фізичної реабілітації хворих БА, особливо пацієнтів із важким перебігом захворювання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Антропов Ю.Ф. Психосоматические расстройства у детей и подростков. - М., 1997. - С.4-86.
2. Берне Р. Развитие Я-концепции и воспитание. - М., 1986. -С. 50-78.
3. Бройтигам В., Кристиан П., Рад М. Психосоматическая медицина. - М., 1999. - С. 82-110, 166-180.
4. Бронхиальная астма: В 2-х т. // Под ред. Чучалина А.Г. - Москва: Агар, 1997. - Т. 1. - 432 с, Т. 2. - 400 с.
5. Исаев Д.И. Психосоматические расстройства у детей. - СПб., 2000. - С. 143-160, 443-493.
6. Інструкція про діагностику, клінічну класифікацію та лікування бронхіальної астми. Наказ МОЗ України від 30.12.99 № 311. — Укр. пульмонол. журн. — 2000, № 2 (додат.). — С. 5 - 9.
7. Кабанов М.М., Личко А., Смирнов В.М. Методы психологической диагностики и коррекции в клинике. — Ленинград, 1983. -115 с.
8. Ласица О.И., Ласица Т.С. Бронхиальная астма в практике семейного врача. — Киев: ЗАТ "Атлант UMS", 2001. - 263 с.
9. Леонгард К. Акцентуированные личности. — Москва, 1989. Дайджест.
10. Любан-Плоцпа Б. и соавт. Психосоматические расстройства в общей медицинской практике. - СПб., 2000. - С.46-53, 209-269.
11. Новик А.А., Матвеев С.А., Ионова Т.И., Максимов А.Г. Оценка качества жизни больного в медицине // Клин, медицина, 2000. — № 2, Т. 78. — С. 10-13.
12. Овчаренко С.И. и соавт. Особенности течения бронхиальной астмы и структура внутренней картины болезни // Пульмонология.- 1997.- № 3.- С. 13-17.
13. Огородова Л.М., Петровский Ф.И., Петровская Ю.Ф., Кобякова О.С. Сложная астма. // Пульмонология. — 2001. — № 1. — С. 94-100.
14. Палеев Н.Р., Краснов В.Н., Подрезова Л.А. Проблемы психосоматики и соматопсихиатрии в клинике внутренних болезней // Вестник РАМН. — 1998. — № 5. — С. 3-7.
15. Перцева Т.А, Конопкина Л.И., Ботвинникова Л.А. Качество жизни больных, страдающих аллергическими заболеваниями // Астма та алергія. — 2002. — № 1. — С. 32-37.
16. Фещенко Ю.И. Основные принципы современного лечения бронхиальной астмы // Укр. пульмонол. журн. — 2000. — Додаток до № 2 (28). — С. 22-24.
17. Фещенко Ю. /., Мостовой Ю.М., Бабійчук Ю.В. Процедура адаптац міжнародного опитувальника оцінки якості життя MOS SF-36 в Україні. Досвід застосування у хворих бронхіальною астмою // Укр. пульмон. журн. — 2002. — № 3. С. 9—11.
18. Фещенко Ю.И. Бронхиальная астма одна из главных проблем медицины // Укр. пульмон. журн. — 2000. — Додаток до 2(28).-С. 13-15.
19. Филякова Е. Г. и соавт. Образ «Я» детей с хроническими соматическими заболеваниями (бронхиальная астма и гастродуоденальная патология) // Педиатрия.- 2000.- № 4.- С. 94-103.
20. Яшина Л.А. Методологический подход к диагностике и лечению трудной, терапиерезистентной бронхиальной астмы // Астма та алергія. - 2002. 1. — С. 71-76.
