Курсовая работа: Проблеми діловодства на сторінках журналу "Кадровик України"
29 - відмітка про виконання документа і направлення його до справи
30 - відмітка про наявність документа в електронній формі
31 - відмітка про надходження документа до організації запис про державну реєстрацію.
Зображення Державного герба України відтворюють на бланках документів державних установ з обов'язковим додержанням пропорцій зображення герба відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про Державний герб України" від 19 лютого 1992 р. № 2137-ХІІ. На бланках із кутовим розташуванням реквізитів (Додаток 3) зображення Державного герба України розміщують на верхньому березі над серединою рядків з назвою організації
На бланках із поздовжнім розташуванням реквізитів - у центрі верхнього берега. Розмір зображення: висота - 17 мм, ширина - 12 мм. (Додаток 4)
Зображення герба Автономної Республіки Крим розміщують на бланках установ Автономної Республіки Крим лише разом із зображенням Державного герба України (ст.7 Закону України "Про Автономну Республіку Крим" від 17 березня 1995 р. № 95/95-ВР).
Зображення емблеми організації або товарного знака (знака обслуговування) розміщують з лівого боку від назви організації. Зображення емблеми реєструють згідно з установленим порядком.
Розміри зображення емблеми не обмежуються, але вона має бути не більшою ніж 17 мм.
Зображення нагород можна розміщувати на лівому березі бланка на рівні назви організації або частково чи повністю на площі, що відведена для розміщення реквізитів "Назва організації", "Назва структурного підрозділу організації".
Код організації проставляють за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ). Код організації є однією з основних пошукових ознак нформації в автоматизованих системах діловодства. Його зазначення дає змогу швидко передати інформацію засобами електрозв'язку та уникнути помилок, що можуть виникнути під час передавання назв організацій. На бланках для листів цей код проставляють після реквізиту "Довідкові дані про організацію". На бланках уніфікованих форм документів код за ЄДРПОУ проставляють у спеціально позначених місцях.
Код організац е однією з основних пошукових ознак інформації в автоматизованих системах діловодства.
Код форми документа проставляють згідно з Державним класифікатором управлінсько документації ДК 010-98, затвердженим наказом Держстандарту України від 31 грудня 1998 р. № 1024. ДК 010-98 містить назви та кодові позначення уніфікованих форм документів, що входять до уніфікованих систем документації.
Код форми документа є цифровим позначенням уніфікованих форм документів, що визнача належність конкретного виду документа до певного класу та підкласу уніфіковано системи управлінської документації. Наприклад, код наказу про звільнення - 0203008, у якому 02 - позначення класу (організаційно-розпорядча документація), 03 - позначення підкласу в межах даного класу (документація з управління кадрами), 008 - реєстраційний номер уніфікованої форми документа Слід зазначити, що код документа використовують переважно в автоматизованих системах діловодства, тому необхідність фіксування такого коду підприємство вирішує самостійно і окремо для кожного виду, документа. Цей реквізит друкують 8-м кеглем над реквізитом "Назва виду документа".
Назву організації вищого рівня зазначають скорочено, а якщо немає офіційно зареєстрованого скорочення - повністю. Реквізит розміщують над назвою організації, яка створює документ. (Додаток 5) Якщо організація ма подвійне або потрійне підпорядкування, вказують всі організації вищого рівня. (Додаток 6)
Назва організації має відповідати назві зазначеній в установчих документах.
Якщо в установчих документах поряд з назвою організації українською мовою подають назву іноземною мовою, то останню відтворюють на бланку під назвою організації, що зафіксована українською мовою. (Додаток 7) Якщо документ підготовлено організаціями одного рангу,їх назви розміщують на одному рівні. (Додаток 8)
Назву структурного підрозділу організації або територіального відділення, філії, особи зазначають на бланках внутрішніх документів (протоколів, актів, службових записок), якщо підрозділ є видавником документа, а його керівник або посадова особа має право підпису документа. Цей реквізит розміщують під назвою організації
Довідкові дан про організацію містять відомості, необхідні для контактів з юридичними та фізичними особами. До складу цього реквізиту входять: поштова адреса, номери телефонів, а в разі потреби - номери факсів, телексів, рахунків у банку, адреса електронної пошти та веб-сторінки, дані про ліцензії, патенти тощо. (Додаток 9)
Поштову адресу вказують відповідно до пункту 58 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р. № 1155. Складові поштової адреси вказують у називному відмінку в такій послідовності:
повна назва підприємства;
назва вулиці, номер будинку, номер кімнати (офісу);
назва населеного пункту, району, області;
поштовий індекс. Назва виду документа має відповідати переліку форм документів, використовуваних в організації. Назва виду документа може бути заздалегідь зафіксована на бланку (наприклад, бланк наказу) або надрукована під час оформлення документа. Розміщення на кутовому бланку (Додаток 10).
Дата документа - обов'язковий реквізит кожного документа, що фіксує час його підписання, затвердження, прийняття, реєстрації тощо.
Дату документа проставляють арабськими цифрами у такій послідовності: день місяця, місяць, рік. Наприклад, дату 26 січня 2007 року треба оформлювати 26.01.2007. Якщо день місяця або місяць складається лише з однієї цифри, то перед нею проставляють нуль 03.01.2007.
Для розпоряджень, наказів, інструкцій, положень, довідок тощо основною датою є дата підписання, проставляє особа, яка підписує або затверджує документ.
Для службових листів основною датою є дата їх реєстрації.
Реєстраційний ндекс документа - це умовне цифрове чи літерно-цифрове позначення, яке надають документу під час його реєстрації.
Реєстрац підлягають документи, створені організацією, та ті, що надходять від інших організацій і фізичних осіб,
Складові частини реєстраційного індексу відділяються одна від одної скісною рискою. Наприклад:
190/03-10, де 190 - порядковий реєстраційний номер документа, 03-10 - індекс справи за номенклатурою;
02-583, де 02 - група документів згідно з класифікатором виконавців, 583 - порядковий номер.
Реєстраційним ндексом постанов, наказів, розпоряджень, протоколів засідань різних рад, комісій, зборів тощо є порядковий номер документа у межах календарного року. У навчальних закладах реєстрація може вестись за навчальним роком. На початку кожного нового календарного (або навчального) року нумерацію поновлюють.
Посилання на реєстраційний індекс і дату документа, на який дають відповідь, фіксують тільки в документі, що є відповіддю на інший документ (лист, довідка, доповідна записка, акт, висновок тощо). Його розташовують нижче або на рівні реєстраційного індексу на спеціально відведеному місці на бланку.
Місце складання або видання документа вказують тоді, коли його не можна визначити за реквізитами "Назва організації" та "Довідков дані про організацію". Цей реквізит застосовують з метою уникнення помилок під час визначення місцезнаходження організації; його можна проставляти у всіх документах, крім листа, в якому ця інформація міститься в реквізиті "Довідков дані про організацію".
Гриф обмеження доступу до документа засвідчує особливий характер нформації, до якої має доступ обмежене коло осіб.
Метою обмеження доступу до інформації, є захист державної або приватної проставляють у верхньому правому куті на відстані 104 мм від межі лівого берега на лицьовому боці першого аркуша документа над реквізитами "Адресат" або "Гриф затвердження документа". За потреби його доповнюють номером примірника документа.
Адресат - реквізит, що містить сукупність точних і повних даних, за якими документ може бути доставлений за призначенням. Розміщується з правого боку на відстані 92 мм у верхній частині бланка або чистого аркуша паперу.
Реквізит "Адресат" максимально може складатися з таких елементів:
назва організації-адресата (у називному відмінку);
назва структурного підрозділу (у називному відмінку);
назва посади одержувача (у давальному відмінку);
прізвище (у давальному відмінку) та ініціали;
поштова адреса.
Кожну зі складових адресата друкують з нового рядка розміром шрифту 14 друкарських пунктів.
Гриф затвердження документа вказує на його засвідчення посадовою особою або іншим нормативним документом після підписання, а отже, визначає певний правовий чи нормативний статус документа. Якщо документ затверджує конкретна посадова особа, гриф затвердження документа складається з слова ЗАТВЕРДЖУЮ, яке так і друкується великими літерами (без лапок), назви посади, підпису, ініціала (-ів) та прізвища особи, яка затвердила документ, дати затвердження. (Додаток 11) Дату і підпис власноруч проставляє тільки та особа, яку зазначено у грифі затвердження.
Якщо документ затверджено постановою, рішенням, наказом, протоколом, то гриф складається з слова ЗАТВЕРДЖЕНО, яке друкується великими літерами (без лапок), назви документа, що затверджує створений документ (у називному відмінку), його дати номера. (Додаток 12)
Гриф затвердження розміщують у правому верхньому куті лицьового боку першого аркуша документа (з відступом від межі лівого берега 104 мм). Крім того, гриф розташовують вище реквізиту "Назва виду документа", адже затверджується не лише текст документа, а він сам.
Резолюція - це напис на документі, що містить вказівки щодо виконання документа, зроблений керівником. У резолюції можуть бути зазначені організації, підрозділи або посадові особи, яким доручають виконання документа.
Резолюція складається з прізвища виконавця (виконавців) у давальному відмінку, змісту доручення, терміну виконання, особистого підпису керівника, дати. При написанні резолюції замість прізвища можна зазначати лише посаду особи, якій доручається виконання документа.
Заголовок до тексту документа містить стислий виклад основного смислового аспекту змісту документа й граматично узгоджується з назвою документа. Заголовок повинен бути коротким, точно передавати зміст тексту й відповідати на питання "про що?", "кого?", "чого?", наприклад:
наказ (про що?) про створення ліквідаційної комісії;
посадова нструкція (кого?) помічника керівника;
протокол (чого?) засідання трудового колективу ВАТ "Славське";
положення (про що?) про відділ кадрів.
Заголовок формулю укладач тексту документа. Його розмішують без відступу від межі лівого берега першого аркуша над текстом документа. Максимальна довжина рядка заголовка 72 мм, або 28 друкованих знаків.
Відмітка про контроль означає, що документ узято на контроль з метою забезпечення його виконання у встановлений строк. Відмітку про контроль позначають літерою К або словом Контроль (без лапок), які проставляють від руки чи за допомогою штампа на лівому березі першого аркуша документа на рівн заголовка до тексту. Для написання відмітки використовують червоний, синій, зелений чи інший яскравий колір.
Відмітку про наявність додатків розташовують під текстом документа без відступу від лівого берега. Додатки можуть бути трьох видів:
додатки, що самостійними документами й надсилаються супровідним листом;
додатки, що пояснюють, доповнюють зміст основного документа;
додатки, що вводяться в дію або затверджуються розпорядчими документами.
На велику кількість додатків складають опис, а в документі після тексту посилаються на нього.
Якщо до розпорядчого документа є лише один додаток, то його не нумерують.
Підпис - реквізит службового документа, який надає йому юридичної сили свідчить про відповідальність особи за його зміст. Підпис розміщують або під текстом документа, або під відміткою про наявність додатка. Підпис складається з назви посади особи (повної, якщо текст документа надрукований не на бланку, чи скороченої, якщо на бланку), особистого підпису та його розшифрування (ініціала (-ів) і прізвища
Гриф погодження документа фіксує згоду іншої організації, підрозділу, посадової особи, що не є автором документа, з його змістом. Він складається зі слова ПОГОДЖЕНО, назви посади особи та назви організації, яка погоджує документ, особистого підпису, його розшифрування й дати. Гриф погодження розміщують нижче реквізиту "Підпис" без відступу від межі лівого берега, а якщо є візи, то під ними. (Додаток 13) Якщо погодження здійснюється протоколом, рішенням, актом тощо, то гриф погодження оформлюють з відповідним відступом від межі лівого берега.
Візи документа - напис, зроблений посадовою особою, що висловлює згоду або незгоду з змістом. Віза складається з назви посади, особистого підпису, ініціала (-ів) прізвища особи, яка візує документ, а також із дати візування. Візи проставляють на лицьовому боці останнього аркуша підготовленого до підпису документа нижче реквізиту "Підпис". Якщо місця на лицьовому боц останнього аркуша не вистачає, то візи проставляють на його зворотному боці.
Відбиток печатки організації про ставляють на документах, що засвідчують права громадян і юридичних осіб, фіксують факт витрати грошових коштів і матеріальних цінностей, а також у випадках, передбачених нормативно-правовими актами. Відбиток гербової печатки або круглої печатки, яка прирівнюється до гербової, ставлять на такі документи, як статут (положення) організації, штатний розпис, договір, посвідчення, довіреність, доручення тощо.
Печаткою організації засвідчують підпис відповідальної особи. Відбиток печатки слід проставляти таким чином, щоб він охоплював частину (3-4 літери) назви посади особи, яка підписала документ. Для поставлення відбитка печатки на документі може бути відведено певне місце, яке позначають двома великими літерами М.П.
Відмітку про засвідчення копії документа розміщують під реквізитом "Підпис" на копіях документів (у т. ч. ксерокопіях) з метою засвідчення їх відповідності оригіналу. Відмітка про засвідчення коп складається зі слів Згідно з оригіналом (без лапок), назви посади, підпису особи, яка засвідчує копію, її засвідчувати печаткою організації. Копії інших вихідних документів можна засвідчувати печаткою з назвою служби діловодства організації.
Прізвище виконавця і номер його телефону. Цей реквізит містить прізвище чи прізвище, ім'я та по батькові виконавця документа і номер його службового телефону. Його друкують розміром шрифту 8-11 друкарських пунктів на лицьовому боці останнього аркуша документа в нижньому лівому куті без відступу від межі лівого берега.
Вимітка про виконання документа і направлення його до справи проставляється після вирішення питання, яке порушено в документі, або направлення відповіді. Наявність цього реквізиту на документі свідчить про те, що робота над ним завершена. Після проставлення цієї відмітки документ підшивають до справи. Реквізит може включати посилання на дату і номер документа, який свідчить про його виконання.
У разі відсутност такого документа - короткі відомості про виконання, слова "До справи", номер справи, посаду, підпис і дату. Підписує і датує відмітку виконавець, який працював з документом, або керівник структурного підрозділу. Якщо організація невелика, назву посади можна не вказувати. Цей реквізит проставляють від руки в лівому куті нижнього берега лицьового боку першого аркуша. (Додаток 14)
Відмітка про наявність документа в електронній формі містить повне м'я файла, його місце зберігання, код оператора та інші пошукові дані, як визначає організація. Реквізит розміщують у центрі нижнього берега лицьового боку першого аркуша документа.
Відмітка про надходження документа до організації містить такі дані: скорочену назву (або абревіатуру) організації - одержувача документа, дату (за потреби годину і хвилини) надходження документа та його реєстрацій ний індекс. Реквізит проставляють від руки або за допомогою штампа в правому нижньому куті лицьового боку першого аркуша документа.
Запис про державну реєстрацію ставлять у Міністерстві юстиц України на нормативі акти, які відповідно до указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів державно виконавчої влади" від 3 жовтня 1992 р. № 493 заносять до державного реєстру. Його розташовують у верхньому правому куті після номера акта чи грифа затвердження на вільному місці (6 х 10 см), яке заздалегідь залишає організація - автор нормативно-правового акта. (Додаток 15)
