Курсовая работа: Підготовка дітей до шкільного навчання
У дитини чіткі, змістовні уявлення, вона вільно правильно їх висловлює;
Дитина має деякі уявлення, але висловлює їх досить бідно;
У дитини збіднений запас уявлення (фрагментарні, не зв'язані), вона має значні труднощі під час висловлювання.
Рівень розвитку пізнавальної діяльності, що наступним показником розумової готовності, можна визначити за допомогою системи відповідних завдань, які пропонуються дітям індивідуально. Для визначення рівня розвитку сприймання, спостережливості зручно використовувати набори предметів, відмінних за довжиною (смужки), висотою (брусочки),шириною стрічки), геометричних фігур, кольорів; плани і схеми для конструювання (завдання на правильне розташування меблів у кімнаті, складання картинки з частинок, знаходження виходу у лабіринті) та інше [14, с.64].
Процеси мислення і мовлення нерозривно пов'язані між собою. Рівень оволодіння мовленням — показник розумових здібностей загального психічного стану дитини. Отже, це важлива складова готовност до шкільного навчання. Добре розвинуте мовлення передбачає вміння зв'язно, послідовно і зрозуміло для інших описувати предмет, картину, подію, передавати хід своїх думок, пояснювати те чи інше явище, логічно розмірковувати на задану тему [8, с.5]. Ступінь розвитку зв'язного мовлення у дітей визначають, аналізуючи їхні відповіді під час бесіди або переказування невеликого оповідання, запропонованого вчителем [14, с.64].
Сформувати в дитини творче ставлення до слова допомагають різноманітні дидактичні ігри, в основі яких лежать проблемн мовні ситуації, власні враження та переживання дошкільнят — усе те, що спонука дитину образно висловлюватися, збагачувати своє мовлення [8, с.4].
Спеціальні початкові знання з мови становлять: уявлення про речення, склад, слово, звук, букву, голосні та приголосні [9, с.4].
Інтелектуальна готовність до школи передбачає наявність передумов для формування учбових умінь і загалом учбово діяльності. Потрібно передбачити завдання, які дають можливість з'ясувати, чи вміє дитина правильно сприймати висловлені дорослим (учителем, вихователем) завдання, інструкцію, правила виконання завдання і діяти відповідним чином [14, 65].
До кінця дошкільного дитинства в умовах систематичного навчання діти повинні володіти основними компонентами навчально діяльності: вміння сприйняти доступну навчальну задачу, зрозуміти і точно виконати вказівки вихователя, досягти результату в роботі з допомогою вказаних дорослим шляхів її виконання, вміння здійснювати контроль за своїми вчинками, поведінкою, якістю виконання завдань, здатністю критично оцінювати свою роботу роботу інших дітей [6, с.196].
Психологічною передумовою до успішного засвоєння початкового курсу математики є рівень володіння дитиною математичними уявленнями [14, с.65], здатністю оперувати певними предметно-кількісними відношеннями: вміти порівнювати предмети за розміром, формою, орієнтуватися у просторі, керуючись поняттями "далі—ближче", "вгор внизу", "праворуч—ліворуч", "більше—менше", "довше—коротше", "важче—легше"та ін. У дошкільному віц діти оволодівають поняттями кількості та лічби (6, с.70). Для його з'ясування використовують завдання , що мають показати, чи вміє дитина лічити, до яких меж, чи усвідомлено вона це робить, чи орієнтується в натуральному ряді чисел (знає місце кожного числа, його склад, утворення), чи вміє додавати й віднімати по одному і по два, чи володіє прямою, зворотною, порядковою лічбою, чи вм розв'язувати і самостійно складати задачі.
Більшість з цих завдань за результатами виконання дають можливість розподілити дітей на три групи:
Діти, в яких є первинні математичні навички, вони правильно виконують завдання і можуть аргументувати, пояснити;
Діти, які правильно виконують завдання, але пояснити хід виконання не можуть;
Діти, які не вміють виконувати завдання.
Розв'язування математичних задач да можливість виявити рівень розвитку мислення дитини [14, с.65—66].
Шкільне навчання будується на засвоєнн словесно сформульованих правил. Щоб вільно оперувати ними, дитина повинна мати добре розвинуте словесно-логічне мислення, яке базується на наочно-образному мисленні і є його природним продовженням.
Старше дошкільня вживає у своєму мовленн слова різного ступеня узагальнення. Проте це не завжди є свідченням того, що діти справді розуміють відношення між загальним (видовим) і частковим (родовим) поняттями, що є основою логіки. Дослідження з цієї проблеми доводять, що в дітей старшого шкільного віку словесно-логічне мислення розвивається значно краще, якщо поняттєві відношення розкривати їм за допомогою наочних моделей з умовно-символічним значенням. Наприклад, моделюючи відношення між поняттями людина, жінка, чоловік, родове поняття людина можна позначити великим колом, а підпорядковані йому — жінка і чоловік — малими колами, розташованими в середин великого [8, с.4].
В умовах систематичної, цілеспрямовано роботи дитячого садка з розвитку розумового виховання в дітей формуються так цінні риси розумової діяльності, як здатність до багатостороннього аналізу предметів, уміння застосовувати суспільно вироблених сенсорних зв'язків для обстеження властивостей та якостей предметів і явищ, здатність до елементарного узагальнення на основі виявлених основних зв'язків, залежностей, ознак в предметах та явищах, вміння здійснювати порівняння предметів на основі послідовного виявлення ознак схожості і різниці. В майбутніх школярів розвивається самостійність розумової діяльності: вміння самостійно планувати свою практичну діяльність і реалізація її згідно з планом, вміння поставити просту пізнавальну задачу та розв'язати і застосувати її [6, сі96].
Таким чином, розумова готовність до навчання в школі складається з багатьох взаємопов'язаних компонентів мислительного та мовленнєвого розвитку дітей. Єдність спільного рівня пізнавальної діяльності, пізнавальних інтересів, способів дитячого мислення, досить широкого запасу осмислених, систематизованих уявлень та елементарних понять про навколишній світ, мовлення та елементарної навчальної діяльності створює в дітей розумову готовність до засвоєння навчального матеріалу в школі.
2. Експериментально-дослідна робота
2.1 Методики визначення готовності дітей до навчання в школі
Серед науковців немає однозначного розуміння поняття шкільна готовність, а тим більше визначення тих психологічних чинників, які її складають [3, с.9]. Розбіжності між психологами, щодо визначення цих пропорцій, призвели до значної варіативності рекомендованих до перевірки компонентів готовності. В дванадцяти найпоширеніших в Україні методиках до таких компонентів віднесено аж 24 фактори.
Переважна більшість методик орієнтована на ндивідуальну роботу екзаменатора з дитиною, що значно знижує їх прогностичну цінність, оскільки в шкільних умовах дитині доводиться працювати в умовах класу, а тому результати отримані під час тестування можуть не підтверджуватися шкільними успіхами.
Назвемо деякі фактори, які пропонується визначити в ході перевірки шкільної готовності авторами різних методик:
Уміння розрізняти слово і предмет — Методика визначення готовності дитини до школи Л.А.Венгера, А.Л.Венгера.
Знання і розрізнення кольорів Діагностико-корекційна програма Г.Віцлака; Діагностика шкільної зрілості (Білан О.І., Партико Т.Б., Хома О.Є.).
Логічна слухова пам'ять Діагностико-корекційна програма Г.Віцлака; Методика визначення шкільно готовності Ю.З.Гільбуха, С.Л.Коробко, Л.О.Кондратенко.
Загальна обізнаність і словниковий запас Діагностико-корекційна програма Г.Віцлака; Орієнтовний тест шкільної зрілост Керна-Йірасека; Діагностика шкільної зрілості (Білан О.І., Партико Т.Б., Хома О.Є.);
Методика визначення шкільної готовност Ю.З.Гільбуха, С.Л.Коробко, Л.О.Кондратенко.
Арифметичні уміння — Діагностико-корекційна програма Г.Віцлака; Методика визначення готовності дитини до школи Л.А.Венгера, А.Л.Венгера; Діагностика шкільної зрілості ( Білан О.І. Партико Т.Б., Хома О.Є.).
Уміння бачити аналогії — Орієнтовний тест шкільної зрілості Керна-Йірасека (повторний варіант); Діагностико-корекційна програма Г.Віцлака.
Вольва готовність — Діагностика шкільно зрілості (Білан О.І., Партико Т.Б., Хома О.Є.).
Графічні уміння — Тест Керна-Иірасика. Тести для підготовки і відбору дітей до школи (Чередникові Т.В.), Батарея тестів шкільної готовності (Ю.З.Гільбуха, С.Л.Коробко, Л.О.Кондратенко); Діагностична програма по визначенню готовності дітей до шкільного навчання Н.І.Гуткіної. Діагностика шкільної зрілості (Білан О.І., Партико Т.Б., Хома О.Є.).
Уміння працювати за правилом — Діагностична програма по визначенню готовності дітей до шкільного навчання Н.І.Гуткіної; Методика визначення готовності дитини до школи Л.А.Венгера, А.Л.Венгера; Діагностика шкільної зрілості (Білан О.І., Партико Т.Б., Хома О.Є.); Батарея тестів визначення готовності дітей до шкільного навчання Фурмана А.В.
Аналітико-синтетичні уміння — Діагностична програма по визначенню готовності дітей до шкільного навчання Н.І.Гуткіної; Методика визначення рівня розумового розвитку дітей Е.Ф.Зямбицявичене; Батарея тестів шкільної готовності (Ю.З.Гільбуха, С.Л.Коробко, Л.О.Кондратенко); Діагностика шкільної зрілості (Білан О.І., Партико Т.Б., Хома О.Є.); Тести для підготовки і відбору дітей до школи (Чередникові Т.В.) [3, с.9-12].
Основні методики визначення шкільно готовності за метою дослідження можна поділити на дві групи: експрес-методики та діагностично-прогностичні методики, які можуть супроводжуватися корекційними програмами.
Експрес-методики. Вони можуть, і то достатньо точно визначати дітей з дуже високим рівнем підготовленості до навчання.
Вони можуть, але на багато менш точно, визначати дітей з можливою розумовою патологією та надзвичайно великою дошкільною педагогічною запущеністю.
Рівень розвитку дітей поза цими крайніми групами вони визначають дуже приблизно, а тому не мають прогностичного характеру.
Подібні експрес-методики найкраще працюють при визначенні дітей груп ризику, які потребують додаткового глибокого обстеження за допомогою професійних методик та із залученням спеціалістів дефектологів. Досить поширене їх використання при відборі дітей до шкіл підвищеного рівня просто недопустиме, оскільки вони (як в принципі і всі інш методики визначення готовності до шкільного навчання) орієнтованні на виявлення не обдарованості або інтелектуального показника дитини, а лише на рівень дошкільної підготовленості.
Діагностично-прогностичні методики, розраховані не тільки на визначення рівня підготовленості дітей до школи але й на діагностику особливостей розвитку найважливіших для учня початкової школи умінь. Найчастіше вони супроводжуються порадами, щодо роботи з недостатньо розвинутими сторонами особистості дитини. Саме методики такого типу є найбільш прийнятними для роботи з 6-7-річними малюками.
Експрес-методики
Тест словника Береться певна (стандартна) сукупність слів (ми обмежили її десятьма) і визначається, які з них дитин відомі. На основі отриманих відповідей судять про словниковий розвиток дитини взагалі. Такий підхід дозволить подолати один досить відчутній недолік, на який, як виявилося в результаті попередньої апробації, даний тест хибував. Маємо на увазі використання в початковому варіанті лише одного стандартного набору слів. Тому в процесі обстеження майбутніх першокласників перевіряючи можуть (і повинні) чергувати компоненти: одній дитині дається один набір, другій — інший і т.д. При цьому в кожному наборі слова розташовані в прядку переходу від конкретних до все більш загальних понять. Ось ці набори:
Велосипед, цвях, лист, парасолька, хутро, герой, качатися, з'єднувати, кусати, гострий.
Літак, молоток, книжка, плащ, пір'я, друг, плигати, розділяти, бити, тупий.
Автомобіль, віник, блокнот, чоботи, луска, боягуз, бігти, зав'язувати, щипати, колючий.
Взаємозамінюваність, психологічна еквівалентність цих наборів забезпечується тим, що в кожному з них у певній послідовності містяться однотипні слова. Приступаючи до перевірки словникового запасу дитини, екзаменатор говорить: "Уяви собі, що ти зустрівся з ноземцем, людиною з іншої країни, яка погано розуміє українську мову. І ось вона попросила тебе пояснити, що означає слово "велосипедист". Як ти від повісиш?"
Оскільки свої відповіді дитина дає в словесній формі, виникає можливість зробити висновок як про її пасивний, так активний словник. Якщо дитина не може дати словесної відповіді, то екзаменатор пропонує їй намалювати предмет або показати значення цього слова за допомогою жестів або рухів.
Шкала оцінок
0 балів — відсутність розуміння слова: дитина говорить, що не знає слова, або не правильно пояснює його зміст.
1 бал — розуміє значення слова, але сво розуміння може виразити лише за допомогою малювання чи жестів.
1,5бал — дитина словесно описує предмет.
2бали — дитина дає визначення, яке наближається до наукового.
Отже, максимально можлива оцінка за даний тест: 2*10=20балів.
| Вікові групи |
Рівні словникового розвитку го розвитку |
||
| низький | середній | високий | |
| шестилітки | 6,5 | 7-13 | 13,5 |
| семирічки | 11,5 | 12-16 | 16,5 |
Діагностично-прогностичні методики
Вивчення рівня розвитку аналітико-синтетичних умінь
Тести Керна-Иіресека та Д. Векслера (вербальний варіант)
Ця частина складається із трьох блоків. До них дається спільна інструкція, але відповіді оцінюються дещо по-різному.
Інструкція: я хочу дізнатися, які слова ти знаєш, а які тобі ще треба вивчити.
1 блок. Подумай і скажи, як можна назвати одним словом.
1Черешня, груша, яблуко (правильна відповідь фрукти).
При будь-якій відповіді дитини, правильній чи неправильній, слід її похвалити і продовжувати тестування далі. Жодно допомоги у вигляді запитань, які б наводили на правильну відповідь, надавати не слід.
2Київ, Житомир, Бориспіль (правильна відповідь — міста) .
При тестуванні дітей не Київської област Бориспіль слід замінити райцентром тієї області, де живе дитина, для жителів Житомира обирається інший обласний центр; Київ навіть при тестуванні киян, залишається.
3Кішка, собака, кріль (правильна відповідь тварини). Оцінювання — 1 бал за кожну правильну відповідь.
2 блок.
1 Дитина корови зветься телятко, а як зветься дитина собачки, овечки? (Можливий варіант завдання, маленький синочок корови зветься телятко, а як зветься маленький синочок кобили, курочки?)
Правильні відповіді — цуценя, ягня, лоша, курча.
Оцінювання: якщо дитина називає обидва слова 3 бали, одне — 1 бал, не дає відповіді — 0 балів.
3 блок.
Що є спільним між собакою і кішкою? У раз коли дитина не дає відповіді або помиляється, їй слід надати допомогу, сказавши «Ну звичайно, і у кішки і у собаки є хвіст, вушка, носик, двоє очей, чотири лапки, вони вкриті хутром, а найголовніше вони свійські тварини». Після допомоги поставте дитині 0 балів за це завдання і переходьте до наступного.
Що є спільного між собакою і куркою? В раз неправильної відповіді жодної допомоги більше не надавайте, а переходьте до третього запитання.
Що є спільного між ножицями і сковорідкою?
Оцінювання: за узагальнену назву — свійськ тварини; живі істоти; металеві предмети — 2 бали за кожну правильну відповідь. За одну або кілька реальних спільних ознак — 1 бал за кожну відповідь.
Оцінювання всього субтесту: зараховується сума балів, отриманих за відповіді кожного блоку, максимально можлива оцінка 12 балів [3, с.67].
Як бачимо тестів для визначення готовност дитини до шкільного навчання дуже багато, але тесту, який би охопив всі аспекти розвитку дошкільника немає. Тести, що розроблені на сьогоднішній день необхідно використовувати в комплексі. Подані вище тести є лише елементами таких комплексів і визначають окремий аспект готовності дитини до шкільного навчання.
Висновки
З усього вище сказаного можна зробити такий висновок, що підготовка дітей до навчання у школі є основним фактором, що визначає успішність в подальшому навчанні. Підготовка дітей до шкільного навчання включає такі розділи, як: підготовка дітей до шкільного навчання в умовах сім'ї та психологічну готовність дитини до навчання.
Підготовка дітей до навчання в умовах сім' базується на тому, що сім'я є першим соціальним інститутом з яким стикається дитина. В сім'ї закладаються основні навички комунікації, відбувається первинне ознайомлення дитини з навколишнім середовищем, з явищами природи, що спонука розумову активність дошкільника і є запорукою його розумового розвитку. Великий вплив сім'я має також на позитивне ставлення до навчання, на правильне розуміння мотивів навчання.
Психологічна готовність до навчання у школ в свою чергу включає такі три основні аспекти: емоційно-вольову готовність до навчання у школі, мотиваційну та розумову (інтелектуальну).
Емоційно-вольова готовність виявляє себе в тому, як дитина вміє керувати своєю поведінкою в незнайомих умовах, як вона виявляє свої емоції (сум, радість, розчарування, захоплення та ін.), також вміння дитини виконувати вимоги та вказівки дорослих. Також показником даного аспекту є вміння спілкуватися з однолітками та дорослими.
Від мотиваційної готовності залежить швидкість і якість адаптації до школи. Чим глибше дитина розуміє свій новий соціальний статус, чим краще вона знає, що її очікує, тим легше дитині буде увійти в нове середовище і долати труднощі, які обов'язково будуть зустрічатися.
Розумова готовність дитини до навчання у школі включає розвиток мислення, сприймання, мовлення. Даний аспект визнача наявність знань з мови (звук, буква, речення тощо), з математики (більше—менше, ширше— вужче, нижче—вище та ін.), з навколишнього середовища (де живеш?, Хто твоя мама, тато?, Які міста знаєш? та ін.).
Для визначення готовності дитини до школи використовують різні методики, які поділяються на експрес-методики та діагностично-прогностичні методики. Але щоб визначити рівень готовності дитини до школи недостатньо використати один тест, а необхідно застосувати комплекс тестів, які б охопили як найбільше аспектів розвитку дитини дошкільного віку.
Отож, підготовка дітей до навчання у школ першим елементом у системі безперервної освіти і створює основу для подальшого розвитку дитини у навчальному і виховному аспектах.
Список використаної літератури
1. Бардин К.В. Подготовка ребенка к школе (психологические аспекты). -М.: Знание, 1983.-96 с.
2. Волошина В. Готуємо дитину до навчання в школІ//РІдна школа.— 2003.—№ 6.—С.49-53.
3. Гончаренко С.А., Богуславська Л.О., Кондратенко Н.О. Визначення готовності дитини до шкільного навчання: Методичн рекомендації.— К.: 2000—69 с
4. Пльбух Ю.З., Коробко С.Л., Кондратенко Л.О. Визначення психологічної готовності дитини до шкільного навчання // Початкова школа.—1988.—№ 7.—С.62-70.
5. Дубчак О. Дитина йде до школи: радощі й турботи // Початкова школа.—2003.—№ 4.—С.52-55.
6. Дошкольная педагогика / Под ред. В.М. Логыной, П.Г. Семоруковой. -2-е издание. - М.: Просвещение, 1988. - 270 с.
7. Ілляшенко Т. Про готовність дітей до шкільного навчання // Початкова школа.—2002.—№ 3.—С.69-71.
8. Кулик В.Г. Наступає пора готувати дітей до школи // Журнал для батьків.— 2001.—№ 1.—€.12-13.
9. Ліщинська Л. Щоб діти йшли до школи залюбки // Початкова школа.— 1999.—№ 3.—С.3-4.
10. Марочко Г. Педагогічні погляди В.Сухомлинського на підготовку дітей до школи в родині //Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.—Тернопіль, 2002.- Вид.5.—С.332-335.
11. Матюхина М.В. Мотивация учения младших школьников. М.: Педагогика, 1984. - 144 с.
12. Побірченко Н. Родинна педагогіка В.Сухомлинського про підготовку дитини до школи // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.— Тернопіль, 2002.-Вид.5.—С.300-303.
13. Покроєва Л. Проблеми підготовки до навчання шестилітніх першокласників // Початкова школа.—2003.—№ 1.—С.7-9.
14. Проскура О.В. Психологічна підготовка вчителя до роботи з першокласниками.— К.: Освіта, 1998.—198 с
15. Підготовка дітей до школи в сім'ї /Відповідальний редактор і упорядник В.К. Котирло. - К.: Радянська школа, 1974.—180 с
16. Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка.— К.: Радянська школа, 1978.—263 с.
