Курсовая работа: Особливості підприємницької діяльності у ринковій економіці

У заяві про видачу ліцензії повинні міститися такі дані: 1) відомості про суб'єкт господарювання - заявника: найменування, місцезнаходження, банківськ реквізити, ідентифікаційний код - для юридичної особи; прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані (серія, номер паспорта, ким і коли виданий, місце проживання), ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів - для фізичної особи; 2) вид господарської діяльност вказаний згідно зі ст. 9 Закону (повністю або частково), на провадження якого заявник має намір одержати ліцензію.

У разі наявності у заявника філій, інших відокремлених підрозділів, як провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ліцензії, у заяв зазначається їх місцезнаходження.

До заяви про видачу ліцензії додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа.

Заява про видачу ліцензії залишається без розгляду, якщо: заява подана (підписана) особою, яка не має на це повноважень; документи оформлені з порушенням вимог законодавства. Про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду заявник повідомляється в письмовій формі із зазначенням підстав залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду у строки, передбачені для видачі ліцензії.

Повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліценз надсилається (видається) заявникові в письмовій формі протягом трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення. У рішенні про відмову у видач ліцензії зазначаються підстави такої відмови.

Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії є: недостовірність даних у документах, поданих заявником, для отримання ліцензії; невідповідність заявника згідно з поданими документами ліцензійним умовам, встановленим для виду господарської діяльності, зазначеного в заяві про видачу ліцензії.

Рішення про відмову у видачі ліцензії може бути оскаржено у судовому порядку.

У статті 12 Закону визначені особливості проведення конкурсу на отримання ліцензій для видів господарської діяльності, провадження яких пов'язане з використанням обмежених ресурсів.

До видів господарської діяльності, провадження яких пов'язане з використанням обмежених ресурсів, належать видобування уранових руд; видобування дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння; постачання природного газу за регульованим за нерегульованим тарифом.

Орган ліцензування повинен оформити ліцензію не пізніше ніж за три робочих дні з дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії. Розмір плати за видачу ліцензії - 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (якщо органом ліцензування є центральний орган виконавчої влади), або 15 неоподатковуваних мінімумів (якщо органом ліцензування є місцевий орган виконавчої влади). Водночас плата за ліцензію на торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами є значно вищою.

Орган ліцензування робить відмітку про дату прийняття документів, що підтверджують внесення заявником плати за видачу ліцензії, на копії опису, яку було видано заявнику при прийомі заяви про видачу ліцензії.

Якщо заявник протягом тридцяти календарних днів з дня направлення йому повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії не подав документа, що підтверджу внесення плати за видачу ліцензії, або не звернувся до органу ліцензування для отримання оформленої ліцензії, орган ліцензування, який оформив ліцензію, ма право скасувати рішення про видачу ліцензії або прийняти рішення про визнання такої ліцензії недійсною.

У разі, коли ліцензіат має намір провадити зазначений у ліцензії вид господарської діяльності після закінчення строку її дії, він повинен отримати нову ліцензію в порядку, встановленому цим Законом. Нова ліцензія видається органом ліцензування не раніше ніж в останній робочий день дії попередньо виданої ліцензії.

Ліцензіат не може передавати ліцензію або її копію іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності. За видачу ліцензії справляється плата, розмір та порядок зарахування якої до Державного бюджету України встановлюються Кабінетом Міністрів України. Плата за ліцензію - це разовий платіж, що вноситься суб'єктом господарювання за одержання ліцензії.

Плата за видачу ліцензії вноситься після прийняття рішення про видачу ліцензії. Підставами для переоформлення ліцензії є: зміна найменування юридичної особи (якщо зміна найменування не пов'язана з реорганізацією юридичної особи) або прізвища, ім'я, по батькові фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності; зміна місцезнаходження юридичної особи або місця проживання фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності; зміни, пов'язані з провадженням ліцензіатом певного виду господарської діяльності, вказаного в ст. 9 Закону.

У разі виникнення підстав для переоформлення ліцензії ліцензіат зобов'язаний протягом десяти робочих днів подати до органу ліцензування заяву про переоформлення ліцензії разом із ліцензією, що підлягає переоформленню, та відповідними документами або їх нотаріально засвідченими копіями, як підтверджують зазначені зміни.

Орган ліцензування протягом трьох робочих днів з дати надходження заяви про переоформлення ліцензії та документів, що додаються до неї, зобов'язаний видати переоформлену на новому бланку ліцензію з урахуванням змін, зазначених у заяв про переоформлення ліцензії.

Строк дії переоформленої ліцензії не може перевищувати строку дії, зазначеного в ліцензії, що переоформлялася. За переоформлення ліцензії справляється плата в розмір п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Плата за переоформлення ліцензії зараховується до Державного бюджету України.

Не переоформлена в установлений строк ліцензія є недійсною. Ліцензіат зобов'язаний повідомляти орган ліцензування про всі зміни даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії. У разі виникнення таких змін ліцензіат зобов'язаний протягом десяти робочих днів подати до органу ліцензування відповідне повідомлення в письмовій формі разом із документами або їх нотаріально засвідченими копіями, які підтверджують зазначені зміни. Підставами для видачі дубліката ліцензії є втрата ліцензії, пошкодження ліцензії. Ліцензіат, який подав заяву та відповідні документи для видачі дубліката ліцензії замість втраченої або пошкодженої, може провадити свою діяльність на підставі довідки про подання заяви про видачу дубліката ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, яка видається органом ліцензування у разі подання заяви про видачу дубліката ліцензії. Орган ліцензування зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати одержання заяви про видачу дубліката ліцензії видати заявникові дублікат ліцензії замість втраченої або пошкодженої.

За видачу дубліката ліцензії замість втраченої або пошкодженої ліценз справляється плата у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Плата за видачу дубліката ліцензії зараховується до Державного бюджету України.

Анулювання ліцензії за рішенням органу ліцензування передбачене в ст. 21 Закону "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

Державний нагляд за додержанням органами ліцензування вимог законодавства у сфер ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган із питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Заняття підприємницькою діяльністю без ліцензії, якщо її отримання передбачене законом, відповідно до статті 164 Кодексу про адмінпорушення тягне за собою накладення штрафу від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої.

Згідно з Кримінальним кодексом (стаття 202) здійснення діяльності без державно реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, що містить ознаки підприємницько та яка підлягає ліцензуванню або здійснюється без одержання ліцензії на види діяльності, які підлягають ліцензуванню відповідно до законодавства, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, якщо це було пов'язано з отриманням доходу у великих розмірах, карається штрафом від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

8. Бізнес-планування у сучасному підприємництві

В умовах ринкової економіки жодне підприємство не спроможне досягти успіхів без наявності обґрунтованого бізнес-плану. У бізнес-плані визначається механізм управління бізнес-процесами, що відбуваються на підприємстві для забезпечення його ефективного функціонування. Бізнес-план - це один із найважливіших нструментів реагування на зміни ринкового середовища та успішної адаптації до цих змін. Бізнес-план складають для зовнішніх і внутрішніх користувачів.

Метою розроблення плану для зовнішніх користувачів є обґрунтування обсягів кредитів, завоювання довір'я інвесторів щодо потенційних можливостей фірми і забезпечення й фінансової стабільності та стратегічної підтримки.

Відсутність на підприємстві дійового бізнес-плану, у якому постійно враховуються зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, є суттєвим недоліком, який характеризу недостатній рівень управління фірмою, ускладнює відносини з кредиторами та досягнення довгострокової стабільності у конкурентному середовищі. Бізнес-планування не обмежується переконаннями інвесторів у доцільності підтримки фірми. Цей план важливим для персоналу фірми, забезпечуючи йому можливість визначати майбутн стратегічні напрями виробничої, комерційної, фінансової, інноваційної та нвестиційної діяльності і терміни їх виконання. Бізнес-план є також важливим нструментом планування та контролю оперативної діяльності фірми.

Бізнес-план здійснює вплив на перспективну, поточну та оперативну діяльність підприємства шляхом створення та координації відповідних бізнес-процесів. Бізнес-процес - це потік робіт, який рухається від одного фахівця або відділу до іншого.

Стандартн бізнес-процеси наданий час відсутні, тому кожне підприємство визначає їх склад самостійно. Найбільш типова така структура бізнес-процесів:

-   організація навчання з підвищення кваліфікації керівників та спеціалістів підприємства;

-   створення служби постійного спостереження за конкурентами;

-   організація нноваційної діяльності (проектування та розроблення нових продуктів обладнання);

-   вибір та сертифікація посередників;

-   організація ефективного сервісного обслуговування покупців товару;

-   організація системи управління якістю продукції;

-   узгодження виробничого дизайну;

-   вибір та сертифікація дилерів, що здійснюють збут та розподіл товарів підприємства;

-   визначення вимог до інноваційних продуктів;

-   організація рекламної діяльності;

-   створення системи маркетингу і логістики та визначення шляхів перспективного розвитку підприємства;

-   вибір та сертифікація кредиторів та спонсорів.

Крім того, до бізнес-плану необхідно додати супровідні документи, найважливішими з яких є:

-   посадов нструкції, довідки про кадровий склад;

-   специфікац товарів (перелік товарів та послуг, які планує випускати підприємство, їх кількість, якісні характеристики, сорт, марка та ін.);

-   креслення, фотографії, копії угод і контрактів, прейскуранти (довідник про ціни на товари, послуги, продукцію);

-   патентна документація, фінансові документи (баланс руху грошових коштів за 1 і 5 років, розрахунок валового прибутку, розрахунок та аналіз фінансових коефіцієнтів - заборгованості, власності, кредиторської заборгованості тощо);

-   зразки рекламних матеріалів, дані інвентаризації та ін.

Принципами складання бізнес-плану є :

-    якісне змістовне оформлення (зовнішній вигляд, якісна обкладинка, чіткі малюнки, фотографії, розрахунки та ін.);

-    чітка орієнтація на адресата (кредитора або інвестора);

-    ретельна характеристика певного сегмента (ніші) ринку, потреб споживачів та переваг товарів послуг даного підприємства;

-    переконаність у реалізації основної ідеї, зокрема в ефективності роботи підприємства (отримання прибутків) та своєчасному погашенні кредитів та ін.

Складання бізнес-плану - це процес власної самооцінки фірми. При здійсненні самооцінки потрібно знайти обґрунтован відповіді на такі питання щодо діяльності фірми:

-   вид бізнесу, яким займається фірма;

-   цінність унікальність фірми;

-   місце, яке займає фірма у галузі;

-   характеристика ринку та споживачів фірми;

-   частка ринку фірми та шляхи його розширення;

-   місце товару фірми у свідомості цільових споживачів;

-   мідж фірми та заходи щодо його підвищення;

-   ймовірність значних змін (продукція, послуги, технології, конкуренція);

-   сильні та слабкі сторони фірми;

-   стратегія розвитку бізнесу на наступні 3-5 років;

-   обсяг нвестицій для досягнення визначеної мети;

-   головн джерела фінансування розвитку фірми;

-   план конкретних дій фірми для досягнення визначених цілей.

Для визначення виробничої стратегії потрібно провести аналіз, який дозволяє знайти відповіді на такі питання:

-   стан внутрішнього та зовнішнього середовища і його вплив на існуючу організаційну структуру підприємства;

-   відповідність бізнесу цілям і ресурсам фірми та його сприяння досягненню стратегічної мети;

-   рівень кваліфікації працівників та потреба у наборі нових спеціалістів;

-   наявність коштів для реалізації проекту, додаткова потреба у них і у які терміни;

-   придатність прийнятої стратегії для зведення до мінімуму слабких сторін фірми та розвитку сильних;

-   процедура ознайомлення працівників з проектом розвитку фірми;

-   реакція на проект банків, акціонерів, споживачів та конкурентів;

-   мовірність успіху та заходи щодо підвищення надійності його досягнення.

Незалежно від сфери діяльності й особливостей компанії, яка готує бізнес-план, можна визначити декілька стандартних етапів, які необхідно послідовно пройти при його розробленні:

-   визначення мети бізнес-плану. Потрібно чітко уявляти, готується бізнес-план для внутрішнього користування менеджерами підприємства чи він розрахований на інвесторів, комерційні банки, лізингодавців, венчурні фонди та ін.;

-   збір нформації, необхідної для складання бізнес-плану. На цьому етапі необхідно виявити джерела інформації, потрібної для розробки бізнес-плану.

-   вибір структури бізнес-плану та його розроблення.

Залежно від обсягу бізнес-плани можна поділити на три основні категорії: стислий, повний та операційний бізнес-план.

Стисл бізнес-плани стають все більш популярними.

Оскільки такий план за обсягом набагато менший, ніж традиційний план, він потребу меншої інформації й менше розгорнутих досліджень, тому такий документ може бути в загальному випадку складений набагато швидше від традиційного.

Стислий бізнес-план є сенс складати, якщо компанія порівняно молода або не плану випуск декількох найменувань товарів.

Останнім часом банки вимагають від бізнесменів стислі бізнес-плани разом з іншими документами при поданні заявки на кредит.

Крім того, стислий бізнес-план допоможе зацікавити потенційних інвесторів у вашому проекті й отримати їх попередні коментарі, які можуть надалі бути корисними при створенні розгорнутого бізнес-плану.

Повний бізнес-план традиційним.

Він повинен висвітлювати всі аспекти діяльності компанії і в той же час за обсягом не перевищувати 40 сторінок.

Повний бізнес-план потрібен для залучення фінансування у великих обсягах, оскільки стислий план не завжди може задовольнити високі запити прискіпливих інвесторів.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11