Курсовая работа: Особливості підприємницької діяльності у ринковій економіці
При перевірках (планових чи позапланових) службові особи СЕС можуть вжити до підприємства таких адміністративно-запобіжних заходів: обмеження діяльності; тимчасова заборона діяльності, припинення діяльності взагалі, заборона діяльності.
Крім того, посадові особи СЕС можуть накласти на підприємницькі структури так фінансові санкції: штраф обсягом 25% вартості документації - за розроблення використання документації, що не відповідає вимогам санітарних норм; штраф обсягом 100% вартості реалізованих товарів - за продаж забороненої продукції; штраф обсягом 100% вартості продукції - за виробництво або продаж небезпечно продукції; штраф обсягом 100% вартості проданих товарів - за реалізацію мпортної продукції, що не відповідає національним стандартам безпеки; штраф обсягом 25% вартості продукції, виготовленої протягом усього часу уникнення контролю, - за ухилення від контролю продукції з боку посадових осіб СЕС. Крім штрафів, за порушення санітарних норм передбачена адміністративна відповідальність, а в деяких випадках - карна відповідальність.
Усунувши порушення, виявлені СЕС, підприємство може відновити свою діяльність тільки після одержання дозволу на це. Таким дозволом є письмове рішення особи, що оформила постанову про порушення санітарних норм, або рішення органу, який цю постанову скасував.
Основними нормативними актами, якими керується СЕС, є Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні" (№1109 від 22.06.1999 р.); Наказ Міністерства охорони здоров'я України "Про затвердження Інструкц про порядок застосування державною санітарно-епідеміологічною службою адміністративно-запобіжних заходів (обмеження, тимчасова заборона, припинення, зупинення)" (№67 від 14.04.1995 р.).
Основним документом, який регулює діяльність пожежних органів, є Закон України "Про пожежну безпеку" (№3745 - XII від 17.12.1993р.), зі змінами і доповненнями. Безпосередній контроль за протипожежним станом приміщень, будівель і прилеглих до них ділянок здійснюють нспектори пожежного нагляду, які мають такі права: проводити пожежні перевірки приміщень, будівель та інших об'єктів підприємств у будь-який час; надсилати проінспектованим підприємствам розпорядження щодо усунення порушень і недоліків в організації пожежної безпеки; припиняти чи забороняти роботу підприємства або його виробничих підрозділів, якщо через порушення правил пожежної безпеки на фірмі виникла загроза пожежі або щось подібне до цього; контролювати рівень дотримання протипожежних вимог, визначених у нормах; притягати до адміністративної відповідальності посадових осіб та інших працівників фірми, якщо з їхньої вини на ній порушуються правила пожежної безпеки; застосовувати штрафні санкції до підприємства за порушення вимог пожежної безпеки невиконання розпоряджень посадових осіб пожежного нагляду. Штрафи можуть бути різні за різні порушення (від 0,5 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в деяких випадках ще більше).
Згідно зі ст. 10 Закону України "Про пожежну безпеку" робота нових реконструйованих виробничих, житлових та інших об'єктів, впровадження нових технологій, передання у виробництво зразків нових пожежонебезпечних машин, механізмів, устаткування та продукції, оренда будь-яких приміщень без дозволу органів державного пожежного нагляду забороняється.
Одержання дозволів обов'язкове як для великих підприємств, так і для малих, які орендують чи то територію, чи частину приміщення.
Розгляд заяв на видачу дозволів на початок роботи приміщень покладається на органи державного пожежного нагляду. Підставою для видачі дозволу є висновок, що оформляється за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта чи приміщення, що проводиться органом державного пожежного нагляду протягом 30 днів з дня реєстрації заяви на проведення експертизи. Відповідно до тарифів на платні послуги, які надаються підрозділами Державно пожежної охорони ГУ МВС України, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 07.03.2001 року №611/215/194, наводиться їх типовий розрахунок. Для одержання дозволу власник (орендар) подає відповідному органу державного пожежного нагляду заяву за встановленим зразком, матеріали оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта чи приміщення, а для одержання дозволу на оренду приміщень - також копію договору оренди. Орган державного пожежного нагляду протягом п'яти робочих днів із дня подання заявником документів приймає рішення про видачу дозволу або про відмову у його видачі у разі виявлення фактів порушення правил пожежної безпеки, що може призвести до виникнення пожежі або перешкод при її гасінні та евакуації людей. Копія обґрунтованого рішення про відмову у видачі дозволу надсилається заявникові. Власник (орендар) може оскаржити рішення про відмову у видачі дозволу або його скасування до вищого органу державного пожежного нагляду або господарського суду.
Органи Контрольно-ревізійного управління (КРУ) не мають права перевіряти підприємницькі структури. Виняток становить лише той випадок, коли правоохоронний чи податковий орган доручає КРУ провести таку перевірку. В цьому випадку КРУ здійснює перевірку на підставі документа, який підписала відповідна посадова особа: начальник державної контрольно-ревізійної служби, начальник управління, їхні заступники або керівник підрозділу в місті чи регіоні. Під час перевірки працівники КРУ мають право без перешкод обстежувати склади, виробнич та інші приміщення. Вони також мають право під час перевірки вилучати відповідні документи (на час ревізії або перевірки), накладати адміністративн стягнення і застосовувати фінансові санкції. Крім того, органи КРУ мають право отримувати від НБУ, його підрозділів та комерційних банків інформацію про банківські операції на рахунках тих суб'єктів, де відбувається перевірка.
За порушення законодавства з фінансових питань існує адміністративна відповідальність (стаття 164-2 Кодексу про адмінпорушення). Приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансово звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів матеріальних цінностей, порушення правил ведення касових операцій, перешкоджання працівникам державної контрольно-ревізійної служби у проведенн ревізій та перевірок, невжиття заходів щодо відшкодування з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності ведуть за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню з одного із правопорушень, зазначених у цій статті, несуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У першу чергу звертаємо увагу на це положення законодавства виробників алкогольних і тютюнових виробів, до половини яких виробляється і реалізується в "тіні", а також постачальників палива на АЗС, оскільки кожний четвертий літр бензину в Україні не відповідає нормативним вимогам.
За відсутність належного попереджувального маркування при продажу небезпечного товару на продавця накладається штраф, сума якого відповідає 100% вартост партії товару. За відсутності необхідної інформації про товар (послугу) органи Держстандарту можуть накласти штраф обсягом 30% вартості цілої партії товару. За продаж товару, термін придатності якого минув, підприємство мусить сплатити штраф, еквівалентний 200% вартості тієї частини непридатного до вжитку товару, яку підприємець не встиг продати. Основним документом, яким керуються органи Держстандарту, є Закон України "Про захист прав споживачів" (№1023-ХІІ від 12.05.1991 р.).
У регіонах захист прав споживачів забезпечують обласні управління із захисту прав споживачів, які у своїй діяльності керуються насамперед Кодексом України про адміністративні порушення. Так, згідно зі статтею 152-2 цього кодексу обмірювання, обважування, обрахування, перевищення встановлених цін і тарифів або інший обман покупців чи замовників працівниками торгівлі, громадського харчування і сфери послуг та громадянами-підприємцями, якщо матеріальна шкода, заподіяна таким обманом, не перевищує три неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, тягне за собою накладення штрафу від двох до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відмова працівників торгівлі, громадського харчування та сфери послуг і громадян, які займаються підприємницькою діяльністю в цих галузях, у наданні громадянам-споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товари (послуги), їх кількість, якість, асортимент, а також про їх виробника (продавця) тощо тягнуть за собою (згідно зі статтею 156-1 Кодексу про адмінпорушення) накладення штрафу від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Важливу функцію регулювання підприємницької діяльності в Україні виконує Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва. Без його санкції не повинні прийматися будь-які нормативні акти щодо підприємництва (але поки не завжди так буває). В кожному регіоні є уповноважені з питань захисту прав підприємців від вказаного комітету, до яких при потребі може звернутись підприємець. Значні права щодо контролю за фінансовою діяльністю суб'єктів господарювання має й новий орган, нещодавно створений при Міністерстві фінансів - Державний департамент з фінансового моніторингу (Держфінмоніторинг), який займається боротьбою з "відмиванням" брудних грошей. Із вказаним явищем здійснює боротьбу й відповідний підрозділ Національного банку України. Згідно з Кодексом про адмінпорушення (стаття 166-9) порушення вимог щодо дентифікації особи, яка здійснює фінансову операцію, порушення порядку реєстрації фінансових операцій, що підлягають первинному фінансовому моніторингу, неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірно нформації про такі фінансові операції Держфінмоніторингу, а також невиконання вимог щодо зберігання документів, які стосуються ідентифікації осіб, що здійснюють фінансові операції, та документації щодо проведення ними фінансових операцій тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб суб'єктів первинного фінансового моніторингу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У випадку розголошення інформації, яка надається спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу, або факту надання такої інформації винна особа карається штрафом від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Контроль за цінами в Україні здійснює Державна інспекція з контролю за цінами. Посадов особи цієї структури мають такі права: проведення на підприємствах перевірки фінансових документів, пов'язаних із встановленням і застосуванням цін; одержання необхідних для перевірки документів, які свідчать про механізм встановлення цін; обстеження виробничих, складських, торговельних приміщень підприємств; припинення операцій підприємств в установах банків. Представники Державної інспекції з контролю за цінами можуть застосувати фінансові санкц тільки в тому разі, якщо підприємство чи підприємець одержали виручку з порушенням порядку встановлення та застосування цін та тарифів, які регулюються уповноваженими на це органами. При цьому вилучається вся виручка й сплачується штраф у подвійному розмірі від виручки. Рішення про накладання такого штрафу приймають інспектори, які перевіряють підприємство. При порушенні порядку формування, встановлення та застосування цін та тарифів, а також знижок, націнок, доплат до них посадові особи можуть бути оштрафовані на суму від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 165-2 Кодексу про адмінпорушення). Державна інспекція з контролю над цінами у своїй діяльност керується Законом України "Про ціни і ціноутворення" (№507-XII від 03.12.1990 р.); "Положенням про Державну інспекцію України з контролю за цінами", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №353 від 09.12.1991 р.; "Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами", затвердженою спільним наказом Міністерства економіки та Міністерства фінансів України №93/141 від 17.07.1998р.
Державний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства здійснює Антимонопольний комітет України, який повинен насамперед не допускати зловживань монопольним становищем окремих товаровиробників; усувати недобросовісну конкуренцію; припиняти неправомірні угоди між підприємцями; забороняти операції зовнішньоекономічно діяльності підприємців, якщо вони йдуть всупереч антимонопольному законодавству. Відповідно Антимонопольний комітет і державні уповноважені цього комітету можуть подавати заяви на порушників до судів, накладати передбачені у законодавств штрафи за виявлені порушення. За порушення порядку надання інформації та виконання рішень Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень існує адміністративна відповідальність. Згідно зі статтею 168-4 Кодексу про адмінпорушення, неподання, несвоєчасне подання посадовими особами органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також керівниками (розпорядниками кредитів) підприємств та особами, які займаються підприємницькою діяльністю, інформації або надання завідомо недостовірної інформац Антимонопольному комітету України та його територіальним відділенням тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб та керівників у розмірі до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, - до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ухилення названих осіб від виконання рішень Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень чи несвоєчасне виконання їх рішень тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб та керівників у розмірі до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, - до 16 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Важлива роль у контролі за діяльністю підприємців належить органам Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації. Ці органи мають право на такі дії: перевірка якості товарів, робіт, послуг; проведення контрольних перевірок правильності розрахунків зі споживачами за надані послуги та реалізован товари; припинення продажу товарів, що не відповідають вимогам нормативних документів; перевірка рекламодавців на предмет дотримання ними законодавства про рекламу тощо. Органи Держстандарту можуть накласти штраф у розмірі 50% вартості партії товару, якщо підприємець чи фірма не мають належного сертифіката відповідності. За виготовлення чи реалізацію товарів (послуг), які не відповідають вимогам нормативних документів щодо безпеки та майна споживачів, підприємство мусить сплатити штраф обсягом 300% вартості таких товарів (послуг).
6. Правові основи організації, реєстрації та припинення діяльност підприємницьких структур
Для створення підприємства та його реєстрації в державних . структурах необхідн установчі документи: рішення власника майна, засновницький договір, статут.
Порядок створення підприємства та його реєстрації визначається законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", який діє з 01.07.2004. Засновницький договір укладається тоді, коли засновників два і більше. Чинне законодавство не містить переліку обов'язкових реквізитів засновницького договору. У засновницькому договор засновники передусім зобов'язуються утворити суб'єкт господарювання, визначають порядок спільної діяльності щодо його утворення, умови передачі йому свого майна, порядок розподілу прибутків і збитків, управління діяльністю суб'єкта господарювання та участі в ньому засновників, порядок вибуття та входження нових засновників, які передбачені законом, а також порядок його реорганізац та ліквідації.
Підприємницька діяльність припиняється: з власної ініціативи засновників підприємства, у раз закінчення строку ліцензії, у разі припинення існування підприємства, на підставі рішення суду.
Статут суб'єкта господарювання насамперед повинен містити відомості про його найменування і місце знаходження, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реєстрації та ліквідації суб'єкта господарювання.
Підприємцям необхідно звертати особливу увагу на правовий статус партнера, в тому числі під час пошуку інвестора для реалізації бізнес-плану підприємства. Українське законодавство встановлює мінімальний розмір статутного фонду на момент реєстрації, а ось якихось обмежень щодо зобов'язань підприємств не встановлює. Крім того, різним організаційно-правовим формам властиві внутрішні ризики. Так, якщо один із членів ТОВ захоче вийти зі складу засновників, то підприємство матиме значні фінансові труднощі, оскільки воно буде зобов'язане за законом виплатити вибулому учаснику ТОВ вартість частини майна пропорційно частці у статутному фонді. Вимога повернути частку як у натуральній, так і в грошовій формі може суттєво ускладнити виробничу діяльність підприємства. Аналогічні проблеми можуть зробити боржником і закрите акціонерне товариство, якщо його члени не в змозі викупити акції вибулого акціонера, а знижувати статутний фонд уже не можна. Тому краще, коли інвестором буде виступати відкрите акціонерне товариство, оскільки бажання акціонера вийти з ВАТ не покладає обов'язку викупу акцій самим товариством (їх може придбати будь-хто).
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11
