Курсовая работа: Он-лайн-технології в підготовці вчителя з загально-технічних дисциплін
Курсовая работа: Он-лайн-технології в підготовці вчителя з загально-технічних дисциплін
"Он-лайн"-технології в підготовці вчителя з загально-технічних дисциплін
ЗМІСТ
Вступ.. 3
І. Загальні ресурси мережі Інтернет, як використовуються для навчання. Поняття інформаційних ресурсів. 6
1.1. Необхідність застосування нформаційних ресурсів мережі Інтернет у системі освіти. 6
1.2. Теоретичні основи інформаційних ресурсів. 9
1.3. Українські ресурси "всесвітньої павутини". 13
ІІ. Види ресурсів мережі Інтернет, як використовуються в ON-LINE-навчанні 19
2.1. "Он-лайн" як режим доступу до мережі 19
2.2. Аналіз ресурсів мережі Інтернет для он-лайн навчання. 22
2.3. Міжнародний досвід освіти он-лайн. 28
ІІІ. Ресурси мережі Інтернет для вчителів загально технічних дисциплін. 33
3.1. Складові загально технічно підготовки учнів. 33
3.2. Комп’ютерні програми для загально-технічної підготовки. 35
Висновки.. 38
Література.. 41
Додаток 1. 45
Додаток 2. 47
Додаток 3. 49
Додаток 4. 65
Додаток 5. 75
Вступ
Світовий процес переходу від індустріального до інформаційного суспільства, а також соціально-економічні зміни, що відбуваються в Україні, вимагають суттєвих змін у багатьох сферах діяльност держави. В першу чергу це стосується реформування освіти, починаючі з педагогічної діяльності. Освіта як необхідна складова життя людини, умова самореалізації людини, людина та її права як мірило і критерій якості освіти, освіта як зв'язок часу - це ті гуманістичні цінності, які повинні стати в центрі педагогічної діяльності.
Інформація й теоретичні знання визнан пріоритетним стратегічним ресурсом постіндустріального суспільства та є основою системи інформаційного забезпечення освіти. Але школа чи вищий навчальний заклад не повинні просто давати певну суму знань, а мають навчити молоду людину вміння навчатися, оновлювати свої знання протягом усього життя.
Ще К. Ушинський говорив, що розум - це добре організована система знань, але знань, які постійно оновлюються! Ось чому одна з важливих тенденцій розвитку освіти в країні складається з перебудови само концепції організації навчально-пізнавальної діяльності, педагогічного керівництва нею, коли інформативна модель освіти втратила свою актуальність.
Сьогодні суспільство досягло такого рівня розвитку, коли обсяги теоретичних знань, інформації, рівень її структурованост та складності зумовлюють створення якісно нової інформаційної структури, в якій нформаційні ресурси визначатимуть розвиток країни, сфер суспільства; умови життєдіяльності людини в усіх соціальних сферах, інтелектуалізацію праці, вдосконалення соціально-комунікаційних відносин, виробництва й управління усіма соціальними сферами; вибір і використання інформаційних систем і технологій різного призначення.
Це вимагає найшвидшого переходу до ново стратегії розвитку освіти на основі широкомасштабного використання знань та нформації як стратегічних ресурсів розвитку, а також перспективних високоефективних технологій як основних інструментів цього розвитку.
Саме такий підхід до освіти був визначений Національною програмою "Освіта. Україна ХХІ сторіччя", яка прийнята більш ніж десять років тому і в якій передбачено забезпечення розвитку освіти на основі нових прогресивних концепцій, запровадження у навчально-виховний процес новітніх педагогічних технологій та науково-методичних досягнень, створення нової системи інформаційного забезпечення освіти, входження України у трансконтинентальну систему комп’ютерної інформації.
Для реалізації програми великого значення набувають процеси інформатизації, використання комп'ютера, нформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та інформаційних ресурсів у професійній діяльності працівників освіти.
І хоча вже протягом десятиліть комп'ютер використовується в процесі навчання, але не досліджені цілком питання, пов'язані з оптимальними й ефективними формами і методами застосування комп'ютера в навчанні й освіті, не реалізовані потреби комп'ютерної підтримки навчальних послуг. Сучасний етап комп'ютерного навчання характеризує великий розрив в якост програмно-педагогічних засобів та ресурсів Інтернет.
Тому вкрай важливим і своєчасним стало прийняття урядом у грудні 2005 року державної програми "Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці на 2006-2010 роки", яку було розроблено Міністерством освіти і науки України на виконання указу президента України "Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні".
Але і в Законі України "Про основн засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки", прийнятому у січні 2007 року, все ще відмічається, що рівень комп'ютерної та нформаційної грамотності населення є недостатнім, впровадження нових методів навчання із застосуванням сучасних ІКТ – повільним.
Ось чому обрана тема курсової роботи: "Ресурси мережі Інтернет для вчителів загально-технічних дисциплін" актуальною.
Метою курсової роботи є дослідження найбільш поширених ресурсів мережі, які використовуються в освітній діяльності. Завдання курсової роботи передбачають: вивчення та освітлення теоретичних основ нформаційних ресурсів, видів ресурсів мережі Інтернет, у тому числі, тих, що використовуються в он-лайн-навчанні, а також – для викладачів загально-технічних дисциплін (креслення, трудового навчання). Крім цього, завданням курсової роботи є розгляд проблем та шляхів їх вирішення щодо використання мережевих ресурсів у освітній діяльності.
Вивченню цього питання, проблемам використання мережевих ресурсів в освіті приділяється увага багатьох вчених і практикуючих вчителів. Воно постійно розглядається на науково-практичних конференціях та у статтях освітян і взято до уваги розробниками програмних продуктів. Саме ц джерела разом із законодавчими документами використані для написання курсово роботи. Крім цього, в роботі використані матеріали з досвіду викладання загально-технічних дисциплін, накопичений вчителями шкіл і викладачами вищих навчальних закладів України та Росії, отримані з різноманітних сайтів "всесвітній павутини" Інтернет.
І. Загальні ресурси мережі Інтернет, які використовуються для навчання. Поняття нформаційних ресурсів
1.1. Необхідність застосування інформаційних ресурсів мережі Інтернет у систем освіти
Ще в середині позаминулого століття Костянтин Ушинський закликав співвітчизників зрозуміти очевидну для нього річ: саме облаштування освіти, а не судова, не земельна реформи є найміцнішим фундаментом суспільства. Сучасна система освіти зароджувалася, вдосконалювалася у ХХ столітті в період інтенсивного розвитку агропромислового комплексу та ндустріалізації країни. Посилена увага до природничих, точних наук, продуктивно праці поєднувалася зі збільшенням кількості навчальних закладів.
У наступний період гігантськими кроками освоювалися нові природні ресурси, вибухали екологічні кризи, передові країни ставали на шлях інноваційного розвитку, в усіх сферах утверджувалися нформаційні технології. Все це поставило нові завдання перед освітою і наукою.
Сучасний глобалізований світ став велетенським обмінним пунктом інформації. У 1988 році оптико-волоконний кабель передавав одночасно три тисячі інформаційних імпульсів, 1996 році - півтора мільйона, 2000 році - вже десять мільйонів, зараз - понад сто мільйонів. Останніми роками у світі щороку видається в середньому понад вісімсот тисяч книжок різних назв, хоча у середині XV століття у світі налічувалося всього близько тридцяти тисяч книжок [18].
На початку 90-х років у користуванні людства було, щонайменше, двісті п’ятдесят мільйонів комп’ютерів, у 2005 році ця цифра зросла до мільярда, що, в поєднанні з мережею Інтернет, створює інтелектуальну павутину, яка сукупно володіє приголомшливим потенціалом.
На недавньому Всесвітньому саміті з проблем нформаційного суспільства в Тунісі був продемонстрований невеличкий, розміром як книжка, портативний комп’ютер для школярів вартістю 100 доларів, який сконструювали учені Массачусетського технологічного інституту.
Наприкінці ХХ століття розвинені країни світу поставили собі за мету прискорити перехід від постіндустріального до нового етапу розвитку людства - інформаційного суспільства, основними ресурсами якого знання та інформація.
Вже тепер інформаційні та комунікаційн технології (ІКТ) становлять вагому частку світового виробництва, що веде до глобального перерозподілу як ринку праці, так і ринку освітніх послуг. Крім того, розбудова єдиного Європейського освітнього простору в рамках Болонського процесу істотно підвищує роль ІКТ в освіті, що зумовлено сучасною світовою тенденцією до створення глобальних відкритих освітніх та наукових систем, як дозволяють, з одного боку, розвивати систему нагромадження і поширення наукових знань, а з другого - надавати доступ до різноманітних інформаційних ресурсів широким верствам населення.
Одне з головних завдань освіти в умовах розвитку інформаційного суспільства - навчити учнів і студентів використовувати сучасні інформаційні та комунікаційні технології. У зв’язку з цим виника нагальна потреба у прискоренні підготовки викладачів та фахівців у сфері ІКТ, в оснащенні закладів освіти сучасною комп’ютерною технікою, педагогічними програмними засобами, електронними підручниками тощо. Від вирішення цього завдання визначальною мірою залежатиме розвиток країни.
Поки ще оснащення загальноосвітніх навчальних закладів комп’ютерною технікою, за даними 2006 року, в середньому по Україн становить лише 43%, а рівень комп’ютерної грамотності вчителів ще нижчий - лише 22 %. Підключення загальноосвітніх навчальних закладів до Інтернету в цілому по Україні становить близько 15%. Відсоток міських шкіл, які підключені до Інтернету, - близько 19, сільських - 10 [18].
За даними того ж джерела, Україна посідає одне з останніх місць за кількістю комп’ютерів у загальноосвітніх навчальних закладах - 1,3 комп’ютера на 100 учнів. Для порівняння: Японія - 82, США - 76, Німеччина - 52, Франція - 38, Польща - 14,6, Росія - 10,4. Понад 1 млн. учнів (близько 20 відсотків) навчаються у школах, де немає жодного сучасного комп’ютера.
За даними організації "Світовий економічний форум", на сьогодні за індексом "готовності інформаційно нфраструктури" серед 104 країн світу Україна посідає 82-ге місце, поряд з Замбією і Танзанією [34].
Ось чому так важливо для нашої країни, щоб прийнята урядом державна програма "Інформаційні та комунікаційн технології в освіті і науці на 2006-2010 роки" [8], яка розроблена Міносвіти і науки України та схвалена громадською колегією міністерства, була виконана і як найшвидше.
Важливою складовою програми є створення нформаційних ресурсів українського науково-освітнього середовища, яке потребу розбудови інфраструктури національної науково-освітньої телекомунікаційно мережі УРАН, до якої вже сьогодні приєднано понад 80 університетів та наукових установ НАН України. Розбудова інфраструктури мережі дасть можливість приєднати до неї всі інші університети та академічні наукові установи для поглиблення нформаційного обміну та інтеграції між ними.
Основним завданням цієї мереж високо-динамічний пошук та поширення інформації науково-освітнього характеру - організація доступу до світових електронних бібліотек, проведення відео-лекцій та відео-конференцій, забезпечення навчального процесу дистанційної освіти та надання можливостей для пілотної апробації нових телекомунікаційних технологій підготовки кадрів для впровадження цих технологій в освіту, виробництво та бізнес.
Значним фактором виведення нашої освіти на якісно новий рівень і покращання підготовки висококваліфікованих спеціалістів не тільки комп’ютеризація навчального процесу, а й впровадження нтернет-технологій, створення корпоративних мереж та віртуальних лабораторій, які дозволяють у реальному часі виконувати експериментальні дослідження в процесі аудиторних занять.
Програма спрямована на інтеграцію нформаційних ресурсів освіти, науки, а також інших галузей суспільно діяльності. Її виконання дозволить протягом п’яти років оснастити комп’ютерною технікою, програмними продуктами понад 13 тис. навчальних закладів, зокрема 1,6 тис. позашкільних, 10,5 тис. загальноосвітніх, 920 професійно-технічних та 76 інститутів післядипломної освіти, створити 50 програмних засобів, 40 відео фрагментів, 10 енциклопедій навчального призначення, технологічні стандарти для вчителів та студентів [8].
Результатом реалізації програми стане підвищення якості, доступності та конкурентоспроможності національної освіти науки на світовому ринку праці й освітніх послуг; створення нових методів та надання нових можливостей для наукового пошуку і технологічного розвитку; підвищення ефективності наукових досліджень, створення умови для ефективного міжнародного наукового співробітництва; забезпечення доступу громадян до науково-освітніх ресурсів і створення умов для безперервного навчання протягом усього життя.
1.2. Теоретичні основи інформаційних ресурсів
Поняття "ресурс" походить від французького слова "ressourse" - джерело, запас чого-небудь, засіб, який використовується у необхідних випадках [15].
Термін "інформаційні ресурси", як багато інших, увійшов у нашу мову з появою та розвитком електронно обчислювальної техніки та створення на її основі інформаційних систем (information sysyem), тобто впорядкованих сукупностей документованої інформац за допомогою інформаційних технологій, які забезпечують збір, збереження, обробку, пошук-видачу інформації, що необхідна у процесі розв’язку задач будь-якої предметно сфери. За ДСТУ поняття інформаційної системи - це система, яка організову пам’ять і маніпулювання інформацією щодо проблемної сфери. Під проблемною (предметною) сферою розуміють усі сутності, що є обертом інтересу, які були, є або можуть бути, наприклад, освітня діяльність [15]
Інформаційні ресурси (іnformation resources) трактуються як обсяг інформації в інформаційній системі, "... як окрем документи і окремі масиви документів у інформаційних системах (бібліотеки, архіви, фонди, банки даних та інші інформаційні системи)" [29]. Документи масиви, про які йдеться, у різних формах містять знання, які сформовані за допомогою програмного забезпечення інформаційних систем та інформаційних технологій, нших різноманітних програмних засобів та зафіксовані на матеріальному носії.
Серед інформаційних ресурсів відрізняють:
- інформаційні ресурси спільного користування - сукупність інформаційних ресурсів державних органів науково-технічно нформації, наукових, науково-технічних бібліотек, а також комерційних центрів, фірм, організацій, які займаються науково-технічною діяльністю і з власниками яких укладено договори про їх спільне використання;
- інформаційні ресурси науково-технічно нформації - систематизоване зібрання науково-технічної літератури документації (книги, брошури, періодичні видання, патентна документація, нормативно-технічна документація, промислові каталоги, конструкторська документація, звітна науково-технічна документація з науково-дослідних дослідно-конструкторських робіт, депоновані рукописи, переклади науково-технічної літератури і документації), зафіксовані на паперових чи інших носіях [29].
Інформаційні ресурси у сьогоденн розглядаються як стратегічні, аналогічні по значимості запасам сировини, енергій тощо, тому що вони сприяють:
формуванню світового та внутрішньодержавного ринку інформаційних послуг;
утворенню різноманітних баз даних ресурсів регіонів та держав, до яких можливий порівняно недорогий доступ;
підвищенню обґрунтованості та оперативност рішень, що приймаються за рахунок своєчасного використання потрібно нформації;
перетворенню діяльності по наданню нформаційних послуг в глобальну інформаційну діяльність людства, до якої входить освітня як найважливіша діяльність розвитку суспільства.
Нині весь світ огорнула інформаційна мережа Інтернет. Вона зв'язує десятки мільйонів абонентів у більш як 150 країнах світу. Щомісяця її поширеність зростає на 7-10%. [18]. Це пов’язане з переведенням всіх соціально-значущих інформаційних ресурсів на електронні носії, зокрема, розміщення їх у всесвітній мережі Інтернет. Кількість інформаційних ресурсів мережі постійно зростає, у тому числі тих, які мають освітню, суспільно-значущу спрямованість. До них належать електронні посібники, енциклопедії, журнали й газети, відомості про навчальні заклади, молодіжні освітні центри, шкільні та студентські спілки тощо.
