Курсовая работа: Напрямки розвитку Бразилії

Скасування фіксованого і введення змінного валютного курсу в 1999 році, кількаразова девальвація бразильського реала послужили основою падіння ефективності імпортних операцій. Це спонукало іноземних інвесторів організовувати виробництво на територ Бразилії.

У період з 1980 по 1994 року Бразилія в середньому одержувала 1,5 млрд. прямих закордонних нвестицій, при цьому на приватизаційні угоди приходилося близько 25% залучених нвестицій.

Позитивний вплив на потік прямих іноземних інвестицій в 1995-2004 роках робила політика уряду Бразилії, спрямована на продовження:

·     приватизац державного сектора і лібералізації інвестиційної політики;

·     реформування податкової системи, системи соціального забезпечення і керування;

·     переосмислення урядових функцій на рівні штатів.

У результат проведених реформ приплив прямих іноземних інвестицій в Бразильську економіку неухильно зростав: у1994 році їхній обсяг складав 1,7 млрд. дол., у 1995 році - 3,9 млрд. дол., у 1996 році - 9,8 млрд. діл., у 1997 році вони виросли на 72,4% досягли 17 млрд. дол. Основна частина прямих інвестицій призначалася для будівництва нових  підприємств чи модернізації і розширення вже діючих фабрик і заводів, придбання національних компаній і участі в приватизації державних підприємств. У 1996 році 2,6 млрд. дол. іноземних інвестицій були використані в приватизаційних цілях. У 1997 році обсяг таких інвестицій виріс у два рази - 5,25 млрд. дол.

У 1998 - 1999 роках відбулися деякі негативні зміни, зв'язані з азіатською кризою. Намітилася тенденція до зниження обсягу прямих іноземних інвестицій. Відтік іноземних портфельних інвестицій за 1998 року склав 1,8 млрд. доларів. Спровокована кризою в Росії нова хвиля кризи привела до того, що тільки за серпень - вересень 1998 року з Бразилії "збіг" капітал на суму 29 млрд. доларів. Ми можемо виділити наступні причини відтоку капіталу: зниження довіри міжнародних інвесторів до бразильського й інших  ринків, що розвиваються; продаж великими міжнародними банками своїх активів у Бразилії з метою покриття своїх збитків в інших регіонах світу. Крім того, відтоку ресурсів із країни сприяли побоювання інвесторів, що в умовах звуження одержання нових зовнішніх запозичень у Бразилії відбудеться девальвація реала і будуть введені обмеження на вивіз капіталу.

Центральний банк Бразилії провів ряд мір, спрямованих на нейтралізацію наслідків потрясінь на світовому ринку і захист валютних резервів країни, що довелося витрачати, щоб протистояти тиску, викликаному фінансовою кризою в Росії. Було дозволене надходження в країну прямих іноземних інвестицій в приватизації раніш передбачених термінів, відбулася зміна мінімального терміну залучення зовнішніх ресурсів. У результаті проведених мір, золотовалютні резерви країни знизилися з 70 до 43 млрд. доларів.

Поштовхом до нової фінансової кризи, що викликав нову хвилю втечі капіталу, послужила заява, зроблена 6 січня 1999 року губернатором штату Мінос - Жерайс Франко про мораторій на погашення боргу штату в розмірі 18,5 млрд. доларів. У результат 13 січня було оголошено про розширення валютного коридору, що означало фактичну девальвацію реала більш ніж на 8%. Тільки за 13 - 14 січня 1999 року обсяг вилучених з ринку цієї країни фінансових засобів оцінювався в 2,5 - 5 млрд. доларів.

Сьогодні, завдяки сучасному виробничому сектору й ефективній інституціональній системі, у Бразилії склалося сприятливе інвестиційне середовище. Разом з легкістю доступу на ринок і законами, що забезпечують високий захист прав інтелектуально власності, це зробило країну одним з найбільш привабливих місць призначення для прямих іноземних інвестицій. Крім того, Бразилія має досить кваліфіковану робочу силу, що робить її привабливої для інвесторів у високотехнологічн галузі.

У 2003 роц Бразилія одержала рекордну суму прямих іноземних інвестицій у $33,5 млрд. Значна частка інвестицій, що надходять у Бразилію, залучається сюди проведеною приватизацією державних компаній, таких як банки і компанії, в област телекомунікаційних послуг. Однак навіть "неприватизаційні" інвестиц в 2003 році в Бразилію збільшилися на 20%, що надзвичайно важливо для Бразилії, що не може довго залежати від надходжень від приватизації.

У цей же час, значна недостача інвестицій у 2003 році відчувалася в інфраструктурі. На думку аналітиків, саме недостача інвестицій у цьому секторі може стати гальмом економічного росту Бразилії в майбутньому.

В 2004 роц економіка Бразилії зштовхнулася з деякими проблемами. Цього року  спостерігалося зниження припливу прямих іноземних інвестицій в Бразилію, пов'язане як із внутрішніми, так і зовнішніми причинами (уповільнення темпів росту світової економіки). По оцінках ЮНКТАД, обсяги прямих закордонних нвестицій скоротилися в усьому світі на 40%. Однак тривалий економічний спад у сусідній Аргентині і глобальне уповільнення темпів економічного росту привели до посилення інфляційного тиску в Бразилії і загострили погрозу, що виходить від значного дефіциту рахунка поточних операцій, унаслідок чого центральний банк Бразилії наприкінці  квітня прийняв рішення про підвищення процентного пункту короткострокової ставки міжбанківського кредитування - до 16,25%.

У 2004 році в бразильську економіку був інвестовано всього 22,6 млрд. діл., що на 30% менше, ніж у 2003 році однієї з причин зниження інвестицій з'явилася відсутність великих інвестиційних угод.

З залучених у 2004 році 4,3 млрд. дол. прямих закордонних інвестицій - це конвертована в інвестиц кредиторська заборгованість бразильських організацій перед іноземними партнерами. Найбільш великою операцією такого роду стало повернення кредиторської заборгованості компанії Portugal Telecom перед своєю материнською компанією в розмірі 0,95 млрд. дол.

Через висок процентні платежі по зовнішньому боргу і переказів прибутків за кордон у Бразилії спостерігається один з найбільш високих у Латинській Америц показників дефіциту платіжного балансу по рахунку поточних операцій, що у 2004 році склав 23,2 млрд. дол.

Серед секторів економіки основними реципієнтами прямих закордонних інвестицій в 2004 роц були: сфера послуг - 60%, головним чином телекомунікація, фінансові послуги, житлово-комунальне господарство; промисловість - 33%: автомобілебудування, хімічна промисловість, харчова промисловість; сільське господарство -7%.

Розподіл прямих закордонних інвестицій перетерплювало в 1996-2003 роках значні зміни: частка промисловості скоротилася з 23 до 17%, частка сектора послуг збільшилася з 76 до 81%. Однак у 2004 році ситуація знову повернулася до середини 90-х: збільшилися інвестиції в промисловість, в основному в експортоорієнтован галузі, при цьому відбулося зниження інвестицій у сферу послуг.

Основними країнами - інвесторами в 2004 році стали: США - 20%, Іспанія - 12%, Франція - 9%, Нідерланди - 9%, Кайманови острови - 8%, Португалія -7%.

Що стосується портфельних інвестицій, то в 2004 році їхній обсяг істотно знизився і склав 872 млн. дол. у порівнянні з 8,7 млрд. дол. у 2003 році.

Щодо приватизаційних процесів, слід зазначити, що на долю іноземних інвесторів приходитися 48,2% отриманих від приватизації засобів. У тому числі частка США складає 16,5%, Іспанії - 14,9%, Португалії - 5,7%, Італії - 3,1%, Чилі - 1,2%, Бельгії - 1%.

Так само хотілося б відзначити, що в останні десятиліття істотно змінилася роль Бразилії в сфер руху капіталу, вона стала його експортером. Вихід бразильського капіталу на зовнішні ринки відбувся в середині 70-х років. Він заповнив вільні промислов ніші, що обходив підприємницький капітал із західних країн. В обробній промисловості пріоритет віддавався нафтопереробній і будівельній галузям. Зоною нвестиційної діяльності стали, насамперед, країни що розвиваються. Закордонн капіталовкладення бразильських компаній відносно невеликі, на їхню частку приходиться 0,2% світового вивозу інвестицій, 3% усіх закордонних капіталовкладень країн Третього світу, але 26% усіх латиноамериканських компаній.

Але, не дивлячись на удаване благополуччя у Бразилії є серйозні проблеми у фінансовій сфері. "Політика імпортозамінної індустріалізації, що стала стратегією розвитку в 70-і роки, супроводжувалася посиленням ролі держави. Створюючи тепличні умови для національних виробників, бразильські влади йшли на широке і не завжди ефективне використання бюджетних засобів. Бюджетний дефіцит покривався за рахунок нових зовнішніх запозичень. А завищений курс реала привів до збільшення негативного сальдо платіжного балансу, що збільшило залежність країни від зовнішніх джерел фінансування. У підсумку ця політика привела до того, що на початок 1996 року зовнішній борг країни досягав уже 178 млрд. доларів. З тих пір для рішення конкретних задач в економіці і для фінансування поточного боргових виплат Бразилія тільки збільшує заборгованість - до сьогоднішніх 260 млрд. доларів.

Борг не тільки величезний, але і дорогий в обслуговуванні. Бразилія зштовхнулася з проблемою складної структури боргу і високих процентних ставок. Останні 8 років ставка складала 16% річних.

Зовнішня заборгованість збільшується, що підриває віру інвесторів у здатність держави розраховуватися по своїх боргах, а, отже, падає кредитний рейтинг країни.

Таким чином, не можна однозначно судити про місце Бразилії в міжнародному русі капіталу тому що, з однієї сторони вона залишається однієї з найбільш привабливих  країн, що розвиваються, для іноземних інвесторів, які здійснюють довгостроков капіталовкладення. Але, з іншого боку, в економіці існує значна проблема, пов'язана з величиною державного боргу, що загрожує вилитися в серйозну фінансову кризу.

Висновок

         На завершення резюмуємо основні положення курсової роботи:

·     Основн галузі бразильської економіки: машинобудування, суднобудування, літакобудування, видобувна промисловість, виробництво озброєнь, туризм, легка промисловість, сільське господарство. Заохочується розвиток галузей мікроелектроніки і виробництво персональних комп'ютерів.

·     Відповідно до  класифікації ООН Бразилія відноситься до групи "нових індустріальних держав" і входить по обсягу валового внутрішнього продукту (ВВП) у "десятку" провідних країн світу.

·     Бразилія країна з досить стабільною економікою, темпи росту якої в середньому досягають 3-4% у рік (виключення: 1998 -1999 р.- внаслідок Азіатської кризи, 2001р. - вплив аргентинської кризи, спаду економічної активності в Японії і США, енергетична криза в країні). У 2004 р. обсяг ВВП - 466 млрд. дол. Темп приросту ВВП - 1,4%.

·     У 90-т рр. відбулися зміни моделі розвитку економіки Бразилії, що викликали зрушення в зовнішній торгівлі. Останні зміни в сфері експорту характеризуються їх якісним ростом унаслідок розширення і збагачення його структури. Майже 75% бразильського експорту приходиться на напівфабрикати з високою часткою додано вартості і товари повного циклу промислової обробки. По обсязі сільськогосподарського експорту Бразилія уступає тільки США і Франції. Відносне розширення бразильського експорту майже на 5% обганяє ріст загальносвітового експорту, що за останній рік склав майже 10%.

·     Помітний негативний вплив на положення в бразильській економіці зробили азіатська фінансова криза, економічна і фінансова криза в Аргентині. Незважаючи на в цілому сприятливі тенденції в сфері зовнішньої торгівлі, структуру експорту що поліпшується і т.д. , перед Бразилією усе ще постає ряд проблем, які необхідно вирішити (у числі яких невисока якість ряду бразильських товарів, обмеження на ввіз бразильської продукції в ряді країн).

·     У структур експорту Бразилії на товари високої технології приходиться всього 8%. Світовим стандартним вимогам до товарів високої технології в даний час у Бразил відповідає тільки продукція автомобільної промисловості. У розвиток науки техніки вкладається 0.7% Валового національного продукту. У країні проживають близько 60,000 активних вчених і технологів.

·     Бразилія одна із самих привабливих для іноземного капіталу  країн, що розвиваються. Крім дешевини робочої сили, великого внутрішнього ринку, багатих мінеральних ресурсів, залученню прямих іноземних капіталовкладень сприяє політична й економічна стабільність.

·     В економіці існує істотна проблема, зв'язана з величиною державного боргу, що загрожує вилитися в серйозну фінансову кризу.

·     На території Бразилії знаходитися ВЕЗ Манаус, що існує 37 років. Вона займа територію 3,6 млн. кв. км., поєднує 2 тис. торгових фірм 22 галузей, що забезпечують зайнятість 50 тис. робітників та службовців, роблять різноманітну готову продукцію на суму 13,2 млрд. дол. У галузевому розрізі 75% вартості продукц зони приходиться на продукцію електронної й електротехнічної промисловості і на зборку мотоциклів. Зона Манаус є важливим "полюсом" притягання ноземні інвестиції.

·     Бразилія входить у наступні інтеграційні об'єднання: МЕРКОСУЛ (який володіє четвертої по величині економікою у світі і є одним з найбільших споживчих ринків світу з населенням 200 млн. чоловік і сумарним ВВП, що перевищують 1 трлн. доларів), АЛАДІ, ІБЕРО, Група Ріо-де-Жанейро, ОАС, СЕЛА і т.д..

·     У міжнародному поділі праці Бразилія залишається переважно постачальником продуктів сільського господарства, що має яскраво виражену експортну спрямованість. По обсягу сільськогосподарського експорту Бразилія уступає тільки США Франції. На частку основних експортних культур - кава, какао-бобів, бавовнику, цукрового очерету і сої - приходиться понад третину посівних площ.

·     Бразилія - перший у світі виробник кави, що є його основною частиною експорту. Вона вийшла на перше місце по постачаннях цукрового очерету.

·     Бразилія - світовий лідер у виробництві кассави, бананів, бобів, займає друге місце у світі по виробництву сої і какао, є найбільшим у Західній півкулі виробником рису, володіє одним з найбільших у світі поголів'ям худоби.

Список використаної літератури

1.   Бадов А., Михальчук П. Долговой навес // Эксперт. - 2002. - № 38. - С. 65 - 68.

2.   Інформаційна система Світу, 180 країн.- http://www.infa.ru/map/world

3.   Килячков Н.А. Социально - экономические преобразования в Бразилии в 1990-е годы // Финансы и кредит. - 2004. - № 10. - С. 49-58.

4.   Короткі й аналітичні довідки по країнах світу.- http://www.geoport.ru/country

5.   Кривохита В.В. Влияние финансового кризиса в Бразилии на перспективы региональной интеграции // Латинская Америка. - 2003. - № 12. - С. 57 - 71.

6.   Ломакин В.К. Мировая экономика. Учебник для вузов.- М.: Финансы, 2004. - 717 с.

7.   Міжнародна торгова адміністрація (Intarnational Trade Administration). http://www.trade.gov/

8.   На ринку кави Бразилії // Бюлетень іноземної комерційної інформації. - 2004.- № 41 - С. 6.

9.   Новичков В.Б. Америка, Австралия, Океания. - М.: Современная педагогика, 2003. - 128 с.

10.            ОЕСР про перспективи економічного розвитку Бразилії і Мексики // Бюлетень іноземно комерційної інформації. - 2003.- № 30 - С. 4.

11.            Проблеми розвитку економіки Бразилії // Бюлетень іноземної комерційної інформації. - 2002.- № 2 - 3. - С. 1,4.

12.            Романова М. Бразилія: досвід перебудови // Світова економіка і міжнародні відносини. - 2003. - № 7.- С.- 11.

13.            Рыбалкин В.Е., Щербанин Ю.А., Балдин Л.В. Международные экономические отношения: Учебник для вузов. - М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2003. - 503 с.

14.            Семенов В., Симонова Л. Бразилія: через дві кризові хвилі // Світова економіка міжнародні економічні відносини. - 2002.- № 8.- С. 81-85.

15.            Шакиров А.Р. Иностранные инвестиции в Бразильской экономике // Внешнеэкономический бюллетень. - 2003. - № 3. - С. 26 - 34.

16.            Шакиров А.Р.Бразильская экономика и финансовая система в 2001 - 2002 гг.// Латинская Америка.- 2003 - № 5 - С. 38 - 46.