Курсовая работа: Напрямки розвитку Бразилії
Слід зазначити, що обсяг постачань кави, знизився на 24% у порівнянні з даними за 2003 рік. Аналогічним чином обсяг продажів цукру за рубіж зменшився на 46,3%, що негативно відбилося на доходах у цьому секторі, що не перевищили US$ 1,2 мільярди. Труднощі, пережиті цукровою промисловістю, можуть порозуміватися погодними явищами, у той час як у виробництві кави, крім несприятливих погодних умов, відзначених у країні, варто взяти до уваги і високий ступінь затовареності світового ринку цим продуктом.
Серед основних ринків збуту слід зазначити Європейський союз, що залишається як основний ринок бразильського експорту (26,8%). За ним йдуть США. (24,3%) "МЕРКОСУР" (14,0%). Серед окремих країн у рейтингу імпортерів бразильських товарів лідирують США (крім Пуерто-Рико). Далі йдуть Аргентина (11,3%), Нідерланди (5,1%), Німеччина (4,6%) і Японія (4,5%). Разом п'ять країн, що очолюють цей перелік, закуповують 49,4% бразильського експорту. Слід зазначити, що за останні два роки список семи основних ринків збуту бразильських продуктів не змінився.
Що стосується мпорту, то активний економічний ріст плюс різке підвищення міжнародних цін на нафту привели до збільшення бразильських закупівель за рубежем на 13,2% у порівнянні з 2003 роком, що склало US$ 55,8 мільярда.
При розгляд мпорту в залежності від глибини обробки, основною його категорією є готов вироби - 83%; 13,1% закупівель довелося на базові товари і лише 3,8% - на напівфабрикати. Серед постачальників готових виробів на бразильський ринок виділяються Європейський союз (29,1% товарів даної категорії), США (26,7%), Азія (17,7%) і "МЕРКОСУР" (9,8%). У категорії базових товарів основним постачальником Бразилії є "МЕРКОСУР" (40,7% всього обсягу). За ним йдуть Середній Схід (12,1%) і Африка (11,8%). Основними постачальниками промислових напівфабрикатів у Бразилію були Європейський союз (15,9% всього обсягу) і "МЕРКОСУР" (13,7%).
З приводу торгового балансу слід зазначити, що, незважаючи на явне поліпшення протягом всього 2004 року, кінцевий результат, проте, виявився нижче запланованого рівня. Хоча в 2004 році Бразилія й експортувала на суму в 55 млрд. доларів, але економічний ріст плюс високі світові ціни на нафту викликали значне збільшення мпорту (55,7 млрд. доларів США). Кінцевий результат торгового балансу 2004 року - майже збалансованість. У підсумку в торговому балансі шостий рік підряд утворився дефіцит, що сьогодні складає порядку 691 мільйона доларів. Однак позитивним є той факт, що розмір дефіциту поступово знижується з 1997 року.
Навесні 2004 року проблеми в енергопостачанні знову перешкодили підйому бразильської економіки.
З червня 2003 року по червень 2004 року, незважаючи на те, що реал девальвувався на 28% (що повинно було істотно стимулювати експортерів); рентабельність бразильського експорту зросла в середньому на 0,8%.
На думку експертів FUNCEX причинами незначного росту рентабельності стали, висока вартість витрат і падіння цін на світовому ринку.
За даними міністерства розвитку, промисловості і зовнішньої торгівлі, товарообіг Бразилії в 2004 року. склав 78579 млн. дол., при експорті в 39619 млн. дол. і імпорті в 38960 млн. дол. (позитивне сальдо - 659 млн. дол.).
Таким чином, можна зробити висновок, що незважаючи в цілому сприятливі тенденції в сфер зовнішньої торгівлі, структуру експорту, що поліпшується і т.д. , перед Бразилією усе ще стоїть ряд проблем, які необхідно вирішити (у числі яких невисока якість ряду бразильських товарів, обмеження на ввіз бразильсько продукції в ряді країн).
2.2 Місце Бразилії в міжнародному обміні технологіями
Сучасний господарський розвиток Бразилії безпосередньо пов'язано з нарощуванням науково-технічного потенціалу. В епоху науково-технічного прогресу Бразилія вступила з тягарем невирішених проблем, пов'язаних із промисловою революцією, що у Західній Європі і США завершилася в останній третині 20 ст. У сучасний період організація НІОКР є важкою і ризикованою справою. Інвестиції в цій сфер дають віддачу в тривалий термін, висока вартість дослідно-експериментально бази, велика потреба у висококваліфікованих кадрах.
У 50-60-х роках бразильська економіка майже цілком залежала від закупівель технології за кордоном. У 70-і роки почалося розширення витрат на створення національно науково-дослідної бази. Абсолютна сума витрат на ці мети була невеликою: 1978 рік - 989 млн. дол., що не перевищувало 0,6% ВВП. За останнє десятиліття Бразилія просунулася в розвитку НІОКР, створила механізм упровадження передово технології в економіку.
Розвиток науково-дослідних робіт у Бразилії відповідає їх рівню в Туреччині і Мексиці. Воно значно уступає промислово розвитим країнам по показниках частки ВВП, виділюваної на НІОКР (0,7%), числу дослідників на тисячу жителів (9,3 на тисячу жителів, а у Швеції - 50, Південній Кореї - 38) і т.д. Результат - 84% патентів зареєстровано не бразильцями.
В даний час у структурі експорту Бразилії на товари високої технології приходиться всього 8%. Світовим стандартним вимогам до товарів високої технології в даний час у Бразилії відповідає тільки продукція автомобільної промисловості. І то в цій галузі домінуюче положення продовжують займати іноземні компанії. Позиції, яких особливо міцні у виробництві автомобілів, тракторів і запасних частин до них, провідна роль належить таким транснаціональним гігантам, як "Форд", "Фіат", "Дженерал Моторс", "Мерседес-Бенц", "Тойота".
У світі найбільше динамічно розвиваються такі високотехнологічні галузі промисловості, як електроніка, інформатика і телекомунікація, у той час як Бразилія щорічно закуповує у великих обсягах комп'ютери, телевізори, електронне устаткування й ншу високотехнологічну продукцію. Так у 2003 році Бразилія імпортувала мікросхеми на суму 1,7 мільярда дол., комплектуючих і аксесуарів до автомобілів - 1,6 мільярда, телефонне устаткування -1,3 мільярди, автотранспорт для перевезення пасажирів (1,3 мільярди).
По розрахунках фахівців Мінфіну Бразилії, вартість 1 комп'ютера останнього покоління, включаючи периферійні приналежності до нього, складає 4 тис. дол., що еквівалентно експорту 200 т. залізної руди, 15 т. стали і 4 т. м'яса птаха. З метою збільшення випуску вітчизняної високотехнологічної продукції уряд країни розробив програму, що передбачає вітчизняне і закордонне інвестування у великих обсягах в електронну, електротехнічну промисловість, в інформатику телекомунікацію. Так у 2003 році основні сфери закордонного інвестування охоплювали: автомобілебудування (15% від сукупного обсягу іноземних капіталовкладень), машинобудування і галузі металообробки (10%), електронну, електротехнічну й індустрію інформатики (10%).
Електротехнічна промисловість усередині Бразилії найбільш розвинута в Кампінасі (шт. Сан-Паулу) Ріо-де-Жанейро. Бразилія виробляє електронно-обчислювальну техніку поставляє на світовий ринок мікросхеми, напівпровідники і іншу продукцію (найбільший центр - Кампінас), хоча в число країн, у які направляється експорт, розвинутим країнам належить незначна частка. Існують дані, що підприємства країни забезпечують понад 50% внутрішніх потреб у засобах інформатики.
У країн реалізуються космічна і ядерна програми. Таким чином, можна зробити висновок: хоча в даний момент Бразилія займає не краще місце в міжнародному обмін технологіями, будучи в основному імпортером. Але є надії, що надалі ситуація покращитися. В даний час у розвиток науки і техніки вкладається 0,7% його Валового національного продукту. У країні проживають близько 60,000 активних вчених і технологів. Хоча цей показник досить малий в порівнянні з населенням Бразилії, але якщо порівнювати його значення з попередніми десятиліттями, то можна відзначити відчутний прогрес. Так само слід зазначити, що в Бразил швидкими темпами зростає число користувачів Інтернету. У Бразилії знаходитися дев'ятий по величині ринок Інтернету, по цьому показнику вона займає перше місце в Латинській Америці.
Крім того, уряд планує здійснити програму PROGEX - оснащення великих і середніх підприємств технологіями, що роблять їх конкурентноздатними на міжнародному ринку.
2.3 Особливості розвитку вільних економічних зон у Бразилії
Вільні економічн зони важливий інститут світового господарства, особлива форма міжнародно економічної інтеграції. ВЕЗ використовуються як реальний і досить ефективний нструмент включення національних економік у світове господарство.
Уряд Бразил використовує створення зон вільної торгівлі в якості одного з напрямків державної підтримки експорту в Бразилії. Основною з них є ВЕЗ Манауса, однієї з головних задач якої є виробництво експортної продукції. Для виконання дано задачі підприємства зони звільнені від сплати податків на експортну продукцію на прибуток.
Отже, діяльност Вільної Зони Манаус у 2004 році виповнилося 37 років. На сьогоднішній день вона займає територію 3,6 млн. кв. км., поєднує 2 тис. торгових фірм 22 галузей, що забезпечують зайнятість 50 тис. робітників та службовців, виробляють різноманітну готову продукцію на суму 13,2 млрд. дол., імпортують різні товари (головним чином вузли, деталі і компоненти) з-за кордону на суму 3,1 млрд. дол., увозять національну продукцію з внутрішнього ринку в розмірі 3,6 млрд. дол. США. У галузевому розрізі 75% вартості продукції зони приходиться на продукцію електронної й електротехнічної промисловості (включаючи засоби нформатики) і на зборку мотоциклів. Крім того, зона Манаус є важливим "полюсом" притягання іноземні інвестиції.
На території зони діє пільговий імпортний режим на товари, ввезені у Вільну Зону Манаус, що використовуються на складальних підприємствах (пільги не поширюються на алкогольні напої, тютюнові вироби, парфуми й ароматичні речовини парфумерного призначення, озброєння й автомобілі). Звільняються від мита сировина, напівфабрикати, вузли і деталі, ввезені в країну в рамках режиму drawback, мпорт яких здійснюється для потреб експортно-орієнтованих підприємств і для виробництва експортної продукції (за винятком алкогольних напоїв, тютюнових виробів, парфумів, військової техніки, автомобілів).
В даний час у підприємницьких колах Бразилії одержала розвиток дискусія щодо перспектив зони, термін пільгового режиму якої діє до 2013 року. Основним об'єктом критики зони відносно вузька спеціалізація, а також порівняно невисокий відсоток участ в національному експорті. Це, однак, не завжди входить у плани іноземних ТНК, що обґрунтувалися в зоні з метою проникнення на ринок Бразилії. Національн резиденти зони вказують на досить високі витрати транспортування продукції з зони на зовнішні ринки як стримуючий фактор для нарощування експорту.
Так само хотілося б згадати, що в даний час Бразилією ведуться переговори про умови створення Американської зони вільної торгівлі (ALCA). Бразилія, як і інші країни Лат. Америки, піддається натиску США з метою дострокового (до 2006 року) створення ALCA. Дотепер Бразилії вдавалося протистояти цьому тиску США, відстоюючи свою позицію - важлива не дата, а взаємовигідні умови участі всіх країн у створюваному економічному блоці. Позиція Бразилії була підтримана керівниками нших країн-членів МЕРКОСУР (Аргентина, Уругвай, Парагвай).
Крім того, Бразилія відіграє важливу роль у процесі створення ще однієї зони вільно торгівлі Америки - FTTA. Хоча цей процес викликає в неї деяку стурбованість. Бразилія задається питанням, який вплив відкриття ринків для внутріконтинентальної торгівлі зробить на її виробників. Дані дослідження, проведеного Національною конфедерацією промисловців Бразилії, не дають однозначної відповіді на питання про сприятливий вплив на її економіку участі в FTAA.
Так ряд галузей економіки є високо конкурентноздатними і тільки вони виграють від участ Бразилії в FTAA. Це, у першу чергу, текстильна промисловість, а також сільське господарство, металургійна галузь і виробництво кераміки. Однак очевидно, що такі галузі економіки Бразилії, як автомобілебудування і виробництво електроніки, не зможуть вистояти під напором конкурентних сил на континенті в умовах вільної торгівлі. Ці галузі традиційно захищалися урядом Бразилії за допомогою високих тарифних ставок, унаслідок чого в них не було особливого стимулу турбуватися про продуктивність, нові технології і маркетинг.
Отже, у висновку, хотілося б відзначити, що, незважаючи на фінансові кризи останніх років і пов'язан з цим економічними труднощами, Бразилія продовжує відігравати провідну роль в нтеграційному процесі на латиноамериканському континенті. Бразилія успішно відстоює свої позиції як лідера латиноамериканських країн на засіданнях ВТО, на переговорах по утворенню Зони вільної торгівлі на південноамериканському континенті (AMERCOSUL), у процесі зближення МЕРКОСУР з ЄС.
2.4 Місце Бразилії в міжнародному поділі праці
Хоча сільське господарство в Бразилії й уступило промисловості місце провідної галуз економіки в країні, у міжнародному поділі праці Бразилія залишається переважно постачальником продуктів сільського господарства, що має яскраво виражену експортну спрямованість. По обсягу сільськогосподарського експорту Бразилія уступає тільки США і Франції. На частку основних експортних культур - кава, какао-бобів, бавовнику, цукрового очерету і сої - приходиться понад третину посівних площ.
У наші дні менш третини усього економічно активного населення Бразилії зайнято в сільському господарстві. Бразилія самостійна в забезпеченні себе продовольством, більш того країна - провідний експортер тропічних зернових культур. На відміну від нших країн Латинської Америки, Бразилія збільшила сільськогосподарське виробництво, не особливо збільшивши число оброблюваних земель. Придатні для обробки не більш 9% усіх земель, і при цьому солідна частка земель обробляється за допомогою примітивних технологій.
Бразилія - перший у світі виробник кави, що є її основною частиною експорту. Сан-Паулу і Мінас-Жерайс - основні "кавові" штати, за ними йдуть Парана і Еспіріту-Санту. Соя продукти (корми для тварин) - ще одна важлива частина експорту. Велика частина врожаїв сої збирається в штатах Парана і Ріо-гранди-ду-сул. Розширення механізації господарств і зросла цінність сої вивели в національні лідери по виробництву штат Мату-гросу-ду-сул.
Найстарші галуз бразильського сільського господарства відповідають на сучасні запити національного господарства. Приклад цього є швидкий ріст плантацій цукрового очерету в штаті Сан-Паулу і на північно-східному узбережжі. Бразилія вийшла на перше місце по постачаннях цукрового очерету в зв'язку з частковою заміною кубинського цукру на світовому ринку і швидкому зростанні виробництва етанола.
Бразилія - світовий лідер у виробництві кассави. Більш того, Бразилія є світовим лідером у виробництві бананів, бобів, займає друге місце у світі по виробництву со какао, є найбільшим у Західній півкулі виробником рису. Велика частина цих культур надходить на внутрішній ринок, але частина експортується, подібно чорному і джутовому перцю зі штату Амазонас, пальмової олії з північно-східного узбережжя, часнику - зі штату Мінас-Жерайс, чая - із Сан-Паулу, тютюну - із Санта-Катаріни і Ріу-гранді-ду-сул. Останній штат є центром мясопереробної промисловост Бразилії, адже країна володіє одним з найбільших у світі поголів'ям худоби.
Так само країна займає третє місце по виробництву кукурудзи. По зборі бананів і апельсинів Бразилія лідирує на світовому ринку.
3. Напрямки розвитку фінансового сектору Бразилії
Реалізація нвестиційної політики як інструмента розвитку економіки є одним з основних напрямків діяльності сучасного бразильського уряду. Стимулювання інвестицій створює умови, що сприяють розширенню припливу іноземних ресурсів у країну, що, в свою чергу, забезпечує стійкий економічний ріст.
Одним з найбільш ефективних джерел фінансування інвестиційних потреб бразильської економіки прямі іноземні інвестиції, що сприяють технологічному відновленню основних фондів.
Ще з 50-х років Бразилія проводила в цьому відношенні сприятливу економічну політику, зокрема, звільняла від оподатковування надходження іноземного капіталу в країну, а також переказ дивідендів за кордон. Вона стала однієї із самих привабливих для ноземного капіталу країн, що розвиваються. Крім дешевини робочої сили, великого внутрішнього ринку, багатих мінеральних ресурсів, залученню прямих ноземних капіталовкладень сприяла політична стабільність.
На початку 90-х років Бразилія після відкриття своїх ринків стала невід'ємною частиною світового ринку капіталу. Ріст інвестиційного попиту був викликаний збільшенням внутрішніх доходів, що було пов'язано з придушенням інфляційних процесів у 1994 році, а так само з поновленням ефективної роботи кредитної системи. Так само позитивну роль у збільшенні інвестицій в бразильську економіку зіграли лібералізація зовнішньої торгівлі на початку 90-х років і введення "Плану Реал".
