Курсовая работа: Національний банк України

2) регулювання платіжної функції іноземної валюти, регламентація поточних операцій платіжного балансу;

3) організація внутрішнього валютного ринку;

4) регламентація та регулювання банківської діяльності з валютними цінностями;

5) захист ноземних інвестицій, регулювання процесів утворення та руху капіталу;

6) встановлення режиму та обмежень на вивезення i ввезення через кордон валютних цінностей;

7) забезпечення стабільних джерел надходження іноземної валюти на національний валютний ринок.

Відповідно до статті IІ Декрету Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання i валютного контролю» Національний банк України у сфері валютного регулювання:

1) здійсню валютну політику виходячи з принципів загально економічної політики України;

2) складає разом з Кабінетом Міністрів України платіжний баланс України;

3) контролю дотримання затвердженого Верховною Радою України ліміту зовнішнього державного боргу України;

4) визначає у разі необхідності ліміти заборгованості в іноземній валюті уповноважених банків нерезидентам;

5) вида обов'язкові для виконання нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку України;

6) нагромаджує, зберігає i використовує резерви валютних цінностей для здійснення державно валютної політики;

7) видає ліценз на здійснює валютних операцій та приймає рішення про їх скасування;

8) установлю способи визначення i використання валютних (обмінних) курсів іноземних валют, виражених у валюті України, курсів валютних цінностей, виражених у іноземній валюті або розрахункових (клірингових) одиницях;

9) установлює за погодженнями з Міністерством статистики України єдині форми обліку, звітност та документації про валютні операції, порядок контролю за їх достовірністю та своєчасним поданням;

10) забезпечу публікацію банківських звітів про власні операції та операції уповноважених банків.

Такий широкий діапазон функціональних обов'язків Національного банку у сфері валютного регулювання об'єктивно вимагає відповідних повноважень щодо виконання ним функції органу валютного контролю. У зв’язку з цим саме на Національний банк України покладені обов’язки головного органу валютного контролю в нашій державі, а власне здійснення контролю за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України, а також забезпечення виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з Декретом Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та іншими актами валютного законодавства України. Надання широких повноважень НБУ в сфер валютного регулювання і контролю цілком виправдане, особливо в умовах формування ринку, коли відсутня належним чином розроблена законодавча база, а ринков механізми (що саморегулюються) не набули достатнього розвитку. На різних етапах економічного розвитку тією чи іншою мірою практику валютних обмежень застосовували практично всі країни світу. І, ввівши на початку 1990-х років досить жорстку систему валютного регулювання і валютного контролю, Україна не стала виключенням, оскільки навіть у кранах Західної Європи валютний контроль широко застосовувався після другої світової війни, у роки відбудови економік цих країн. На сучасному етапі усі розвинуті країни контроль за валютними операціями практично відмінили і зводять його до обліку. Що ж стосується кран, що розвиваються та кран з перехідними економіками, то системи валютного контролю успішно діють у більшості з них і сьогодні, хоча й різняться між собою за ступенем жорсткості. Суб'єктами валютного регулювання і контролю виступають ус без виключення учасники валютних операцій:

1) уповноважен банки-резиденти;

2) юридичні особи-резиденти нерезиденти;

3) фізичн особи-резиденти та нерезиденти.

Об'єктом валютного регулювання і контролю в Україні є операції резидентів та нерезидентів, фізичних та юридичних осіб, що пов’язані з переміщенням валюти, зміною її власника, перерахуванням валюти за кордон, отриманням валютних коштів за товари та послуги; а також зобов’язання щодо декларування валютних цінностей та іншого майна резидентів, що перебувають за межами України.

Органи, що здійснюють валютний контроль, мають право вимагати й одержувати від резидентів нерезидентів повну інформацію про здійснення ними валютних операцій, стан банківських рахунків в іноземній валюті в межах своїх повноважень, а також про майно, котре підлягає декларуванню.

Основними контрольними функціями НБУ у сфері валютних відносин є:

1) встановлення та контроль за курсом національної грошової одиниці на міжбанківському валютному ринку;

2) контроль за експортно-імпортними операціями;

3) контроль за порядком відкриття та ведення валютних рахунків;

4) контроль за обмінними операціями з готівковою валютою;

5) контроль за ноземними інвестиціями й міжнародними кредитами та ін.

Таким чином ус операції резидентів і нерезидентів підлягають в Україні валютному контролю. Декретом також визначалися певні функції валютного контролю, які здійснюються ншими органами, а саме: уповноваженими комерційними банками, державною податковою інспекцією, міністерством зв'язку та Державним митним комітетом України. У звітному році Національним банком України було продовжено роботу з вдосконалення валютного регулювання з метою забезпечення стабільності валютного ринку України та поступового наближення його функціонування до стандартів ЄС.

3 ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ НБУ

3.1 Проблеми функціонування НБУ в 2006 році

На грошово-кредитну політику в 2006 році впливатимуть певні ризики, а саме:

1) внутрішн системні ризики, пов’язані з нестійким економічним зростанням, що обумовлю невизначеність попиту на гроші, інфляційний тиск з боку виробництва, необхідність використання адміністративного регулювання цін;

2) ризики зовнішньої невизначеності, які можуть негативно впливати на платіжний баланс, рівень золотовалютних резервів та валютно-курсову політику; накопичений кредитний ризик банківської системи, обумовлений кредитною експансією останніх років;

3) політичн ризики, які можуть спровокувати незбалансованість бюджету та необґрунтоване зростання бюджетних витрат.

За урядовими прогнозами, в 2006 році слід очікувати зростання ВВП на 7 відсотків. Значення внутрішніх факторів розвитку поступово підвищуватиметься порівняно із зовнішніми. Цьому сприятиме подальше зростання доходів населення, адаптація підприємств до реформ у фінансовій сфері та поліпшення їх фінансового стану, забезпечення надійної збалансованості бюджету, подальше підвищення рівня монетизації економіки та вжиття заходів щодо уповільнення інфляції.

Очікується:

1) збереження тенденції до скорочення позитивного сальдо торгового балансу під впливом нарощування обсягів імпорту. Важливим фактором їх зростання, а також технічного переозброєння виробництва та здійснення структурної перебудови економіки буде зростання іноземних інвестицій, що сприятиме збільшенню питомої ваги високотехнологічних та наукомістких виробництв, поліпшенню якості, надійност та конкурентоспроможності вітчизняних товарів. У цих умовах можна очікувати збереження високих темпів зростання будівництва, стабілізац сільськогосподарського виробництва, розвитку транспорту, торгівлі та інших видів діяльності.

2) розгортання ринкових механізмів сприятиме зростанню попиту на гроші та підвищенню рівня монетизації економіки. Високими темпами розвиватиметься банківська система, посилюватиметься інвестиційна спрямованість господарської діяльності та зростання реальних доходів населення.

Проте подальше реформування економіки в 2006 році, вступ України до Світової організац торгівлі та розвиток політичної активності у зв’язку виборчим процесом можуть супроводжуватися виникненням тимчасових дисбалансів із підвищенням ризиків певного порушення фінансової стабільності та прискорення інфляції. У таких умовах грошово-кредитна та валютно-курсова політика мають посилити свою стабілізаційну спрямованість з метою зменшення цих ризиків, стримування зростання цін та сприяння економічному зростанню.

Незважаючи на позитивну динаміку розвитку внутрішнього ринку, 2006 року збережеться значна залежність економічного зростання від зовнішнього попиту. Інтенсифікація  участі України в інтеграційних процесах і збільшення іноземних інвестицій матиме неоднозначні соціально-економічні, фінансові та структурні наслідки. Спостерігатиметься вплив довгострокових чинників цінової нестабільності, пов’язаних зі структурною та інституційною недосконалістю економіки України. Тому в 2006 році Національному банку України необхідно докласти значних зусиль для забезпечення підтримки довіри до національної грошової одиниці.

3.2 Основні напрямки політики НБУ

Грошово-кредитна політика в 2006 році ґрунтуватиметься на таких принципах:

 - виключна роль стійкості монетарного середовища у соціально-економічному розвитку країни;

- стабільність основних цілей і завдань, прозорість механізмів реалізації грошово-кредитно політики;

- послідовність та узгодженість у використанні інструментів, включаючи процентні ставки, обмінний курс, емісійні і мобілізаційні механізми для досягнення ціново стабільності як головного критерію ефективності грошово-кредитної політики;

- ефективна співпраця з іншими органами державної влади в межах компетенції для забезпечення стабільності національної грошової одиниці.

Головною метою грошово-кредитної політики в 2006 році є забезпечення стабільності грошово одиниці України як монетарної передумови збалансованого соціально-економічного розвитку. Для досягнення цієї мети Національний банк України забезпечить кероване зростання грошової пропозиції відповідно до зростання реального ВВП та підвищення рівня монетизації економіки, використовуючи інструменти грошово-кредитної політики для регулювання грошового обігу, підтримки рівноваги між попитом і пропозицією на грошовому ринку та розширення фінансових можливостей інноваційно-інвестиційного зростання. Національний банк України докладатиме відповідних зусиль для переходу до таргетування інфляції, сприяючи укріпленню довіри до гривні та банківської системи, прозорост грошово-кредитної політики, удосконаленню структури грошового обігу, розвитку кредитування суб’єктів господарювання та домогосподарств. З цією метою провадитиметься робота щодо використання розрахунку показника базової інфляц як найчутливішого до зміни пропозиції грошей.

У процентній політиці Національний банк України орієнтуватиметься на:

1) забезпечення відповідності рівня відсоткових ставок загальній макроекономічній ситуації, сприяючи зниженню ризиковості кредитної діяльності банків та рівня їх витрат;

2) поліпшення структури ресурсної бази банків, розширення обсягів кредитування та спрямування надлишкової пропозиції коштів зі споживчого ринку в інші сегменти економіки;

3) регулювання ліквідності банків шляхом операцій з рефінансування, операцій на відкритому ринку і мобілізаційних операцій, а також використовуючи вимоги до формування обов’язкових резервів;

4) обґрунтування поширення заставного інструментарію рефінансування, у тому числі і за рахунок потечних фінансових інструментів.

5) зростання золотовалютних резервів;

6) вживання заходів щодо регулювання експорту-імпорту капіталу;

7) розвитку міжбанківського валютного ринку та забезпечення прозорого механізму здійснення Національним банком України валютних інтервенцій.

У 2006 роц грошово-кредитна політика буде спрямована на утримання інфляції в діапазон 8.5—9.5 відсотка. Для оцінки ситуації на грошово-кредитному ринку використовуватимуться:

1) індекс споживчих цін;

2) середньорічний ндекс споживчих цін;

3) індекс цін виробників промислової продукції;

4) індекс-дефлятор ВВП.

Для досягнення ціново стабільності:

1) вживатимуться заходи щодо забезпечення довіри до грошової одиниці та банківської системи;

2) створюватимуться умови для перетікання коштів зі споживчого ринку в інші сегменти економіки. Для забезпечення цього дуже важливим є розвиток малого та середнього бізнесу, а також усіх сегментів фінансового ринку.

Досягнутий рівень монетарної зрілості економіки України, особливості етапу переходу до її більш стабільного розвитку, необхідність подальшої інтеграції у світовий економічний простір створюють умови для формування основних засад грошово-кредитно політики на підставі середньострокової монетарної стратегії, яку передбачається розробити на 2007—2009 роки. Це надасть змогу уряду та суб'єктам господарювання прогнозувати довгострокові дії інституційного, соціального та нноваційно-інвестиційного характеру, здійснювати послідовне зміцнення національно конкурентоспроможності та поступово переходити на світові стандарти щодо розвитку грошово-кредитної сфери.

Ураховуючи прогнозоване зростання реального ВВП і гальмування тенденції до підвищення рівня монетизації економіки, забезпечення інфляційного орієнтира потребує більш жорстко монетарної політики. а саме зростання монетарної бази протягом року на 22—27 відсотків, грошово маси — на 27—32 відсотки. Національний банк України забезпечуватиме задоволення попиту на гроші, сприяючи процесу мультиплікативного розширення грошової пропозиції. Передбачається подальший розвиток банківської системи, узгоджений з розвитком небанківських фінансових нститутів — пенсійних фондів, страхових компаній, інвестиційних фондів тощо. Сприяючи розвитку фондового сегмента грошово-кредитного ринку, Національний банк України використовуватиме державні цінні папери, муніципальні та корпоративні облігації як інструменти рефінансування банків. Вживатимуться заходи щодо запобігання дестабілізуючому впливу на національну фінансову систему спекулятивних операцій нерезидентів з державними цінними паперами.

Валютно-курсова політика в 2006 році підпорядковуватиметься завданням підтримання стабільност гривні та основним цілям економічного розвитку держави притаманними їй засобами. З цією метою необхідно:

1) забезпечити стабілізаційні тенденції в динаміці обмінного курсу гривні щодо долара США із певним розширенням гнучкості та меж щоденних коливань за рахунок дещо меншого впливу Національного банку на його формування;

2) запобігти значній ревальвації реального ефективного обмінного курсу гривні.

Реалізація зазначеної політики сприятиме стримуванню інфляції, розвитку зовнішньоекономічної діяльності та внутрішнього виробництва, дедоларизац економіки, а також підвищенню довіри до національної грошової одиниці. Валютно-курсовій політиці 2006 року, що враховуватиме наявний обмінний курс, а також необхідність забезпечення його гнучкості та створення засад для поступового переходу до вільного плавання як однієї з передумов таргетування нфляції, відповідатиме орієнтовне значення середньорічного курсу в межах 5.0—5.2 грн. за долар США.

Реалізація стабілізаційної курсової політики здійснюватиметься в умовах ймовірного зменшення валютних надходжень до України за рахунок скорочення позитивного торгового сальдо з одночасним поступовим відновленням збільшення припливу ноземних інвестицій. Це дасть змогу помірно збільшувати золотовалютні резерви, що необхідно для підвищення надійності банківської системи, посилення й спроможності протидіяти кризовим явищам та підвищення міжнародного нвестиційного рейтингу України. Згідно з прогнозами на кінець 2006 року золотовалютні резерви становитимуть не менше обсягу чотирьох місяців імпорту, що перевищує міжнародно-визнані критерії достатності резервів. Надал важливішого значення набуватиме поступова лібералізація правил роботи на валютному ринку з подальшим приведенням чинного законодавства у відповідність до стандартів країн ЄС та міжнародних організацій, з якими Україна ма домовленості про співпрацю. Однак, ураховуючи подальше поглиблення процесів реформування економіки України з можливим виникненням певних дестабілізаційних явищ, система валютного регулювання має зберігати надалі ті елементи, як посилюють її надійність. Беручи до уваги зростання ролі євро для поступово нтеграції в європейський економічний простір, Національний банк України в раз потреби використовуватиме євро з метою згладжування коливань валютного курсу.

ВИСНОВКИ

Центральний банк це емісійний, розрахунковий і касовий центр, що здійснює нагляд за усією кредитною системою і використовується як найважливіший інструмент грошово-кредитної політики держави. Головне його призначення – управління грошовим оборотом для забезпечення стабільного функціонування національно грошової одиниці та не інфляційного розвитку економіки. Національний банк України покликаний забезпечувати стабільне функціонування національної грошово одиниці за допомогою проведення належної емісійної політики, виконання функцій банка банків і банкіра уряду, банківського нагляду і грошово-кредитного регулювання економіки.

У першому розділ курсової роботи розкриті основні теоретичні положення появи і розвитку центральних емісійних банків, їх статус та основні функції, серед яких: монопольне право на емісію національної валюти, визначення та впровадження грошово-кредитної політики, створення та методологічне забезпечення системи грошово-кредитної і банківської статистичної інформації, визначення напрямків розвитку сучасних електронних банківських технологій, здійснення банківського регулювання і нагляду, складання платіжного балансу, ліцензування банківсько діяльності та інші.

У другому розділ наведені: склад правління Національного банку, основні напрями і інструменти регулювання грошово-кредитної політики, такі як визначення норм обов'язкових резервів, процентна політика, рефінансування комерційних банків, підтримання курсу національної валюти, регулювання імпорту та експорту капіталу. Також  розглянуті питання щодо нагляду і контролю Національного банку України. Особлива увага звертається на реєстрацію і ліцензування банків, а також на обов'язкові економічні нормативи, встановлені для всіх комерційних банків.

У третьому розділ наведені основні проблеми що постають перед Національним банком, ризики, як впливатимуть на грошово-кредитну політику. Також  висвітлені основні напрямки політики Нацбанку на 2006 рік серед яких забезпечення відповідності рівня відсоткових ставок загальній макроекономічній ситуації, розширення обсягів кредитування, регулювання ліквідності банків, заходи щодо регулювання експорту та імпорту капіталу.

Отже, основна мета даної курсової роботи досягнута. Адже в процесі її написання були досконало розглянуті і висвітлені основні питання діяльності Національного банку України, його функції, що є дуже важливо в сучасних умовах розвитку ринкової економіки України.

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

1. Гальчинський А. Г. Теорія грошей: Навчальний посібник. – К.: Основа, 1998.

2. Голуб А. Г. Гроші. Кредит. Банки: Навчальний посібник. – Львів.: Центр Європи, 1997.

3. Гриньова В. М. Гроші і кредит: Навчальний посібник. – Х.: Видавничий дім "ІНЖЕК", 2003.

4. Декрет "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" із змінами і доповненнями від 12 лютого 1993 року.

5. Демківський А. В. Гроші та кредит. -Підручник. – К.: Дакор, К.: р. Вара, 2003.

6. Закон України "Про Національний банк України" від 10 січня 2002 року №2922-ІІІ.

7. Костіна Н. І. Гроші та грошова політика. - Навчальний посібник. – К.: НІОС, 2001.

8. Кочетков В. М. Гроші та кредит. Навчально-методичний посібник. – К.: Видавництво Європейського університету, 2002.

9. Любунь О. С. Національний банку країни: основні функції, грошово-кредитна політика, регулювання банківсько діяльності: Навчальний посібник. – К: Центр навчальної літератури, 2004.

10. Мороз А.М. Національний банк та грошово-кредитна політика. Підручник – К: КНЕУ, 1999.

11. Основні засади грошово-кредитно політики на 2006 рік// Вісник НБУ. – 2005 - №10. – С.3-6.

12. "Положення про порядок видачі банкам ліцензії на здійснення банківських операцій" затверджене Постановою Правління НБУ від 6 травня 1998 року.

13. "Положення про порядок створення і реєстрацію комерційних банків", затверджене Постановою Правління НБУ від 21 липня 1998 року.

14. Постанова КМУ та НБУ "Про заходи щодо забезпечення валютного контролю" від 26 лютого 1995 року

15. Савлук М. І. Гроші і кредит: Підручник. – К.: КНЕУ, 2001.