Курсовая работа: Економічна ефективність рослинництва
Табл.7. Ефективність використання основних фондів в СВК „Родина”
| Показники | 2000р | 2001р | 2002р |
| Вартість осн.фондів тис.грн. | 6898 | 7370 | 7768 |
| Вартість обор.фондів тис.грн. | 2861 | 3336 | 4774 |
| Вартість валової продукції, тис.грн. | 1658 | 1978,4 | 1829,7 |
| Прибуток(+/-), тис.грн. | 1188 | 1002,6 | 562,6 |
| Фондовіддача( вартість ВП / 1 грн. Вартості осн.фондів), грн. | 0,24 | 0,27 | 0,24 |
| Фондомісткість(вортість осн.фондів / 1грн. Вартості ВП), грн. | 4,16 | 3,73 | 4,25 |
| Норма рентабельності(прибуток/сума осн. і обор.фондів), % | 12,17 | 9,36 | 4,49 |
Рівень фондовіддачі в СВК „Родина” тохи завищений і всередноьому становить 0,26. показник фондомісткості досить непоганий і становить в середньому за три роки 4,05, до того ж з роками відбувається деяка тенденція до збільшення ціього показника.
Визначимо спеціалізацію досліджуваного господарства.
Табл.8. Структура грошових надходжень від реалізації в СВК „Родина”
| Продукція | 2000 | 2001 | 2002 | |||
| тис.грн. | % | тис.грн. | % | тис.грн. | % | |
| Зернові і зернобобові | 674 | 20,29 | 962,9 | 29,75 | 881,1 | 32,97 |
| Картопля | 1 | 0,03 | 3,2 | 0,10 | 0,2 | 0,01 |
| цукрові буряки | 519 | 15,62 | 250,2 | 7,73 | 414,7 | 15,52 |
| овочі відкритого типу | 2 | 0,06 | 8,7 | 0,27 | 12,7 | 0,48 |
| інша продукція рослинництва | 26 | 0,78 | 33,2 | 1,03 | 17,1 | 0,64 |
| Всього по рослинництву | 1240 | 37,33 | 1258,2 | 38,88 | 1325,8 | 49,60 |
| Продукція скотарства, в т.ч | 317 | 9,54 | 428 | 13,23 | 143,6 | 5,37 |
| Прод-я свинарства | 27 | 0,81 | 119,3 | 3,69 | 56,3 | 2,11 |
| птиця всяка | 1 | 0,03 | 1,7 | 0,05 | 4 | 0,15 |
| інша продукція тваринництва | 5 | 0,15 | 38,7 | 1,20 | 3,6 | 0,13 |
| Всього по тваринництву | 644 | 19,39 | 990,2 | 30,60 | 503,9 | 18,85 |
| Промислова продукція | 1358 | 40,88 | 1251,1 | 38,66 | 843,1 | 31,54 |
| Реа-я ін. Прод-ї, робіт і послуг | 80 | 2,41 | 6,7 | 0,21 | x | |
| Всього | 3322 | 100 | 3236,2 | 100 | 2672,8 | 100 |
На основ структури грошових надходжень можна сказати, що СВК „Родина” спеціалізується на виробництві зернових і зернобобових, цукрових буряків, і з розвиненим скотарством. Також велику питому вагу у виробництві має промислова продукція.
Отже, за загальними висновками можна зазначити наступне:
- досліджуване господарство володіє достатньою кількістю необхідних ресурсів (земельних, трудових, виробничих фондів) для успішного ведення як рослинництва, так і вс виробничої діяльності.
- спеціалізація господарства – виробництво зернових культур та цукрових буряків, а також полочно-м’ясне скотарство.
- стан рослинництва можна визначити як задовільний, дещо повільно оновлюються основн фонди та урожайність культур спеціалізації має будо дещо вищою.
2.2 Динаміка посівно площі, урожайності, валового збору основних видів сільськогосподарських культур
У сільському господарстві земля — це головний засіб виробництва, без якого неможливий сам процес виробництва продукції рослинництва і тваринництва. Земля одночасно є предметом і засобом праці, а отже, і головним засобом виробництва. Земля значною мірою визначає темпи розвитку і рівень ефективност сільськогосподарського виробництва.
Родючість землі — це здатність ґрунту створювати врожай, рівень якого характеризує її продуктивні сили. Родючість землі на різних її ділянках неоднакова. Продуктивність землі залежить від об'єктивних властивостей ґрунту рівня культури землеробства.
Зростання продуктивност землі досягається систематичним підвищенням родючості ґрунту на основ природних і економічних процесів відповідно до конкретних умов і систем ведення землеробства. Розрізняють природну, штучну та економічну родючість ґрунту.
Природна родючість ґрунту характеризується запасом поживних речовин, що створився в результаті природного процесу грунтотворення. Вона зумовлена дією природних і біологічних властивостей грунту, а також кліматичних умов. Природна родючість ґрунту залежить від його хімічного складу, тобто вмісту необхідних для рослин поживних речовин.
Штучна родючість грунту створюється в процесі виробничої діяльності людини за допомогою праці і засобів виробництва шляхом підвищення культури землеробства. Вона є результатом додаткових вкладень праці і коштів в обробіток землі, проведення ґрунтозахисних та меліоративних заходів. Природна і штучна родючість пов'язані між собою, практично існують у нерозривній єдності.
Економічна родючість грунту це сукупність його природної і штучної родючості в умовах певного розвитку продуктивних сил. Вона характеризує потенціальні можливості грунту, як реалізуються в процесі сільськогосподарського виробництва, і відображує дійсний та ефективний рівень його родючості. Отже, економічна родючість грунту сукупним вираженням його природної і штучної родючості, що визначається досягнутою в певний період продуктивністю земель.
Економічна родючість грунту виявляється в результаті використання його в сільському господарстві, а рівень характеризується врожайністю сільськогосподарських культур. Розрізняють абсолютну і відносну економічну родючість грунту. Абсолютна родючість грунту характеризується кількістю продукції з одиниці земельної площі, а відносна — на одиницю виробничих витрат.
Рівень економічної родючост землі постійно змінюється під впливом розвитку продуктивних сил сільського господарства. Урожайність землі може постійно підвищуватись в результат прикладання засобів виробництва, праці і наукових досягнень.
Землі сільськогосподарського призначення включають різні за продуктивністю угіддя. Структура сільськогосподарських угідь залежить від зональних особливостей і характеризує якість землі як засобу виробництва в сільському господарстві. У складі сільськогосподарських угідь найбільшу цінність мають рілля і багаторічні насадження — з підвищенням їх частки підвищуються якість і ефективність використання земельних ресурсів.
Охарактеризуємо структуру посівних площ під основні культури в СВК „Родина”.
Таблиця 8. Наявність та структура посівних площ під основні культури
| Культура | 2000 | 2001 | 2002 | |||
| Площа, га | % | Площа, га | % | Площа, га | % | |
| Зернові і бобові | 743 | 42,19 | 798 | 43,23 | 789 | 43,93 |
| Кукурудза на зерно | 46 | 2,61 | 56 | 3,03 | 65 | 3,62 |
| Цукрові буряки | 153 | 8,69 | 123 | 6,66 | 127 | 7,07 |
| Соняшник на зерно | - | - | 4 | 0,22 | - | - |
| Картопля | 5 | 0,28 | 7 | 0,38 | 6 | 0,33 |
| Овочі відкритого ґрунту | 6 | 0,34 | 7 | 0,38 | 7 | 0,39 |
| Кормові коренеплоди і баштанні кормові | 34 | 1,93 | 37 | 2 | 32 | 1,78 |
| Багаторічні трави | 299 | 16,98 | 313 | 16,96 | 290 | 16,15 |
| Однорічні трави | 323 | 18,34 | 312 | 16,9 | 303 | 16,87 |
| Кукурудза на силос та зелений корм | 152 | 8,63 | 189 | 10,24 | 177 | 9,86 |
| Всього | 1761 | 100 | 1846 | 100 | 1796 | 100 |
З таблиці 8 видно, що серед усіх культур, що вирощуються у даному господарстві найбільше площі припадає на зернові і бобові - 42,19% (у 2001 - 43,23% 43,93% 2002 році). Тобто, площа під них зросла за три роки. Отже велика питома вага в підприємстві надається виробництву зернових і зернобобових.
Що стосується інших продовольчих культур, то питома вага їх посівних площ досить невелика. Кукурудза на зерно займала 3,83%, у 2002 роц її площа майже не змінилася, чого не скажеш про інші культури. Так, питома вага площі під цукрові буряки коливалася на 1-2% - від 8,69% у 2000 до 7,07% у 2002 році.
На соняшник на зерно, картоплю і овочі відкритого ґрунту, а також коренеплоди у 2000-2002 році в сумі припадало близько 1% від загальної площі. Доречі, у 2000-2002 році площі під соняшник зовсім не було відведено.Порівняно з 2000 роком дещо земеншилась площа, відведена під багаторічні трави. Її питома вага впала з 16,98% у 2000 до 16,15% у 2002 році.Однорічні трави у 2000-2002 роках, займали 9-10%
Загалом з даної таблиці видно, що порівняно роками скоротились площі під продовольчі культури, а збільшились під кормові. З чого можна зробити висновок, що господарство більше намагається розвивати тваринницьку галузь.
Виробнич ресурси сільськогосподарського підприємства, виражені в грошовій формі, становлять його сукупний ресурсний потенціал. Для порівняння господарств за їх ресурсозабезпеченістю визначають також питомий ресурсний потенціал з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь.
Таблиця 9. Показники ефективності використання посівних площ під
основн культури та одержання ВП, доходу та придутку
| Показники | 2000 | 2001 | 2002 |
|
Врожайність ц/га: - зернових зернобобових |
44,1 | 40,9 | 36,7 |
| - цукрових буряків | 394,2 | 367,7 | 389,7 |
| - картоплі | 72 | 68 | 74,2 |
| - овочі відкритого ґрунту | 76,3 | 76 | 76,9 |
| - кормові коренеплоди | 201,8 | - | - |
| - багаторічні трави | 23,8 | - | 30,8 |
| - зелена маса | 369,2 | 360,2 | 382,2 |
|
Одержано на 1 га с/г угідь: |
|||
| - валової продукції, грн. | 1478,24 | 804,38 | 897,89 |
| - валового доходу, грн. | 773,12 | 469,43 | 254,87 |
| - прибутку, грн. | 508,94 | 411,65 | 357,89 |
З таблиці 9 видно, що урожайність зернових і зернобобових є досить висока. У 2000 – 44,1 ц/га , а у 2001-2002 роках зменшилась до 40,9 та 36,7 ц-га відповідно.
