Курсовая работа: Економічна ефективність виробництва кормів та шляхи збільшення їх виробництва і зниження собівартості
Це може свідчити про те, що керівники не ставляться належним чином до галузі тваринництва і в перспективі передбачається повна його ліквідація та перехід лише на вирощування продукції рослинництва.
Для економічно оцінки сільськогосподарської діяльності підприємства в цілому доцільно використовувати систему показників економічної ефективності виробництва продукції. Її доцільно зображати у вигляді таблиці.
Таблиця 5.
Результати господарської діяльності СТОВ ім. «Гагаріна»
| Показники | 2004 р. | 2005 р. | 2006 р. |
2005 * р. у % до 2004 р. |
| 1. Вартість валової продукції | 902,00 | 877,90 | 659,00 | 97% |
| на 1 га сільськогосподарських угідь | 806,80 | 783,84 | 588,50 | 97% |
| на 1 середньорічного працівника | 15033,33 | 14631,67 | 11561,40 | 97% |
| на 1 люд-год | 19,61 | 19,08 | 21,26 | 97% |
| на 1 грн. основних виробничих фондів | 0,28 | 0,34 | 0,33 | 122% |
| на 1 грн. витрат виробництва | 1,04 | 0,80 | 0,58 | 77% |
| 2. Чистий дохід | 1031,00 | 728,50 | 901,00 | 71% |
| на 1 га сільськогосподарських угідь | 922,18 | 650,45 | 804,61 | 71% |
| на 1 середньорічного працівника | 17183,33 | 12141,67 | 15807,02 | 71% |
| на 1 люд-год | 22,41 | 15,84 | 29,06 | 71% |
| на 1 грн. основних виробничих фондів | 0,32 | 0,28 | 0,45 | 89% |
| на 1 грн. витрат виробництва | 1,18 | 0,66 | 0,80 | 56% |
| 3. Прибуток (збиток) | 20,00 | -30,30 | -424,00 | -152% |
| на 1 га сільськогосподарських угідь | 17,89 | -27,05 | -378,64 | -151% |
| на 1 середньорічного працівника | 333,33 | -505,00 | -7438,60 | -152% |
| на 1 люд-год | 0,43 | -0,66 | -13,68 | -152% |
| на 1 грн. витрат виробництва | 0,02 | -0,03 | -0,21 | -120% |
| 4. Норма прибутку (збитку), %: | 0,38% | -1% | -13% | -1,38 |
| 5. Рівень рентабельност (збитковості),% | 2% | -4% | -32% | -6,00 |
Дані таблиці 5 показують, що економічна ефективність виробництва сільськогосподарсько продукції є незадовільною, оскільки відбувається зменшення всіх показників по всіх статтях навіть незважаючи на те, що зменшилась середньорічна кількість працюючих. У 2005 році, порівняно з 2004 роком вартість валової продукц зменшилась на 3%, чистий дохід – на 29%, а прибуток взагалі на 152%. Норма прибутку знизилась на 1,38 пунктів, а рівень рентабельності – н 6 пунктів.
Особливо невдалим видався 2006 рік, де збиток становив 424 тис. грн., норма збитку і рівень збитковості дорівнюють, відповідно, -13% і -32%. За такої динаміки розвитку економіки підприємство довго існувати не зможе.
Оскільки такий стан викликаний природно-кліматичними умовами, то необхідно негайно проводити заходи, покликані мінімізувати їх вплив, проводити інтенсифікацію землеробства, а також вносити корективи в технологію вирощування сільськогосподарських культур та утримання сільськогосподарських тварин.
2.2 Аналіз стану кормової бази
Принциповим питання про те, на яку площу земельних угідь розраховувати вихід кормів. Уже давно в економічній літературі підкреслювалася необхідність розраховувати кормову площу окремо від земель, які використовуються для одержання продуктів харчування, під посіви технічних культур тощо. Зокрема, пропонується загальну кормову площу визначати за формулою:
, де
КПЗ загальна кормова площа, га;
ППК площа природних сіножатей і пасовищ, га;
ПКП площа посівів кормових культур на орних землях, га;
Ф1, Ф2, ... , Фn – кількість продукції окремих сільськогосподарських культур, по яких на корми виділяється лише частина валового збору, ц;
У1, У2, ... , Уn – урожайність сільськогосподарських культур, по яких на корм виділяється лише частина валового збору, ц/га.
По культурах, від яких на корм тваринам використовується основна і побічна продукція, розраховують загальну поживність всієї продукції; потім їх кормову площу визначають діленням загальної кількості поживних речовин, витрачених на корм тваринам, на урожайність культури (в ц к. од.).
У кормову площу не включають поля, з яких мають побічну продукцію на корм тваринам (солому, бадилля та ін.), хоч вони і є значними додатковими джерелами кормів. З урахуванням посівів зернофуражних культур, як, наприклад, у США країнах Західної Європи, кормова площа може становити у структурі посівних площ 50 - 60 % і навіть більше, якщо господарство спеціалізується на тваринництв (А.О. Бабич, 1995, 1996).
Доцільно обчислювати структуру посівних площ кормових культур, рівень їх урожайност загальну кормову площу в таблиці.
Таблиця 6
Склад структура посівних площ кормових культур в СТОВ ім. «Гагаріна»
| Корми | 2004 | 2005 | 2006 | 2006 р. у % до 2004 р. | |||
| площа, га | % | площа, га | % | площа, га | % | ||
| Загальна кормова площа | 153 | 100% | 175 | 100% | 100 | 100% | 65% |
| Однорічні трави на сіно | 31 | 20% | 59 | 34% | - | х | х |
| Однорічні трави на зелений корм | 30 | 20% | - | х | 22 | 22% | 73% |
| Багаторічні трави на сіно | 50 | 33% | 12 | 7% | 25 | 25% | 50% |
| Багаторічні трави на зелений корм | 42 | 27% | 44 | 25% | 15 | 15% | 36% |
| Кукурудза на силос | - | х | 60 | 34% | - | х | х |
| Кукурудза на зелений корм | - | х | - | х | 38 | 38% | х |
В період з 2004 по 2006 роки загальна кормова площа зменшилась на 35%. В цілому видно, що на підприємстві немає чітко окресленої кормової посівної площі тому що в різні роки висівались різні культури приблизно на однаковій площі.
Основним джерелом надходження кормів у підприємстві є польове кормовиробництво. Використовуються власні кормові ресурси і закуплені. Із власних – це однорічн багаторічні трави на сіно і зелений корм, кукурудза на силос і зелений корм. Із закуплених – лише жом, ціна якого на протязі останніх років практично не змінювалась і складала 1 грн/ц..
Правильно організована, з урахуванням конкретних ґрунтово-кліматичних умов спеціалізації господарства кормова площа є гарантією високопродуктивного тваринництва. Один з основоположників кормовиробництва В.Р. Вільямс зазначав, що продуктивне тваринництво може бути організоване тільки за наявності в господарстві зеленої кормової бази. Теоретично це положення визнають усі, а на практиці високоефективну кормову площу організовано далеко не завжди.
2.3 Економічна оцінка кормових культур та ефективність вирощування кормів
Економічна оцінка кормових культур здійснюється за показниками, що викладені в другому параграфі першого розділу даної роботи. Для кращої наочності наведені вище показники доцільно розмістити в наступних таблицях (7.1., 7. 2., 7. 3.)
Найбільший вихід кормопротеїнових одиниць з 1 га посіву дає фуражне зерно, кукурудза на силос (2005 рік) та багаторічні трави на зелений корм. Але в динаміц простежується зниження урожайності, збільшення прямих затрат праці і росту собівартості.
Важливим недоліком господарювання є невикористання природних сінокосів і пасовищ, що негативно відображається на собівартості раціону. Оскільки природні сінокоси пасовища є джерелом найдешевших кормів.
| Культури | Посівна площа, га | Валовий збір, ц | Міститься в 1 ц корму | урожайність | Вихід з 1 га, ц | Витрати на виробництво, грн. | Прямі затрати праці, люд.-год. | |||||
| ц. к. од. | кг п. п. | кормових одиниць | перетравного протеїну | кормо-протеїнових одиниць | всього | на 1 га посіву | всього | на 1 га посіву | ||||
| Однорічні трави: | ||||||||||||
| сіно | 31 | 608 | 0,52 | 42 | 19,61 | 10,20 | 8,24 | 46,29 | 3,93 | 0,127 | 73 | 2,35 |
| зелений корм | 30 | 1667 | 0,17 | 4,1 | 55,57 | 9,45 | 2,28 | 16,11 | 1,82 | 0,061 | 191 | 6,37 |
| Багаторічні трави: | 0,00 | |||||||||||
| сіно | 50 | 1080 | 0,45 | 10,3 | 21,60 | 9,72 | 2,22 | 15,98 | 5,2 | 0,104 | 2620 | 52,40 |
| зелений корм | 42 | 6383 | 0,21 | 4 | 151,98 | 31,92 | 6,08 | 46,35 | 2,05 | 0,049 | 400 | 9,52 |
| Зерно фуражне | 61 | 1500 | 1,28 | 106 | 24,59 | 31,48 | 26,07 | 146,07 | 30 | 0,492 | 949 | 15,56 |
Таблиця 7. 1.
Економічна ефективність виробництва і використання кормів за 2004 рік
2.4 Шляхи збільшення виробництва кормів і зниження їх собівартості
Оскільки корми виробляють на різних видах сільськогосподарських угідь, стан кормової бази значною мірою залежить від раціонального використання землі. На сучасному етап одним з головних напрямів збільшення кормів є інтенсифікація землеробства, зокрема кормовиробництва. Необхідно також істотно поліпшити використання кормів у тваринництві.
Інтенсифікація кормовиробництва означає збільшення виходу кормів з гектара кормової площі, поліпшення їх якості на основі додаткових вкладень засобів виробництва, впровадження прогресивних технологій і нових форм організації та оплати праці.
Різноманітн природноекономічні умови України визначають зональні особливості інтенсифікац кормовиробництва. Найважливішими його факторами є ті, що забезпечують підвищення врожайності кормових культур, зниження трудомісткості і собівартост виробництва кормів.
Одним з основних напрямів інтенсифікації кормовиробництва є поверхневе і докорінне поліпшення природних сінокосів і пасовищ, їх зрошення, а також внесення органічних і мінеральних добрив. Як показують багаторічні наукові дослідження, у середньому 1 ц мінеральних добрив забезпечує приріст урожаю зернофуражних культур – 1,1 ц, кукурудзи на силос – 10, кормових коренеплодів – 8 – 10, сіна багаторічних трав – 4,5, сіна природних сіножатей – 5,3 ц.. Все це дозволя підвищувати продуктивність кормової площі у 3 – 4 рази.
