Дипломная работа: Звітність
- По кредитних організаціях, до складу яких входять збиткові філії, повинні бути наведені дані про виконання заходів щодо усунення недоліків у їхній діяльност (або заходів, що забезпечують їхню фінансову стійкість), за винятком планово збиткових філій, у випадках допущення збитків у межах планованих;
- При відсутності служб внутрішнього контролю вказати причини відсутності, а також проведену роботу з їхнього створення.
1.8. Фінансова звітність кредитних організацій, її мета й значення
За основу при розробці форм фінансової звітності прийняті такі нормативні документи, як Європейська Директива № 86/635 "Про річну звітність і консолідовану звітність банків кредитних установ", і норми Комітету з міжнародним бухгалтерським стандартам. Критерії, наведені в цих документах, дотримуються майже всіма комерційними банками миру.
Головне призначення зазначено звітності зводиться до розширення числа користувачів інформацією й прийняттю ними економічних рішень про доцільність і безпеку інвестування засобів у діяльність банку. Така інформація необхідна: Центральному банку, акціонерам пайовикам, юридичним і фізичним особам, які є позичальниками або депозиторами банку, щоб створити й зберегти на довгий строк довіра до банку й кредитно системи в цілому.
За допомогою даних фінансової звітності здійснюється процес керування банком захист їм інтересів своїх клієнтів, тобто підтримується постійна взаємна довіра між банком і його партнерами, і, крім того, зміст цих форм звітності дозволя бути зрозумілим користувачам усього миру.
Перш ніж представити загальну фінансову звітність, необхідно перелічити принципи її складання. В остаточному підсумку вони й повинні становити облікову політику комерційного банку:
- Безперервність діяльності
- Поділ звітних періодів
- Одиниц виміру
- Обережність
- Сталість правил бухгалтерського обліку
- День угоди
- Роздільне відбиття залишків по активно-пасивних рахунках
- Відкритість
- Пріоритет змісту над формою
- Непорушність щоденного балансу
- Консолідація
- Істотність.
Центральний Банк Росії 1 жовтня 1997 року затвердив Інструкцію «Про складання фінансово звітності» №17.
Починаючи зі звітності за 1998 року встановлюється подання форм публикуемой звітност відповідно до форми № 409113 «Агрегированный балансовий звіт» (Додаток № 13), формою № 409114 «Агрегированный звіт про прибутки й збитки» (Додаток № 14).
Починаючи зі звітності за 2001 рік, додатково до зазначеного вище формам надається форма 409123 «Дані про рух грошових коштів» (Додаток № 5).
Метою введення Інструкції є створення, з урахуванням використання міжнародних стандартів бухгалтерського обліку й звітності, необхідної бази даних, що дозволяє кредитним організаціям і наглядовим органам більш реально оцінити показники ліквідності, платоспроможності й прибутковості банків і на цій основ визначити фінансовий стан банку.
Зокрема, така можливість створюється в результаті використання методу (способу) визначення фінансового результату діяльності банку, заснованого на закладених даною Інструкцією принципах: поділу звітних періодів, обережності, нарахування (нарощування) і інших, що дозволяють відбити у звітності доходи, витрати й деякі інші показники діяльності банку, що ставляться винятково до звітного періоду, незалежно від часу фактичного надходження й витрати засобів.
У Додатках до Інструкції представлена інформація про структуру активів, зобов'язань і власних засобів банку, про ризики (у тому числі кредитних), про якість кредитного портфеля, а також інших показниках, досить важливих для характеристики фінансового стану банку. Крім того, дані Додатка дають можливість представити звітність російських банків на рівні міжнародних стандартів бухгалтерського обліку й звітності.
До Додатків дані відповідні коментарі, що дозволяють банкам більш точно й вірогідно подати необхідні відомості.
Періодичність подання банками Додатків фінансової звітності встановлена Інструкцією №17 .
Відповідальність за вірогідність даних, представлених у Додатках до справжньої Інструкції, несе керівник і головний бухгалтер кредитної організації.
Кожний Додаток, що входить до складу фінансової звітності, підписується головою Правління й головним бухгалтером кредитної організації із вказівкою виконавця його телефону.
Допоміжн додатки, що становляться банками для формування загальної фінансової й статистичної звітності:
- Розшифровки окремих балансових рахунків – форма № 409110 - Додаток N 2 (щомісяця);
- Розшифровки окремих символів звіту про прибутки й збитки (форми N 2) – форма № 409111 - Додаток N 22 (щокварталу);
- Аналітичн дані про стан кредитного портфеля – форма № 409133 (Додаток N 16) (представляється тільки на вимогу наглядових органів територіальних установ ЦБ РФ по місцю розташування головних офісів кредитних організацій у частин нформації з великих кредитів);
- Таблиця коректувань – форма № 409112 (Додаток N 12) (щомісяця).
Додатка з інформацією про кредитний портфель банку
- Розрахунок резерву під можливі втрати по позичках – Форма № 409115 (Додаток N 4) (щомісяця);
- Дан про великі кредити – форма № 409118 (Додаток N 23) (щомісяця).
Додатка з інформацією про інші операції банку
- Дан про рух грошових коштів – форма № 409123 (Додаток N 5) (щорічно);
- Відомост про активи й пасиви по строках зажадання й погашення – форма № 409125 (Додаток 15) (щомісяця);
- Дан про використання прибутку й фондів, створюваних із прибутку – форма № 409126 (Додаток N 6) (щокварталу).
Додатка, що містять статистичні дані про діяльність банку
- Дан про середньозважені процентні ставки по кредитах, наданим банком за звітний місяць – форма № 409128 (Додаток N 21) (щомісяця);
- Дан про середньозважені процентні ставки по притягнутих депозитах і внескам за звітний місяць – форма № 409129 (Додаток N 20) (щомісяця);
- Дан про середньозважені процентні ставки по випущеним банком депозитним і ощадним сертифікатам і облігаціям у рублях за звітний місяць – форма № 409130 (Додаток N 19) (щомісяця);
- Дан про середньозважені процентні ставки по випущеним банком векселям за звітний місяць – форма № 409131 (Додаток N 18) (щомісяця);
- Дан про середньозважені процентні ставки по врахованим банком векселям за звітний місяць - форма № 409132 (Додаток N 17) (щомісяця).
Допоміжн Додатки складаються кредитними організаціями для визначення показників, використовуваних при угрупованні рахунків балансового звіту, угрупованню символів звіту про прибутки й збитки. Для формування показників, що визначають значення укрупнених статей балансового звіту й звіту про прибутки й збитки, проводяться розшифровка залишків по деяких рахунках бухгалтерського балансу (Додаток N 2) і розшифровка сум, відбиваних по символах форми N 2 (Додаток N 22).
Крім того, з метою приведення системи обліку в банках до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку проводиться коректування результатів фінансово діяльності банків (Додаток N 12).
Інформація з форми "Аналітичні дані про стан кредитного портфеля" ведеться в кредитних організаціях і використовується для заповнення форми № 409115 (Додаток 4) фінансові звітності.
Інформація в розрізі кожного позичальника в Банк Росії не представляється. Однак територіальні установи Банку Росії вправі запитувати відомості про великих позичальників.
При складанні фінансової звітності попередньою звітною датою вважається 1 січня поточного року.
Відомості, зазначені в перераховані вище додатках, досить широко характеризують обсяг виконуваних банком робіт, відповідають вимогам міжнародних стандартів в област бухгалтерського обліку.
При формуванні фінансової звітності необхідно враховувати документ ЦБ РФ № 29-П від 12.05.98 р. « Положення про консолідовану звітність кредитних організацій». Під консолідованою звітністю розуміється звітність про стан вимог і зобов'язань, власних засобів (чистих активів), фінансових результатів консолідовано (банківської) групи.
Консолідована (банківська) група- це сукупність юридичних осіб, що включає головну кредитну організацію й учасників групи, зв'язок яких між собою відповідає заданим (установленим) критеріям. Консолідована звітність складається з метою встановлення характеру впливу на фінансовий стан кредитних організацій їхніх вкладень у капітали інших юридичних осіб, в операції й угоди із цими юридичними особами, можливостей управляти їхньою діяльністю, а також з метою визначення сукупної величини ризиків і власних засобів (чистих активів) консолідованої (банківської) групи. До складу консолідованої звітності входять:
- Звіт про склад учасників консолідованої (банківської) групи;
- Консолідований балансовий звіт;
- Консолідований звіт про прибутки й збитки;
- Звіт про відкриті валютні позиції;
- Розрахунок обов'язкових нормативів на основі консолідованої звітності.
- Консолідований балансовий звіт (підсумований, відкоректований);
- Консолідований звіт про прибутки й збитки (підсумований по статтях доходів і витрат);
- Оцінка вкладень у статутний капітал учасників групи.
Основне призначення консолідованої звітності - використання при здійсненн банківського нагляду, крім керування діяльністю групи, контролю й аналізу.
1.9. Нормативні документи, що регулюють порядок складання звітності. Роль Центрального банку - як наглядового органа
До нормативних актів, що встановлюють порядок складання звітності, ставляться:
1. Федеральний закон “Про бухгалтерський облік” від 21 листопада 1996 р. № 129-ФЗ;
2. Положення про бухгалтерський облік і звітність у Російській Федерації (наказ Мінфіну Росії від 26 грудня 1994 р. № 170);
3. Положення по бухгалтерському обліку (ПБУ 1/94) “Облікова політика підприємства” (наказ Мінфіну Росії від 28 липня 1994 р. № 100);
4. Положення по бухгалтерському обліку (ПБУ 2/94) “Облік договорів (контрактів) на капітальне будівництво (наказ Мінфіну Росії від 20 грудня 1994 р. № 167);
5. Положення по бухгалтерському обліку (ПБУ 3/95) “Облік майна й зобов'язань організації, вартість яких виражена в іноземній валюті” (наказ Мінфіну Росії від 13 червня 1995 р. № 50);
6. Положення по бухгалтерському обліку (ПБУ 4/96) “Бухгалтерська звітність організації” (наказ Мінфіну Рос від 8 лютого 1996 р. № 10).
Крім того, кредитна організація повинна керуватися:
1. Планом рахунків бухгалтерського обліку хазяйновитої-господарчої-фінансово-господарсько діяльності підприємства й Інструкцією з його застосування (наказ Мінфіну СРСР Планом рахунків бухгалтерського обліку хазяйновитої-господарчої-фінансово-господарської діяльності від 1 листопада 1991 р. №56 з изм.);
2. нормативними документами, що визначають порядок обліку собівартості продукції (робіт, послуг);
3. іншими нормативними документами по бухгалтерському обліку різних сфер діяльності організац (інвестиційна діяльність, спільна діяльність і ін.) і видів майна (основн засоби, матеріальний^-матеріальні-товарно-матеріальні цінності, цінні папери, нематеріальні активи й ін.).
Зупинимося докладніше на найбільш важливих нормативних актах:
· Інструкція Банку Росії від 01.10.97 № 17 “Про складання фінансової звітності”.
Центральний банк Російської Федерації проводить послідовну політику приведення діючих російських норм і правил бухгалтерського обліку у відповідність із Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (International Accounting Standarts - IAS).
Першим кроком у цьому напрямку з'явилося введення в серпні 1993 року загальної фінансово звітності комерційних банків, порядок складання якої регламентувався Інструкцією Банку Росії “Про складання фінансової звітності”. Основним завданням введення загальної фінансової звітності комерційного банку було використання для ознайомлення й аналізу діяльності комерційного банку Центральним банком, керівниками інших комерційних банків, іншими зацікавленими юридичними й фізичними особами, а також надалі - для відкритої публікації. Вона дозволила перейти до уніфікованих принципів складання й публікації фінансових звітів комерційних банків, ознайомитися з основними стандартами міжнародного обліку в комерційних банках. Російські банки, їхні іноземні контрагенти, наглядові органи одержали можливість більш реально оцінювати фінансовий стан банку на підставі показників прибутковості, платоспроможності й ліквідності.
Відповідно до наказу Банку Росії від 1.10.97р. N02-429 з 1 лютого 1998 року вводиться в дію Інструкція "Про складання фінансової звітності". Дотепер Загальна фінансова звітність складалася й представлялася в територіальні установи Банку Росії відповідно до Тимчасової інструкції, затвердженої листом Банку Росії від 24.08.93р. N181-93.
Впровадження в практику фінансової звітності є важливим кроком у напрямку забезпечення відповідності звітних документів російських кредитних організацій нормам практиці оформлення звітів, прийнятих у міжнародній банківській діяльності. Фінансова звітність повинна представлятися всіма кредитними організаціями, і на неї поширюються всі вимоги, пропоновані до звітності кредитних організацій.
· Правила ведення бухгалтерського обліку в кредитних організаціях, розташованих на території Російської Федерації” від 18.06.97.
Введення в дію із січня 1998 року нового Плану рахунків і “Правил ведення бухгалтерського обліку в кредитних організаціях, розташованих на території Російської Федерації” від 18.06.97 № 61, затверджених Наказом Банку Росії від 18.06.97 № 02 - 263 (далі - Правила № 61), стало другим кроком у цьому напрямку. Вони розвивають міжнародн принципи бухгалтерського обліку: роздільне відбиття активів і пасивів, пріоритет змісту над формою, істотність, відкритість і обережність. Внаслідок прийняття цих нормативних документів істотно змінилася банківська звітність, що представляється комерційними банками в Банк Росії: помітно підвищилася нформативність звітності, у першу чергу її основного елемента - банківського балансу.
· Європейська Директива № 86/635 "Про річну звітність і консолідовану звітність банків кредитних установ" і норми Комітету з міжнародним бухгалтерським стандартам.
Критерії, наведені в цих документах, дотримуються майже всіма комерційними банками миру.
· «Положення про консолідовану звітність кредитних організацій».
При формуванн фінансової звітності необхідно враховувати документ ЦБ РФ № 29-П від 12.05.98 р. « Положення про консолідовану звітність кредитних організацій». Консолідованою звітністю називається звітність про стан вимог і зобов'язань, власних засобів (чистих активів), фінансових результатів консолідовано (банківської) групи.
· Федеральний закон «Про банки й банківську діяльність».
Даний закон, у тому числі, також установлює порядок складання кредитними організаціями консолідованої звітності.
· Федеральний закон "Про Центральний банк Російської Федерації (Банці Росії)".
Був прийнятий Федеральним законом 65-фз від 26 квітня 1995 і набув чинності 1 червня 1995. Відповідно до цього закону, Центральний банк монопольно здійснює емісію готівки, є кредитором останньої інстанції для кредитних організацій, організу систему рефінансування, установлює правила здійснення розрахунків, проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку й звітності для банківсько системи, ліцензує діяльність кредитних організацій і організацій, що займаються хнім аудитом, реєструє емісію цінних паперів, здійснює валютне регулювання й валютний контроль і здійснює інші функції відповідно до закону.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10
