Дипломная работа: Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ "Лубнифарм"
4. Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг). Указуються загальна кількість та якісні характеристики товару, визначаються одиниці виміру, які заведено застосовувати для товарів конкретного виду (тонна, кілограм, штука тощо).
У тексті договору (контракту) на виконання робіт (надання послуг) зазначаються конкретні обсяги робіт (послуг) та термін їх виконання.
Ці дані використовуються і в аналітичному обліку відображення руху товарів або під час виконання робіт, послуг.
5. Базисні умови поставки товарів (приймання-здавання виконаних робіт або послуг). Зазначаються вид транспорту та базисні умови постачання (відповідно до «Міжнародних правил інтерпретац комерційних термінів» у редакції 1990 р. -- ІНКО-ТЕРМС-90), які визначають обов'язки контрагентів щодо поставки товару і встановлюють момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої, а також конкретний термін поставки товару (окремих партій товару).
Якщо укладається договір (контракт) на виконання робіт (надання послуг), то у цьому розділі визначаються умови та терміни виконання робіт (послуг).
Завдяки тому, що ці умови детально конкретизовані, бухгалтерія може легко визначити, які саме витрати та до якого моменту будуть нести контрагенти. Це також стає основою для вартісного відображення ціни або загальної вартості товару (робіт, послуг). Дані можна використовувати у синтетичному та аналітичному обліку підприємства під час виконання певно зовнішньоекономічної операції або її окремої частки.
6. Ціна та загальна вартість договору (контракту). Визначаються ціна одиниці товару та загальна вартість товарів або вартість виконаних робіт (наданих послуг), що постачаються (виконуються) згідно з договором, та валюта платежів. Якщо згідно з договором постачаються товари різної якості та асортименту, ціна встановлюється окремо за одиницю товару кожного сорту, марки, а окремим пунктом договору (контракту) вказується його загальна вартість (крім випадків, коли ціна товару розраховується за певною формулою). У цьому разі цінові показники можуть бути вказані у додатках (специфікаціях), на які посилаються у тексті договору.
У договорі на перероблення давальницької сировини зазначається ще її заставна вартість.
У бартерному (товарообмінному) договорі загальна вартість товарів, що експортуються та імпортуються відповідно до цих угод, виражається в іноземній валюті, а також обов'язково у доларах США.
За цими даними визначається й обліковується в аналітичному та синтетичному обліку вартість товару, витрати на перевезення,
вантажні роботи, митне оформлення товару тощо. Визначають також суму, яку необхідно сплатити за товар або роботи (послуги).
7. Умови платежів. Указуються спосіб, порядок та строки фінансових розрахунків та гарантії виконання сторонами взаємних платіжних зобов'язань. Залежно від обраних сторонами умов платежу в тексті договору передбачаються:
умови банківського переказу до авансового платежу та/або після відвантаження товару, або умови документарного акредитиву чи нкасо (з гарантією), визначені відповідно до спільної Постанови Кабінету міністрів України і Національного банку України від 21 червня 1995р. № 444 (444-95-п) «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в ноземній валюті»;
— умови за гарантією, якщо вона є або необхідна (вид гарантії - на вимогу, умовна), умови та термін дії гарантії, можливість зміни умов договору без зміни гарантій.
8. Умови здавання (приймання) товару (робіт, послуг). Визначаються терміни та місце фактичного передання товару, перелік товаросупровідних документів.
Приймання — здавання здійснюється за кількістю відповідно до товаросупровідних документів, а за якістю згідно з документами, що засвідчують якість товару.
Інформація цього розділу є підставою для оформлення у бухгалтерському обліку первинних документів щодо руху товару.
9. Пакування та маркування. Цей розділ містить відомості про пакування товару (ящики, мішки, контейнери тощо), нанесене на ньому відповідне маркування (найменування продавця та покупця, номер договору, місце призначення, габарити, спеціальні умови складування, зберігання і транспортування тощо), а у разі необхідності — також умови повернення вантажу.
Якщо умови цього розділу не відповідають фактичним умовам, бухгалтерія має можливість оформити претензійного листа постачальникові.
10. Форс-мажорні обставини. Зазначається, за яких обставин умови договору можуть бути не виконані сторонами (стихійні лиха, воєнні дії, ембарго, втручання з боку влади тощо). При цьому сторони звільняються від відповідальності на термін дії цих обставин або можуть відмовитись від виконання договору частково або в цілому без додаткових фінансових претензій. Термін дії форс-мажорних обставин підтверджується Торговельно-промисловою палатою відповідної країни.
11. Санкції та рекламації. Установлюється порядок застосування штрафних санкцій, відшкодування збитків та пред'явлення рекламацій у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням одним із контрагентів своїх зобов'язань.
При цьому мають бути чітко визначені розміри штрафних санкцій (у відсотках від вартості недопоставленого товару або суми неоплачених коштів), терміни виплати штрафів (від якого терміну встановлюються та протягом якого часу діють), терміни, протягом яких рекламації можуть бути заявлені, права та обов'язки сторін договору, способи врегулювання рекламацій.
12. Арбітраж. Указуються місце арбітражного суду, повна його назва, країна та матеріальне право, яке застосовуватиметься під час розгляду спорів, та обумовлюються випадки, за яких сторони можуть звернутися до суду.
13. Юридичні адреси, поштові та платіжні реквізити сторін. Зазначаються повні юридичн адреси, поштові та платіжні реквізити (номери рахунків, назва банку) контрагентів договору.
Бухгалтерія повинна перевірити правильність заповнених даних щодо платіжних реквізитів.
За домовленістю сторін у договорі можуть визначатись додаткові умови: страхування; гарантії якості; умови залучення суб-виконавців договору, агентів, перевізників; норми навантаження (розвантаження); умови передання технічної документації на товар, збереження торгових марок; порядок сплати податків, мита, зборів, різного роду захисні застереження; з якого моменту договір починає діяти; кількість підписаних примірників договору; можливість та порядок внесення доповнень та змін до договору тощо.
У контракті можна вказувати захисні застереження з метою запобігання втрат у разі непередбачуваних ситуацій.
Антидемпінгові застереження. Покупець бере на себе повну відповідальність за додержання антидемпінгових норм, правил і процедур на своєму національному ринку та ринках подальшої реалізації предмета договору. Він зобов'язується не здійснювати операції на цих ринках за цінами, як демпінговими згідно із законодавством та міжнародними договорами відповідно держави, і бути єдиним відповідачем з усіх можливих антидемпінгових позовів претензій та сплачувати у повному обсязі мито, збори та інші стягнення, що накладаються на товар, який є предметом даного договору, згідно з антидемпінговим законодавством країни ввезення.
Застереження про конфіденційність. Сторони домовляються, що текст договору, будь-які матеріали, інформація та відомості, які стосуються договору (контракту), є конфіденційними і не можуть передаватися третім особам без попередньої письмової згоди іншої Сторони договору, крім випадків, коли така передача пов'язана з одержанням офіційних дозволів, документів для виконання договору або сплати податків, інших обов'язкових платежів, а також у ситуаціях, передбачених чинним законодавством, що регулює зобов'язання Сторін.
форс-мажорні застереження. Сторони домовляються, що в раз виникнення форс-мажорних обставин (дії нездоланної сили, які не залежать від волі Сторін, а саме: війни, воєнні дії, блокада, ембарго, міжнародні санкції, валютні обмеження, інші кроки держав, які унеможливлюють виконання Сторонами своїх зобов'язань, а також пожежі, повені, інше стихійне лихо чи сезонн природні явища, зокрема такі, що призводять до замерзання морів, проток, портів тощо, закриття різних шляхів, каналів, перевалів, паромів, мостів, тунелів) вони звільняються від виконання своїх зобов'язань на час дії зазначених обставин. У разі, коли тривалість зазначених обставин більша як (вказується певна кількість) днів, кожна із Сторін має право на розірвання договору і не несе відповідальності за таке розірвання за умови, що вона повідомить про це ншу Сторону не пізніше як за (вказується певна кількість} днів до розірвання.
Достатнім доказом дії форс-мажорних обставин документ, виданий, як правило, Торговельно-промисловою палатою країни, де виникли надзвичайні обставини (назва організації}.
Виникнення зазначених обставин не є підставою для відмови Покупця від плати за товари (роботи, послуги), поставлені (здійснені) до початку дії надзвичайних умов.
Застереження про реекспорт. Сторони домовляються, що Покупець не буде здійснювати реекспорт товару, який є предметом цього договору, на ринки (вказується країна, країни або континент} без попередньої письмової згоди Продавця.
Застереження на випадок ненадходження коштів за експорт. У разі несвоєчасного надходження виручки за експортну продукцію Покупець сплачу Продавцеві пеню у розмірі а: від простроченої суми платежу за кожний день прострочення.
Застереження на випадок ненадходження продукції за імпортом в обумовлені договором (контрактом) терміни. У разі ненадходження продукції за імпортом у терміни, обумовлені договором, Продавець сплачує Покупцеві х відсотків від суми непоставленої (або недопоставленої) продукції за кожний день прострочення.
1.2 Огляд нформаційної бази по обліку зовнішньоекономічної діяльності
Інформаційною базою для обліку операцій по зовнішньоекономічній діяльності являються перераховані нижче документи.
Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-ХIV який визначає основи ведення бухгалтерського обліку і складання на підставі даних обліку фінансово звітності підприємства; [1]
Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. № 959-ХІІ із змінами і доповненнями, який визначає суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, види зовнішньоекономічної діяльності, ведення розрахунків і кредитування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, облік, аудит і звітність зовнішньоекономічних операцій, відповідальність в зовнішньоекономічній діяльності; [2]
Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. № 185/94-ВР із змінами і доповненнями, який визнача терміни зарахування виручки резидентів в іноземній валюті на їх валютн рахунки, відправку валюти, купленої для виконання зобов'язань перед нерезидентами і відповідальність за порушення термінів перерахування валютних коштів; [3]
Закон України «Про оподаткування прибутку підприємства» в редакції від 22.05.97 № 283/97-ВР, який визначає суб'єктів оподаткування, ставки податку, склад валових доходів і валових витрат з метою визначення прибутку оподаткування; [4]
Закон України «Про податок на додану вартість» в редакції від 03.04.97 № 168/97-ВР, який визначає суб'єктів і об'єкти оподаткування, податок на додану вартість, ставки податку. [5]
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запасів», затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. 246, яке визначає порядок визнання і первинної оцінки запасів, методи оцінки вибуття запасів і оцінки на дату балансу; [6]
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язань», затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.01.00 р. № 20, яке визначає види зобов'язань, умови визнання зобов'язань і способи методи оцінки зобов'язань; [7]
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. 290, яке визначає класифікацію доходу, умови його визнання і оцінки; [8]
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрат», затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. № 318, яке визначає визнання і склад витрат; [9]
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затверджено наказом Міністерства фінансів України від 10.08.00 р. № 193, яке визначає методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах і відображення показників статей фінансової звітності господарюючих суб'єктів за межами України в грошовій одиниці України; [10]
Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів («ІНКОТЕРМС-2000») від 01.01.00 р. систематизують базисні умови постачання, що визначають момент переходу ризику випадкової загибелі або пошкодження товару від продавця до покупця, регламентують хто (продавець або покупець) організову перевезення, вантаження, розвантаження товару, оплачує витрати по страхуванню товару, проводить його митне оформлення; [15]
РОЗДІЛ 2.
АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ «ЛУБНИФАРМ»
2.1 Техніко-економічна характеристика ВАТ «ЛУБНИФАРМ»
Юридична адреса підприємства - 37500, м. Лубни полтавської області, вул. Петровського, 16. Голова правління - Жадовець Дмитро Вікторович.
Сьогодні ВАТ «Лубнифарм» - фармацевтичне підприємство, основним напрямком діяльності якого є розробка і виробництво готових лікарських препаратів для зовнішнього і внутрішнього застосування у вигляді таблеток, настоянок і екстрактів, мазей, гелів і лініментів, перев'язних засобів, н'єкційних розчинів. Номенклатура підприємства складає більше 70 найменувань має широкий спектр фармакологічної дії і велику розмаїтість лікарських форм.
Техніко-економічні показники за підсумками роботи у 2006 році:
чистий прибуток - 1617 тис. грн.
рентабельність - 7,4787
середньооблікова чисельність робітників - 50 осіб
обсяг реалізації продукції - 3018 тис. грн.
кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги - 110 тис. грн.
У структур асортименту підприємства можна виділити препарати, які традиційно випускає ВАТ «Лубнифарм» і які на Україні більш ніким не виробляються: сік подорожника, лінімент Алором, мазі Фастин-1 і Антитромб, Ферезол, клей БФ-6 і ін. (Додаток А).
В лютому 2002 р. ВАТ “Лубнифарм” розпочало нове для підприємства виробництво – ін’єкційних розчинів в ампулах. Для забезпечення належного контролю і гарантії якості препаратів, що випускаються, були цілком переустатковані й оснащені сучасним європейським устаткуванням мікробіологічна хіміко-аналітична лабораторії відділу контролю якості і центральна лабораторія. Робота цих підрозділів тісно переплітається – ними супроводжується контролюється весь процес виробництва лік від початку і до кінця: їхня розробка, завезення сировини, виробництво і реалізація. Центральна лабораторія відділ контролю якості акредитовані ДП “Полтавастандартметрологія” й одержали атестати.
У 2004 роц підприємство приступило до виробництва 14 нових препаратів. Серед них мазь Антитромб, що стала переможцем Всеукраїнського конкурсу «Винахід року» у номінації «Кращий винахід – 2003 у галузі медицини і фармакології», а також переможцем обласного етапу Всеукраїнського конкурсу якості продукції - „100 кращих товарів України”. У 2008 році планується освоєння ще шести препаратів.
Препарати ВАТ Лубнифарм” екологічно чисті, для їх виготовлення використовується натуральна природна сировина, сировина харчової промисловості, а останнім часом для виробництва таблеток, мазей та лініментів все більше використовується імпортна сировина.
Політика збуту ВАТ “Лубнифарм” спрямована на широке представлення своєї продукції як на території України, так і за кордоном. З метою покращення системи продажу створено торгові дома в Полтаві та Києві.
Підприємство не забуває також про благодійність: забезпечує дітей в таборах медикаментами, приділяє велику увагу розвитку спорту, не залишає поза увагою ветеранів та нвалідів, надає допомогу в будівництві та реконструкції церков.
Запорука успіху фармацевтичного підприємства – різноманітний асортимент високоякісних препаратів. Дотримуючись саме цього принципу ВАТ «Лубнифарм» упевнено розвивається в умовах жорсткої конкурентної боротьби. Реалізація програми розвитку підприємства підтверджує наявність достатнього потенціалу росту, що дасть можливість домогтися збільшення обсягів виробництва продукції, що відповідає якості міжнародних стандартів, займати гідне місце у фармацевтичній галузі і вписати змістовну сторінку в історію фармацевтики України.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14
