Дипломная работа: Впровадження міжпредметних зв’язків при підготовці трактористів-машиністів

Розглянемо методику підготовки і проведення уроку з опорою на між предметні зв'язки. До такого уроку пред'являються всі загальні вимоги. Він повинний мати ідейну спрямованість у сполученні з науковістю і приступністю, забезпечувати зв'язок навчання з життям, теорії з практикою, активізувати пізнавальну діяльність учнів. Методика уроку з опорою на міжпредметні зв'язки припускає широке використання навчальної техніки, проблемних задач, роботи з книгою, наочності, групових (бригадних) форм навчання; необхідний також зв'язок уроку з лекційно-семінарськими заняттями, з позакласною роботою. В основі вимог до змісту і методики уроку, матеріал якого розкривається на основі міжпредметних зв'язків, лежить принцип комплексності, що зобов'язує вчителя забезпечити:

 - комплексну постановку задач уроку (освітніх, розвиваючих, виховних);

 - вивчення об'єктів, питань, понять у їхніх взаємозв'язках із програмами суміжних предметів;

 - використання учбово-методичного комплексу уроку, включаючи підручники й устаткування по нших предметах;

 - формування за допомогою комплексних завдань сукупності навчальних і пізнавальних умінь, у тому числі умінь учнів використовувати знання з інших предметів;

 - комплексну реалізацію міжпредметних зв'язків, різноманіття їхніх видів;

 - комплексність результатів уроку, збільшення знань і умінь, розвиток мотивів і якостей особистості учня.

Підготовка викладача до уроку, побудованому на матеріалі міжпредметних знань, починається з вивчення програм по суміжних предметах і визначення взаємозв'язків навчальних тим. Така робота може бути виконана викладачем як складова частина його плану по самоосвіті. Важливо спланувати разом із заступником директора по навчально-виховній роботі у виді сіткового графіка загальну схему взаємозв'язку навчальних тем предметів природничонаукового й окремо суспільно-гуманітарного циклів. Крім сіткового планування, доцільно курсове і перспективне-тематичне планування по предмету. Це дозволяє викладачу вчасно вивчити навчальний матеріал суміжних предметів, підготувати підручники і наочні приладдя з інших курсів, запропонувати учням домашні завдання на повторення опорних знань по взаємозалежних предметах, одержати необхідні консультації в викладачів-предметників. Розробка методики самого заняття припускає виділення головного на уроці й опорних знань із суміжних курсів, необхідних для засвоєння головного навчального матеріалу, усунення дублювання і зайвого перевантаження учнів, використання випереджальних диференціальних методів здійснення переходу до загального професійного навчання молоді [34, 36, 39].

Розглянут приклади підходів до вирішення проблеми використання між предметних зв’язків при підготовці трактористів –машиністів дозволяють зробити наступні висновки:

1. У методичній літературі приділяється велика увага виявленню між предметних зв’язків при підготовц учнів до певної діяльності.

2. Наявні спроби в цьому напрямку в переважній більшості недосконалі, що різко знижує їх ефективність. Подолання цього недоліку зв’язано з пошуком шляхів підвищення теоретичного рівня науково-методичних досліджень розглянутих педагогічних явищ.

Прийоми навчально роботи – це способи якими вона виконується, якими зважуються навчальні задачі; кожен прийом складається з декількох дій, що можуть бути виражені в їхньому переліку (у виді інструкції, правила чи рекомендації).

Задача прийомів - визначити і дати загальний напрямок діяльності учнів при вирішенні ними різних технічних задач.

Тому вважається доцільним виділити в прийомах навчальної роботи невелику кількість дій, з яких вони складаються (не більш 4-5).

Ефективність формування прийомів в учнів визначається двома факторами.

По-перше, знанням складу прийому (здатність учня своїми словами розповісти, з яких дій він складається).

По-друге, переносом прийому (здатність учня використовувати прийом в нових умовах, тобто при рішенні нових задач).

Звідси висновок: визначення раціонального прийому навчальної роботи залежить не тільки від правильного виявлення складу і порядку складових його дій, але і від значимост критеріїв, покладених в основу їхнього добору.

Значення прийомів навчальної роботи для оптимізації процесу навчання важко переоцінити, тому що оволодіння учнями правильними прийомами, є однією з найважливіших умов раціональної діяльності.

Аналіз підходів до розробки прийомів навчальної роботи, початої в методиці, свідчить про неясність, помилкових кроках і непродуктивних спробах рішення питання. Найважливіший напрямок роботи, що сприяє розвиваючому навчанню, було зв’язано з необхідністю виділити в кожнім навчальнім предметі основні прийоми навчальної роботи учнів. При цьому для них повинні бути виділені різні прийоми. Разом з тим навіть близькі по своїй спрямованості прийоми повинні розрізняться по складовим їхніх дій складності, рівню узагальненості і способам їхнього введення [19].

У процесі ц роботи кожному виділеному прикладу треба дати назву в поняттях учню педагогічних термінах і чітко показати склад дій, з яких ці прийоми складаються.

Подальші зусилля методистів повинні бути спрямовані на пошуки ефективних шляхів впровадження між предметних зв’язків навчальної роботи в учнів і визначення умов, що сприяють хньому використанню (переносу) у нових умовах, предметах.

Однією з основних умов, що сприяють успішному здійсненню зв’язку навчання з життям, є підбор введення в навчальну практику як один з дидактичних засобів навчання - між предметних зв’язків При цьому підбір суб’єктів для практичних робіт учнів виробляється не тільки на основі вимог окремих розділів, але і з урахуванням пізнавальної цінності цих об’єктів.

Специфіка міжпредметних зв’язків у навчанні трактористів-машиністів виявляється найбільш повною в вивченні конструктивних елементів машин, споруджень, різних предметів навколишнього життя, у підготовці учнів до розуміння форми і конструкц предметів. Відібрані об’єкти робіт повинні дозволити учителю викладати наукову систему знань по дисципліні, яка диктується логікою самого предмета, між предметними зв’язками, маючи на увазі, що успіху навчання сприяють тільки так виробничі й інші матеріали, добір яких у визначеній системі забезпечую розширення кругозору учнів. Навколишнє життя і виробництво дозволяють використовувати деталі, інструмент і пристосування, а також технічні вузли, прилади і механізми.

На початку експериментальної роботи потрібно ввести учнів у коло технічних понять з різних областей техніки, що дозволить на конкретних технічних прикладах розкрити роль значення креслення як мови техніки. Ця специфічна особливість предмета органічно зв’язана з вимогами навчання в ПТНЗ, тому що найбільш повне пізнання основ і значення графічної грамоти здійснюється тільки в сполученні із широким використанням її в галузі техніки і виробництва, різнобічним показом застосування креслень у різних галузях промисловості, а саме: транспортне будування, верстатобудування і сільського господарства, а також з ознайомленням учнів з технологічними відомостями про процеси виготовлення деталей.

Важлива частина експериментального навчання полягала в тому, що навчання з посиленим використанням між предметних зв’язків у світлі задач вимагало визначення нових х типів. Відправним моментом для створення яких повинно служити вивчення вимог виробництва, практичних потреб життя і техніки [19].

Особливої уваги при ньому вимагала розробка вправ по розвитку аналітичних здібностей учнів, уміння аналізувати наявні знання і пов’язувати їх з іншими дисциплінами, що вивчаються і будуть спрямовані на розвиток технічного мислення учнів.

Така постановка навчального процесу, побудованого на базі широкої між предметної інтеграц основ наук в техніку, обернена обличчям до різних її галузей, була важливою умовою навчання, сприяла підготовці учнів до практичної діяльності. Використання між предметних зв’язків на заняттях при підготовц трактористів-машиністів істотно впливає на загальну систему їх підготовки .

Не менш важливо те, що така постановка викладання тракторів та автомобілів, відповідаючи запитам і прагненням учнів до пізнання технологічних процесів і різних технічних відомостей, підвищує їхній нтерес до предмета, робить його в очах учнів більш потрібним цілеспрямованим.

Зв’язок творчих міжпредметних задач, які давались для розв’язування учням, з технікою сприя розвитку творчої активності учнів, сприяє побудові їхньої навчальної діяльност так, щоб вона виховувала кмітливість, самостійність, пізнавальну діяльність, здатність до раціонального виконання роботи. У цьому закладені велик можливості для подальшого удосконалення процесу навчання. Також потрібно сполучити процес впровадження між предметних зв’язків з вихованням творчих якостей особистості учнів.

У навчальну діяльність учнів включають довідковий матеріал, розрахунки, елементи конструювання, задачі, що вимагають зіставлення, аналізу. Пошуку кращого рішення, завдання, що вимагають для їхнього рішення залучення знань з інших областей, переосмислювання знань і опори на особистий досвід, придбаний у процесі праці. З вище сказаного було виділено елементи навчання, у ході яких учнів виявляються творчі здібності [10].

Перший з таких елементів - введення навчальних завдань, зміст, а також пізнавальну цінність значення яких повинні визначатися на основі аналітичного вивчення прац трактористів – машиністів та їх практичної діяльності. Розробка і введення в практику навчальної роботи таких завдань допомогла просунути на нову більш високу ступінь вирішення проблеми здійснення тісного зв’язку навчання з життям, працею і практикою, дозволяючи ближче підійти до більш повної реалізац політехнічного принципу навчання.

Другий такий елемент - посилена увага до формування і розвитку творчих здібностей учнів, що вимагала пошуку шляхів збагачення навчального процесу різноманітними і суворо відібраними сполученнями різних видів навчальної діяльності учнів у процес рішення пізнавальних задач, що сприяють вихованню якостей і умінь, що компонентами творчої діяльності.

Таким чином, можна цілком перелічити усі вимоги до посилення міжпредметних зв’язків у викладання фахових дисциплін у системі ПТНЗ:

1) Здійснення тісного зв’язку навчання з життям, із працею. Особливо важливі в цілому відношенні зусилля, спрямовані на підбір і введення в навчальну практику підготовки трактористів – машиністів між предметних зв’язків як один з дидактичних засобів навчання різних, реальних предметів, технічних деталей і виробів, а також виробничих креслень. Використання їх важливе для поліпшення постановки викладання і підготовки фахівців. При цьому увагу варто направити на систему добору і розташування конкретного технічного матеріалу в залежності від виробничого оточення і видів підготовки.

2) Прагнення до широкого використання міжпредметних зв’язків у навчанні. Великі можливост удосконалювання підготовки трактористів – машиністів закладені у вивченні, творчій переробці і використанні всього гарного здобутку по використанню і підсиленню міжпредметних зв’язків, що є в досвіді роботи викладачів і майстрів ПТНЗ.

3) Формування і розвиток у учнів раціональних прийомів роботи, і виховання елементів загальної трудово культури.

4) Визначення і включення в процес навчання нових видів пізнавальних задач, що містять міжпредметні зв’язки сприяють розвитку творчих здібностей учнів. Пізнавальна діяльність при розв’язку таких задач пов’язана зі значною активізацією розумової діяльності учнів. У цьому криються великі можливості зазначених задач для розвитку творчих здібностей учнів, а також їхньої готовності до практичної діяльності.

Важливі також пошуки й інші шляхи розвитку технічного мислення і творчих здібностей учнів, зокрема збагачення навчального процесу дидактично обґрунтованими сполученнями традиційних і нових типів завдань, що містять міжпредметні зв’язки з метою підвищення ефективності підготовки трактористів-машиністів.

5) Розробка змісту, форм методів здійснення політехнічного навчання. Велику цінність для політехнічно підготовки учнів мають екскурсії, які виконуються за спеціальним планом у зв’язку з досліджуваним програмовим матеріалом, перегляд кінофільмів, виготовлення динамічних і інших навчальних посібників у процесі підготовки.

Розгляд та впровадження усіх перерахованих вимог показує, що в галузі пошуків і розробки шляхів подальшого посилення міжпредметних зв’язків виконується для удосконалення навчального процесу по підготовці трактористів-машиністів у системі ПТНЗ.

Контрольний зріз знань та вмінь, який був виконаний під час проведення експерименту, що успішність знань в експериментальному клас підвищилась з 83% до 95%, а якість з 35% до 57%, в контрольному класі ц показники слідуючі: успішність – з 79% до 85%, а якість з 39% до 51%.

Кількісн показники вміння виконувати ремонтні роботи в слюсарних майстернях в контрольному експериментальному класах занесені в слідуючу таблицю:

	Правильно виконан ремонтні роботи.	Неправильно виконан ремонтні роботи.
Експериментальний клас.	14	1
Контрольний клас.	5	10
Загальна кількість учнів ПТНЗ.	30

 

Приведен результати педагогічного експерименту свідчать про певний вплив розроблено методики навчання.

Вірогідність зробленого висновку підтверджується математично. Методи математично статистики, використані нами при обробці отриманих результатів, враховують 5% рівень значимості в педагогічних дослідженнях. Критерій " " (хі-квадрат), найбільш точно відповідав нашому формуючому експерименту. Оскільки в експерименті була поставлена мета - формування вмінь та навичок вірно виконувати ремонтні роботи високого рівня, то відповідно до цього ми виділили дві взаємовиключні категорії С - число учнів, які вірно виконали контрольні практичні роботи по збиранню двигунів внутрішнього сгорання і число учнів, які виконали ці контрольні практичні роботи невірно. У даному випадку значення статистики критерію Т для двох незалежних вибірок розраховується за наступною формулою:

Т =  [18, с.98.]

де: n1+n2 - загальне число учнів контрольних та експериментальних класів, які виконували контрольні практичні роботи;

011+012 = n1 - число учнів експериментальних класів, які виконуали

практичну роботу по збиранню ДВС;

021+022 = n2 - число учнів контрольних класів, які виконували практичну роботу;

011 - число учнів експериментальних класів, які виконали практичні роботи вірно;

012 - число учнів експериментальних класів, які виконали практичні роботи невірно;

 021 - число учнів контрольних класів, які виконали практичні роботи вірно;

 022 - число учнів контрольних класів, які виконали практичні роботи невірно.

 Оскільки в математичній статистиці відомо правило ухвалення рішення: нульова гіпотеза Н0 (у даному дослідженні - експериментальні і контрольні групи не розрізняються за підсумками практичних робіт) не відхиляється, якщо значення статистики, яка спостерігається, критерію Тспост. менше критичного значення статистики критерію Ткритич. (Тспост. < Ткритич.) і відхиляється, якщо Тспост. > Ткритич. В другому випадку приймається альтернативна гіпотеза НІ (у даному дослідженні - розходження між експериментальними і контрольними групами статистично значиме).

У нашому експерименті:

N =30, n1 = 15, n2 = 15, 011 = 14, 012 = 1,

 021 = 5, 022 = 10.

Тспост. =» 11,626

Оскільки в нашому випадку рівень значимості a = 0,05 , число категорій С = 2 , ступінь волі u = С – 1 = 1 , то табличне критичне значення статистики критерію Ткритич.= 3,841. [18. с.130.]

Це означає, що рівні виконання контрольних робіт у контрольних і експериментальних класах різні і це розходження визначається впливом невипадкових факторів, а тією методикою яка застосована нами в дослідженні. Проводимо слідуючий експеримент який рунтується на базі попереднього. В навчальному експерименті приймали участь учні А і Б класів одного потоку. Які за рівнем знань, вмінь та навичок з трудового навчання за результатами передуючої контрольної роботи, тестів були приблизно однакові, а саме успішність А класі – 85 %, якість 33%; в Б клас успішність 80%, якість 34%. Рівень практичних вмінь оцінювався нами за двома взаємовиключними категоріями – вірно, невірно. Так, як цей експеримент проводився на протязі викладення теми: “Ремонт двигуна внутрішнього сгорання”, то перевірялись тільки знання, вміння при збиранні газорозподільного механізму. Нас цікавив кінцевий результат такого навчання, де був використаний порівняльно-політехнічний метод. На протяз викладення теми: “ Ремонт двигуна внутрішнього сгорання ”, в експериментальному класі вчитель засновує такий феномен, як “Перенос”, який являється основною складовою порівняльно-політехнічного методу навчання і відіграє пряму функцію у між предметному зв’язку. В контрольних класах цей метод не застосовувався. Контрольний зріз знань та вмінь з вищевказаної теми показав, що успішність знань в експериментальному клас підвищилась з 85% до 93 %, а якість з 33% до 53%, в контрольному класі ц показники слідуючи успішність – з 80% до 83%, якість з 34% до 40%.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10