Дипломная работа: Впровадження міжпредметних зв’язків при підготовці трактористів-машиністів
В процес навчання доцільно залучати учнів до самостійної роботи: з науково-технічною довідниковою літературою, практикувати проведення занять і семінарів, розширювати перелік робіт розрахункового характеру з використанням комп’ютерних програм, що буде сприяти поглибленню їх міжпредметних знань.
Лабораторно-практичн заняття з предметів “Трактори і автомобілі”, “Сільгоспмашини”, “Системи технічного обслуговування і ремонту машин” проводяться у спеціально обладнаних лабораторіях, де є комплекти тракторів, автомобілів, сільгоспмашин та технологічного обладнання, а також складальні одиниці в кількості достатній для організації трьох робочих місць.
При організац проведенні лабораторних робіт по предметам “Трактори і автомобілі”, Сільгоспмашини” треба виконувати певну послідовність виконання завдань:
1. повне або часткове розбирання машин чи складальної одиниці;
2. вивчення взаємодії деталей, умови роботи частин і складальних одиниць машин, їх мащення та охолодження;
3. вивчення технологічних експлуатаційних регулювань;
4. вивчення змісту технічного обслуговування, що забезпечує нормальну роботу складальних одиниць в процес експлуатації;
5. вивчення можливих несправностей та засобів їх усунення;
6. складання складових часин машин в цілому.
Лабораторно-практичн заняття з предмету “Організація і технологія виконання механізованих робіт проводяться в навчальному господарстві викладачем разом з декількома майстрами. При навчанні потрібно використовувати міжпредметні зв’язки, сучасну техніку новітні технології, досвід відомих механізаторів [68, 75].
Заняття з предмету “Система технічного обслуговування і ремонту машин” проводять в пункт технічного обслуговування по ланцюговій системі під керівництвом викладача майстрів виробничого навчання.
Таким чином, програмою передбачено 5 етапів виробничого навчання: у лабораторних, навчальних майстернях, на учбовому полігоні, в учбовому господарстві і на виробництві, як будуть сприяти кращому взаємозв’язку дисциплін теоретичного навчання з практичним.
2.2 Міжпредметн зв’язки при виконанні різних видів робіт при підготовці трактористів-машиністів
При підготовц трактористів-машиністів у ПТУ передбачено програмою такі види робіт: слюсарні; установка техніки на зберігання; ремонтні; індивідуального водіння тракторів, автомобілів, комбайнів; підготовка машинотракторних агрегатів до роботи.
Слюсарні роботи виконуються у слюсарній майстерні училища під керівництвом майстра виробничого навчання. Слюсарні роботи передбачають виготовлення слюсарно-монтажного нструменту, запасних деталей до машини, пристосувань для розбирання та складання тракторів і сільгоспмашин, ремонту обладнання і машин, виготовлення розрізів, макетів, моделей машин та т.ін. На всі ці роботи повинна бути розроблена інструкційно-технологічна документація. Для виконання цих робіт учн повинні вміти читати креслення: робочі, складальні, знати технічні вимоги до тих чи інших деталей і виробів. У цьому їм допоможе тісний зв’язок з кресленням [75, 76].
При виготовленн нструментів учні повинні знати, які матеріали використовуються для виготовлення тих чи інших інструментів, їх властивості, тому без знань основ виробництва (технології конструкційних матеріалів) буде важко при виконанн цього виду робіт.
Виготовлення макетів моделей передбачає знання учнями цих понять, способів їх виготовлення матеріалів, які будуть використані в процесі моделювання чи макетування. У цьому їм допоможуть знання основ моделювання, процесу конструювання виробів.
Становлення техніки на зберігання. Ці завдання виконуються в учбовому господарстві і пункт технічного обслуговування машини під керівництвом майстрів виробничого навчання.
Заняття по тем Діагностування технічного стану тракторів та автомобілів”. Слід проводити в училищі при наявності відповідної учбово-методичної бази або на баз відповідних підприємств. При виконанні даної роботи треба враховувати чинники, які впливають на стан і зберігання автотракторного парку. Для цього учням потрібно знати, як впливають природні явища (дощ, сніг, вітер, сонце, тепло, холод) на метали. Тобто тут є широке поле для міжпредметних зв’язків із фізикою, хімією, технологією конструкційних матеріалів, екологією, ергономікою.
Ремонтні роботи виконуються в ремонтній майстерні училища або с/г підприємства під керівництвом майстрів виробничого навчання. При ремонті, який передбачає виготовлення, заміну деталей, мащення вузлів та деталей, налагодження механізмів і заміну їх частин. Без вміння читати креслення виготовити деталі буде важко, тому і тут можна показати значення вміння учнів читати креслення: робочі і складальні. Водіння тракторів, автомобілів комбайнів виконується на спеціальних трактородромах та автодромах індивідуально під керівництвом майстра виробничого навчання. Для цього учні повинні знати правила дорожнього руху, вміти читати умовні позначення на дорожніх знаках [66, 72]. При проведенні занять майстер виробничого навчання особливо приділяє увагу вимогам безпечної роботи пожежній безпеці, раціональній організації робочих місць, де показує значення вимог ергономіки до робочого місця. Виховує в учнів культуру праці, бережливе ставлення до техніки, технологічного обладнання, інструментам, дисципліну.
Все це пов’язано з предметами “Гігієна праці, виробнича санітарія і профілактика травматизму”, Охорона оточуючого середовища”.
Таблиця 2.1. Теоретичне навчання.
| № | Дисципліни необхідні для підготовки тракториста-машиніста | Міжпредметні зв’язки |
| Професійно-технічний цикл | ||
| 1. | Основи агрономії | Географія (грунт, зрошення, обробка грунтів), біологія (захист рослин, рослинництво, обробка рослин), хімія (добрива, хімічна обробка рослин) |
| 2. | Організація технологія виконання механізованих робіт | Фізика (фізичн явища), хімія (реакція згорання), креслення (складальні креслення, читання креслень) |
| 3. | Трактори автомобілі | Фізика (фізичн явища), хімія (реакція згорання), креслення (складальні креслення, читання) |
| 4. | Сільгоспмашини | Хімія (добрива), креслення (читання креслень) |
| 5. | Система технічного обслуговування ремонту машин | Креслення (робочі, складальні креслення, читання і виконання), слюсарна, токарна справа |
| 6. | Охорона праці | Ергономіка (психофізіологічні вимоги до інструментів знарядь праці) |
| 7. | Основи керування автомобілем і безпека руху | Комп’ютерн програми |
| 8. | Правила дорожнього руху | Комп’ютерн програми |
| 9. | Електротехніка | Фізика (розділ Електрика”) |
| 10. | Автоматизація виробництва на основі ЕОМ | Інформатика, програма Auto CAD” |
| 11. | Технічне креслення | Креслення (читання креслень) |
| 12. | Основи економічних знань | Основи економіки (бізнес-плани) |
| Виробниче навчання | ||
| 1. | Навчання в учбових майстернях | Трудове навчання; профільне навчання: слюсар, ремонтник. |
| 2. | Трактори | Фізика, хімія |
| 3. | Сільськогосподарськ машини | Агрономія |
| № | Дисципліни необхідні для підготовки тракториста-машиніста | Міжпредметні зв’язки |
| Професійно-технічний цикл | ||
| 4. | Слюсарно-ремонтна справа | Трудове навчання; профільне навчання: слюсар, ремонтник; креслення (читання складальних робочих креслень) |
| 5. | Система технічного обслуговування сільгосптехніки | Деталі машин, ергономіка, вплив оточуючого середовища та конкретних умов на роботу зберігання техніки |
| 6. | Креслення | Основи проекційного креслення, види, розрізи, перерізи, складальні креслення, виготовлення деталей за кресленням і складних виробів |
| 7. | Охорона праці | Ергономіка |
| 8. | Основи ринково економіки | Економіка |
Таким чином, в процесі виробничого навчання, при виконанні учнями певного виду робіт у майстрів і викладачів є великі можливості показу учнів міжпредметних зв’язків х праці з різноманітними природничо-математичними знаннями.(таблиця 2.1.)
2.3 Міжпредметн зв’язки курсу “Трактори та автомобілі” із забезпечуючими його природничими дисциплінами
Дієвим засобом підвищення якості навчання та необхідною умовою підготування сучасного фахівця являються міжпредметн зв’язки, які слід розуміти як відношення зв’язку між навчальними дисциплінами, які визначають зміст одних дисциплін змістом знань з інших.
В педагогічних закладах зміст навчальних курсів спеціального (технічного) циклу реалізується за допомогою лекцій, лабораторних та практичних робіт, екскурсій, виробничо практики і самостійної роботи. Кожна форма організації навчання характеризується різним регламентом спільної діяльності викладача та учнів, співвідношенням індивідуального та колективного навчання, ступінню активност самостійності учнів в навчальній діяльності, засобами керування нею зі сторони викладача, вирішальними цілями і задачами. Тому здійснення взаємозв’язку може набувати конкретних особливостей.
Розглянемо планування міжпредметних зв’язків курсу “Трактори та автомобілі” із забезпечуючими його дисциплінами “Фізика”, “Креслення”, “Хімія”.
Як відомо, кожен навчальний предмет циклу виконує свою функцію в формуванні системи знань з спеціальності і вміщує відповідні їй компоненти наукових знань про загальн об’єкти вивчення. Для даної теми дисципліни таким об’єктом кривошипно-шатунний механізм двигуна внутрішнього згоряння, який складається з таких основних частин : циліндрів з головками, поршнів з кільцями і поршневими пальцями, шатунів, колінчастого вала з підшипниками і маховиком і картера.
В курсі “Хім знання про ці об’єкти виражаються науковими факторами, поняттями, закономірностями про матерію та її рух молекул, речовина і її застосування, будова атома, будова твердого тіла, валентні зв’язки, фізичні та хімічн властивості кремнію та германію, способи їх отримання та застосування в деталях кривошипно-шатунного механізму: в курсі “Креслення” – про вимоги до зображення цих деталей на кресленні згідно ГОСТам (розміри, способи зображення умовних знаків тощо): в курсі “Фізика” – сила тертя, силове та теплове навантаження, відцентрова сила та сила інерції. У темі “Кривошипно-шатунний механізм вивчаються такі об’єкти : конструктивні схеми циліндрів, поршнева група, поршневі компресійні кільця, поршневі пальці і способи їх кріплення, шатунна група, колінчасті вали, вкладиші корінних підшипників колінчастих валів, та характеристика кривошипно-шатунних механізмів в різних двигунах [61, 63].
Міжпредметн зв’язки на практиці здійснюються за допомогою індивідуальних завдань в основному на репродуктивному рівні. При їх виконанні учні здійснюють попередн зв’язки раніше вивчених забезпечуючих навчальних курсів, які з’єднуються в дину цілісну систему знань про виробництво (промисловому підприємстві): встановлюють взаємозв’язки усіх сторін виробництва (технічної, технологічної, економічної, соціальної): виявляють загальне та спеціальне в їх змісті: засвоюють вміння проектувати технологічний процес обробки деталі, складати технічні задачі та трудові завдання: вивчають прийоми аналізу виробництва, спостереження та заохочення виробничо-технічного матеріалу для ілюстрац технічних положень.
В процес виконання курсових та дипломних робіт можливе здійснення тільки попередніх зв’язків. Для цього слід застосовувати комплексні завдання. Наприклад, в завданні до дипломної роботи на тему “Ремонт блоку і деталей кривошипно-шатунного механізму” входять такі питання :
- які основн дефекти бувають у блоці циліндрів?
- при яких дефектах блок циліндрів вибраковують? Як усувають тріщини і відновлюють спрацьовані різьбові отвори?
- як і на яких верстатах розточують отвори під корінні підшипники та під опори розподільного валу?
- навести приклади основних дефектів циліндрів і гільз циліндрів, а також способи відновлення їх під ремонтний розмір.
- назвати основні дефекти шатунів, способи виявлення і усунення їх.
- назвати основні дефекти колінчастого вала. При яких дефектах колінчасті вали вибраковуються?
- як контролюють биття колінних шийок колінчастих валів, посадочного місця під шестерню торцеве биття фланця кріплення маховика?
- назвати основні дефекти колінних і шатунних вкладишів та способи розточування їх.
- які основн дефекти маховика, способи виявлення й усунення їх [80, 82, 83]
Вс аспекти даної дипломної роботи пропонують залучення знань з головних курсів навчального плану. Наприклад, розрахунки кутових прискорень колеса автомобіля маховика, їх моментів інерції, а також маси маховика потребує застосування знань з курсу “Теоретична механіка”. Розрахунки вала маховика, муфти, яка з’єднує вал з карданним валом або вторинним валом коробки передач, підшипників вала маховика, шпонок під маховик та муфту, з’єднувальних болтів спираються на знання з курсів “Опір матеріалів”, “Деталі машин”. Вибір заготовок для валу маховика, визначення хімічних і фізико-механічних властивостей матеріалу вала, припуски на обробку, складання варіанту технологічного процесу виготовлення (визначення паспортних даних оброблюваних верстатів, послідовність виготовлення деталей по операціям, визначення розмірів різців, режимів, машинного часу для переходу) потребують застосування знань з курсу “Різання матеріалів, верстати та інструменти” та “Технологія машинобудування”. Виготовлення в майстернях розроблених і розрахованих збірних одиниць та механізмів основується на знаннях та вмінні виконувати трудові прийоми обробки матеріалів [66].
Так як в наш час наука не стоїть на місці, технологія теж вдосконалюється, тому в сучасних підприємствах потрібні кваліфіковані спеціалісти, які досконало володіють науково-інформаційними технологіями. Доктор філософських наук Віктор Андрущенко працює над цією проблемою і вважає, що в навчальних закладах на перше місце треба ставити стратегічне завдання інформатизації педагогічної освіти. Обсяг знань щороку подвоюється. Тому важливо не лише озброїти учня певною сумою знань, а й створити таке навчальне середовище, щоб він сам міг їх здобувати, поповнювати та оновлювати. Як це реалізувати? Безперечно, за допомогою науково-інформаційних технологій. Але ця актуальна проблема потребу відповідної техніки, підготовки кадрів та створення нового програмного забезпечення.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10
