Дипломная работа: Вдосконалення організації технічного обслуговування виробництва (на прикладі ПП "Ларіс")
Зроблені нами аналітичні та планов
розрахунки ремонтного виробництва дозволили одержати залежності, що визначають
частки робіт, які виконуються централізованим, або децентралізованим способами
(відповідно 
, % і 
, %):
Для розрахунку оптимального графіка проведення ремонтних робіт на алгоритмічній мові «Паскаль» у середовищі «Turbo Pascal» для ПЕОМ типу IBM PC/AT, оснащеної операційною системою DOS. Програма розрахунку коефіцієнтів α і β в залежності від чисельност децентралізованого персоналу γ ма універсальний характер (для конкретного графіка ремонту необхідно задати масив вихідних значень, що являють собою розміри трудомісткості в кожну зміну проведення робіт протягом планованого періоду). Це дозволяє оперативно можна одержувати графічні залежності α=ƒ(γ) та β=ƒ(γ) (в програмі вони представлені як А(k) і B(k)). Далі їх можна використовувати у вигляді номограм для встановлення рівня централізації ремонтного виробництва. Графік показує, що при збільшенні рівня централізації обсяг робіт, пов'язаних з децентралізованим персоналом зменшується, але при цьому збільшується коефіцієнт завантаження. Встановлюючи конкретний рівень децентралізації можна визначити чисельність персоналу, яка необхідна для проведення робіт по технічному обслуговуванню та ремонту відповідно централізованим і децентралізованим способом.
Прогрес у розвитку техніки та технології основного виробництва викликає необхідність адекватних змін виробничої - інфраструктури підприємств. Підвищення рівня механізації і автоматизації виробничих процесів збільшує обсяги та складність робіт щодо ремонту, догляду та налагоджування устаткування, передбачає значне розширення номенклатури інструменту, оснастки та пристосувань. Перехід до нових технологій та прискорення технологічних режимів роботи устаткування підвищує вимоги до якості і збільшує потреби у різних видах енергії. Ускладнення виробничих процесів та поглиблення внутрішньовиробничих зв'язків між підрозділами збільшують обсяги робіт по транспортуванню. Постійно зростають навантаження на комунікаційні мереж підприємства. Все це суттєво підвищує роль і значення виробничої інфраструктури підприємства.
В процесі технічного обслуговування усуваються дрібні ушкодження та дефекти устаткування, проводяться огляди стану вузлів, агрегатів, деталей, здійснюється заміна мастила та регулювання окремих механізмів. Планові ремонти в залежност від обсягу, складності та терміни проведення робіт поділяються на поточні та капітальні. Поточний ремонт здійснюється для гарантованого забезпечення дієспроможності і устаткування. У процесі поточного ремонту замінюються або відновлюються окремі частини (деталі, вузли) устаткування, регулюються його механізми. Під час капітального ремонту обладнання повністю розбирається, здійснюється ремонт зношених деталей та вузлів, в тому числі і базових, заміна тих, що не підлягають ремонту, регулюються механізми устаткування та його випробування під навантаженням. Модернізація - це процес підвищення технічного рівня діючого устаткування шляхом внесення до його конструкції часткових змін.
У вищенаведених нормативних актах мова саме про матеріально-технічне забезпечення та забезпечення матеріально-технічними ресурсами. Тому на, нашу думку, потрібно говорити про матеріально-технічне забезпечення товаровиробників агропромислового комплексу, як таке поняття, що охоплює виробничо-технічне забезпечення, виробничо-технічне обслуговування та матеріально-технічне постачання. Матеріально-технічне постачання, як форма матеріально-технічного забезпечення існувало в період, коли ним займались організації системи Союзголовпостачання, які на основі нарядів та рознарядок постачали сільськогосподарську техніку, пально-мастильні матеріали, а також нші матеріально-технічні ресурси. В сучасних умовах застосовується не матеріально-технічне постачання, а саме матеріально-технічне забезпечення.
Формування ринкових відносин ставить перед сторонами, що взаємодіють на цьому ринку, проблему науково-обґрунтованих показників для вибору форм і методів організації ремонтного обслуговування. В х основу необхідно покласти принципи розрахунку конкретних графіків ремонтного обслуговування на базі оптимізації завантаження ремонтного персоналу в умовах визначеної форми організації (централізованої й децентралізованої).
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА НА ПП «ЛАРІС»
2.1 Організаційно-економічна та фінансова характеристика ПП «Ларіс»
Приватне підприємство «Ларіс», далі - Підприємство, створено згідно з рішенням Засновника.
Підприємство у своїй діяльності керується чинним законодавством України, зокрема: Господарським кодексом; Законом України «Про власність»; Статутом та розпорядженнями Засновника.
Повне найменування Підприємства: Приватне підприємство «Ларіс»;
Місцезнаходження: Вінницька обл., м. Вінниця, Лермонтова, б 30.
Підприємство є юридичною особою з моменту його державної реєстрації.
Підприємство вправі від свого імені укладати договори та угоди, купувати майно і особов немайнові права, нести зобов'язання, бути позивачем та відповідачем в суді.
Предмет діяльності Підприємства:
- торговельна діяльність у сфері оптової, роздрібно торгівлі товарами;
- створення та організація профільних, універсальних, комерційних та комісійних магазинів, здійснення фірмової торгівлі, розвиток нових прогресивних форм торгівлі та послуг, включаючи консигнацію, торгівлю по каталогам, посилочну та оптову торгівлю, лізинг, торгівлю в кредит, відкриття магазинів в вільній митній зоні;
- виробництво, заготівля, переробка і реалізація сільськогосподарської продукції та продукції тваринництва, закупівля у населення за готівку необхідних товарів та матеріалів;
- закупівля та реалізація промислових товарів народного споживання, агропромислової та господарської продукції народних промислів та ремесел;
- надання різноманітних консалтингових послуг, в тому числі інформаційних, маркетингових, брокерських, агентських тощо;
- патентування, впровадження винаходів, «ноу-хау», раціоналізаторських пропозицій у масове виробництво;
- розробка різноманітної конструкторської та технологічної документації, програмного продукту, організація пускових, налагоджувальних та ремонтних робіт;
- здійснення сервісних послуг, гарантійного та постгарантійного обслуговування продукції власного виробництва та продукц нших виробників;
- посередницька діяльність;
- виготовлення і реалізація миючих засобів;
- будівельна діяльність;
- купівля, продаж, оренда та надання у користування рухомого і нерухомого майна;
- виготовлення продукції та товарів, в тому числ напівфабрикатів, з вторинної сировини та відходів виробництва;
- благодійна діяльність;
- зовнішньоекономічна діяльність.
Види діяльності, які потребують ліцензування, здійснюються Підприємством за умови одержання відповідних ліцензій (дозволів).
Підприємство є власником майна, переданого йому Засновником, продукції, виробленої внаслідок господарської діяльності, одержання прибутків, а також іншого майна, придбаного їм на інших підставах, незаборонених чинним законодавством.
Майно Підприємства становлять виробничі і невиробнич фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі Підприємства.
Для забезпечення діяльності Підприємства, за рахунок внеску Засновника створюється Статутний капітал у розмірі 20,0 (двадцять тисяч гривень) гривень.
Рішення щодо зміни Статутного капіталу набувають чинності з моменту реєстрації відповідних змін та доповнень Статуту.
На підприємстві діє одноособовий виконавчий орган - Директор.
Директор вирішує усі питання діяльності Підприємства, окрім віднесених до виключної компетенції Засновника.
Директор призначається Засновником, підзвітний йому та організовує виконання його рішень.
Окремі взаємовідносини особи, яка призначається на посаду Директора Засновником, регламентуються трудовим договором.
Директор діє від імені Підприємства без довіреності в межах, встановлених цим Статутом та рішеннями Засновника.
Рішення Директора проваджуються в життя, як правило, наказами.
Директор Підприємства керує діяльністю Підприємства несе особисту відповідальність в межах, передбачених трудовим договором та чинним законодавством за виконання покладених на нього завдань.
Підприємство здійснює оперативний і бухгалтерський облік результатів своєї праці, веде статистичну звітність за формою, встановленою органами державної статистики і несе відповідальність за достовірність.
Підприємство самостійно визначає фонд оплати праці, а також інші види оплати для працівників.
Зовнішньоекономічна діяльність здійснюється на підставі Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», міжнародних договорів та інших актів.
Підприємство може бути ліквідовано або реорганізовано (злито, приєднано, поділено, перетворено) за рішенням Засновника та у випадках, передбачених законодавством України (Додаток А).
Для більш повної характеристики Приватного підприємства «Ларіс» розглянемо його основні економічні показники та їх динаміку на протяз 2007-2009 рр. (табл.2.1)
Таблиця 2.1 Рівень та динаміка основних економічних показників ПП «Ларіс» 2007-2009 рр.
| Показники | Роки | Відносне відхилення 2009 року від, % | ||||
| 2007 р. | 2008 р. | 2009 р. | 2007 р. | 2008 р. | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
| 1. Дохід (виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг) | 929,1 | 2901,1 | 3022,3 | 69,3 | 4,01 | |
| 2. Чистий дохід (виручка) від реалізац (товарів, робіт, послуг) у порівняльних цінах, тис. грн. | 774,3 | 2417,6 | 2873,3 | 73,1 | 15,8 | |
| 3. Середньооблікова чисельність працівників основного виду діяльності, осіб. | 31,0 | 31,0 | 31,0 | 0,0 | 0,0 | |
| 4. Фонд оплати праці, тис. грн. | 182,1 | 221,5 | 143,4 | -27,06 | -54,6 | |
| 5. Середня продуктивність праці, грн. на особу | 29,97 | 93,58 | 97,5 | 69,2 | 4,04 | |
| 6. Середньорічна заробітна плата | 0,48 | 0,59 | 0,38 | -26,3 | -55,2 | |
Показники діяльності підприємства показують про досить високий рівень росту прибутків підприємства, що відображається і на кількост робочих місць, заробітній платі та інших показниках, які характеризують фінансовий стан підприємства, його економічний потенціал.
Так, у порівнянні 2007-2009 рр. обсяг продукц збільшився на 69,3%, що свідчить про збільшення обороту продукції, запровадженні системі знижок, що дозволяють користуватися послугами саме цього підприємства; урізноманітненні товарів, що знаходяться на реалізації.
Чистий дохід від реалізації на протязі 2007-2009 рр. збільшився на 73,1%. Даний показник свідчить, що підприємство на протяз аналізованого періоду примножило свій чистий дохід за рахунок збільшення обсягу реалізованої продукції, а не за рахунок безпідставного підняття цін.
Не змінилась кількість працівників на протязі 2007-2009 рр.
Зменшився фонд оплати праці на 27,6%, що свідчить про зменшення заробітних плат.
Зросла продуктивність праці на 69,2%, що свідчить про впровадження новітніх методик удосконалення організації праці та комп’ютеризацію процесу праці.
Середньорічна заробітна плата зменшилась на 26,3%, як наслідок зменшення фонду оплати праці на підприємстві.
Стійкий фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його виробничо-господарської діяльності. Тому оцінку фінансового стану можна об'єктивно здійснити за допомогою системи показників, що детально й усебічно характеризують господарське становище підприємства.
Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.
Основними завданнями аналізу фінансового стану є:
- дослідження рентабельності та фінансової стійкост підприємства;
- дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;
- об'єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства;
- оцінка становища суб'єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності;
- аналіз ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів;
- визначення ефективності використання фінансових ресурсів.
Інформаційною базою для оцінювання фінансового стану підприємства є дані:
- балансу (форма № 1) (Додаток Б, Г, Е);
- звіту про фінансові результати (форма № 2) (Додаток В, Д, Ж);
- звіту про рух грошових коштів (форма № 3);
Розрахуємо показники оцінки майнового стану ПП «Ларіс».
Сума господарських коштів, що їх підприємство має у розпорядженні. Цей показник дає загальну вартісну оцінку активів, як перебувають на балансі підприємства. Зростання цього показника свідчить про збільшення майнового потенціалу підприємства. ПП «Ларіс» на кінець 2007 року мало баланс в розмірі 1524,1 тис. грн., на кінець 2008 року – 1878,5 тис. грн., на кінець 2009 року – 4639,6 тис. грн., тобто за період 2007-2009 років сума господарських коштів, що їх ПП «Ларіс» має у розпорядженні збільшується, що свідчить про позитивну тенденцію в діяльності ПП «Ларіс».
Ліквідність балансу - це ступінь покриття боргових зобов’язань підприємства його активами, строк перетворення яких у грош відповідає строку погашення платіжних зобов’язань. Ліквідність балансу залежить від ступеня відповідності величини наявних платіжних коштів величині боргових зобов’язань.
Аналізуючи ліквідність підприємства, використовують так показники:
- коефіцієнт абсолютної ліквідності;
- коефіцієнт швидкої (проміжної, суворої) ліквідності;
- коефіцієнт покриття (загальний коефіцієнт ліквідності, коефіцієнт поточної ліквідності)
Коефіцієнт абсолютної ліквідності є найбільш жорстким критерієм платоспроможності й ліквідності підприємства і показує, яку частину короткострокової заборгованості воно може погасити в поточний момент або найближчим часом. Для ПП «Ларіс» коефіцієнт абсолютної ліквідност (платоспроможності) складав у 2007 році складає 0,0%, у 2008 році – 0,01%, у 2009 році – 0,1%, даний показник є нижчим нормативного рівня та має тенденцію до збільшення і показує, що у разі звернення всіх кредиторів по короткостроковим зобов’язанням підприємство зможе погасити лише незначну частину поточної заборгованості.
