Дипломная работа: Розвиток самооцінки в підлітковому віці
Однак самооцінка, як і людська особистість, не формується в "вакуумі": вона залежить від оцінки оточуючих, від особистісних установок. Як уже говорилося, самооцінка може бути адекватної й неадекватної (завищеної або заниженої), при цьому навіть при усвідомленні власних недоліків і достоїнств (адекватній самооцінці) далеко не всі випробувані погоджуються їх визнавати в тестуванні, що особливо характерно саме для підліткового віку. [52] Крім того, самооцінка дуже динамічна й може змінюватися на тільки в процесі дорослішання, зміни яких-небудь життєвих обставин і т.п., але й - особливо в підлітків і людей, що вселяються легко, - навіть залежно від висловлення своєї думки навколишніми, причому в дуже короткий термін (при цьому така раптово змінена самооцінка може далі підтримуватися протягом досить тривалого часу). [25]
Виходячи з вищесказаного, очевидним стає те, що однієї прямої методики для правильного виявлення самооцінки в підлітків недостатньо. [40] Тому в психолог застосовується цілий ряд зв'язаних між собою методик, прямо або побічно спрямованих на аналіз самооцінки особистості. По-перше, це вже згадуван ("чисті") методики, що базуються на самоописі себе випробуваним. Самоопис може бути як відкритим, явним (тест вільного самоопису "Хто Я" або "20 слів" М.Куна в модифікації А.М. Парафіян, тести вибору з пари особистісних властивостей), так і схованим (проективні методики: "Незакінчені речення", "Малюнок неіснуючої тварини"). [19, 38]
Крім того, оскільки оцінювання самого себе проходить через призму оцінки оточуючих, найчастіше перевіряють кореляцію результатів описаних вище методик з оцінкою даної людини референтними групами. Для підлітка це, насамперед, колектив однокласників, а також друзі (поза школою), батьки й учителі. [23] Для виявлення статусу підлітка в навчальній групі використовують методику, названу соціометрією (виявлення соціометричної структури групи для визначення характеру міжособистісних взаємин у групі). Звичайно використовується варіант соціометрично методики Дж. Морено в модифікації Я.Л. Коломинського "Вибір у дії", ціль якої - вивчити міжособистісні відносини в групі однолітків. [28]
У прямих методиках досліджуваний виражає своє відношення до тих чи інших людських якостей, паралельно даючи оцінку наявності цих якостей у себе. Питання можуть пропонуватися не тільки у вигляді списку якостей, але й у формі тверджень із якими мається на увазі відповідями "так"-"ні" (наприклад, "звичайно я впевнений у собі", "я почуваю себе підтягнутим бадьорим"). Опитувальники такого типу часто зустрічаються в популярних психологічних виданнях і не завжди є валідними, але професійно складений тест може послужити прекрасною спрощеною методикою. [29]
Тест може бути модифікований у менш явну форму вираження своїх переваг - переведений в емоційну сферу (для оцінки неусвідомлюваної емоційної переваги основних людських цінностей) шляхом заміни словесних оцінок колірними (колірний тест відносин А. М. Эткінда). При цьому як матеріал використовується набір колірних стимулів з восьмикольорового тесту М. Люшера. Досліджуваний одержує інструкцію підібрати до кожного поняття з вищенаведеного списку термінальних цінностей з методики Е. Б. Фанталової один підходящий колір з дозволом повторювати обран кольори при наступній роботі. Ранжирування якостей стосовно себе проводиться в цифровій формі. Після завершення асоціативної процедури кольору ранжируються в порядку переваги. [26]
Можливий варіант тесту у вигляді 20 антагоністичних пар особистісних властивостей ( чарівний-непривабливий, сильний-слабкий, говіркий-мовчазний). При цьому складніше провести статистичний аналіз, на відміну від методик, описаних вище, але зате цей спосіб дає пряму оцінку досліджуваним своїх якостей. При ранжируванні один підліток може мати на увазі, що йому властиві вс перераховані якості, тільки в різному ступені, а іншої - що якості починаючи з певного щабля в нього вже відсутні (залежно від запропонованого списку якостей), тоді як у даній методиці треба пряма вказівка на риси, що наявні. [40]
Описані методики відповідають основному застосовуваному для роботи з підлітками методу "Ціннісні орієнтації й спрямованості особистості" (Л.Н. Силантьєва, 1977 р.), використовуваному для дослідження спрямованості особистості підлітка шляхом виділення сукупності суб'єктивно значимих цінностей. [14]
Тест вільного самоопису "Хто Я" є для досліджуваних найбільш складним, але й найбільш показовим, оскільки отут вони не обмежені ніякими параметрами. Вс отримані відповіді класифікуються по групах (оцінка себе як члена якої-небудь соціальної групи (школяр, син), оцінка по особистісних якостях (розумний), оцінка себе по інтересах (художник), по особистих досягненнях (медаліст), за зовнішнім даними (чубатий, красуня), порушення тимчасових параметрів (майбутній студент, що був дитиною) і т.п.). Результати представляють найбагатше поле для семантичного аналізу, де значимим є всі, від порядку й кількості наведених характеристик до їхньої форми (односкладові або розгорнуті, використовуван слова й формулювання) і т.п. [13, 19]
У прямих методах виявлення ціннісних орієнтацій особистості крім списку прикметників, запропонованих Е. Б. Фанталовою, може бути використаний інший "класичний" контрольний список прикметників Г. Гоха. [35] Варто відзначити, що список прикметників може бути створений і самим інструктором. Але він, строго говорячи, не є довільним. Оскільки в структурі самооцінки виділяють індивідуальні, особистісні й суб'єктивно-діяльнісні характеристики (Б.Г.Ананьєв), список повинен складатися із прикметників, що ставляться до даних категорій. [3, 37]
Якості можуть бути розділені на кілька категорій (звичайно в тому випадку, якщо пропонується великий список), наприклад, а) міжособистісні відносини, спілкування; б) поводження; в) діяльність; г) переживання, почуття. При цьому кількість обираних властивостей характеру може не обмежуватися. Для оцінки результатів підраховується відсоток якостей, визнаних реальними для себе, від кількост деальних якостей. Список може містити як тільки позитивні (у випадку можливості вибору), так і приблизно рівна кількість позитивних і негативних якостей (у випадку ранжирування всіх запропонованих якостей). [37]
Методику доцільно застосовувати в динаміку: наприклад, протягом ряду років один раз у рік з підлітками однієї й тієї ж групи. Другий варіант - подивитися динаміку зміни самооцінки після оголошення результатів соціометрії, коли підліток одержу можливість прямо зіставити свою самооцінку з оцінкою групи. [33, 44] У цьому плані цікава модифікація методики Дембо-Рубінштейна для вивчення особливостей самооцінки підлітків "Вертикальні лінії" (А.М. Парафіян), що має на увазі повторення проведення опитування по самооцінці за допомогою шкали вихідної методики Дембо-Рубінштейна після ознайомлення досліджуваних з оцінками, отриманими від групи однолітків (ціль - одержати показники самооцінки й рівня домагань по виділених особистих якостях, після ознайомлення з результатами отриманих оцінок від групи однолітків). [33] Методика Дембо-Рубінштейна коротша методу самооцінки С. А. Будассі, тому для повторного експерименту доцільно використовувати саме неї.
Крім перерахованих вище методик визначення рівня самооцінки, існує ряд методів визначення окремих аспектів самооцінки, наприклад, методика Ч.Д. Спілбергера, Ю.Л. Ханіна для самооцінки рівня тривожності, шкали самооцінки ступеня экстраверсії, оцінки рівня домагань як пов'язаного з рівнем упевненості в собі (і, відповідно, з адекватністю самооцінки), оцінки загального стану на сучасний момент і т.п. [19, 38], однак перед нами стоїть більше велике завдання, тому розглядати дан методики в нашій роботі не представляються доцільним.
Дослідження рівня самооцінки школяра через систему оцінювання оточуючих є дуже показовим, виходячи з високої залежності самооцінки підлітків від оцінки оточуючих. Як приклад, у методі виявлення самооцінки школярів очима оточуючих. елементами оцінювання можуть бути різні аспекти Я: "Я в минулому", "Я в сьогоденні", "Я в майбутньому", "Я очима батьків", "Я очима вчителів", "Я очима друзів", "Мо почуття", "Мої думки". Досліджувані при цьому повинні оцінити зазначені елементи по ряду пріоритетних для них критеріїв, обговорених раніше. [50, 56]
Для перевірки адекватності самооцінки оцінці оточуючих паралельно з яким-небудь із описаних раніше досвідів проводиться соціометрія. Це соціально-психологічний тест, застосовуваний для оцінки міжособистісних, емоційних зв'язків у групі. [28, 34]
По теорії, у більшості самооцінок повинна бути адекватна й збігатися з вибором, соціальним станом у групі. [41] При проведенні соціометрії підліткам пропонується відповісти на 2-3 питання, перший з яких звичайно пов'язаний з відносинами в рамках навчання, другий - відносинами зі шкільним колективом поза навчальними заняттями (можна підрозділити на сфери особисту й суспільну).Можливі варіанти питань:
1."З ким із класу ти став/а б готуватися до іспиту?"
2."Кого із класу ти запросив/а б до себе на день народження?"
3."З ким із класу ти став/а б готуватися до КВНу?"
Подібні питання називаються соціометричними критеріями. Розрізняють сильні й слабкі критер вибору. Сильні критерії стосуються найбільш важливих і значимих для досліджуваного сторін його життя. Слабкі критерії - це коло питань, пов'язаних із теперішніми ситуативними факторами. Соціометрія є в якімсь плані обмеженим методом, оскільки опитувані не мотивують свої вибори. Тому соціометричний аналіз не можна використовувати для однозначного аналізу міжособистісних відносин у групі. Для дослідження самооцінки нами були вибрані наступні методики: методика Будассі та методика Дембо-Рубінштейна.
Метод соціометр не був вибраний тому, що досліджувані постійно не спілкуються один з одним, мало знайомі. Це пояснюється тим, що діти перебувають у притулку і постійно змінюються.
2.2. Хід експерименту.
Схема експерименту.
У дослідженн брало участь 25 школярів 8, 9 класів обласного притулку для дітей міста Житомира. Для зручності обробки результатів кожний школяр одержав свій номер далі протягом всіх етапів експерименту фігурував під ним. Наш експеримент проводився в наступній послідовності:
Тестування самооцінки за допомогою методики С. А. Будассі.(додаток 1).Тестування самооцінки за допомогою методики Дембо-Рубінштейна. (додаток 2). Оцінка кореляц даних, отриманих на стадіях 1 і 2. Варто відзначити, що дослідження самооцінки якостей особистості проводилося в індивідуальній формі. Кожному була викладена тема й ціль дослідження, дані опис і інструкція, надано досить часу для обмірковування.
2.3. Результати досліджень.
2.3.1. Результати тестування за методикою Будассі.
Тест за методикою Будассі дав наступні результати (мал. 1).
|
№ |
Прізвище |
У d2 |
r |
| 1 | Антонова | 694 | 0.5 |
| 3 | Витовська | 1232 | 0.9 |
| 4 | Волкова | 938 | 0.7 |
| 5 | Гітова | 663 | 0.5 |
| 6 | Головін | 0 | 0 |
| 7 | Горбань | 1006 | 0.8 |
| 8 | Замуліна | 827 | 0.6 |
| 9 | Каргаполець | 399 | 0.3 |
| 10 | Карпухіна | 1114 | 0.8 |
| 11 | Ковальов | 891 | 0.7 |
| 12 | Курганова | 267 | 0.2 |
| 13 | Макушов | 69 | 0.1 |
| 14 | Михайличенко | 520 | 0.4 |
| 15 | Монастирова | 405 | 0.3 |
| 16 | Мішина | 142 | 0.1 |
| 17 | Обмоїна | 938 | 0.7 |
| 18 | Пономаренко | 826 | 0.6 |
| 19 | Пушкарьова | 532 | 0.4 |
| 20 | Сергієв | 780 | 0.6 |
| 21 | Терлецький | 671 | 0.5 |
| 22 | Цемко | 286 | 0.2 |
| 23 | Чоботарьова | 1098 | 0.8 |
| 24 | Шутова | 204 | 0.2 |
| 25 | Яковлєв | 218 | 0.2 |
Мал. 1. Коефіцієнт кореляції рангів для визначення адекватності самооцінки за методикою Будассі.
Коефіцієнт кореляції рангів уважався виходячи з d2 по формулі, наведеної в описаній методиці. Для 20 виборів ця формула виглядала в такий спосіб: r = 0,00075* У d 2 .
2.3.2. Обробка даних за методикою Т. Дембо - С. Рубінштейн (визначення самооцінки якостей особистості).
Результати проведення даної методики представлені в зіставленні з даними по попередньому дослідженн на мал. 2.
|
№ п/п |
Рівень самооцінки (методика Будассі) |
Рівень самооцінки (методика Дембо-Рубінштейна) |
| 1. | 0.5 | 0.4 |
| 2. | 0.5 | 0.5 |
| 3. | 0.9 | 0.8 |
| 4. | 0.7 | 0.7 |
| 5. | 0.5 | 0.6 |
| 6. | 0 | 0 |
| 7. | 0.8 | 0.8 |
| 8. | 0.6 | 0.7 |
| 9. | 0.3 | 0.3 |
| 10. | 0.8 | 0.6 |
| 11. | 0.7 | 0.9 |
| 12. | 0.2 | 0.3 |
| 13. | 0.1 | 0.2 |
| 14. | 0.4 | 0.4 |
| 15. | 0.3 | 0.3 |
| 16. | 0.1 | 0.2 |
| 17. | 0.7 | 0.7 |
| 18. | 0.6 | 0.5 |
| 19. | 0.4 | 0.4 |
| 20. | 0.6 | 0.8 |
| 21. | 0.5 | 0.5 |
| 22. | 0.2 | 0 |
| 23. | 0.8 | 0.7 |
| 24. | 0.2 | 0.5 |
| 25. | 0.2 | 0.2 |
Мал. 2. Зміни рівня самооцінки в ході експерименту.
