Дипломная работа: Роль капітальних інвестицій у відтворені основних засобів сільськогосподарських підприємств
ВИСНОВКИ
Одним з головних завдань підприємства є підвищення продуктивності праці за рахунок різних факторів, що впливають на неї: підвищення рівня розвитку техніки застосування, впровадження досягнень НТП, підвищення фондозабезпеченості та фондоозброєності праці, впровадження прогресивних форм організації на основ колективного підряду, впровадження комплексної механізації і автоматизації, адже за рахунок раціонального і розвиненого використання і підвищується продуктивність праці.
В процесі реалізації одержана від продажу продукції виручка використовується підприємством для відшкодування використаних засобів виробництва, на матеріальне забезпечення своїх робітників, здійснення розрахунків з бюджетом, для оплати рахунків з постачальниками.
Поряд з обсягом реалізації продукції підприємство планує суму прибутку. Це можливо тому, що при встановлені продажних цін на продукцію в склад вартост включається певна сума (процент) прибутку.
Для збільшення своїх доходів господарство прагне не тільки продати товар за максимально високою ціною, а й скоротити витрати, та ще й до того постійно підвищувати якість продукц власного виробництва.
ТОВ «Зеленьківське» зацікавлене в підвищенні показників господарської діяльності та фінансових результатів. Доход підприємства утворюється з виручки реалізовано продукції, за вирахуванням матеріальних та інших прирівняних до них затрат. Прибуток утворюється з виручки від реалізації продукції, що включає витрати на заробітну плату.
Сучасний рівень розвитку характеризується комп'ютеризацією усіх сфер діяльност господарства країни. Автоматизована система обробки економічної інформації по обліку відвантаження і постачання продукції з використанням автоматизованих робочих місць бухгалтера передбачає рішення цієї задачі і облік реалізац готової продукції і її постачання.
ТОВ Зеленьківське” спеціалізується переважно на виробництві молока, м`яса та овочів закритого грунту.
Аналізуючи структуру с.-г. угідь, можна сказати, що землі в господарстві використовувались в 2008 р. інтенсивно.
За три досліджувані роки площа земель змінилась. Тобто в 2006, 2007 і 2008 роках загальна площа сільськогосподарських угідь становила відповідно 737, 785 і 785 га.
Щодо ефективності використання трудових ресурсів, то слід зазначити, що при високій трудомісткості виробництва праця робітників недостатньо оплачується, тому слід підвищувати заробітну плату, що призведе до покращення діяльності працівників. За період 2006 – 2008 рр. підприємство покращило показники своєї діяльності, зокрема вартість валової продукції зросла у півтора рази за рахунок збільшення грошових надходжень від реалізації продукції тваринництва.
Що стосується фінансових показників, то вони майже ідентичні з уже описаними. Тому хочу звернути увагу на те, що у господарства є всі можливості для розширеного відтворення.
Коефіцієнти платоспроможності свідчать про те, що підприємство має власні засоби на погашення заборгованостей;
Забезпеченість підприємства власними ресурсами зростає, а це свідчить, що йде ріст виробництва на підприємстві і зростає його стійкість в платоспроможності та ліквідності
Також позитивним явищем є збільшення оснащеності підприємства основними фондами: фондозабезпеченість збільшилась , а фондоозброєність майже в півтора рази в порівнянні з 2006 роком. Це спричинено збільшенням середньорічної вартост основних фондів. Рівень рентабельності майже не змінився, що негативно відобразилося на діяльності підприємства.
Підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва органічно пов’язане з найбільш раціональним використанням виробничих ресурсів рослинництва тваринництва, збільшенням виробництва продукції з кожного гектара землі, підвищення урожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин, поліпшенням якості продукції, зміцнення матеріально-технічної бази, удосконалення господарського механізму АПК і економічного стимулювання, поліпшення використання наявних фондів.
Взагал для покращення результатів виробництва слід використовувати механізми ринково економіки, нові технології та кваліфікованих кадрів. Все вище перераховане у комплексі з раціональним використанням ресурсів значно покращить сільськогосподарське виробництво і діяльність підприємства в цілому.
Велику увагу потрібно приділить оборотному капіталу, який потрібно мати в достатньому обсязі, для забезпечення нормального функціонування підприємства. В якості джерел формування оборотних ресурсів можна взяти короткостроковий кредит банку під виробництво якогось конкретного виду продукції, або інших джерел фінансування (наприклад інвестиції).
Підприємству слід переглянути набір продукції, яку вони випускають, і в більшій мірі випускати ті види продукції, які користуються постійним попитом, можливо навіть ще більше розширити асортимент, що повинно принести деяку стійкість і надходження доходів підприємства.
Потрібно розширити коло діяльності, знаходити клієнтів не тільки бюджетні організації, а й комерційні структури, які в змозі розрахуватись вчасно за отриману продукцію.
За рахунок взятого кредиту поновити устаткування на більш нове, удосконалене, яке буде не таке матеріалоємне, що дозволить знизити собівартість виробленої продукції, підприємство зможе працювати з високою потужністю.
Звичайно за допомогою вказаних пропозицій миттєво не можна покращити фінансовий стан підприємства, так як за кредити потрібно розрахуватись, але в майбутньому це може принести позитивні результати.
Велику увагу потрібно приділить оборотному капіталу, який потрібно мати в достатньому обсязі, для забезпечення нормального функціонування підприємства. В якості джерел формування оборотних ресурсів можна взяти короткостроковий кредит банку під виробництво якогось конкретного виду продукції, або інших джерел фінансування .
Підприємству слід переглянути набір продукції, яку вони випускають, і в більшій мірі випускати ті види продукції, які користуються постійним попитом, можливо навіть ще більше розширити асортимент, що повинно принести деяку стійкість і надходження доходів підприємства.
Потрібно розширити коло діяльності, знаходити клієнтів не тільки бюджетні організації, а й комерційні структури, які в змозі розрахуватись вчасно за отриману продукцію.
За рахунок взятого кредиту поновити устаткування на більш нове, удосконалене, яке буде не таке матеріалоємне, що дозволить знизити собівартість виробленої продукції, підприємство зможе працювати з високою потужністю.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку: Iнформацiйно - аналітичний збірник. Вип. 3 / За ред. П.Т. Саблука та iн. – К.: IАЕ, 1999. – 452 с.
2. Андрущенко Л.В. Державний нагляд за страховою діяльністю в Україні / Л.В. Андрущенко // Розвиток господарсько-правового забезпечення сучасної економіки: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – Донецьк.: 2006. С. 51-54.
3. Андрущенко Л.В. Страхування в Україні: від зародження до сьогодення / Л.В. Андрущенко // Південноукраїнський правничий часопис. – 2007. – № 2. – С. 200-202.
4. Бабин В.А. „О практических аспектах оценки риска в бизнесе” // Управление риском. – 2003. – № 2. – С. 52-55.
5. Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Страхова справа. – К.: Товариство Знання”, КОО, 1997. – 216 с.
6. Балабанов И.Т. Риск-менеджмент. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 192 с.
7. Бережний С.А., Буцький А.В., Васильченко І.В. та ін. Як застрахувати урожай // Український інвестиційний журнал Welcome. – 2002. – № 11-12. – С. 17-23.
8. Біленчук Д.П., Біленчук П.Д., Залетів О.М., Клименко Н.І. Страхове право України. Підручник для вищих навчальних закладів. За редакцією професора П.Д. Біленчука і президента Ліги страхових організацій України О.Ф. Філонюка. – К.: Атака, 1999. – 368 с.
9. Брязгун Н.П. Страхування врожаю сільськогосподарських культур // Фінанси сільськогосподарських підприємств: посібник з питань фінансових відносин у ринкових умовах. – К.: ІАЕ УААН, 2000. – 280 с.
10. Вітлінський В.В., Наконечний Я.С. Методи формування резервів на покриття кредитних ризиків // Фінанси України. – 1998. – № 12. – С. 78-85.
11. Воблый К.П. Основы экономии страхования. – Тернополь: Экон. думка, 2001. – 238 с.
12. Воробьев М. В. Страховые программы транснациональных корпораций США // Экономика, политика, ідеологія, 1992. – № 1. – С 42-48.
13. Горбач Л.М. Страхова справа: Навч. посібник. – Луцьк: Редакційно-видавничий відділ „Вежа” Волинського лерж. ун-ту ім. Лесі Українки, 2001. – 181 с.
14. Дем’яненко М.Я. Проблеми фінансово-кредитного забезпечення аграрного сектора АПК // Проблеми фінансової підтримки малих і середніх підприємств на селі / За ред. М.Я. Дем’яненка. –К.: ННЦ ІАЕ, 2004. – 368 с.
15. Дісмукес Р., Вандевеєр М. Скільки коштує страхування врожаю та доходу в США? // Пропозиція. – 2002. № 1. С. 41-44.
16. Електронне видання www.volyn.com.
17. Закон Російської Федерації „Про державне регулювання агропромислового виробництва”, від 14.03.1997р., № 100 – ФЗ.
18. Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про страхування” від 4.10.2001р., № 2745-ІІІ // Відомості Верховної Ради. – 2002. –№ 7.
19. Закон України „Про Державний бюджет України на 2003 рік” від 26.12.2002р., № 380-ІV // Відомості Верховної Ради. – 2002 – № 46.
20. Закон України „Про державну підтримку сільського господарства України” від 24.06.2004р., № 1877-ІV // Відомості Верховної Ради України. –2004. 49.
21. Закон України „Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років” від 07.06.2001р., № 2514-ІІІ // Відомості Верховно Ради. – 2001. – № 33.
22. Закон України „Про страхування” від 7.03.1996р., № 85 / 96-ВР. // Відомості Верховної Ради. – 1996. – № 18.
23. Зуб Г.І., Навроцький С.А. Страхування ризиків у сільськогосподарському виробництві // Економічний довідник аграрника / В.І. Дробот, Г.І. Зуб, М.П. Кононенко та ін. / За ред. Ю.Я. Лузана, П.Т. Саблука. – К.: Преса України, 2003. – С. 61-67.
24. Калініченко Є. „Соломку підстеливши” // Агросектор. – 2005, № 4. – С. 16-18.
25. Клапків М. Загальні умови страхування як необхідний елемент правового регулювання страхових відносин // Право України. – 1995. – № 12. – С. 53-61.
26. Клапків М.С. Про методологію класифікації економічних ризиків // Вісник Терноп. акад. нар. госп. – Тернопіль: Екон. думка, 2000. – С. 33-36.
27. Клюй С.В., Піхоцький І.О. Про методику страхування сільськогосподарських ризиків // Вісник Терноп. акад. нар. госп., 2001. – С. 11-19.
28. Криворучко А.В. Розвиток страхового ринку в сільському господарств // Економіка АПК. – 1997. – № 6. – С. 28-34.
29. Кривошпик Т.Д. Страхування майна громадян. Розділ в книз Страхування”: К., КНЕУ, 1998. – С. 303-326.
30. Ксенофонтов М. Оцінка організаційних заходів з реформування аграрного сектора // Економіка України. – 2000 р. – № 10. – С. 56-67.
31. Лисицький А.С. Поліпшення використання сільськогосподарського потенціалу в Україні // Соціально-економічна ситуація та шляхи подолання кризового стану в агропромисловому комплексі України. – К.: ІАЕ, 1999. – 349 с.
32. М.М.Александрова. Страхування: Навчально-методичний посібник. К.: ЦУЛб, 2002. – 284 с.
33. Маркетинг та управління страховою компанією: теорія, практика та зарубіжний досвід. / Центр підготовки та перепідготовки кадрів та нформаційно-аналітичного забезпечення страхової діяльності. – Київ, 2002. – 436 с.
34. Мачуський В.В. Правові основи страхування: Навч. посіб. / Київський національний економічний університет. – К.: КНЕУ, 2003. – 302 с.
35. Мних М.В. Страхування як механізм надання підприємницької діяльност та соціального захисту населення. – К.: Знання України, 2004. – 428 с.
36. Навроцький Д.А. Забезпечення фінансової стійкості страхового ринку України // Фінансово-кредитна система України: проблеми та шляхи вирішення: Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практично конференції. 22 березня 2004р. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 61-62.
37. Навроцький С.А. Ризики підприємця та страхування у підприємництв // Основи підприємницької діяльності та агробізнесу. – К., 2002. – 412 с.
38. Навроцький С.А. Розвиток товариств взаємного страхування в АПК // Вісник Терноп. акад. нар. госп., 2001. – 350 с.
39. Навроцький С.А. Страхування майна підприємств АПК // Економіка АПК. – 1996. – № 4. – С. 87-93.
40. Наказ Міністерства фінансів України „Про затвердження Заходів щодо сприяння розвитку кредитних спілок, кооперативних банків і товариств для взаємного страхування” від 3.04.2001р., № 161 // Офіційний вісник України. 2001 – № 16.
41. Наконечний С.І., Савіна С.С. Погодний ризик АПК: адаптивне моделювання, економічне зростання та прогнозування. – К.: ДЕМІУР, 1998. – 293 с.
42. Осадець, Страхування. Підручник. – К.: КНЕУ, 1998. – 248 с.
43. Островерха Р.Е. Реальність страхового захисту // Фінанси України. 2003. 6. – С. 76-87.
44. Офіційний сайт Держфінпослуг www.dfp.gov.ua.
45. Офіційний сайт Ліги страхових компаній України: www.uainsur.com.
46. Офіційний сайт Міністерства аграрної політики www.minagro.gov.ua.
47. Офіційний сайт Міністерства Фінансів України www.minfin.gov.ua.
48. Портал про страхування сільськогосподарських ризиків www.agroinsurance.com.
49. Постанова Кабінету Міністрів України „Питання використання коштів державного бюджету за деякими бюджетними програмами у сфері агропромислового комплексу” від 2.03.2006р., № 243 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 10.
50. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку правил проведення обов’язкового страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності” від 11.07.2002р., № 1000 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 29.
51. Постанова Кабінету Міністрів України „Про ставки платежів по обов’язковому страхуванню врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень у сільськогосподарських підпрємствах” від 19.04.1993р., № 282.
52. Рекомендації Міністерства Аграрної Політики України „Про розширення страхування врожаю сільськогосподарських культур та порядок використання коштів Державного бюджету України, які спрямовуються на здешевлення вартості страхових премій, фактично сплачених суб’єктами аграрного ринку” від 18.05.2005р., N 37-21-3-12 // Офіційний вісник України. 2005. – № 7102.
53. Ротова Т.А., Руденко Л.С. Страхування: Навчальний посібник – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2001. – 402 с.
54. Саблук П.Т. Підвищення ролі аграрної економічної науки у формуванні та реалізації аграрної політики в Україні // Економіка АПК. – 2001. 3. – С. 37-39.
55. Слюсаренко О.О. Стан страхового ринку України // Український нвестиційний журнал Welcome, 2002. – № 11-12. – С. 65-72.
56. Смоленюк Р.П. Необхідність страхового захисту сільськогосподарських підприємств: Мат. Всеукраїнської наук. конф. „Бізнес на Поділлі: стратегія, організація, ефективність”, 2001. – С. 48-53.
57. Смоленюк Р.П. Перспективи розвитку страхування врожаю сільськогосподарських культур в Україні: Матер. міжнар. наук-практ. конф. „Стан проблеми трансформації фінансів регіонів у перехідний період” – 1999. – 415 с.
58. Смоленюк Р.П. Страховий ринок: проблеми і перспективи становлення, 1998. – 383 с.
59. Смоленюк Р.П. Страхування врожаю сільськогосподарських культур: досвід зарубіжних країн: Мат. другої міжнар. наук.-практ. конф. „Розвиток страхового ринку та його кадрове забезпечення”. – Тернопіль: ТАНГ, – 2001. – 427 с.
60. Стенограмма семинара „Страхование урожая: вчера, сегодня, завтра / Под ред. И.Б.Котлобовского. – М., 2000. – С. 102-112.
