Дипломная работа: Початкове навчання на комп'ютерах у школі
Суспільство переживає швидкі й фундаментальні зміни в структурі й областях діяльності. Корінь багатьох змін криється в нових способах створення, зберігання передачі й використання інформації. Ми перебуваємо в стані переходу від індустріального віку до інформаційного. Це означає, зокрема, що все більше і більше число людей частіше зіштовхується з необхідністю обробки постійно зростаючого обсягу нформації.
Комп’ютерні й комунікаційні технології являють собою цілком очевидні прояви інформаційно революції. Тому стає зрозумілим той пильний інтерес, що проявляють до комп’ютерної грамотності педагоги, що займаються пошуками шляхів адаптац школи до сучасного світу. Все більше число батьків, учителів і учнів приходять до висновку, що в результаті отриманих знань про комп’ютер й придбаних навичок роботи на ньому діти будуть краще підготовлені до життя й матеріального благополуччя в мінливому світі.
Частина людей переконані в тім, що комп’ютер надає нові можливості для творчого розвитку дітей і їхніх учителів, дозволяє розробити нові ідеї, дає можливість вирішувати більш цікаві й складні проблеми.
Центральним фундаментом на користь введення курсу комп'ютерної грамотності для молодших класів, що вчаться, є принцип рівноправного доступу до утворення. Якщо ставиться завдання навчити дітей використати можливості обчислювальної техніки, вивчення комп'ютерів не може бути долею тільки старшокласників.
Ряд педагогів сумніваються в реальності досягнення цілей комп'ютерної грамотності в молодших класах. Деякі з них уважають, що комп'ютери представляють не що інше, як ще одні кошти відволікання уваги дітей у класі. Інші наполягають на тому, що неможливо підготувати вчителів до використання комп'ютерів на уроках компетентному навчанні дітей комп'ютерної грамотності без серйозної професійно підготовки їх в області обчислювальній техніці. Треті виражають побоювання, що постійне використання комп'ютерів у школі приведе до такого положення, коли цільне покоління людей не зможе складати й вичитувати числа, якщо не буде поруч комп'ютера. Одним із серйозних аргументів проти включення комп'ютерів в утримування шкільного навчання є настільки швидкий розвиток обчислювально техніки, що навіть постійно обновлювана програма буде хронічно відставати від нього.
Ще більш серйозним запереченням є та обставина, що діти будуть набагато менше спілкуватися один з одним, оскільки значну частину часу вони будуть проводити за комп'ютером. У цьому зв'язку виражається побоювання, що діти, що звикли до спілкування з комп'ютерами, будуть робити більше високу перевагу таким формам спілкування, яким властива точність і чіткість, а не інтуїція або неоднозначність, як необхідні для мистецтва й гуманітарних видів діяльності.
Філософія, поляга в тому, що в школи немає іншого вибору, крім як адаптація її до інформаційного століття. Ознайомлення з обчислювальною технікою є тільки частиною тако адаптації. Основна ж ціль адаптації в тім, що дітей необхідно навчити обробляти нформацію, вирішувати завдання, спілкуватися з людьми й розуміти суть змін, необхідних у суспільстві.
Якщо комп'ютери мають ті потужні інтелектуальні якості, які їм приписуються, то ними можна цілком скористатися для досягнення й цієї мети. Мети комп'ютеризації навчання й утримування учбово-освітньої діяльності в школі повинні бути інтегровані на уроках математики, суспільних дисциплін, природознавства й рідної мови.
Така інтеграція не може бути завершена протягом одного року або стати результатом реалізац якогось проекту або однократного перегляду програми курсу навчання. Навпаки, це процес, у якого немає кінця. Він містить сукупність загальних цілей комп'ютеризації навчального процесу, реалізація якого можлива в результат спільної роботи адміністрації, учителів і педагогів, що спеціалізуються на розробці програм навчання. Реалізація цих цілей буде варіюватися від школи до школи, від одного шкільного предмета до іншого, від учителя до вчителя, від одного року навчання до іншого. Але важливо відзначити, що всі ці варіац будуть відбуватися в рамках загальних цілей, розглянутих у певній послідовності, що дозволить кожному учневі рік у рік поповнювати свої знання й формувати нові практичні навички роботи на комп'ютерах на основі раніше придбаного досвіду. Основні методи й підходи до рішення завдань, способи машинної обробки інформації й соціальних аспектів комп'ютеризації будуть поступово ускладнюватися й обговорюватися різними способами протягом усього циклу навчання на уроках математики, природознавства, суспільних дисциплін рідної мови. У такій ситуації комп'ютер стане коштами поширення й обміну нформації між учнями й учителями. Якщо ж комп'ютерна діяльність на уроц орієнтована на підтримку традиційного курсу навчання, то в цьому випадку вона не тільки не буде відволікати дітей від шкільного предмета, а скоріше буде сприяти розвитку в дитини підвищеного інтересу до нього. У тому випадку, коли основна увага приділяється принципам обробки інформації й рішення завдань, а не технічним тонкощам устрою комп'ютера, ризик створення таких навчальних курсів, які безнадійно застарівають ще до того, як по них починають учити дітей, буде менше.
Комп'ютер є лише крапкою фокуса для тих змін в утримуванні навчання, які повинні бути здійснен як відповідна реакція на зрушення, які відбуваються у світі.
У порівнянні з минулим у наш час користуватися комп'ютером стало набагато простіше, для них характерно “дружнє" стосовно користувача програмне забезпечення із простим меню й легко виконуваними інструкціями, а інформація представляється за допомогою чітких графічних зображень і звукових ефектів. Щоб змусити комп'ютер робити те, що ви хочете, тепер зовсім необов'язково володіти програмуванням. Нас усюди оточує нова техніка, і для сучасних дітей комп'ютер сьогодні страшний не більш, ніж стереосистема.
Програмування, звичайно, цікава й цікава штука (і до того ж гарний спосіб розвитку навичок рішення завдань), однак уміти програмувати або знати, як відремонтувати комп'ютер користувачеві зовсім необов'язково. Адже не всякий звичайний водій є одночасно й досвідченим автомеханіком.
Звичайно, існують основи, які повинні знати діти, що користуються комп'ютером. Вони повинн навчитися зберігати файли, знати клавіатуру, знать правила обігу з дисками й т.д.
Для розробки нового високоякісного програмного забезпечення зовсім необхідно тісн співробітництва кваліфікованих фахівців із програмного забезпечення й досвідчених педагогів початкових класів. Саме для самих молодших школярів варто вимагати створення найкращого, дидактично продуманого й мотивованого програмного забезпечення.
Спеціально виділяємо заняття по мистецтву, у яких можуть бути використані різні графічн програми, тому що застосування комп'ютерів у цій області викликало б неприпустиме обмеження дитячої безпосередності й творчого початку: сучасн програмні продукти значно уступають творчим можливостям дітей.
Сеймур Пейперт відповістив на запитання, потрібно чи молодшим школярам мови програмування, у своїй відомій книзі “Осяяння” однозначно: “Так". Спеціально для дітей він придумав мову ЛОГО. Проте, щоб одержати обґрунтовану відповідь на поставлене питання, необхідні експерименти. З огляду на сучасний рівень розвитку обчислювальної техніки, ми схильні до відмови від навчання експериментальному програмуванню в молодшому шкільному віці. Головна думка про роботу С. Пейперта - дати дитині можливість управляти комп'ютером, а не перетворювати дитини в підручного машини. Сьогодні, завдяки новій техніці цей задум можна реалізувати більше простим методом. За допомогою “миші" і меню молодші школярі можуть творчо працювати зі складними графічними програмами, текстовими редакторами й програмами комп'ютерної верстки, не маючи навіть навичок програмування.
Завдяки цим новим технологіям, які природно, будуть удосконалюватися, спеціальні знання по ЕОМ (різн мови програмування, методи розробки програм і т.д.) будуть вимагатися лише від обмеженого кола фахівців. З огляду на такі прогнози, навіщо примушувати всіх дітей до вивчення подібних спеціальних питань?
Варто підкреслити, у майбутніх експериментах не слід робити упор на введення різних технічних новинок", що перетворюють початкову школу у відкритий ринок для новий технологій. Педагогіка початкової школи покликана сьогодні критично підходити до мінливій дійсності, що оточує дітей у високотехнолізованому світі. При цьому варто об'єктивно вивчати й порівнювати як негативні впливи, так і позитивн дидактичні можливості нових технологій, щоб виробити орієнтовану на майбутн методику й практику побудови навчальних занять у початковій школі.
§3. Використання комп'ютера на уроках З
Діапазон використання комп’ютера в навчально-виховному процесі дуже великий: від тестування учнів, обліку їхніх особистісних особливостей до гри. Комп’ютер може бути як об’єктом вивчення, так і засобом навчання, тобто можливі два види напрямку комп’ютеризації навчання: вивчення інформатики й також її використання при вивченні різних предметів. При цьому комп’ютер є потужним засобом підвищення ефективності навчання.
Комп’ютер значно розширив можливості подачі навчальної інформації. Застосування кольорів, графіки, звуку, відеотехніки дозволяє моделювати різні ситуації й середовища.
Комп’ютер дозволя підсилити мотивацію учня. Не тільки новизна роботи з комп'ютером, що сама по собі сприяє підвищенню інтересу до навчання, але й можливість регулювати подачу навчальних завдань за ступенем складності, заохочення до правильних рішень позитивно позначаються на мотивації.
Крім того, комп’ютер дозволяє повністю усунути одну з найважливіших причин негативного ставлення до навчання - неуспіх, обумовлений нерозумінням, значними пробілами в знаннях. Працюючи на комп’ютері, учень одержує можливість довести розв’язок завдання до кінця, опираючись на необхідну допомогу. Одним із джерел мотивац цікавість. Можливості комп’ютера тут невичерпні, і дуже важливо, щоб ця цікавість не стала переважаючим фактором, адже в цьому випадку вона буде перекривати навчальні завдання.
Комп’ютер дозволя стотно змінити способи керування навчальною діяльністю, занурюючи учнів у певну ігрову ситуацію, даючи можливість учням запросити певну форму допомоги, викладаючи навчальний матеріал з ілюстраціями, графіками і т.ін.
Комп’ютер дозволя якісно змінити контроль за діяльністю учнів, забезпечуючи при цьому гнучкість керування навчальним процесом. Комп’ютер дозволяє перевірити всі відповіді, а в багатьох випадках він не тільки фіксує помилку, але досить точно визнача характер, що допомагає вчасно усунути причину іі появи.
Комп’ютер сприя формуванню в рефлексії учня, дозволяє учням наочно побачити результат своїх дій.
Застосування комп’ютерної техніки робить урок привабливим і по-справжньому сучасним.
Розвиток пізнавальних інтересів, формування інтересів, потреб особистості школяра здійснюється різними коштами, у тому числі й коштами образотворчі мистецтва.
Успіх тут може бути забезпечений лише тоді, коли учні поряд із самостійною образотворчою діяльністю підготовлений до сприйняття картин, малюнків, скульптур, добутків архітектури й прикладного-декоративно-прикладного мистецтва.
Учитель початково школи зобов'язаний навчити дітей учитися, зберегти й розвити пізнавальну потребу учнів, забезпечити пізнавальні кошти, необхідні для засвоєння основ наук. Тому одна з головних цілей - розвивати пізнавальні процеси.
Пізнавальна діяльність розвиває пізнавальні процеси, логічне мислення, увагу, пам'ять, мову, уяву, підтримує інтерес до навчання. Всі ці процеси взаємозалежні.
Активізувати увага учня, зацікавити в правильному створенні зображення допомагає вчителев використання спеціальних програм ЕОМ по образотворчому Мистецтву.
Уміння грамотно організувати роботу на уроці, створити умови невимушеності й зацікавленості у всіх учнів дозволяє вчителеві використати додаткові можливості (наприклад, застосування ЕОМ) для розвитку художніх здатностей кожної дитини. Така організація занять допомагає в більше короткий час згадати й закріпити т образотворчі прийоми, які відомі дітям з дошкільного віку, повніше забезпечити оволодіння знову показаними вчителем.
Розвиваюче значення ЕОМ для розвитку здатностей молодшого школяра дуже велике. Застосування комп'ютерів на уроці ЗІ створює емоційний настрой, це, у свою чергу, позитивно позначається на розвитку художньої творчості. Вивчаючи жанри живопису, і знайомлячи дітей з назвою того або іншого технічного прийому, з новим художнім матеріалом, терміном використається комп'ютер. Це виклика великий інтерес у дітей до досліджуваного терміна або поняття, підвищує увагу й у той же час є повторенням відомих раніше назв матеріалів і інструментів, термінів, використовуваних художником.
Особливо важливе застосування комп'ютерів після тривалого пояснення нового матеріалу або багаторазового повторення способу зображення, щоб зняти в дитини утома. Із цією метою можна використати ігрові програми, де, наприклад, дітям пропонується розкласти в певній послідовності репродукції картин із зображенням різних пір року, розкласти їх по жанрах, об'єднати предмети прикладного-декоративно-прикладного мистецтва в групи по видах або скласти візерунок з окремих різних пропонованих елементів.
Включення ігрових предметів може бути використано й для закріплення вивченого матеріалу, узагальнення при показі основних прийомів роботи.
Використання різних форм і прийомів роботи на уроці образотворчого мистецтва дозволяє дитин активно включатися у творчий процес, розвивати уяву й фантазію, допомага бачити нове його рішення в тій або іншій техніці, збагачувати первісний задум, результат образотворчої діяльності здобуває більшу виразність. Органічне включення в хід заняття комп'ютерів, окремі прийоми роботи в різній техніц створюють необхідні умови для розвитку в дітей творчих здатностей на уроках образотворчого мистецтва.
Розділ 2. Комп'ютерне навчання як кошти розвитку пізнавальних процесів молодших школярів на уроках З
§1. Програми “Графічний редактор для молодших школярів” і “ЛОГО"
Вона дозволя малювати й конструювати малюнки на екрані дисплея, зберігати отриман зображення на диску. У якості “олівця" можуть виступати різні фігури: крапки, кола, напівкола, трикутники, гумки. Редактор має у своєму розпорядженн наступні можливості
Вибір олівця (F1-поис уперед, F2-поис назад);
Зміна кольорів олівця (F3);
Зміна кольорів тла (F4);
Очищення екрана (F5);
Запам'ятовування малюнка (F6);
Зчитування малюнка (F7);
Редактор дозволя виконувати зображення по пропонованому малюнку, а також по своєму задумі.
Як відомо, сучасн графічні редактори для різних комп'ютерів з різними графічними системами мають більші можливості в створенні й редагуванні зображень звичайно передбачається вибір графічних примітивів, установлення їхніх розмірів, вибір колірної гами, стирання помилково проведених ліній і виконаних малюнків і т.д.
Разом з тим вивчення таких редакторів часом утруднено через освоєння великої кількост операційних дій. Тому, на наш погляд, більш доцільно пропонувати учням початкової школи більше прості редактори, що моделюють лише окрем функціональні можливості “професійних редакторів". У них операціональн навички не повинні затінювати діяльність, пов'язану з побудовою зображень.
Пропонований графічний редактор побудований саме по цьому принципі. Як показує проведений експеримент, освоєння молодшими школярами режимів його роботи відбувається за дуже короткий час 4-7 хв в 1 класі.
Це дозволяє дуже швидко включати школярів у роботу з виконання різних малюнків.
Ми вважаємо, що для учнів у такі редактори повинні стати їх “професійним” інструментом. Тому робота зі створення таких редакторів вимагає глибокого осмислення й повинна виконуватися досить кваліфіковано (у цьому випадку ми більшою мірою наголошуємо на реалізацію ідей, на жаль, часом на шкоду програмному виконанню).
Даний графічний редактор дозволяє розвивати формульоване раніше положення про оперуванні учнів поняттями “об'єкт”, “ім'я", “значення”. Наприклад, можна, пропонуючи учнем реальні об'єкти (іграшкові автомобілі, будиночки й т.п.), навчати їхньому створенню (конструюванню) зображення на екрані дисплея, потім запам'ятовуванню зображень під деяким ім'ям, викличу (зчитуванню) зображення по зазначеному мені.
Крім того, включення редактора в навчальну діяльність дозволить природно знайомити учнів з різними геометричними фігурами й оперуванню ними.
Немаловажне значення має методика навчання роботі із графічним редактором. Спочатку учнем розповідається про режими роботи, пропонується випробувати деякі режими (наприклад, вибір олівця, зміна його кольорів, зміна кольорів тла зображення), потім пропонується виконати конкретне завдання за зразком. Після цього обговорюються режими запам'ятовування й виклику виконаних малюнків. Надалі можна різноманітити діяльність учнів: пропонувати для копіювання різні прості й складні малюнки, потім проводити побудова малюнків реальних об'єктів.
