Дипломная работа: Конструювання обчислювальної техніки
Теплопровідність газів лежить у межах: (тільки у гелію і водню ці значення у п’ять разів більші). З ростом абсолютно температури Т їх теплопровідність зростає практично лінійно.
Теплопровідність рідин лежить в межах . Проте якщо в асоційованих рідинах (вода та ін.) з ростом Т значення λ зростають згідно параболічного закону, то у неасоційованих рідин (бензол та н.) з ростом Т значення λ падають згідно параболічного закону.
Теплопровідність металів лежить в межах . У чистих металах при зростанні Т значення λ падає згідно параболічного закону, у сплавах – зростає лінійно.
Значення теплопровідності діелектриків лежить в межах . З ростом абсолютної температури Т значення λ зростає майже параболічно.
Особливе місце займають алмази (природні і штучні). Вони мають особливо високу теплопровідність . Це визначає їх широке застосування в електронній техніці (напівпровідников прилади, інтегральні мікросхеми, тощо). Алмази дозволяють зменшити теплов опори між кристалами та корпусом.
Для зменшення теплового навантаження елементів електронних приладів потрібно:
· використовувати матеріали з високим значенням λ;
· збільшувати площу контакту елементів теплопроводів;
· зменшувати шляхи теплопотоків.
Для цього потрібно знімати з контактів лаки, фарби, зменшувати шорсткість поверхонь збільшувати тиск між ними, в якості прокладок використовувати пасти високо провідності, застосовувати шини між елементами і корпусом, замінювати гумов прокладки на свинцеві, застосовувати самонарізні гвинти.
В якості теплопровідних найбільше застосування знайшли такі матеріали:
· мідь і алюміній для зниження контактного опору;
· кадмій і олово для покриття елементів;
· свинець, мідь, алюміній для виготовлення прокладок.
1.6 Передача теплової енергії конвекцією
1.6.1 Конвективна тепловіддача
Мова йде про передачу тепла з поверхні твердого тіла в газ або рідину, як переміщуються відносно поверхні. Цей процес суттєво залежить від стану нагрітого середовища. Конвекція завжди супроводжується теплопровідністю
,
де q- поверхнева густина теплового потоку;
- теплопровідна складова;
- конвективна складова.
Якщо швидкість переміщення V газу чи рідини відносно поверхні тіла падає до нуля, то . Якщо ж ця швидкість досягає високих значень, то . У більшості практичних задач .
Процес конвекції формально (математично) зводиться до процесу теплообміну (тіло - рідина). Цей процес називається конвективною тепловіддачею та виражається формулою Ньютона:
, (1.13)
де А - площа поверхні тепловіддачі;
- конвективна теплопровідність, ;
- коефіцієнт конвективно тепловіддачі, .
Формула Ньютона виглядає як лінійна функція, але справа в тому, що коефіцієнт конвективної тепловіддачі складним чином суттєво залежить від багатьох теплофізичних та гідродинамічних факторів. Коефіцієнт конвективної тепловіддач розглянемо як функцію
, (1.14)
де - температура тіла;
- температура середовища;
- коефіцієнт термічного розширення середовища;
- теплопровідність середовища;
- теплоємність середовища;
- коефіцієнт динамічно в’язкості середовища;
- густина середовища;
- визначальний розмір тіла;
- прискорення земного тяжіння.
В залежності від конкретних умов (1.14) може набути досить простого вигляду. Теорія подібності дає ряд критеріїв, які дозволяють класифікувати задачу визначення αK по значеннях цих критеріїв. Формула (1.14) в залежності від конкретних умов набуває декількох характерних форм, кожна з яких значно простіша базової формули.
1.6.2 Вільна конвекція в необмеженому просторі
Значення αK в першу чергу залежить від стану граничного шару рідини. Для тіл з одним визначальним розміром L (вертикальні плити, стінки, довгі провідники) широкого застосування набула емпірична формула:
,
деPr- число Прантля, , ;
Gr- число Грасгофа, ;
Nu- число Нуссельта, ;
c, n емпіричні коефіцієнти;
m ндекс, який означає, що фізичні параметри рідини беруться для середньо температури
. (1.15)
В залежності від значення комплексного критерію розрізняють чотири типових ситуації, як характеризуються певним режимом руху рідини та значеннями С і n (таблиця 1.1).
Таблиця. 1.1.
Режими руху рідини
№ |
Значення |
c | n | Режим руху рідини |
1 |
|
0,5 | 0 | Плівковий |
2 |
|
1,18 | 1/8 | Перехідний до ламінарного |
3 |
|
0,54 | 1/4 | Ламінарний |
4 |
|
0,135 | 1/3 | Турбулентний |
Формула (1.15) універсальна в тому розумінні, що стосується різних середовищ (повітря, водень, вуглекислий газ, мастила тощо). Нас ця формула цікавить з точки зору застосування до електронних схем, тобто коли середовищем є повітря.
Форма поверхонь тіл зводиться до трьох базових поверхонь: площина, сфера, циліндр.
Ц поверхні характеризуються одним визначальним розміром L та орієнтацією поверхн в середовищі (повітрі). Орієнтація характеризується значенням параметра N. Основні випадки орієнтації поверхні наведемо у вигляді таблиці 1.2.
Чотири характерні режими конвективної тепловіддачі пов’язують зі значенням емпіричного ндексу n і називають законом ступеня n. Розглянемо кожний з чотирьох законів та дамо відповідні формули визначення конвективної тепловіддачі.
Таблиця 1.2.
Орієнтація поверхні в середовищі
№ | Поверхня та орієнтація | L | N |
1 |
Горизонтальний циліндр |
d – діаметр | 1,0 |
2 |
Вертикальна пластина чи циліндр |
H – висота | 1,0 |
3 |
Горизонтальна пластина: а) нижня площина б) верхня площина |
Lmin - мінімальний розмір площини |
0,7 1,3 |
Закон ступеня нуль. Біля поверхні тіла утворюється майже нерухома плівка нагрітого повітря. Теплообмін відбувається практично за рахунок теплопровідності. Такий режим теплообміну має місце при незначних перепадах температур (θ=Т-ТС) для тіл з малими розмірами та плавними формами.
Закон ступеня 1/8. Такий закон має місце при відносно невеликих перепадах температур для тіл з малими розмірами та різкими формами. Наприклад, при охолодженн тонких довгих стержнів. Режим руху теплоносія - перехідний до ламінарного. Інтенсивність теплообміну незначна. Має місце формула:
, (1.16)
де d - діаметр стержня;
. (1.17)
Закон ступеня 1/4. При цьому законі на поверхні тіла відбувається ламінарний рух. Здійснюється значний конвективний теплообмін. Така картина спостерігається біля ребер радіаторів, на поверхні плоских та циліндричних апаратів середнього розміру. Має місце формула:
, (1.18)
де L - визначальний розмір, м;
N - параметр, що визначає орієнтацію тіла;
. (1.19)
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8