Дипломная работа: Формування правильності усного мовлення у майбутніх учителів початкових класів
Вправа 1. Назвіть спільний голосний звук у групах слів:
Лан, мак, сад, час.
Сон, лоб, мох, рот.
Син, мир, чиж, бик.
Вправа 2. Назвіть спільний приголосний звук у групах слів:
Сад, сон, сироп, суп.
Загадка, зал, зелень, зима.
Мак, мило, молоко, мед.
Буквар, жар, дар, комар.
Салат, молоко, олень, вулиця.
Каша, груша, кошеня, машина.
Вправа 3. Визначіть, якими звуками відрізняються пари слів:
Ложка ліжко лад — лід
Лото літо лайка — лійка
Дуб зуб зуб — суп
Шовк вовк коза — коса
Вправа 4. Знайдіть помилку.
На лужку пасуться коси. — У Соні довгі кози.
На сосні шашки. – На столі шишки.
Шерстяна сапка. —Дерев 'яна шапка.
Побігла сіренька миска. – На столі стоїть мишка.
1.3. Розвиток правильної звуковимови.
Згідно з метою цього завдання учні навчаються правильно вимовляти звуки, засвоюють норми звуковимови, звертають увагу на правильність власного мовлення. Тут доцільно використовувати вправи на імітацію звуків тварин, вивчення на пам’ять скоромовок відповідно до кожної букви Букваря та гру «Телеграф» — коли кожен гравець промовляє слово, яке починається тим звуком, яким закінчилося попередн слово (ананас – сіно – озеро – огірок...). Виконуючи вправи такого типу, вчитель має звертати увагу дітей на чітке розрізнення парних звуків за твердістю – м'якістю.
Під час вивчення звука [ с ] і букви с можна запропонувати учням так вправи:
Вправа 1. Чітко повтори:
с-с-с-с
са-се-си-со-су
ас- ес-ис-ос-ус
ска-ске-ски-ско-ску
аск-еск-иск-оск-уск
Вправа 2.Визнач місце звука [ с ] у словах:
Салат косар клас
Серце посилка овес
Сито весло рис
Сумка посуд абрикос
Вправа 3. Послухайте вірш. Стеж за вимовою звука [с] у словах:
Спить сонечко солодким сном,
Сховалося за гори сині.
І колискову під вікном
Співа сон малій дитині.
Вправа 4. Повторіть чистомовку.
Са-са-са - Змахнула крильцями оса.
Су-су-су Побачив я в саду осу.
Со-со-со - Не кусай, осо.
Си-си-си Вже нема в саду оси.
Вправа 5. Навчіться промовляти скоромовку швидко.
Сом наївся досхочу,
Сито сому-вусачу.
Спочива сивий сом,
Ой солодкий сниться сон !
II. Робота над збагаченням, уточненням активізацією словника.
2.1 Збагачення словника – це процес засвоєння нових, незнайомих учням слів, у результаті якого цілеспрямовано розширюється словниковий запас учнів розвивається виразність їхнього мовлення. Завдання кожного вчителя, як зазнача К. Ушинський, «поправляти і поповнювати словесний запас дитини відповідно до вимог її рідної мови і, притому, вводити ці поправки і доповнення не тільки в знання дитини, а й у число її звичок» [15, 456-457 ]
Наприклад, під час вивчення звука [ е ], букви е можна запропонувати учням найпростіший кросворд.
Вправа 1. Запишіть слова – назви малюнків у рядочки відповідно до номерів. У виділеному стовпчику прочитайте слово. Що спільного помітили у цих словах ?
| 1. | щ | е | н | я | |||||
| 2. | щ | и | г | л | и | к | |||
| 3. | щ | і | т | к | а | ||||
| 4. | щ | у | р | ||||||
| 5. | щ | у | к | а | |||||
| 6. | щ | а | в | е | л | ь |
Вправа 2. Послухайте загадку, відгадайте і запишіть слово-відгадку.
Ма зуби залізні,
Гризе дерева різні,
Гризе, ріже з усіх сил,
Аж з-під неї сипле пил.
(Пилка).
Вправа 3. Назвіть явище природи, яке описують такі слова.
Іде, мрячить, ллє, накрапає — (дощ).
Дме, свище, завиває — (вітер).
Пливуть, вкривають небо, закривають сонце — (хмари).
2.2. Уточнення значення слів. Це завдання словникової роботи спрямоване на розкриття пояснення учням широкого значення слова, на вироблення в учнів умінь вживати у мовленні найбільш точні і влучні за змістом слова.
Наприклад, під час вивчення звуків [ х ], [ х ] і букви х доречним беде наступне завдання.
Прочитайте слова, в кожному стовпчику знайдіть близькі за значенням і визначте зайве слово.
Ходити Хата Хуртовина
ступати хвіртка хмара
стукати будинок заметіль
2.3 Активізація словника – це використання нових слів, висловів у власному мовленні дітей. Активізація словника може здійснюватися шляхом пояснення значення слова учнями, введення слова у словосполучення і речення в усному і писемному мовленні.
Наприклад, вивчаючи звук [ с ], [ с ] і букву с в межах цього завдання доцільно провести таку вправу:
Доберіть слова-ознаки до поданих слів: Сонце — ясне (тепле, привітне, лагідне). Стежка – вузька (довга, звивиста, польова).
Струмок дзвінкий (веселий, холодний, чистий).
III. Удосконалення граматичного ладу мовлення.
3.1. Вживання слів у граматично правильній формі – це правильне поєднання слів у словосполученнях і реченнях, дотримання чергування звуків в основах, утворення порівняльного ступеня прикметників, ознайомлення зі способами сполучення менників і дієслів.
Наприклад, під час вивчення звуків [ к ], [ к ] і букви к можна тропонувати таке завдання:
Уважно послухайте вірш. Коли я читатиму вдруге, ви самостійне чуватимете рядок останнім словом. Котигорошка
Був собі хлопчик Котигорошка,
І був у нього тато (Котигорох),
І бала у нього мама (Котигорошиха),
1 був у нього братик (Котигорошатик),
І бала у нього сестричка (Котигорошичка),
І був у нього дідусик (Котигорошусик),
І бала у нього бабуся (Котигорошуся),
І бав у нього котик (Котигорошотик),
І бав у нього песик (Котигорошесик),
І жив він у місті (Котигорошисті),
І ходив він у садочок (Котигоросточок),
І мав він друзів (Котигорошузів).
Замініть словосполучення одним словом:
Надати допомогу — допомогти.
Накивати п 'ятами — втекти.
Більшість учнів — багато. Утворіть словосполучення зі словами:
Вірний, скласти, становити.
Правдивий, правильний, слушний. На черзі, поза чергою.
3.2 Правильне вживання у мовленні службових частин мови і займенника. Оскільки першокласників не ознайомлюють із поняттям «частини мови», вчитель організову практичне вправляння учнів у вживанні прийменників, сполучників та займенників.
Вправа 1. Розгляньте малюнки. Скажіть, де знаходиться торт на кожному з них. Прочитайте підписи до малюнків, вставте пропущені слова (усно). Торт (на) столі. Торт (коло) столу. Торт (під) столом.
Вправа 2. Прочитайте речення. Вставте і запишіть пропущені слова.
Діти пішли (до) лісу. (У) небі щебетав соловейко. (На) камінцях, побачили ящірку. (Під) кущем сидів зайчик.
3.3. Правильна побудова, поширення речень сприяють розвитку правильності мовлення, виховують у дітей чуйність до слова та його оформлення, розвивають спостережливість, увагу, кмітливість, вміння самостійно розв'язувати розумов завдання.
Наприклад, під час вивчення звуків [ в ], [ в ] і букви в дуже доречним буде складання речень за малюнками та першими словами.
Він (копає землю).
Вона (поливає квіти).
Воно (росте). (Дерево).
Вправа 1. Скласти речення за запитаннями вчителя:
— Як комахи можуть передбачати погоду ?
— Погоду можутьпередбачати мурашки і бджоли.
— Які тварини носять немовлят у сумках ? —...
— Як називаються перші квіти ?
— Вправа 2. Визначіть межі речень.
Зима мороз усі тварини поховалися від лютого холоду.
Вправа 3. Поширіть речення за запитаннями.
Осінь настає.
Осінь яка?
Коли настає осінь.
Вправа 4. Закінчіть речення.
По хліб кожного дня я ходжу.
Вчора... (ходив).
Завтра також... (піду).
Кожного дня я граюсь на подвір’ї.
Вчора з Петриком ... (грався).
І завтра також ... (гратимуся).
Можна також запропонувати дітям складання речень за опорними словами, роботу з деформованими реченнями, складання речень на певну тему за малюнками, на основ спостережень, складання речень за схемами.
IV. Розвиток зв'язного мовлення
4.1 Невід'ємною складовою комунікативної компетентності молодших школярів є розвинене діалогічне мовлення, яке передбачає не тільки збагачення словникового запасу учня формами мовного етикету, синонімами, антонімами, образними словами тощо, а й вміле варіювання інтонацією відповідно домовленнєвої ситуації.
Подаємо зразки підготовчих вправ та мовленнєвих ситуацій, що сприяють розвитку комунікативних умінь та мовленнєвої культури учня на заняттях з рідної мови.
Телефонна розмова
Спочатку діалог ведуть учитель і підготовлений учень (у двох варіантах). Обирається правильний варіант, а потім два учні ведуть між собою діалог за зразком, можна запропонувати роботу в парах.
I варіант. Покличте мені Сергійка ! Нема його ? Жаль ! (Кидає трубку).
II варіант. – Добрий день, Павле Вікторовичу ! Це говорить Микола Донченко.
- Доброго дня, Миколко.
- Покличте, будь ласка, до телефону Віктора.
- Віктора немає вдома. Він на заняттях з музики. Зателефонуй за півгодини.
- Дякую.
Дво друзів розмовляли
Дво друзів розмовляли, щось до вуха прикладали.
- Це Полтава ? Алло!Вона ?
- У нас весна !
- І у вас весна ?
– Ми ждемо у гості вас !
– Приїжджайте й ви до нас !
Гр кінець. І це не сон. Діти грали в... (телефон). Завдання.
1. Попрацюйте в парах. Складіть діалог «Розмова по телефону».
2. Ситуац розмови: з товаришем ; з дорослими (незнайомими іблизькими).
Підготовчі запитання до сюжетно-рольової гри «У магазині»
- Які слова ви найчастіше чуєте у магазині ? Пригадайте їх.
- Чи завжди ви дотримуєтесь черги ?
- Як попросити продавця показати необхідний вам товар ?
– Що треба сказати отримавши покупку ?
Потім проводиться гра «Магазин». Діти розподіляють ролі продавців, покупців залежно від завдання, яке виконують. Наприклад.
1. Ти шукаєш подарунок до дня народження товариша.
2. Ти прийшов по продукти.
Інш діти (глядачі) аналізують поведінку учасників гри. Гра «Світлофор ввічливості»
Один учень називає ситуацію, а інші показують карточку з кольором, що сигналізує про правильність чи неправильність відповіді.
Ситуація 1. – Дайте мені бублики,– звертається дівчинка до продавця (червоний колір).
Ситуація 2. – Вибачте, будь ласка, я штовхнув вас ненавмисно, – каже хлопчик у автобус (зелений колір). Розмова в бібліотеці
– Доброго дня !
– Яку книжку ти прочитав ?
– Хто написав ?
– Що найбільше сподобалося у книжці ?
Завдання. Вставити речення, прочитайте в особах діалог.
Моя мама – найкраща
І План
1. У кожно людини є мама.
2. Волосся моєї матусі.
3. Обличчя.
4. Очі.
5. Ніс.
6. Вуста.
7. Руки.
8. Постава.
9. Моя мама найкраща на світі.
Завдання. Складіть діалог за поданим планом, який би міг відбуватися між подружками.
На березі моря
Катруся сиділа на березі моря і чекала маму. До неї підійшла незнайома дівчинка, яку звали Галинкою.
Завдання. Побудуйте діалог між дівчатками так, щоб у словах Галинки звучало переконання, а в словах Катрусі – згода. У кінотеатрі
Зимового недільного ранку дві подруги пішли до кінотеатру на дитячий сеанс. Коли погасло світло, дівчатка побачили що екран їм заступає хлопчик, який не зняв свою хутряну шапку і щохвилини підскакував та коментував написане на екрані.
Завдання. Як би ви ввічливо нагадали хлопчикові про правила поведінки у кінотеатрі.
4.2 У розвитку монологічного мовлення важливо, щоб учні вміли складати описи, сюжетні розповіді за малюнками, за уявою та на основі власних спостережень.
Наприклад, під час вивчення звуків [ д ], [ д ] та букви д доцільно скласти розповідь за малюнком та першим словом речення.
У лісі — (дерева, квіти). На дереві — (зелені листочки). Під деревом —(ростуть гриби).
Подібн вправи мають входити в систему уроку навчання грамоти, змінюючись відповідно до конкретного навчального матеріалу. Покажемо це на прикладі фрагменту уроку, де комплексно підставлені всі напрями роботи з розвитку мовлення, зазначені вище передбачені навчальною програмою. Так, зокрема, розглядаючи урок за темою «Звук [ о ], позначення його буквою о», слід враховувати його мету і завдання, як спрямовані на розвиток мовлення і реалізуються за допомогою комплексу вправ.
Тема уроку. Звук [ о ], позначення його буквою о.
Мета уроку. Ознайомити учнів з буквою о, розвивати звуко-буквені зіставлення, виховувати любов до усної народної творчості.
Завдання: 1) розвиток фонематичного слуху, удосконалення вимови звука [ о ];
2) збагачення словника словами із звуком [ о ], активізація вже наявних слів ;
3) удосконалення граматичного ладу ;
4) розвиток зв'язного мовлення.1.1. Опис правильної артикуляції.
Під час вимови звука [ о ]: губи округлені і висунуті трошки вперед ; зуби закрит губами ; задня частина язика піднята до піднебіння ; потік повітря йде через рот.
1.2. Розгляньте малюнки птахів, назвіть їх. Який птах зайвий ? Чому ?(Добираються малюнки).
Соловей, горобець, ворона, папуга, сорока, сова.
1.3. Вивчіть скоромовку.Хитру сороку спіймати морока,А на сорок сорок — сорок морок.
2.1. Послухайте загадки. Коли відгадаєте, вкажіть малюнок-відгадку.
Довгий, зелений,
Смачний солений,
Смачний сирий, —?
Хто він такий ? (Огірок).
Тоненьке, кругленьке,
Серце чорненьке.
Хто на його слід погляне
Думку його взнає.
(Олівець).
Я кругленьке і маленьке,
Каре, сизе, голубеньке,
Не ракета я, проте –
Знайте, дітоньки, про те —
Я всьому наперекір
Шлях долаю вмить до зір.
(Око).
2.2. Серед предметів зображених на малюнках, знайдіть такі, до яких підходять так слова:
Зелений (огірок).
Син (око).
Дерев 'яний – (олівець).
Впертий (осел).
2.3. Назвіть предмети одним словом. Огірок, помідор, морква, квасоля –це... (овочі). Пальто, сорочка, костюм, кофта–це... (одяг).
3.1. Змініть слова за зразком. Полуниця – полуниці. Листок—.,. Яблуко —... Жолудь –...
3.2. Закінчіть речення за запитаннями. Сосна росте (де?) (в лісі), а морква (де?) (нагороді).Соловей літає (де?) (у небі), а олень бігає (де?) (у лісі).
3.3. За малюнками та запитаннями складіть речення. У яку гру іде грати Олег ?
(Олег де грати у шахи).
У яку гру іде грати Олесь ?
(Олесь де грати у футбол).
4.1. Пригадайте казочку «Колобок», розгляньте малюнки. Передайте розмову між Колобком та Лисичкою.
4.2. Опишіть колобка за запитаннями: ;– Якої форми Колобок ?
— Як в нього очі ?
— Який рот ?
— А який характер у Колобка ?
Підсумовуючи все вищесказане, слід наголосити на необхідності включення комплексу мовних вправ у структуру кожного уроку навчання грамоти. Завдання вчителя – добирати до вправ мовний матеріал, який би був відповідний конкретній темі, мет завданням уроку навчання грамоти. Такий підхід допомагає вчителев систематизувати весь комплекс завдань, спрямованих на розвиток мовлення, оскільки мова вивчається не задля мови, а задля мовлення.
Потрібно усвідомити, що робота з удосконалення звуковимови, граматичного ладу та словникова робота є основою, на якій будуються зв'язні висловлювання учнів. Тому так важливо саме в період навчання грамоти, коли закладаються основи мовленнєвих навичок, привчити і навчити дітей висловлюватись фонетичне, лексично і граматично правильно.
Висновки
Проблема формування у майбутніх учителів початкових класів правильності мовлення як основної комунікативної ознаки досліджувалася лише в окремих аспектах, і тому вона є актуальною і важливою для сучасної української вищої і початкової школи.
Окрем аспекти вивчення нормативності мовлення вчителів відображено у працях О. Синявського, І. Чередниченка, М. Пилинського, Б. Антоненка-Давидовича, П. Одарченка, О. Пономаріва, І. Ощипко, Н. Бабич, В. Жовтобрюх, О. Муромцевої, О. Сербенської, С. Дорошенка та багатьох інших, проте всі якості мовлення вони розглядали комплексно. Але аналіз науково-педагогічної літератури свідчить, що основною комунікативною ознакою мовлення є правильність, оскільки на ній ґрунтується фахове мовлення вчителя початкових класів. Це і визначило тему нашого дослідження.
У вступі обґрунтовано актуальність дипломної роботи, її об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, крім того, вказано на основні праці з досліджувано проблеми.
У першому розділі «Теоретичні основи формування комунікативних якостей мовлення» охарактеризовано основні якості мовлення, що безпосередньо пов'язані із правильністю як основною ознакою. Такими, зокрема, є доречність (змістова, контекстуальна і стилістична), тобто відповідність комунікативній ситуації; доступність (така побудова мовлення, що в змістовому, структурному та термінологічному розумінні відповідна інтелектуальному рівню адресата); чистота мовлення (відсутність діалектів, розмовно-побутових слів, надуживання іншомовними словами); точність (вживання слів, що повністю відповідні їх мовним значенням); логічність, або правильна побудова речень відповідно до мети висловлювання; багатство, тобто використання усіх наявних мовних засобів (синонімів, омонімів, антонімів); виразність (підбір потрібного голосу, емоцій для досягнення ефекту в тій чи іншій мовленнєвій ситуації).
У цьому розділі розглянуто думки В.Сухомлинського, А.Макаренка та інших відомих педагогів та методистів про те, що мовлення вчителя є показником його педагогічно культури, засобом самовираження та самоутвердження його особистості, тому що кожен учитель повинен володіти здоровим неупередженим відчуттям мови, постійно стежити за змінами, які відбуваються в нормах вимови, наголошування, слововживання тощо.
У другому розділі «Шляхи і способи формування правильності мовлення у майбутніх учителів початкових класів» подано теоретичні аспекти формування правильност мовлення вчителя початкових класів. Правильним вважається мовлення, яке відповідне дійсності, встановленим правилам, нормам, тобто безпомилкове. Ця комунікативна ознака охоплює всі структурні рівні літературного мовлення, забезпечує його єдиність, стабільність, авторитетність. Правильність мовлення рунтується на нормативності літературної мови. Щоб говорити правильно, треба передусім добре знати структурно-мовні типи норм.
Ми провели анкетування студентів 1 і 2 курсів факультету ПВПК ТДПУ ім. В.Гнатюка, щоб визначити рівень правильності їхньої культури мовлення. Для цього було запропоновано завдання на різних мовних рівнях. Встановлено, що на 1 курс повністю справились із завданнями 20% студентів, справилися із більшістю завдань 50% студентів і майже не справилися зі завданнями ЗО %. На 2 курсі ц показники відповідно були такими 25%, 55%, 20%. Таким чином, ми визначили, що рівень сформованості правильності мовлення є недостатнім.
У цьому параграфі проаналізовано також основні типи помилок, що трапляються у майбутніх учителів початкових класів, зокрема орфоепічні, акцентуаційні, лексичні, морфологічні, синтаксичні. Найпоширеніші з них, наприклад, неправильна вимова звуків і звукосполучень, неправильне наголошування слів, вживання слів у невластивому для них значенні, помилкове відмінювання слів, невміння будувати складні та прості речення. Тому для мовної самореалізац майбутніх учителів початкових класів ми запропонували додаткові вправи завдання для самостійної роботи, що їх сформульовано у параграфі 2.3. «Практичн аспекти формування правильності мовлення».
Мовленнєва підготовка майбутніх учителів початкових класів безпосередньо пов'язана з їх самореалізацією у фаховій діяльності. Тому в дипломній роботі запропоновано комплекс вправ і завдань для формування правильності мовлення молодших школярів, зокрема ті, що стосуються звуковимови, збагачення, уточнення активізації словника, удосконалення граматичного ладу і розвитку зв'язного мовлення учнів початкової школи.
Отже, рівень мовленнєвої культури можна набагато підвищити за умови безперервного навчання, як на лекційних і практичних заняттях, так і під час самостійно роботи.
Дипломна робота не висвітлює повністю всіх аспектів формування правильності мовлення. Проте її матеріали можуть використовуватись при написанні курсових робіт, методичних рекомендацій, а також у практичній діяльності вчителів початкових класів.
Список використаних джерел
1. Антисуржик / за заг. ред.О.Сербенської. Львів:Світ, 1994. – 149 с.
2. Антоненко–Давидович Б. Як ми говоримо. – К., 1997. – 252 с.
3. Бабич Н.Д. основи культури мовлення. – Львів:Світ, 1990. – 231 с.
4. Бабич Н. Д. Практична стилістика і культура української мови:Навчальний посібник. – Львів: Світ, 2003. – 432 с.
5. Бабич Н. Д. Сила мовленого слова. – Чернівці, 1996. – 176 с.
6. Бадер В. Розвиток мовлення школярів під час роботи над реченням. //Початкова школа. 2000. – № 8, – с. 41 - 44.
7. Біляєв О. Про культуру мовлення вчителів-словесників, учителів загаломі не лише вчителів. // Урок української. – 2000. – №1, – с. 23-27.
8. Будагов Р. А. Человек и его язык. Изд. 2-е, расш. – М., 1976. – 428 с.
9. Булаховський Л.А.Значення мовознавства. – К.: Рад. школа, 1962. – 39 с.
10. Васильева А.Н. Основы культуры речи. – М.: Рус. яз., 1990. – 247 с.
11. Винницький В. М. Наголос у сучасній українській мові.– К., 1984. – 160 с.
12. Вовкотруб Р. Робота над розвитком мовлення першокласників. //Початкова школа. – 1999. –№11.–с. 12-13.
13. Волкотруб Г. П. Практична стилістика сучасно української мови: Використання морфологічних засобів мови. – К., 1998. – 176 с.
14. Волощак М. Неправильно – правильно: Довідник з українського слововживання. К., 2000. – 128 с.
15. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів.–К.,1985.
16. Головин Б. Н. Основы культуры речи. —М.: Высш. школа, 1980.—336 с.
17. Головин Б. Н. Основы теории речевой культуры: Уч. пособие.—Горький, 1977.—64 с.
18. Гринчишин Д., Капелюшний А., Сербенська О., Терлак 3. Словник–довідник з культури української мови. – Львів, 1996 – 367 с.
19. Гурвич С. С. Основы риторики. – К., 1978. С. 48.
20. Дідух К. Збагачення мовлення школярів синонімами. // Початкова школа. – 1996.–№ 8,–с. 20-23.
21. Дорошенко С.І. Граматична стилістика української мови.–К., 1985.–240 с.
22. Дорошенко С.І. Основи культури і техніки усного мовлення. – Х.:ОВС, 2002.–144с.
23. Дудик П. Наголошування слів і культура мовлення. // Дивослово. – 2003 –№4,–с. 19–20.
24. Жовтобрюх В.Ф., Муромцева О.Г. Культура мови вчителя: Курс лекцій / За ред. О.Г.Муромцевої. – Харків: Гриф, 1998. – 208 с.
25. Жовтобрюх М. А. Культура мовлення і школа. // Культура слова. – 1998.–Вип. 34.–С. 3-11.
26. Ильяш М. И. Основы культуры речи. Киев - Одесса «Вища школа», 1984.–178с.
27. Караванський С. Секрети української мови. – К., 1994. – 152 с.
28. Коваль А. П. Культура ділового мовлення. Вид. 3–тє. К., 1982. — 287с.
29. Колесникова Р. Культура мовлення – складова майстерності вчителя. //Початкова школа. – 1991. – № 11, – с. 50 - 52.
30. Кошачевський С. Техніка мови. – К., 1963. – 22 с.
31. Крайнева Ж. Формування комунікативної компетентност молодших школярів на заняттях з рідної мови. // Початкова школа. – 2003. 11,– с.24-26.
32. Культура мови на щодень. / Н.Я.Дзюбишина-Мельник, Н.С.Дужик, СЯ.Єрмоленко та ін. – К.:Довіра, 2000. – 169 с.
33. Культура української мови: Довідник.– К., 1990. – 302 с.
34. Лашина О. Спілкуватися, щоб виховувати. // Початкова школа. – 1991. –№ 10,–с. 65-68.
35. Леонова М. В. Стилістичн помилки та їх характер. // Українська мова та література в школі. – 1972 – №5, С.75-78.
36. Макаренко А.С. Про мій досвід // Твори: У 7 т. К.,1954. –Т. 5. – С. 247.
37. Одарченко П. Про культуру української мови: Збірник статей. – К.: Смолоскип, 1997. – 319 с.
38. Орап М. Комплексні вправи для розвитку мовлення в період навчання грамоти. // Початкова школа. – 1997. 12, – с. 25- 30.
39. Ощипко І.Й. Практична стилістика сучасної української літературної мови: Синтаксис. –Львів, 1968. 107 с.
40. Ощипко І.Й. Практична стилістика сучасної української літературної мови: Лексика і фразеологія. –Львів, 1968. – 142 с.
41. Педагогічна майстерність. / За ред. Зязюна.–К.: Вища школа, 1997. 348 с.
42. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. – К.:Вежа, 1994. – 240с.
43. Пилинський М. М. Мовна норма і стиль. – К.: Наук, думка, 1976. – 288 с.
44. Пономарів О. Культура слова. Мовностилістичні поради.–К.,2001.–240 с.
45. Русский язык: Энциклопедия.—М., 1979.— 431 с.
46. Савенкова Л. Комунікативність учителя.// Початкова школа.–1998.–№8,–с. 49-51.
47. Синявський О. Норми української літературної мови .–Львів, 1941. – 363 с.
48. Симоненко Т. Виховувати мовну культуру з дитинства. // Початкова школа. – 2000. – № 8, – с. 44 - 46.
49. Синиця І.О. Психологія усного мовлення молодших школярів (монолог).– К.: 1974.–158с.
50. Скворцов Л. И. Теоретические основы культуры речи. М.: Наука, 1980. –352с.
51. Словник української мови: В 11 т. – К., 1970 – 1980.—Т.7.
52. Струганець Л. В. Теоритичні основи культури мови: Курс лекцій. –Тернопіль, 1997. – 92 с.
53. Струганець Л. Культура мови: Словник термінів. – Тернопіль, 2000.
54. Сулим М. Українська фраза. Коротеньк начерки. – Харків: Рух, 1927. –64с.
55. Сухомлинський В.О. Слово про слово. Слово вчителя в моральному вихованні. – Вибр. твори: У 5 т. – К., 1977. – Т.5. – С. 82, 321.
56. Українська мова: Енциклопедія.—К., 2000.—7JO с.
57. Ушинський К.Д. Керівництво до викладання за «Рідним словом».Обов'язки для наставника // Повне зібр. творів: У 6 т. К., 1954. – Т.2.
58.Хорошковська О. Розвиток українського мовлення молодших школярів.// Початкова школа. – 1997. – № 8, – с. 14-16.
59. Чак Є. Складні випадки вживання слів. – К., 1984. – 220 с.
60. Чак Є. Складні випадки українського слововживання. – К., 1979. – 128 с.
61. Чередниченко І.Г. Нариси з загальної стилістика сучасної української мови.–К., 1962.–495с.
